Рішення

від 01.08.2024 по справі 160/16057/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року Справа № 160/16057/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/16057/24 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

20.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН", у якій позивач просить суд:

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОТОН» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 297 336,10 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/16057/24, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 24.06.2024 року витребувано від Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:

- інформацію щодо подання відповідачем до центру зайнятості звітності за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у 2023 році.

Витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи:

- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з відміткою про його отримання органами доходів і зборів;

- книгу обліку руху трудових книжок і вкладиші до них;

- наказ про прийняття та звільнення з роботи, копії довідок МСЕК;

- інформацію/відомості чи подавалась відповідачем звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у 2023 році;

- звітів №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які подавались відповідачем до центру зайнятості у 2023 році;

- інформацію/відомості чи направлялись центром зайнятості протягом 2023 року до відповідача особи з інвалідністю для працевлаштування, інформації щодо їх подальшого працевлаштування або відмови у ньому.

09.07.2024 року позивачем до суду подано клопотання про долучення документів до справи.

15.07.2024 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву по справі №160/16057/24. Долучені додаткові докази по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 01.08.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позову позивач посилається на те, згідно статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Адміністративно господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ від 21.03.1991 року, самостійно в строк до 15 квітня року, наступаючого за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, відповідач до 15.04.2024 року повинен самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 297336,10 гривень.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що згідно спірного Розрахунку в 2023 ропі у ТОВ "ПРОТОН": середньооблікова чисельність шта тних працівників облікового складу за рік, - 115 осіб; середньооблікова чисельність осіб інвалідніс тю, відповідно до нормативу - 5 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким від повідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 3 особи, що є меншим ніж встановле но нормативом.

ТОВ "ПРОТОН" вважає данні цього Розрахунку хибними.

Вказують, що для розрахунку кількості робочих місць для інвалідів та розміру адміністративно-господарської санкції Фонд не вивчав документів Товариства, перевірки не проводив, що призвело до включення до спірного Розрахунку викривлених даних, які не співпадають з реальним станом працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Розрахована Фоном теоретична кількість робочих місць для інвалідів свідчить лише про роз біжність у даних звітності Товариства, а не про реальне невиконання суб`єктом господарювання встановленого нормативу.

Відповідач зазначає, що середньооблікової кількості штатних працівників фактично складала 112 чоловік, а не 115, як вказано у звіті та Розрахунку.

Так, Порядок визначення середньооблікової кількості штатних працівників встановле ний Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286.

В обліковій кількості штатних працівників враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору (п.2.1. та п.2.3. Інструкції № 286). Крім того, працівники, які припинили роботу без попередження адміністрації не включаються до облікової кількості штатних працівників (п.п.2.6.7. Інструкції № 286). Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу. Тож до облікової кількості штатних працівників не включаються працівники з якими були відсутні трудові відносини із-за то го, що трудові договори з такими працівниками було припинено, розірвано, зупинено, визнано не дійсними, тощо.

Вказують, що дійсно за штатним розкладом ТОВ «ПРОТОН» в 2023 році формальна кількість працівників складала 115 особи, але середньооблікова чисельність застрахованих осіб у 2023 році, яким нарахо вувалась заробітна плата, складала 112 осіб.

Це обумовлено тим, що в зв`язку з введенням воєнного стану деякі працівники не виходили на роботу і їм, відповідно, не нараховувалась заробітна плата і єдиний внесок.

У зв`язку з викладеним та згідно з нормами Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Указами Президента Украї ни від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 14.03.2022 року № 133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з 12 працівниками було призупинено дію трудових договорів.

Згідно п.3.4 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики Ук раїни від 10.02.2007 №42 відомості щодо середньооблікової чисельності штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та числа інвалідів, які працюють на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Під час розрахунку кі лькість робочих місць заокруглюється до цілого значення відповідно до встановлених правил мате матики (за п.3.4, якщо під час обчислення виникає дробове число, його заокруглюють до цілого, якщо після коми число 5 і більше, воно заокруглюється в бік збільшення).

Отже, 112 особи х 4% = 4,48, тому підприємство мало працевлаштувати 4, а не 5 ін валідів, як рахує Фонд.

Поряд з викладеним, протягом 2023 року на Товаристві працювали особи з інвалідністю:

з 08.06.2023р. ОСОБА_1 , Довідка МСЕК ДОН-07 №115498;

з 13.07.2023р. ОСОБА_2 , довідка МСЕК 10, ААГ №002140;

з 18.12.2023р. ОСОБА_3 , довідка МСЕК 12 ААГ №556561;

з 22.04.2022р. ОСОБА_4 , довідка МСЕК 12 АІТ №003137;

з 07.02.2020р. ОСОБА_5 , довідки МСЕК 12 АГГ №561390 та 12 ААВ №143270;

з 02.06.2022р. ОСОБА_6 , довідка МСЕК МСЕ-ДНА-01 №871602.

Згідно п.9. Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю" Наказ Міністерства соціальної політики України 27 серпня 2020 року № 591, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законо давства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення.

Тож, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодав ства встановлено інвалідність за звітний період складала: 2+2+2+2+2+3+4+5+5+5+5+6 = 43/12 = 3,5833 осіб, а з урахуванням п.9 Інструкції № 591 - 4 особи.

Отже, на Товаристві в 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників, яким відпо відно до чинного законодавства встановлено інвалідність складала 4 особи, а не 5 осіб.

Таким чином, вважають, що за 2023 рік відповідач у повній мірі забезпечував працею осіб з інвалідністю з дотриманням нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, передбаченого чин ним законодавством України.

Окрім того, вказують ТОВ «ПРОТОН» в 2023 році подавало до Державної служби зайнятості Звітність - Інформацію про попит на робочу силу (вакансії), Форми №3-ПН для працевлаштування інвалідів, тобто розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, створило ро бочі місця для інвалідів та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні ус танови.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної за хищеності осіб з інвалідністю в Україні», отримана Фондом в порядку визначеному постановою Правління ПФУ від 10.03.2023р. №14-2 «Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» від Пенсій ного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робо чих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підста вою для проведення перевірки підприємств.

Такі перевірки здійснює Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення - Держпраці.

Вищенаведене свідчить, що саме на Держпрацію, законодавчо покладений обов`язок перевір ки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Підставою для призначення територіальним органом Держпраці позапланової переві рки є, зокрема, повідомлення відділення Фонду про ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невико нання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, Держпраці складає Акт перевірки.

Тобто, доказом про недотримання Товариством нормативу працевлаштування інвалідів є акт перевірки органами Держпраці, а не інформаційно-аналітичні бази даних Фонду і не звітні докуме нти Товариства.

Тож, сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працев лаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами.

Вказане співпадає з правовою позицією Верховного Суду висловленій в постанові від 21 ли стопада 2022 року у справі № 400/3957/21.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 115 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, ТОВ "ПРОТОН" повинна складати 5 осіб.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 3 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Враховуючи інформацію за розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, який був надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Таким чином, за 2 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю у 2023 році, відповідач до 15.04.2024 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 297336,10грн.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно зі ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 3 ст. 20 вищевказаного Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-XII.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення № 5067-VI від 05.07.2012 роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу).

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання (чинний з 31.05.2013).

Наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 №827-22 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за №988/23520.

Відповідно до пункту 1.4 (Розділ І Порядку) форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Згідно з пунктом 1.5. (Розділ І Порядку) форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Судом встановлено, що у відповідача у спірний період середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 115 штатних працівників, а отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, становить 5 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 3 особи.

Отже, згідно спірного Розрахунку в 2023 ропі у ТОВ "ПРОТОН": середньооблікова чисельність шта тних працівників облікового складу за рік, - 115 осіб; середньооблікова чисельність осіб інвалідніс тю, відповідно до нормативу - 5 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким від повідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 3 особи, що відповідно є меншим ніж встановле но нормативом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що для розрахунку кількості робочих місць для інвалідів та розміру адміністративно-господарської санкції Фонд не вивчав документів Товариства, перевірки не проводив, що призвело до включення до спірного Розрахунку неналежних даних, які відповідно не співпадають з реальним станом працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Розрахована Фоном теоретична кількість робочих місць для інвалідів свідчить лише про роз біжність у даних звітності Товариства, а не про реальне невиконання суб`єктом господарювання встановленого нормативу.

Відповідач зазначає, що середньооблікової кількості штатних працівників фактично складала 112 чоловік, а не 115, як вказано у звіті та Розрахунку.

Відповідач у відзиві зазначає про те, що дійсно за штатним розкладом ТОВ «ПРОТОН» в 2023 році формальна кількість працівників складала 115 особи, але середньооблікова чисельність застрахованих осіб у 2023 році, яким нарахо вувалась заробітна плата, складала 112 осіб.

Це обумовлено тим, що в зв`язку з введенням воєнного стану деякі працівники не виходили на роботу і їм, відповідно, не нараховувалась заробітна плата і єдиний внесок.

У зв`язку з викладеним та згідно з нормами Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Указами Президента Украї ни від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 14.03.2022 року № 133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з 12 працівниками було призупинено дію трудових договорів.

Окрім того, судом встановлено, що протягом 2023 року на Товаристві працювали особи з інвалідністю:

з 08.06.2023р. ОСОБА_1 , Довідка МСЕК ДОН-07 №115498;

з 13.07.2023р. ОСОБА_2 , довідка МСЕК 10, ААГ №002140;

з 18.12.2023р. ОСОБА_3 , довідка МСЕК 12 ААГ №556561;

з 22.04.2022р. ОСОБА_4 , довідка МСЕК 12 АІТ №003137;

з 07.02.2020р. ОСОБА_5 , довідки МСЕК 12 АГГ №561390 та 12 ААВ №143270;

з 02.06.2022р. ОСОБА_6 , довідка МСЕК МСЕ-ДНА-01 №871602.

Окрім того, ТОВ «ПРОТОН» в 2023 році подавали до Державної служби зайнятості Звітність - Інформацію про попит на робочу силу (вакансії), Форми №3-ПН для працевлаштування інвалідів, тобто розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, створило ро бочі місця для інвалідів та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні ус танови.

Таким чином, викладені визе обставини справи, свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Згідно з ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

З огляду на те, що відповідачем було виконано вимоги Закону №875-XII щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а позивачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляв їм у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом №875-XII передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій.

Зазначений висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 11.09.2018 у справі № 812/1127/18, від 19.12.2018 у справі № 812/1140/18, від 23.07.2019 у справі № 820/2204/16, від 31.07.2019 у справі № 812/1164/18.

З огляду на вищенаведене, позивач не довів наявності підстав для стягнення відповідача адміністративно-господарських санкцій, а відтак в задоволенні позову належить відмовити.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН" про стягнення адміністративно-господарських санкцій залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Позивач: Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (49000, м.Дніпро, вул. Старокозацька, 52, код ЄДРПОУ 25005978).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОТОН" (51831, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, 9є, код ЄДРПОУ 30740705).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 01.08.2024 року.

Суддя В.В. Ільков