Рішення

від 26.07.2024 по справі 545/379/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/379/24

Провадження № 2/545/875/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2024 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Стрюк Л.І.

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на товарній біржі, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20.03.1998 між ОСОБА_5 , яка діяла від свого імені та як законний представник за неповнолітню особу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітня особа ОСОБА_6 , яка діє за згодою матері ОСОБА_5 (покупець) та Полтавською регіональною біржею в особі ОСОБА_4 (продавець) укладений договір №658 купівлі-продажу нерухомого майна на підставі біржових торгів на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі, а саме: житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . У зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , позивачам стало відомо про недійсність біржової угоди і необхідність підтвердження її дійсності у судовому порядку, оскільки при оформленні сторонами договору купівлі-продажу не були виконані вимоги ст.227 ЦК України щодо нотаріального оформлення угоди. Позивачі не можуть розпорядитися спірним нерухомим майном, тому просили визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №658 від 20.03.1998, укладеного між ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у рівних частках домоволодіння, а саме по частині кожному члену родини та Полтавською регіональною аграрно-промисловою біржею в особі ОСОБА_4 на майно - житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивачі не з`явилися, попередньо надавши заяви про розгляд справи без їхньої участі, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, згідно з ч.11 ст. 128 ЦПК України викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та вважається такою, що повідомлена належним чином. За таких обставин, за згодою позивача проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Встановлено, що 20.03.1998 між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_5 , яка діяла від свого імені та як законний представник за неповнолітню особу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітня особа ОСОБА_6 , яка діє за згодою матері ОСОБА_5 (покупець), на підставі результатів біржових торгів на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі, згідно з яким продавець продав, а покупець купив в рівних частках кожний нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який складається з: жилого будинку А1-33,1 кв.м; Б-сараю; Г- гаражу; б - погреба; Д вбиральні; №1,2 - огорожі (а.с.8).

Відповідно до біржового контракту №Н/658 від 20.03.1998 члени біржі №46, надалі «Брокер - продавець», в особі ОСОБА_4 (продавець), з однієї сторони, та члени біржі №45, надалі «Брокер-продавець», в особі ОСОБА_5 , яка діє від свого імені, від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та як законний представник за неповнолітню особу ОСОБА_1 (покупець), відповідно до «Правил Біржової торгівлі на ПРАПБ» уклали контракт про купівлю-продаж в рівних частках кожному нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , склад якого зазначений відповідно до довідки характеристики Бюро технічної інвентаризації (а.с.9).

Відповідно до технічного паспорта від 15 листопада 1990 року, житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , має такі характеристики: жилий будинок А1-33,1 кв.м; Б-сарай; Г- гараж; б - погреб; Д вбиральня; №1,2 - огорожа (а.с.10-13).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.09.2023 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 15.11.2006 ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.19), що підтверджується копією паспорта (а.с.17).

Згідно з витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Полтавська регіональна аграрно-промислова біржа (ПРАПБ) зареєстрована 07.02.1996; дата запису:23.03.2005; номер запису: 15881200000001537; дата припинення юридичної особи: 31.07.2014 (а.с.21).

Позивач ОСОБА_5 , яка діяла від свого імені, та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 при укладенні цього договору вважала, що правочин укладений відповідно до вимог законодавства, чинного на час його укладення та відсутні підстави для визнання його недійсним, оскільки були дотримані в сукупності вимоги щодо укладення правочину на товарній біржі у виді договору купівлі-продажу житлового будинку від 20.03.1998, та відсутністю законодавчо встановленої вимоги щодо його нотаріального посвідчення.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки договір купівлі продажу нерухомого майна, що є предметом спору, укладений 20.03.1998, тобто до набрання чинності ЦК України, тому до спірних правовідносин необхідно застосуватиЦК Української РСР(1963).

Стаття 227ЦК УкраїнськоїРСР(1963) передбачала особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку: якщо хоча б однією із сторін є громадянин, то такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги згідност. 47 ЦК Української РСР(1963) тягне недійсність договору.

Згідно зі ст. 153 ЦК Української PCP(1963) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст. 224 ЦК Української PCP (1963), який діяв на час укладення угоди, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 227 ЦК Української PCP (1963) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК Української PCP (1963), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У відповідності зі ст. 12Закону України "Про власність", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.

Відповідно дост. 15 Закону України "Про товарну біржу", угоди зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, з аналізу змісту наведених норм вбачається, що спірні правовідносини на момент їх виникнення були по-різному врегульовані нормамиЦК Української PCP (1963) таЗаконом України "Про товарну біржу",тобто існувалаправова колізія.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Колективного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 20.03.1998 жилий будинок за адресою АДРЕСА_1 у цілому зареєстрований за: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 в рівних частинах на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на ПРАПБ 20.03.1998 за №Н/658 (а.с.14).

Отже, отримавши державну реєстрацію права власності на спірне домоволодіння, яке позивачі придбали у відповідача за договором купівлі-продажу від 20.03.1998, що зареєстрований у Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі, держава тим самим визнала їхнє право власності на майно як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

Окрім того, Закон України «Про товарну біржу» (в редакції станом на 05.09.1997) дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. У такому випадку біржовий договір надалі нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій, були внесені лише у 2003 році.

У редакції, що була чинною на час укладення договору купівлі-продажу спірного домоволодіння 1998 році, у самому Законі України «Про товарну біржу» , не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього Закону до біржової операції як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.

Тому в цьому контексті немає підстав для визнання нікчемним договору купівлі-продажу 20.03.1998, що зареєстрований на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі, за яким відповідач продала, а позивачі купили житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Встановлено, що сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», дотримались процедури державної реєстрації переходу права власності на об`єкт купівлі-продажу, що свідчить про реальність та дійсність такого правочину, а також належні правові підстави набуття позивачами у власність спірного домоволодіння.

Разом з тим, на теперішній час право власності позивачів на спірне нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку, проте відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, укладеного 20.03.19987, у силу дії норми ст. 227 ЦК Української РСР(1963) свідчить про його недійсність, а відтак такий договір не є належним правовстановлюючим документом про підтвердження права власності на нерухоме майно. За таких обставин право позивачів на підтвердження наявності у них права власності на спірне нерухоме майно є порушеним і підлягає захисту.

За змістом ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України (аналогічна норма передбачалась ч.2 ст.47 ЦК Української РСР (1963) якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про визнання дійсним укладеного між сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.03.1998, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-259, 265, 279, 280-282 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 20.03.1998 жилого будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_5 , яка діяла від свого імені та як законний представник за неповнолітню особу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітньою особою ОСОБА_6 , яка діяла за згодою матері ОСОБА_5 (покупець), зареєстрованого на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі за №Н/658.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня йогопроголошенняшляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк