Рішення

від 13.06.2024 по справі 160/13648/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 рокуСправа №160/13648/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Трейдінг» до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича, треті особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Євгеній Петрович про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-Трейдінг» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича (далі - відповідач), третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Євгеній Петрович, в якому просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №69650000, виданої 15.05.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю основної винагороди в сумі 8724 грн. 31 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії відповідача не призвели до фактичного стягнення з боржника на користь стягувача, зазначеної у виконавчому документі суми, у зв`язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для стягнення основної винагороди в розмірі, який визначений у постанові про стягнення основної винагороди, оскільки це не відповідає вимогам ст. 27, 45 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі №160/13648/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.06.2024 від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що постанова про стягнення основної винагороди виноситься в силу закону, разом із постановою про відкриття виконавчого провадження, у приватного виконавця є обов`язок, а не право винести таку постанову саме під час відкриття виконавчого провадження в розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню, а не суми яка фактично стягнута.

Також, 12.06.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшли належним чином завірені матеріали виконавчого провадження №69650000.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - Стягувач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Трейдінг» (далі Позивач) з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення суми боргу за активну електроенергію в розмірі 65504,80 грн, суми боргу за реактивну електроенергію в розмірі 3203,99 грн, 3% річних в розмірі 4986,56 грн, інфляційну складову в розмірі 11448,28 грн, судовий збір 2481,0 грн, загалом 87624,63 грн.

На виконання Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2022, що набрало законної сили 19.07.2022, суд видав наказ про примусове виконання від 25.07.2022.

15.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Дніпропетровської області №904/315/22 виданого 25.07.2022 (ВП № 69650000).

Того ж дня, 15.08.2022, відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, в розмірі 10 % від суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, а саме 8762,46 грн, відповідно до вимог ст.3, ч. 3 ст.40, ст.45 ЗУ «Про виконавче провадження».

З Розпорядження відповідача №69650000 від 15.12.2022 вбачається, що приватним виконавцем частково з рахунків боржника (позивача) стягнуто грошові кошти в сумі 509,30 грн та 57,26 грн, які розподілено: 38,15 грн на користь відповідача, як частину основної винагороди, 69 грн за внесення до АСВП даних щодо виконавчого провадження, 116 грн. витрати виконавчого провадження; на користь стягувача 343,41 грн в рахунок заборгованості згідно з наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022.

22.04.2024 стягувачем було направлено відповідачу заяву про затвердження мирової угоди та мирова угода від 22.04.2022.

24.04.2024 відповідачем направлено звернення до Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення у справі № 904/315/22, яке задоволено та ухвалою від 29.04.2024 затверджено мирову угоду між боржником та стягувачем.

15.05.2024 відповідачем винесено постанову у ВП №69650000 про закінчення виконавчого провадження на підставі вимог п.2 ч. 1 ст.39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому приватний виконавець в постанові зазначає, що 15.05.2024 на його адресу надійшла заява про закінчення виконавчого провадження та надано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення від 29.04.2024. Залишок не стягненої суми за виконавчим документом 20760,42 грн, сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 8724,31 грн.

Того ж дня, 15.05.2024 відповідачем винесено постанову у ВП №69650000 про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 8724,31 грн.

Із вказаною постановою від 15.05.2024 у ВП № 69650000 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Трейдінг» основної винагороди в сумі 8724,31 грн позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

За визначенням ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403).

Частинами першою та другою статті 27 Закону № 1404 установлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною першою статті 42 Закону № 1404 передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1404 основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Згідно приписів частин першої - четвертої статті 31 Закону № 1403 за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода, яка складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частина п`ята статті 31 Закону № 1403 передбачає, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону № 1403 приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Аналізуючи положення частин четвертої та п`ятої статті 31 Закону № 1403, суд дійшов висновку, що питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі. Стягнення основної винагороди законодавцем пов`язується саме з початком примусового виконання. При цьому, за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів з примусового виконання виконавчого документу, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання виконавчого документу, та стягується з боржника у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум.

Нормою частини сьомої статті 31 Закону № 1403 передбачено право приватного виконавця виносити одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди.

При цьому сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Так, частиною четвертою статті 31 Закону № 1403 визначено, що основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. При цьому, частиною п`ятою цієї ж статті установлено, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №160/5321/20).

Суд звертає увагу, що повного фактичного виконання рішення суду та стягнення заборгованості передбаченої у виконавчому документі в повному обсязі в ході виконавчого провадження не відбулось.

Отже, ураховуючи положення статті 31 Закону № 1403, підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішеннями майнового характеру вже після завершення виконавчого провадження (в тому числі в разі повернення виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження) за умови, що стягнення за рішенням фактично не відбулося, є неможливим в силу положень статті 31 Закону № 1403, оскільки приватний виконавець зобов`язаний вирахувати розмір основної винагороди пропорційно від фактично стягнутої суми (аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.04.2021 по справі №580/3444/20).

Відповідно до ч. 4 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 15.05.2024. про стягнення основної винагороди ВП №69650000 слід задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частин 1, 3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Трейдінг» до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича, треті особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Євгеній Петрович про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №69650000, виданої 15.05.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Трейдінг» основної винагороди в сумі 8724 грн. 31 коп.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Трейдінг» витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 272 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 287, 297 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко