Рішення

від 01.08.2024 по справі 240/10520/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/10520/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Інтерм» про стягнення заборгованості,

установив:

У травні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі позивач, ГУ ПФУ в Житомирській області) звернулося у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Інтерм» (далі відповідач, ТОВ «Полісся Інтерм»), у якому просить стягнути заборгованість із сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка виникла за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у сумі 57734,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач після надісланих розрахунків своєчасно не відшкодувало суми фактичних витрат на виплату витрат і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам товариства, а тому утворилася заборгованість.

Ухвалою суду від 13 червня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Однак, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд установив, що ТОВ «Полісся Інтерм» перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За відповідачем рахується заборгованість з невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам товариства, за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у розмірі 57734,00 грн.

Указана заборгованість підтверджується відповідним розрахунком, який міститься в матеріалах справи та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилалися ГУ ПФУ в Житомирській області на адресу ТОВ «Полісся Інтерм» (10014, вул. Рильського 9-А, м. Житомир).

Заборгованість відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин 2 і 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 статті 114 цього Закону, до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2 8 частини 2 статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини 3 статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Абзацом 3 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 400/97-ВР) передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 8 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

Пунктом 1 статті 4 цього ж Закону, визначено, що на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Абзацами 1 та 3 пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція) визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ та призначених відповідно до частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV: особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2 8 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи (пункт 6.2 Інструкції).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).

Аналіз вище наведених норм, дає підстави для висновку, що такими прямо визначено обов`язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, 2 та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.

З матеріалів справи встановлено, що ГУ ПФУ в Житомирській області на адресу відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодування, призначених особами, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2 8 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV, які не отримувалися ним у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до вказаних розрахунків, фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії підлягають відшкодуванню за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у сумі 57734,00 грн та у добровільному порядку відповідачем не сплачені.

При цьому, доказів оскарження дій органу Пенсійного фонду щодо визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період, а також погашення таких відповідачем до суду не надано.

Ураховуючи встановлені обставини справи фактичні витрати на доставку пільгових пенсій підлягають сплаті відповідачем у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/20776/22 від 16 жовтня 2023 року.

З огляду на викладене та ураховуючи положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Судові витрати по справі, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з відповідача не стягуються.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Інтерм» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у сумі 57734 (п`ятдесят сім тисяч сімсот тридцять чотири) гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис