Постанова

від 01.08.2024 по справі 344/6673/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/6673/24

Провадження № 33/4808/756/24

Категорія ч. 1 ст.163-1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Малєєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю. за участю с/з ОСОБА_1 , адвоката Ковтун Н.О. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду від 20.06.2024 та

в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції.

1.1. Суд визнав ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 163 - 1 КУпАП, піддав штрафу 170 грн.

1.2. Згідно постанови суду, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він будучи посадовою особою директора ТОВ Інноваційна компанія Інвест енерджі, порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, що призвело до: завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.20.2.1) на 244 254,00 грн., в тому числі за січень 2024 року 244 254,00 грн., чим порушено п.184.7 ст.184, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями); відсутності права в отриманні бюджетного відшкодування за січень 2024 року в сумі 30 413 грн., чим порушено п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), вимоги Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 щодо Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями) від 01.07.2016 року, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.

2. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 :

2.1. Оскаржувана постанова є необгрунтованою і такою, що винесена з порушенням норм процесуального права та не відповідає дійсним обставинам справи.

2.2. Висновки контролюючого органу не відповідають обставинам викладеним у Акті перевірки, оскільки жодних претензій до господарських операцій, змісту та форми первинних документів, які зазначено Товариством у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ та представлено у ході проведення перевірки, у контролюючого органу не виникало;

2.3. Необгрунтованими та безпідставними є висновки контролюючого органу про порушення п. 200.1 п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищення суми бюджетного відшкодування на 30413,00 грн. оскільки самим контролюючим органом на сторінці 12 акту підтверджено і наявність податкової накладної, і наявність оплати;

2.4. Безпідставними є висновки контролюючого органу про порушення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та нарахування податкових зобов`язань в сумі 1763,32 грн., оскільки згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. База оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін;

2.5. Протокол про адміністративні правопорушення не відповідає вимогам закону, зокрема ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення, не зазначено об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто не зазначено, які конкретні порушення ведення податкового обліку допущено, не зазначені конкретні дії чи бездіяльність, які б мали місце і потягли у порушенні чи нездійсненні передбачених законодавством правил ведення податкового обліку;

2.6. Правопорушення відбулося в конкретному податковому періоді, та не є триваючим правопорушенням, оскільки вважається скоєним у момент складання та подання відповідальною за ведення фінансово- господарської діяльності особою податкової звітності з ПДВ за відповідний період - у даній справі контролюючим органом зазначено декларацію за січень 2024 року, тобто на момент розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи наведені обставини просить оскаржувану постанову скасувати і закрити провадження у справі.

3. Позиції сторін в судовому засіданні апеляційного суду.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Ковтун Н.О. доводи апеляційної скарги підтримала, просила закрити провадження у справі.

4. Апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

4.1. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

У рішенні «Григоров проти України» Європейський суд, зазначив, що «...оперативно не вручивши заявнику постанову суду першої інстанції (в справі про адміністративне правопорушення), органи державної влади позбавили його можливості подати апеляційну скаргу у встановлений строк». Європейський суд також зазначив, що «...в українському законодавстві відсутнє положення, яке було би винятком з правила і встановлювало десятиденний строк для подання апеляційної скарги, незалежно від причин, вказаної стороною для виправдання подання такої скарги із запізненням».

Факти цієї справи аналогічні тим, з приводу яких було прийняте вказане рішення ЄСПЛ. Тому його належить застосувати до даного випадку в якості прецеденту. В судовому засіданні ОСОБА_2 присутній він не був, дані про направлення йому копії постанови відсутні, а тому пропущений ним строк належить поновити.

4.2. Щодо суті апеляційної скарги.

Строк накладення стягнення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - 3 місяці (ст. 38 КУпАП).

Згідно протоколу від 05.04.2024 датою виявлення правопорушення є 03.04.2024, оскаржена постанова прийнята 20.06.2024, апеляційна скарга зареєстрована судом 10.07.2024, передана судді апеляційного суду 15.07.2024 - поза межами строку накладення стягнення, визначеного в ст. 38 КУпАП.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у разі закінчення цього строку розпочате провадження підлягає закриттю. З цього слідує, що юридичні процедури в суді мають бути припинені.

Відповідно, у межах доводів апеляційної скарги в цьому провадженні вирішення питань вини і накладення стягнення неможливе через сплив 3-місячного строку. Такий строк, відповідно до принципу юридичної визначеності, не може бути поновлений і його закінчення, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ, є законним правом правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення (п. 570 рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія Юкос» проти Росії»).

Тому згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП оскаржену постанову належить скасувати, а провадження закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтею 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

п о с т а н о в и в :

Строк на апеляційне оскарження поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 20.06.2024 щодо ОСОБА_2 - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова не оскаржується.

Суддя А.Ю. Малєєв