Постанова

від 27.04.2009 по справі 1-259/2009

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1-259/2009

ПОСТАНОВА

27 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Горб І.М.

при секретарі - Левківській Н.В.

з участю прокурора - Попова А.О.

потерпілого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 Кк України, а саме в тому, що 17 лютого 2008 року приблизно о 2 год. 30 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходились в приміщенні залу ігрових автоматів, що розташовані біля станції метрополітену «Дорогожичі», що по вул. О.Теліги, 14 в м. Києві, де бажаючи протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, предявили раніше незнайомому ОСОБА_1 претензії необгрунтованого характеру, почали висловлюватися на його адресу брутальною лайкою та безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи в групі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, в той час коли ОСОБА_1 вийшов на вулицю та перебував біля вищевказаного залу ігрових автоматів, ОСОБА_3, діючи самостійно, розбив скляну пляшку, внаслідок чого утворилась «розочка», та наніс вказаною «розочкою» удар в обличчя ОСОБА_1, який після цього закрив обличчя руками та впав на землю, завдавши ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: «множественных резаных ран век и глазного яблока с дефектом тканей и выпадением оболочек глазного яблока, клетчатки орбиты слева. Резаной раны 2-го пальца правой кисти». Згідно висновку експерта №145/Е від 19.03.2008 року, травма лівого очного яблука, яка викликала повну втрату зору на пошкоджене око (дорівнює 0), відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як така, що поєднана зі стійкою втратою працездатності більше одної третини. Після чого, ОСОБА_3 наніс ще декілька ударів ногами в різні частини тіла ОСОБА_1, в цей же час ОСОБА_4, діючи в групі з ОСОБА_3 наніс ОСОБА_1 приблизно 4-5 ударів в область його голови та тулуба, завдавши тим самим ОСОБА_1 фізичного болю. Хуліганські дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжувались на протязі 10 хвилин та були припинені громадянами.

У судовому засіданні захисник підсудного - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування та зміну ОСОБА_3 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, з тих підстав, що у справі допущена суттєва неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а саме, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину не доведена, по справі встановлено, що в день вчинення злочину відносно потерпілого підсудний знаходився в лікарні, впізнання підсудного потерпілим та свідками по справі проводилось з грубим порушенням вимог КПК України і в основу обвинувачення покладені виключно показання свідка ОСОБА_5, які є протиречивими, оскільки на досудовому слідстві свідок зазначала, що ОСОБА_6 відтягував ОСОБА_3 від потерпілого, однак сам ОСОБА_6 в судовому засіданні вказаних обставин не підтвердив. Потерпілий та свідки, крім свідка ОСОБА_5, категорично наполягають на тому, що ОСОБА_3 не та особа, яка спричинила потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, у звязку з чим є необхідність в допиті ОСОБА_4, що суд позбавлений можливості зробити, у звязку з його відсутністю. Також є необхідність у встановленні джерел з яких була отримана фотографія, яка предявлялась свідкам та потерпілому для впізнання, та встановлення, хто на ній зображений.

Прокурор заперечує проти заявленого клопотання, вказуючи на те, що є необхідність в допиті в якості свідка ОСОБА_4, оскільки він є основним фігурантом подій, що відбувались 17 лютого 2008 року.

Потерпілий фактично підтримав клопотання захисника, вказуючи на те, що підсудний не та особа, яка спричинила йому тяжке тілесне ушкодження, і просить закрити щодо нього справу.

Підсудний підтримав заявлене захисником клопотання.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як в судовому засіданні, так і на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні 17.02.2008 року злочину відносно потерпілого ОСОБА_1 не визнавав, вказуючи на те, що у вказаний період він перебував на стаціонарному лікуванні в Березанський районній лікарні, у звязку із захворюванням на гнійний бронхіт.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 категорично наполягав на тому, що підсудний не та особа, яка вчинила відносно нього злочин, оскільки та особа нижче зростом не тільки за підсудного, а й за нього, не підходить до тієї особи підсудний і за віком та за інтересами з компанією, в якій перебував ОСОБА_4 та який вчинив щодо нього хуліганські дії. На впізнанні він був після операції, в пригніченому та шоковому стані, та пішов на поводу в працівників міліції, які вказали, що ОСОБА_4 зізнався у вчиненні злочину саме з особою, що зображена на фотокартці, у звязку з чим він підтвердив це впізнання, хоча вже при очній ставці він вказав, що це не та особа.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 категорично наполягали на тому, що підсудний не та особа, яка вчинила злочин, що вони вказали вже й при очній ставці, а на фото, які надавали їм при впізнанні, дана особа схожа на особу, що вчинила злочин, і про те, що особа, яка вчинила злочин є ОСОБА_3 їм повідомила ОСОБА_5

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказала, що вона знає ОСОБА_3, так як їх познайомив її дядько, і його вона бачила в той день в кафе. На досудовому слідстві вона впізнавала ОСОБА_3 по фото, на якому він був повнішим та була сильно виражена віспа на обличчі, а підсудний, якщо не враховувати те, що на фото він був повніше та з віспою на обличчі, схожий на особу з фото.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_5 допитувалась, однак вона є неповнолітньою, а допитувалась без участі законного представника, лікаря або педагога для встановлення її розумового рівня щодо сприйняття обєктивної реальності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в період, коли було вчинено інкримінований йому злочин, ОСОБА_3 перебував на лікуванні.

Проте, під час досудового слідства дані обставини органами досудового слідства належним чином не перевірялись, не було проведено очної ставки зОСОБА_4, за співучастю з яким інкримінується вчинення злочину ОСОБА_3, а суд позбавлений можливості його допитати, оскільки після звільнення з місць позбавлення волі за місцем проживання він не мешкає.

Крім того, підлягає допиту ОСОБА_8, яка є робітником залу ігрових автоматів, знає відвідувачі цього залу, хоча б й наглядно, і була свідком конфлікту, що стався 17.02.2008 року, а наявна ж в справі її заява, дає підстави допитати її із застосуванням заходів безпеки.

Також, виходячи з того, що вказані події відбувались в людяному місці в приміщенні залу ігрових автоматів, органами досудового слідства не було вжито заходів до встановлення можливих свідків та очевидців подій, що відбувались 17 лютого 2008 року, чим допущена неповнота, яка не може бути усунута у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного суд позбавлений можливості всебічно, повно і обєктивно дослідити матеріали справи і прийняти обгрунтоване рішення, оскільки виявлені недоліки не можливо усунути у судовому засіданні.

Тому суд приходить до висновку про повернення справи на додаткове розслідування, в ході якого необхідно перевірити показання підсудного, потерпілого, свідків, вжити заходів до усунення протиріч між показами потерпілого, свідків та свідка ОСОБА_5 шляхом проведення між ними очних ставок, встановити місце знаходження ОСОБА_4 та допитати його і провести очну ставку між ним та потерпілим, а також ОСОБА_3, допитати співробітника залу ігрових автоматів ОСОБА_8 із застосуванням до неї заходів безпеки, вжити заходів до встановлення очевидців злочину з урахування того, що події відбувались у людному місці, зясувати обставини можливого знайомства свідка ОСОБА_5 з підсудним ОСОБА_3 через її дядька, встановивши місце його знаходження та допитавши його, та провести інші необхідні слідчі дії для усунення вказаних в постанові недоліків.

Суд вважає можливим у звязку з поверненням справи на додаткове розслідування змінити підсудному міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 281,296 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

справу про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, повернути прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.