КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
30 липня 2024 року м. Київ № 320/34604/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренка Володимира Вікторовича про визнання протиправною та скасування реєстраційної дій щодо державної реєстрації припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - позивач) звернулося з позовом до Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 (далі-відповідач) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дій щодо державної реєстрації припинення юридичної особи.
Позивач просить суд скасувати реєстраційну дію (реєстраційний запис №1003551110032011069) державного реєстратора Макаренко В.В. Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, а саме Державну реєстрацію припинення юридичної особи (ТОВ «ТЕТРАСОФТ» код ЄДРПОУ 37176428) в результаті ліквідації.
В силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом другим частини 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що предметом даного спору є реєстраційні дії.
Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли виникли підстави для звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі N 340/1019/19).
Тому, судом вбачається, що підстави для звернення до суду виникають в момент обізнаності про наявність відповідних обставин, в даному випадку про припинення юридичної особи та про наявність податкового боргу.
Позивач звернувся до суду 20 травня 2024 року.
При цьому, позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень, які відбулися у лютому 2021 року.
Суд критично ставиться до твердження позивача, що право на пред`явлення визначених законом вимог пов`язане з отриманням листа Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 19.02.2024 № 432/02-26 з інформацією про місцезнаходження державного реєстратора ОСОБА_1 , оскільки по-перше, зазначений лист таких відомостей не містить, в ньому зазначено, що державний реєстратор ОСОБА_1 з 20.01.2021 по даний час перебуває на своїй посаді в Управлінні «ЦНАП» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, по-друге, як зазначає позивач в позовній заяві, заперечення проти державної реєстрації припинення юридичної особи та відповідне повідомлення направлялися державному реєстратору та були отримані Броварською РДА за місцем зберігання реєстраційної справи.
Крім цього, податковий орган зазначає, що облік заборгованості в ІКП за результатами донарахованих сум грошового зобов`язання, узгоджених за результатами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2021 у справі № 640/25738/19 обліковується щонайменше з 30.03.2023.
Тому, судом вбачається, що про відповідне спірне питання контролюючому органу було відомо протягом декількох років, що передують зверненню до суду (з моменту виникнення питання про припинення юридичної особи та подальшого донарахування податкових зобов`язань).
Відповідно тримісячний строк на звернення до суду, який встановлений для суб`єктів владних повноважень пропущений.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Системний аналіз частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлена одна позовна вимога немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 3028,00 грн судового збору.
Матеріали позовної заяви не містять доказів оплати судового збору.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;
- оригіналу документа про сплату 3028,00 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренка Володимира Вікторовича про визнання протиправною та скасування реєстраційної дій щодо державної реєстрації припинення юридичної особи залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2024 |
Оприлюднено | 05.08.2024 |
Номер документу | 120752131 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панченко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні