Рішення

від 23.07.2024 по справі 120/1456/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 липня 2024 р. Справа № 120/1456/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Томчука А.В.,

за участі секретаря судового засідання: Товстун Н.М.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Кухрівський О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Трім"

до:Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Трім" (далі - ПП "Трім", підприємство, позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ПП "Трім" податковим органом складено акт від 29.11.2023 № 22832/02-32-07-01/23107396 та в подальшому винесено податкові повідомлення-рішеннявід 19.12.2023 № 0225080701, № 0225090701, № 0225100706.

При цьому, стверджуючи про протиправність висновків акту перевірки та відповідно і оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 14.03.2024. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 14.03.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 27.03.2024.

14.03.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо заявленого позову та вказав наступне.

Щодо правомірності винесеного ППР № 0225090701 зазначили, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 встановлено його завищення на суму 412 136 грн, в т.ч. за рахунок завищення р. 10.1Б-на суму 5750 грн, р. 10.2.Б- на суму 65 862 грн., р.16Б- на суму 340 524 грн.

Так, відповідач у відзиві наголошує, що підпунктом 69.1 прим.1 п. 69 підрозд, 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що платники ПДВ зобов`язані забезпечити у строки, встановлені п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН із порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ПКУ, відносяться до податкового кредиту звітного періоду, в якому податкова накладна зареєстрована в ЄРПН.

На порушення п. 44.1 ст. 44 , п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198. ,п. 201.10 ст. 201, п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд., п.п. 69.1 та 69.1 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підприємством:

- віднесено до складу податкового кредиту по рядку 10.1.Б «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, придбані за основною та нульовою ставкою» за березень 2022 суму ПДВ у розмірі 5 750 грн по податковій накладній, зареєстрованій із запізненням;

- віднесено до складу податкового кредиту по рядку 10.21.Б «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: зі ставкою 7% » суми ПДВ у розмірі 68562 грн., в т.ч. за березень 2022 р. в сумі 68562 грн по податковій накладній, зареєстрованій з запізненням.

Проведеною перевіркою відображеного показника зазначеного у рядку 16 Декларації «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 у загальній сумі 14 431 009 грн. на підставі таких документів: Декларацій з ПДВ з додатками, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з самостійно виявленими помилками, встановлено завищення задекларованих ПП "ТРІМ" показників у рядку 16.1 Декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за період з 01.12.2019р по 30.06.2023р. всього в сумі 340524 грн. , в т.ч. січень 2023 на суму50674 грн., за лютий 2023р. на суму 50674 грн., за березень 2023 року на 50674 грн., за квітень 2023 року на 50674 грн., за травень 2023 року на 50674 грн, за червень 2023 року на 87154 грн. за рахунок порушень викладених в п.3.1.2.1 та вище по тексту акту перевірки.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 17 Декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 в сумі 61 839 878 грн встановлено його завищення 412 136 грн.

Щодо правомірності винесеного ППР № 0225080701 зазначили, що під час проведення перевірки встановлено, що ПП "ТРІМ" відобразило по бухгалтерському обліку придбання Бензин автомобільний А-95 у ТОВ ПІВНІЧ ОЙЛ ГРУП, загальною вартістю 1 386 000 грн, в т.ч. ПДВ - 90 672,9 грн, що не підтверджено будь-якими первинними документами видатковими накладними, ТТН, сертифікатами якості (відсутні оригінали первинних документів).

Щодо правомірності винесеного ППР № 0225100706 податковий орган у відзиві вказує, що перевіркою встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VII "Про валюту і валютні операції" п. 142 Постанови Правління НБУ Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 № 18 (зі змінами та доповненнями), у частині порушення законодавчо встановленого строку надходження імпортного товару по контракту від 30.05.2022 № 062/30.05.2022 із нерезидентом ООО «GTA Petroleum», за операціями, здійсненими 13.07.2022, 14.07.2022 року та 18.07.2022.

Довідки (сертифікату) щодо підтвердження Форс-мажорних обставин, виданої уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, під час проведення перевірки ПП "ТРІМ" не надавало (що зазначено в акті перевірки , який підписано керівником ПП "ТРІМ").

Відповідач наголошує, що Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 по справі № 913/20/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Вінницькій області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 19.12.2023 № 0225080701, № 0225090701, № 0225100706 діяло на підставі та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

27.03.2023 розгляд справи не відбувся, про дату підготовчого засідання 22.04.2024 учасників справи повідомлено шляхом надіслання судових повісток.

27.03.2024 на адресу суду надійшла відповідь відзив на позовну заяву, в якому представник позивача заперечив щодо аргументів представника податкового органу, наведених у відзиві, зокрема вказав, що вказівка на порушення термінів реєстрації податкових накладних не дає підстав податковому органу стверджувати, що суми податку на додану вартість зазначені в таких податкових накладних, неправомірно включено до податкового кредиту, так як Податковий кодекс України пов`язує можливість включення податку на додану вартість до податкового кредиту з фактом реєстрації податкових накладних і не обмежує платника податку у здійсненні цього права у випадку реєстрації податкових накладних з пропущенням встановленого строку на їх реєстрацію.

Крім того, представник підприємства наголошує, що господарсько-правові відносини ПП «Трім» та ТОВ «Північ Ойл Груп» базувалися на Договорі поставки нафтопродуктів та за результатами виконання умов вказаних договорів ПП «Трім» були отримані у власність товарно-матеріальні цінності та проведено розрахунки із вказаними постачальниками, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Факт проведення розрахунків із вказаними контрагентами відповідачем не спростовувався та знайшов своє відображення у матеріалах Акту перевірки.

На підтвердження реальності взаємовідносин та правомірності відображення вказаних операції у податковій звітності ПП «Трім» до перевірки були надані усі первинні бухгалтерські документи, на підставі яких платник податків формував свої податкові зобов`язання.

Поряд з цим, спростовуючи висновки акту перевірки відносно порушення позивачем строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2 707 874,00 грн, представник ПП зауважив, що з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Таким чином, на переконання позивача, наявність, підтверджених ТПП України форс- мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють ПП «ТРІМ» від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII та нарахування позивачу пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону, що вказує на протиправність прийнятого податкового повідомлення- рішення.

Ухвалою від 22.04.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 13.05.2024.

Ухвалою від 13.05.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 12.06.2024.

12.06.2024 суд постановив ухвалу про закінчення підготовчого провадження та початок судового розгляду по суті. Судове засідання у справі призначено на 23.07.2024.

23.07.2024 представник позивача у судове засідання не з`явився надав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою.

Представник відповідача вважав за можливе продовжити розгляд справи по суті за відсутності представника ПП "Трім".

Ухвалою від 23.07.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, суд залишив без задоволення клопотання представника позивача щодо відкладення судового засідання у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вимог ПП "Трім" з підстав, наведених у відзиві, та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство "Трім" (код ЄДРПОУ 23107396) як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 25.07.1996, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1001741070020018330, дата запису 07.09.2022, основним видом діяльності визначено за КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі направлень від 26.10.2023 № 4705, № 4707, № 4708, № 4713, № 4709, № 4711, № 4712, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідачем відповідно до ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.77.1, п. 77.2 ст. 77, п.82.1 ст. 82, п.69.35 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, ЗУ № 2464, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2023 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 10.10.2023 № 2834к проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Трім" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.07.2016 по 30.06.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023.

За наслідками проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 29.11.2023 № 22832/02-32-07-01/23107396, за висновками якого встановлено порушення підприємством, зокрема:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України, ст. 1, ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Доходи, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Запаси, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 Оренда, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", в результаті чого занижено податок на прибуток, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 408 698 грн, в т.ч. за 2021 в сумі 4 292 грн, за 2022 в сумі 356 047 грн, півріччя 2023 року в сумі 48 359 грн;

- п. 198.3 п. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд., п.п. 69.1 та 69.1 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього в сумі 180 880 грн, в т.ч. за грудень 2021 в сумі 22 111 грн, за березень 2022 в сумі 71 612 грн, червень 2023 року 87 157 грн;

- вимог ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VII "Про валюту і валютні операції", з урахуванням п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 та п. 142 Постанови Правління НБУ Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 № 18 (зі змінами та доповненнями), у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту від 30.05.2022 № 062/30.05.2022 із нерезидентом ООО «GTA Petroleum», Болгарія:

за операцією, здійсненою 13.07.2022, за період з 09.01.2023 по 31.01.2023;

за операцією, здійсненою 14.07.2022, за період з 10.01.2023 по 02.04.2023;

за операцією, здійсненою 18.07.2022, за період з 14.01.2023 року по 02.04.2023.

За наслідками встановлених в акті порушень норм чинного законодавства, податковим органом 19.12.2023 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0225090701, яким за порушення ПП "Трім" п. 198.3 п. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд., п.п. 69.1 та 69.1 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України збільшено податкове зобов`язання підприємства за платежем податок додану вартість на суму 180880 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 45220 грн;

- № 0225080701, яким за порушення ПП "Трім" п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України збільшено податкове зобов`язання підприємства за платежем податок на прибуток на суму 408 698 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 101101 грн;

- № 0225100706, яким за порушення ПП "Трім" ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VII "Про валюту і валютні операції", з урахуванням п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 та п. 142 Постанови Правління НБУ Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 № 18 застосовано штрафні санкції у розмірі 2707874,92 грн.

Не погоджуючись із виявленими порушеннями та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

За визначенням у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За положеннями пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1 статті 185 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За змістом пункту 188.1 статті 188 база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 19.12.2023 № 0225090701, суд вказує про таке.

Як слідує з висновків акта від 29.11.2023 № 22832/02-32-07-01/23107396 (розділ 3.1.2.2), перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 встановлено завищення такого на суму 412 136 грн, в т.ч. за рахунок завищення р. 10.1Б-на суму 5750 грн, р. 10.2.Б - на суму 65 862 грн, р.16Б- на суму 340 524 грн.

1) перевіркою відображеного у рядку 10.1 Б Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: з основною ставкою » суми податкового кредиту за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 у загальній сумі 9 877 383 грн встановлено, що на формування даного обсягу мало суттєвий вплив здійснення операцій із придбання товарів, матеріалів, послуг, інші.

За висновками акту на порушення п. 44.1 ст. 44 , п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд., п.п. 69.1 та 69.1 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підприємством віднесено до складу податкового кредиту по рядку 10.1.Б «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, придбані за основною та нульовою ставкою» за березень 2022 суму ПДВ у розмірі 5 750 грн по податковій накладній, зареєстрованій із запізненням.

Відповідно до положень п. 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

В силу норм п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17 березня 2022 року, підрозділ 2 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 32-2, згідно з яким тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі- Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесені зміни до розділу XX ПК України, зокрема, пункт 32-2 підрозділу 2 викладено в редакції, згідно із якою тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також Законом № 2260-IX викладені в новій редакції абзац перший підпункту 69 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10, згідно із якою тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті" (абзац перший пункту 69).

Підпунктом 69.1 пункту 69 ПУ України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (27.05.2022) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Також пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України доповнено підпунктом 69.1-1 наступного змісту: "Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Отже, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки. Норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події.

Суд зазначає, що податковим законодавством регламентовано право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі зареєстрованих податкових накладних

Разом з тим, на період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Судом встановлено, що податковий кредит березня 2022 року, сформований на підставі наявних у ПП «ТРІМ» первинних (розрахункових) документів. Сторонами спору не заперечується, що всі податкові накладні , крім податкової накладної № 34 від 31.03.2022 ДП "Самтранс" ТОВ "Агросвітло Плюс" (код ЄДРПОУ 30453640) на суму ПДВ 5750 грн та податкової накладної № 135 від 15.03.2022 ДП "РТД" ВАТ МТСЗ "КАЛИНІВКАМІЖРАЙАГРОТЕХСЕРВІС" на суму ПДВ - 65861,67 грн зареєстровані постачальниками в ЄРПН до 15.07.2022.

Податкова накладна № 34 від 31.03.2022 року на ремонт автомобіля, виписана ДП "Самтранс" ТОВ "Агросвітло Плюс" (код ЄДРПОУ 30453640) на суму ПДВ 5750 грн та податкова накладна від 15.03.2022 ДП "РТД" ВАТ МТСЗ "КАЛИНІВКАМІЖРАЙАГРОТЕХСЕРВІС" на суму ПДВ - 65861,67 грн зареєстровані 19.07.2022, тобто з порушенням термінів реєстрації визначених ПК України.

Таким чином суд погоджується з висновками податкового органу, що такі накладні можуть бути включені до податкового кредиту звітного періоду, в якому податкові накладна зареєстровано в ЄРПН.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що податковий кредит березня 2022 року завищено позивачем на 5750 грн (рядок 10.1Б), на суму 65862 грн (рядок 10.2Б).

Крім того, судом встановлено, що перевіркою відображених у рядку 16 Декларації «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду», показників за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 у загальній сумі 14434789 грн. встановлено, на формування цих показників мав вплив р. 21 « Суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)».

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 у загальній сумі 14 431 009 грн на підставі таких документів: Декларацій з ПДВ з додатками, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з самостійно виявленими помилками, встановлено завищення задекларованих ПП "ТРІМ" показників у рядку 16.1 Декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 всього в сумі 340524 грн, в т.ч. січень 2023 р. на суму 50674 грн, за лютий 2023 р. на суму 50674 грн, за березень 2023 р. на 50674 грн, за квітень 2023 р. на 50674 грн, за травень 2023 року на 50674 грн, за червень 2023 року на 87154 грн. за рахунок порушень викладених в п.3.1.2.1 акту перевірки.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 17 Декларацій з податку на додану вартість «Усього податкового кредиту» показників за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 в сумі 61 839 878 грн встановлено його завищення 412 136 грн.

При цьому висновки податкового органу в частині завищення суми податкового кредиту грудня 2021 року, червня 2023 року ПП "Трім" не оспорюються підприємством.

Так, за нормами пп. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно норми статті 123 ПК України визначають штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.

За положеннями пп.123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, зважаючи на викладені обставини суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2023 № 0225090701 є правомірним, а відтак не підлягає скасуванню.

Щодо порушень викладених в акті перевірки по господарським операціям з ТОВ "Північ Ойл Груп", за результатами яких винесене податкове повідомлення-рішення від 19.12.2023 № 0225080701, суд зазначає наступне.

Як слідує з висновків акта від 29.11.2023 № 22832/02-32-07-01/23107396 перевіркою встановлено, що ПП "ТРІМ" відобразило по бухгалтерському обліку придбання бензин автомобільний А-95 у ТОВ "Північ Ойл Груп", загальною вартістю 1 386 000 грн, в т.ч. ПДВ - 90672,9 грн, що не підтверджено будь-якими первинними документами видатковими накладними, ТТН, сертифікатами якості. В акті вказано про відсутність оригіналів первинних документів.

Як зазначив відповідач, у згаданому акті перевірки, позивачем під час проведення перевірки надано ксерокопії документів по взаємовідносинах із ТОВ "Північ Ойл Груп":

- Договір від 01.01.2022 № 06/53 поставки нафтопродуктів, укладений між ПП "Трім" та ТОВ "Північ Ойл Груп";

- видаткова накладна № 89 від 20.08.2022, виписана ТОВ "Північ Ойл Груп" на адресу ПП "Трім";

- ТТН № 89 від 20.08.2022, відповідно до якої перевізником було Автопідприємство: ФОП ОСОБА_1 . Замовник: ТОВ "Північ Ойл Груп", пункт навантаження: м. Київ. Пункт розвантаження: Вінницька обл. м. Вінниця. Автомобіль: НОМЕР_1 / AA6623XF;

- банківські виписки за якими ПП "Трім" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Північ Ойл Груп" грошові кошти у сумі 1299025 грн.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та доводів відповідача, висновки щодо порушення ПП "Трім" приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Північ Ойл Груп".

Податковий орган наголошує на тому, що позивачем не були надані зокрема і оригінали первинних документів щодо господарських операцій з цим контрагентом під час перевірки. Перевіркою встановлені обставини, які у сукупності свідчать про недостовірність відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання поставок задекларованим контрагентом.

Відповідач за наслідками опрацювання бази податкової інформації вказує, що аналізом придбання ТОВ "Північ Ойл Груп" в розрізі номенклатури товарів/послуг згідно з базою "Єдиний реєстр податкових накладних" не встановлено придбання товару "бензин автомобільний", тому враховуючи інформацію по ланцюгу постання товарів по контрагенту- постачальнику, отриману в результаті аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та «Єдиний реєстр податкових накладних», відсутності трудових ресурсів, основних засобів, зареєстрованих відповідно до вимог чинного законодавства, необхідних для ведення господарської діяльності, яка зазначена в номенклатурі виписаних податкових накладних та зареєстрованих в «Єдиному реєстрі податкових накладних» не можливо підтвердити поставку товару Бензину автомобільного А-95.

В зв`язку з тим, що перевіркою встановлено неможливість поставки товару ТОВ "Північ Ойл Груп" (відсутність придбання товару по ланцюгу поставки) на адресу ПП "Трім" у товариства виникає інша дебіторська заборгованість, що має обліковуватись в подальшому на рах. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Відповідно до п. 6 стандарту 9 «Запаси» (Наказ Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за № 751/4044 6 для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

За висновками податкового органу оскільки товар одержано не від ТОВ "Північ Ойл Груп", а ПП "Трім" сформовано актив за рахунок надходження запасів з джерела невідомого походження, за рахунок використання документів «контрагента», що фактично не міг і не здійснював постачання, тому дані товари є безоплатно отриманими.

В аспекті дослідження аргументів учасників справи, суд зауважує, що позивачем на підтвердження заявлених вимог не спростовано ненадання оригіналів первинних документів в підтвердження господарської операції (з поставки бензину) та власне факту здійснення такої операції між ним та ТОВ "Північ Ойл Груп" як під час проведення перевірки платника, так і під час розгляду справи в суді.

Більше того, заявляючи вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2023 № 0225080701 ПП "Трім" не надало суду основних первинних документів, що могли б підтвердити здійснені господарські операції між ним та ТОВ "Північ Ойл Груп" та підтвердити правомірність відображення таких у господарському обліку підприємства. Крім того, заявник навіть не вказує щодо можливості надання таких документів/причини неможливості їх надання суду.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків..

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу (п.44.5 статті 44 ПК України).

Відповідно до п. 44.6 статті 44 ПК України У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з положеннями пп. 44.7 статті 44 України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Згідно п.п. 85.4. 85.7 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення

В свою чергу, п. 86.7 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

3 огляду на викладене, в ході перевірки та судового розгляду справи не встановлено походження наведеного товару від виробника або від первісного продавця чи імпортера; наявність у контрагента умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення господарських операцій.

Суд зауважує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідно їх дійсному економічному змісту.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Наявність таких обставин разом може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій. З метою дослідження фактичного постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та разом, а також разом з іншими доказами у справі.

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 03.08.2020 у справі №826/7917/17.

У постанові від 04.06.2020 у справі №825/1630/17 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив, що за певних обставин первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В іншому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Разом з тим, окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Таким чином в ході встановлених обставин справи, за умови не підтвердження платником первинними документами (належним чином засвідченими копіями первинних документів) господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Північ Ойл Груп", суд дійшов висновку про правомірність висновків податкового органу в цій частині та відповідно про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2023 № 0225080701.

Визначаючись щодо заявлених підприємством вимог в частині протиправності податкового повідомлення-рішення від 19.12.2023 № 0225100706, суд вказує про таке.

Судом встановлено, що ПП "Трім" (Покупець) було укладено Контракт від 30.05.2022 № 062/30.05.2022 із нерезидентом ООО "GTA Petroleum" ("Продавець").

Предметом контракту є купівля продукту - ULSD 10 частин на мільйон, стандарт EN 590, COD NC 27101943.

Ціна на нафтопродукти має бути запропонована продавцем до кожної поставки і підтверджена покупцем. Умови оплати - 100% передоплата.

За п. 8 Договору форс-мажор - не кваліфікується як порушення договору, якщо будь - яка із сторін не може виконати свої договірні зобов`язання по причинам, що не залежать від будь - якої із сторін. Під обставинами непереборної сили розуміються землетрус, повінь, пожежі, терористичні акти та інше. По вимозі іншої сторони, потерпіла сторона повинна надати довідку про наявність обставин непереборної сили, видану організацією, що представляє інтереси країни походження.

На виконання умов контракту ПП "Трім" перерахувало 13.07.2022 на користь нерезидента ООО "GTA Petroleum", Болгарія, попередню оплату в сумі 628000 євро/18 442 790,0 грн. з валютного рахунку, відкритого в ВФ ПАТ АКБ ПРИВАТБАНК.

Граничний строк надходження імпортного товару за вказаною операцією - 08.01.2023.

Товар по імпорту від нерезидента в законодавчо встановлений термін надійшов частково в сумі 370 548,85 евро/ 14 338 772,3 грн.

Станом на 09.01.2023 року за розрахунками по контракту за операцією, здійсненою 13.07.2022 року, утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 257 451,15 євро.

Дана заборгованість була погашена частками, шляхом надходження імпортного товару від нерезидента на суму 257 451,15 євро.

Також, на виконання умов контракту № 062/30.05.2022 від 30.05.2022 із нерезидентом ООО "GTA Petroleum" ПП "Трім" перерахувало 14.07.2022 на користь нерезидента попередню оплату в сумі 350 000,0 євро/ 10 307 290,0 грн. Граничний строк надходження імпортного товару за вказаною операцією - 09.01.2023.

Імпортний товар від нерезидента в рахунок даного перерахування коштів в законодавчо встановлений термін не надходив.

Станом на 10.01.2023 за розрахунками по контракту № 062/30.05.2022 від 30.05.2022 за операцією, здійсненою 14.07.2022, утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 343 764,15 евро.

Дана заборгованість була погашена частками, шляхом надходження імпортного товару від нерезидента на суму 355 124,2 евро/ 13 934 422,3 грн.

Також, на виконання умов контракту № 062/30.05.2022 від 30.05.2022 із нерезидентом ООО «GTA Petroleum» ПП ТРІМ перерахувало 18.07.2022 на користь нерезидента попередню оплату в сумі 18 750,0 евро/ 551 574,38 грн. Граничний строк надходження імпортного товару за вказаною операцією - 13.01.2023 року.

Імпортний товар від нерезидента в рахунок даного перерахування коштів в законодавчо встановлений термін не надходив.

Станом на 14.01.2023 року за розрахунками по контракту № 062/30.05.2022 від 30.05.2022 за операцією, здійсненою 18.07.2022, утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 18 750,0 евро.

Дана заборгованість була погашена частками, шляхом надходження імпортного товару від нерезидента.

На підставі вищевикладеного, перевіркою встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VII "Про валюту і валютні операції", п. 14-2 Постанови Правління НБУ Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 № 18 (зі змінами та доповненнями), у частині порушення законодавчо встановленого строку надходження імпортного товару по контракту № 062/30.05.2022 від 30.05.2022 із нерезидентом ООО «GTA Petroleum», за операціями, здійсненими 13.07.2022, 14.07.2022 та 18.07.2022.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII.

Як визначено у пункті 3 частини першої статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютний нагляд система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 та 6 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частиною 1 та 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

В той же час, рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами 5 і 6 статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (абзац 2 частини 8 статті 16 Перехідні положення Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 за № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено граничні строки розрахунків, а саме пунктом 14-2 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Як вище встановлено судом встановлено судом сторонами не спростовується наявність порушення законодавчо встановленого строку надходження імпортного товару по контракту № 062/30.05.2022 від 30.05.2022 із нерезидентом ООО «GTA Petroleum», за операціями, здійсненими 13.07.2022, 14.07.2022 та 18.07.2022.

Відносно доводів позивача стосовно наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

При цьому форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Тобто, частина шоста статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Це кореспондується з критеріями допустимості доказів, що визначені для адміністративного судочинства статтею 74 КАС України. Так, частиною другою цієї статті визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону. Разом з тим, лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини, тобто не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

При цьому, Закон України «Про валюту і валютні операції» вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обставини непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції). Зважаючи на викладене, з огляду на відсутність у позивача належного документу, який засвідчує наявність форс-мажорних обставин, суд критично оцінює доводи підприємства у цій частині.

Зазначені висновки суду також узгоджується із висновками щодо застосування норм права, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року (справа № 620/14203/23).

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, зважаючи на викладені обставини суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.12.2023 № 0225080701, № 0225090701, № 0225100706 є правомірними, прийнятими в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову ПП "Трім" належить відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України судові витрати не підлягають до відшкодування ПП "Трім".

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство "ТРІМ" (вул. М. Ливиненко -Вольгельмут 31А, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 23107396);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.08.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович