Ухвала

від 31.07.2024 по справі 761/27454/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27454/24

Провадження № 1-кс/761/17712/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024100100003104 від 27.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024100100003104 від 27.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, яке вилучено 27.07.2024 в порядку ст. 208 КПК України, під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 в ході особистого обшуку, а саме, на: худі чоловіче «Maison Margiela», чорного кольору, розмір XS з трьома бирками на одній із них зазначено артикул SH0GU0004 S25624 Col.900, штрих код 053460605522 00002, яку поміщено до спеціального пакета ЕХР0454752.

Клопотання мотивоване тим, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100003104 від 27.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 27.07.2024, приблизно о 18 год. 16 хв., зайшов до приміщення ТЦ «ЦУМ», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 38, де прогулювався по поверхах та розглядав різний одяг та аксесуари (товар).

В подальшому, ОСОБА_5 зайшовши до торгівельної зали «ЦУМ Street Wear», розташованої на ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_1 та звернув свою увагу на те, що в торгівельному залі знаходиться різний одяг, зокрема худі чоловічі, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна (вчинення крадіжки), в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України № 3684-ІХ від 08.05.2024, а саме чоловічого худі «ММ6 Maison Margiela».

Як зазначає слідчий в своєму клопотанні, що ОСОБА_5 , діючи умисно та таємно, з корисливих мотивів, будучи достовірно впевненим у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу, 27.07.2024, приблизно о 18 год. 39 хв., перебуваючи в торгівельній залі «ЦУМ Street Wear» розташованій у ТЦ «ЦУМ» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 38/2, шляхом вільного доступу взяв (викрав) чоловіче худі «ММ6 Maison Margiela», вартістю 14360 грн. без ПДВ, який належить ТОВ «ПЕРШИЙ УНІВЕРМАГ» (код ЄДРПОУ 39326550). При цьому, з метою приховання своїх злочинних дій ОСОБА_5 , взявши із собою зазначене худі, зайшовши до примірочної кімнати, зняв свій верхній одяг та одягнув на себе викрадене чоловіче худі, при цьому зламавши антикрадійний магніт (кліпсу), який залишив у примірочній, а власний одяг помістив на плічку для одягу та вийшовши з примірочної, залишив свій одяг в торгівельному залі.

Після чого, ОСОБА_5 , з таємно викраденим чужим майном, одягнутим на собі, не розрахувавшись, пройшов повз лінію кас та антикрадійні рамки, вийшов з ТЦ «ЦУМ», виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки в подальшому ОСОБА_5 був викритий та зупинений охороною.

27.07.2024 в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході особистого обшуку у підозрюваного, вилучено майно на яке слідчий порсить накласти арешт.

28.07.2024 слідчим Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 винесено постанову про визнання виявлених предметів речовими доказами.

Відтак, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вищезазначене майно.

Слідчий Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, водночас надіслала на адресу суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує.

Власник тимчасово вилученого майна в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у провадженні Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100003104 від 27.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Звернення слідчого з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 від 28.07.2024 у кримінальному провадженні №12024100100003104 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 28.07.2024, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024100100003104 від 27.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 27.07.2024 в порядку ст. 208 КПК України, під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 в ході особистого обшуку, а саме, на:

-худі чоловіче «Maison Margiela», чорного кольору, розмір XS з трьома бирками на одній із них зазначено артикул SH0GU0004 S25624 Col.900, штрих код 053460605522 00002, яку поміщено до спеціального пакета ЕХР0454752.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1