Рішення

від 01.08.2024 по справі 380/12381/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2024 рокусправа № 380/12381/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Авто» (04080, м. Київ, вул. Кікентія Хвойки, б.21, ЄДРПОУ 39145758) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, б.3, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Авто» до Львівської митниці, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати: Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/600007/6 від 23.04.2024 та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209200/2024/000433 від 23.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що декларант подав митну декларацію з метою ввезення на митну територію України товарів. Незважаючи на низку первинно поданих документів, що повністю підтверджували заявлену митну вартість, 23.04.2024 Львівська митниця прийняла рішення №UA209000/2024/600007/6 про коригування митної вартості товару. Крім того, Львівська митниця прийняла картку відмови у митному оформленні товару позивача. Незважаючи на те, що декларант повністю спростував доводи, описані у рішенні про коригування митної вартості, відповідач послався у листі на інші формальні підстави, які нерелевантні із рішенням про коригування митної вартості. Наведене свідчить про те, що кінцева мета митного органу полягала у коригуванні вартості товару позивача у будь-який спосіб до вищого рівня, а не підтвердження заявлених числових показників за допомогою додаткових документів. Оскільки відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2024 №UA209000/2024/600007/6 у сторону збільшення за резервним методом, з чим позивач не погоджується, так як ним було належним чином підтверджено митну вартість товару за основним методом, наявні підстави для звернення до суду.

Ухвалою від 12.06.2024 суддя позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Авто» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишив без руху.

Ухвалою від 19.06.2024 суддя відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач проти позову заперечив та у відзиві на позов зазначив, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували МД UA209180/2024/23317 від 29.03.2024 (товар № 1; 2; 6) де митна вартість визнана митним органом на рівні 6600,00 USD, МД UA500080/2024/1959 від 14.02.2024 (товар № 3; 4; 7) де митна вартість визнана митним органом на рівні 7401,00 USD, МД UA209180/2024/45848 від 29.02.2024 (товар № 5) де митна вартість визнана митним органом на рівні 5900,00 USD Коригування не здійснювалось. Сума донарахованих митних платежів за рішенням становить : №UA209000/2024/100173/2 від 29.03.2024 - 77546,93 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Суд встановив, що 15.05.2023 між DONG BOOK CO., LTD зареєстрованого та чинного на підставі законодавства Республіки Корея, іменоване надалі - продавець, та ТзОВ «Стріт Авто», зареєстрованого та чинного на підставі законодавства України, іменоване надалі - покупець укладено контракт № 1КАМ.

Відповідно до п.1.2, 2.1 Контракту ціни на товар, що постачається по цьому Контракту узгоджується сторонами в Інвойсах до Контракту, визначаються в доларах США (USD) і розуміються на умовах CFR- порт Гданськ (Польща), якщо інше не обумовлено в товаросупровідних документах. Якщо інше не обумовлено в даному Контракті, то при тлумаченні положень цього Контракту будуть застосовуватись Правила тлумачення термінів, розроблені Міжнародною торговою платою «ІНКОТЕРМС 2020».

Згідно з п.4.1 Контракту оплата за товар здійснюється Покупцем згідно Інвойсу (проформі інвойсу, комерційному інвойсу) на партію товару до цього Контракту, який є невід`ємною частиною контракту стосовно партії, що поставляється.

22 квітня 2024 року митний брокер (ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс»), який діяв відповідно до договору про надання послуг митного брокера №БР-455 від 01.02.2023 з ТОВ «Стріт Авто» (надалі митний брокер) сформував електронну митну декларацію 24UA209200023076U7, яку подав для здійснення митних процедур щодо очищення імпортованих за Контрактом вживаних автомобілів у кількості 7 штук.

Разом з митною декларацією, митний брокер надав на адресу Відповідача інші документи, необхідні для перевірки правильності визначення митної вартості та виконання інших митних формальностей: проформа-інвойс № UK231226-01 від 11.01.2024; комерційний інвойс (декларація про походження товару) № DB240108PL02 від 08.01.2023 року; коносамент 1КТ 969732 від 01.02.2024; автотранспортна накладна (CMR) LG105269124А від 15.04.2024; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (7 штук); платіжний документ (SWIFT) РІ24011601717680 від 16.01.2024; висновки про якісні характеристики товару (7 штук) від 17.04.2024; договір про надання послуг митного брокера №БР-455 від 01.02.2023; зовнішньоекономічний договір № 1КАМ від 15.05.2023 року; додаткова угода №1 від 07.11.2023 року до договору № 1КАМ; договір (контракт) про перевезення № 01022023-01 від 01.02.2023 року; договір-заявка про перевезення № 3 від 10.04.2024 року; довідки відповідності на автомобілі ( 7 штук) від 17.04.2024; фото автомобілів із зони митного контролю; контрольний талон за документом від 21.04.2024; довідка про вартість міжнародного перевезення №2204/2 від 22.04.2024.

Під час здійснення митного оформлення було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне: в рахунку фактурі № DB240108PL02 від 08.01.2023 зазначені умови поставки CFR POLAND з місцем розвантаження GDANSK, а в графі 21 CMR № LGI05269I24A від 15.04.2024 вказане місце GDYNIA; в договорі транспортного експедирування № 01022023-01 від 01.02.2023 пунктом 2.6 передбачена заявка, яка до митного оформлення не подавалася; довідка № 2204/2 від 22.04.2024 до уваги не береться тому, що відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Львівська митниця встановила невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

За результатами встановлених розбіжностей декларанту відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: рахунок-фактура (інвойс),або рахунок проформа, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару, страхові документи, транспортні документи, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на зазначене повідомлення митний брокер на адресу Відповідача скерував відповідь за № 2304-4 від 23.04.2024, в якій зазначив про відсутність розбіжностей стосовно відомостей щодо числових значень складових митної вартості.

Разом з поясненням вказав, що разом з електронною митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було надано: декларацію митної вартості від 22.04.2024; проформа-інвойс № UK231226-01 від 11.01.2024 року; комерційний інвойс (декларація про походження товару) № DB240108PL02 від 08.01.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № РІ24011601717680 від 16.01.2024; документ що підтверджує вартість перевезення товару №2204/2 від 22.04.2024; зовнішньоекономічний договір № 1КАМ від 15.05.2023; додаткову угода №1 від 07.11.2023 року до зовнішньоекономічного договору № 1КАМ від 15.05.2023; договір (контракт) про перевезення № 01022023-01 від 01.02.2023; договір-заявку про перевезення №3 від 10.04.2024 р. між ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» та ФОП ОСОБА_1 ;висновки про якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 17.04.2024 року за № Н240417-008, № Н240417-009, Н240417-010, № Н240417-011, Н240417-012, Н240417-013, Н240417-014.

Додатково на вимогу митного органу позивач надав: копію експортної декларації країни відправлення № 10484-24-900844Х від 24.01.2024; копію експортної декларації країни відправлення № 10484-24-900846Х від 24.01.2024; копію експортної декларації країни відправлення № 10484-24-90084ЇХ від 24.01.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №554 від 27.03.2024 року, - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №792 від 22.04.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №125 від 03.04.2024; (за рахунок про надання транспортно- експедиційних послуг №554 від 27.03.2024).

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували МД UA209180/2024/23317 від 29.03.2024 (товар № 1; 2; 6) де митна вартість визнана митним органом на рівні 6600,00 USD, МД UA500080/2024/1959 від 14.02.2024 (товар № 3; 4; 7) де митна вартість визнана митним органом на рівні 7401,00 USD, МД UA209180/2024/45848 від 29.02.2024 (товар № 5) де митна вартість визнана митним органом на рівні 5900,00 USD Коригування не здійснювалось. Зазначає, що у джерелі інформації для товару №5 наявна технічна помилка.

Сума донарахованих митних платежів за рішенням становить: №UA209000/2024/100173/2 від 29.03.2024 - 77546,93 грн.

23 квітня 2024 Відповідач відмовив у прийнятті електронної митної декларації до оформлення, про що було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209200/2024/000433 (далі - Картка відмови). Картка відмови була оформлена як електронний документ та надіслана митному брокеру електронним повідомленням.

В якості причин відмови в митному оформленні в Картці відмови зазначено: «Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12,45,46,43,44 ЕМД в зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 23.04.2024 UA209000/2024/600007/2 відповідності до cm.cm.54 п.6, 55 МКУ. Постанова КМУ №450 від 21.05.2012, наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 №631, наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 №651».

Також 23.04.2024 Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/600007/2 року, яким відкореговано митну вартість семи задекларованих автомобілів: автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN - НОМЕР_1 , визначено митну вартість 6600 доларів США замість задекларованих Позивачем 5642,14 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN - НОМЕР_2 , визначено митну вартість 6600 доларів США замість задекларованих Позивачем 5642,14 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN - НОМЕР_3 , визначено митну вартість 7401 долар США замість задекларованих Позивачем 6392,14 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN - НОМЕР_4 , визначено митну вартість 7401 долар США замість задекларованих Позивачем 6392,14 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки КІА модель К5, VIN - НОМЕР_5 , визначено митну вартість 5900 доларів США замість задекларованих Позивачем 5642,14 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN - НОМЕР_6 , визначено митну вартість 6600 долар США замість задекларованих Позивачем 5642,14 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN - НОМЕР_7 , визначено митну вартість 7401 долар США замість задекларованих Позивачем 6392,14 доларів США.

У Графі 33 Рішення про коригування митної вартості в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, зазначена інформація, яка повністю ідентична тій, що була раніше визначена у повідомленнях, а саме неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ). При цьому джерелом інформації при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості є митне оформлення подібних транспортних засобів відповідно до МД UA209180/2024/23317 від 29.03.2024 року де митна вартість визначена митним органом на рівні 6600,00 дол. США (товар 1,2,6), МД UA500080/2024/1959 від 14.02.2024 року де митна вартість визначена митним органом на рівні 7401,00 дол. США (товар 3,4,7), та МД UA209180/2024/45848 від 29.02.2024 року де митна вартість визначена митним органом на рівні 5900,00 дол. США (товар 5). За результатами встановлено наступне: в рахунку фактурі № DB231211PL01 від 11.12.2023 зазначені умови поставки CFR POLAND з місцем розвантаження GDANSK, а в графі 21 CMR LGI05275124B від 15.04.2024 вказане місце GDYNIA; в договорі транспортного експедирування № 01022023-01 від 01.02.2023 пунктом 2.6 передбачена заявка, яка до митного оформлення не подавалась; довідка №2204/2 від 22.04.2024 до уваги не береться, оскільки не входить до переліку документів визначених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012.

У зв`язку з прийняттям Відповідачем Рішення про коригування митної вартості та Картки відмови Позивач був вимушений здійснити розмитнення товару за новою митною декларацією № 24UA209200023495U6 під фінансову гарантію відповідно до Розділу X Митного кодексу України.

Позивач вважає зазначені Рішення про коригування митної вартості та Картку відмови такими, що прийняті в порушення вимог чинного законодавства, а відтак такими, що мають бути визнанні протиправними та скасовані.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо законності оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

Враховуючи зазначене, суд вважає за доцільне визначити те, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошував, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

У постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд наголосив, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

При цьому, згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, суд, з урахуванням наявних письмових пояснень та доказів, що містяться у матеріалах справи, дійшов висновку, що на доведення митної вартості товарів за основним методом позивачем було надано митному органу такий обсяг документів, який не тільки відповідає приписам ст. 53 МК України, а й повною мірою підтверджує заявлений рівень митної вартості товарів. У відповідача було достатньо документів та засобів, які дають змогу дослідити заявлені числові значення митної вартості товарів, однак митний орган лише формально зазначив про наявність підстав, для витребування додаткових документів, не конкретизуючи при цьому, які конкретно факти покладені в основу надання вимог про надання додаткових документів від декларанта.

Вимога відповідача за своїм змістом загальна та формальна, її зміст не відображає наявність обґрунтованого сумніву відповідача, що стосувався однієї із наведених вище підстав. В свою чергу, вимагаючи додаткові документи, відповідач не вказував на існування ознак підробки наданих документів, або виявлені певні розбіжності між задекларованими складовими митної вартості товарів та вартості товару, відображеної у рахунку-фактурі. Зрештою, такі ознаки підробки та невідповідності не випливають як із фактичних обставин справи, так і не встановлені митним органом при коригуванні митної вартості товару.

Фактично, єдиною підставою для вимоги надати додаткові документи стали не ознаки підробки документів, їх невідповідність, чи відсутність фіксації усіх складових митної вартості, а лише розбіжність із митною вартістю товарів, що ввозилися раніше.

За результатом дослідженням матеріалів справи суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваному рішенні, а також із доводами представника відповідача, що наведені у заявах по суті справи, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

З приводу обраного відповідачем методу коригування суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції). Усі інші методи є другорядними, про що зазначено у приписах частини першої та другої статті 57 МК України.

Суд з`ясував, що в оскаржуваному рішенні митний орган застосував резервний метод коригування митної вартості товарів (« 2ґ») згідно ст. 64 МК України.

На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів (далі також Правила №598). Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Виходячи з системного аналізу приписів пункту 4 частини другої статті 55 МК України, статті 64 МК України, пункту 2.1 Правил №598 митний орган, застосовуючи резервний метод коригування, у графі 33 відповідного рішення повинен зазначати не тільки номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а й наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов.

Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/600007/6 від 23.04.2024.

У Графі 33 Рішення про коригування митної вартості в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, зазначена інформація, яка повністю ідентична тій, що була раніше визначена у повідомленнях, а саме неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ). При цьому джерелом інформації при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості є митне оформлення подібних транспортних засобів відповідно до МД UA209180/2024/23317 від 29.03.2024 року де митна вартість визначена митним органом на рівні 6600,00 дол. США (товар 1,2,6), МД UA500080/2024/1959 від 14.02.2024 року де митна вартість визначена митним органом на рівні 7401,00 дол. США (товар 3,4,7), та МД UA209180/2024/45848 від 29.02.2024 року де митна вартість визначена митним органом на рівні 5900,00 дол. США (товар 5). За результатами встановлено наступне: в рахунку фактурі № DB231211PL01 від 11.12.2023 зазначені умови поставки CFR POLAND з місцем розвантаження GDANSK, а в графі 21 CMR LGI05275124B від 15.04.2024 вказане місце GDYNIA; в договорі транспортного експедирування № 01022023-01 від 01.02.2023 пунктом 2.6 передбачена заявка, яка до митного оформлення не подавалась; довідка №2204/2 від 22.04.2024 до уваги не береться, оскільки не входить до переліку документів визначених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012.

Щодо твердження відповідача про те, що рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські та платіжні документи, висновки про вартісні та якісні характеристики товару, надані спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури до митного оформлення не надано, а отже не можливо перевірити митну вартість товару.

Позивач стверджує, що коносамент ІКТ 969732 від 01.02.2024 року, автотранспортна накладна (CMR) LG105269124A від 15.04.2024, довідка що підтверджує вартість перевезення товару №2204/2 від 22.04.2024, висновки про якісні характеристики товару (7 штук) від 17.04.2024, комерційний інвойс (декларація про походження товару) № DB240108PL02 від 08.01.2024 були надані до митного оформлення разом з митною декларацією від 22.04.2024 року № 24UA209200023076U7, про що наявне відповідне підтвердження в графі 44 ВМД, та вказано в переліку поданих документів в картці відмови № UA209200/2024/000433. Після надсилання митницею повідомлень щодо надання документів в відповіді митного брокера за № 2304-4 від 23.04.2024 вказано, що такі документи були надані митниці разом з митною декларацією від 22.04.2024 № 24UA209200023076U7.

Додатково на вимогу митного органу позивач надав: копію експортної декларації країни відправлення № 10484-24-900844Х від 24.01.2024, копію експортної декларації країни відправлення № 10484-24-900846Х від 24.01.2024, копію експортної декларації країни відправлення № 10484-24-90084ЇХ від 24.01.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №554 від 27.03.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №792 від 22.04.2024, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №125 від 03.04.2024 (за рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №554 від 27.03.2024).

Стосовно твердження відповідача про те, що в договорі транспортного експедирування № 01022023-01 від 01.02.2023 пунктом 2.6 передбачена заявка, яка до митного оформлення не подавалася, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.3.1.1, 3.1.2 та 3.1.11 наданого для митного оформлення договору транспортного експедирування № 01022023-01 від 01 лютого 2023 року між ТОВ «СТРІТ- АВТО» (Клієнт) та ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (Експедитор), Експедитор зобов`язується за рахунок Клієнта надавати транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажів Клієнта, має право залучати до виконання своїх обов`язків за договором третіх осіб, залишаючись відповідальним перед Клієнтом за належне виконання Договору.

Діючи в рамках вищевказаного договору ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» уклав з ФОП ОСОБА_1 договір-заявку №1 від 10 квітня 2024 року на перевезення вантажу (автомобілі) за маршрутом Гдиня (Польща) - Київ (Україна) на автовозі AI3732PH/AI2620XG погранперехід Шегіні-Медика.

Відповідно до п.2.6 договору транспортного експедирування № 01022023-01 від 01.02.2023 року в заявці вказуються особливості конкретного перевезення, вартість послуг, пункти відправлення та доставки вантажу, терміни виконання перевезення.

Всі вищевказані особливості перевезення містяться в договорі-заявці №3 від 10.04.2024 року укладеному між ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» з ФОП ОСОБА_1 , а саме: маршрут перевезення Гдиня (Польща) - м. Київ (Україна), місце завантаження Контейнерова 27,81-155 Гдиня, місце розмитнення митний пост «Городок», місце розвантаження Київська область, Софіївська Борщагівка,вул.Київська 24, тип вантажу - автомобілі VIN KMHE341DBHA273027, KMHE341DBHA264688, KMHE341DBHA348958, KMHE341DBGA3 KMHE341DBHA340397 та КІА модель К5, VIN - НОМЕР_5 , погранперехід Шегіні-Медика, дані по рухомому складу - водій ОСОБА_2 ,номер його паспорту та номерний знак автомобіля,на якому було здійснено перевезення, вартість замовлення транспорту - еквівалент 5600 евро,та інше.

Вищевказане повністю відповідає інформації вказаній в автотранспортній накладній (CMR) LG105275124A від 15.04.2024 року.

ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» діючи згідно з п.2.4 договору транспортного експедирування № 01022023-01 від 01.02.2023 як Експедитор самостійно і за дорученням клієнта ( ТОВ «Стріт Авто» ) укладав договір-заявку і визначав його умови.

В пункті 2.6 договору транспортного експедирування №01022023-01 від 01.02.2023 передбачено, що заявка на конкретне перевезення є невід`ємною частиною договору.

При цьому пункт 2.6 договору транспортного експедирування № 01022023-01 від 01.02.2023 не визначає форму такої заявки, а лише містить які саме умови перевезення конкретного вантажу повинні міститься в заявці.

Вказані умови як було вказано вище містяться в договорі-заявці №3 від 10.04.2024 укладеному між ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» з ФОП ОСОБА_1 і тому є заявкою відповідно до п.2.6 договору транспортного експедирування № 01022023-01 від 01.02.2023.

Щодо твердження митного органу про те, що в рахунку фактурі №DB240108PL02 від 08.01.2023 зазначені умови поставки CFR POLAND з місцем розвантаження GDANSK, а в графі 21 CMR №LGI05269I24A від 15.04.2024 вказане місце GDYNIA, суд зазначає наступне.

Склад перевізника ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» знаходиться на території логістичного складу Гдиня (Польща) і тому перевізник самостійно за дорученням Позивача здійснив переміщення контейнерів з товаром Позивача з контейнерного терміналу Гданська (Польща) до логістичного складу у м. Гдиня (Польща), відстань між якими складає 29,8 км.

Витрати на транспортування (доставку) товару з порту Гданськ (Польща), внутрішньопортове переміщення контейнерів на склад в Гдиню (Польща) і далі до Державного кордону України були підтверджені договором (контрактом) транспортного експедирування №01022023-01 від 01.02.2023 року, договором-заявкою на перевезення №3 від 10.04.2024 року, автотранспортною накладною (CMR) LG105275124A від 15.04.2024 року, довідкою про вартість перевезення товару № 2204/2 від 22.04.2024 року, відповідно до якої вартість внутрішньопортового переміщення до Гдині, зберігання контейнерів, перетарка, навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення документації та перевезення партії із 7 автомобілів склала 283288,57 грн, що за курсом НБУ 39,7879 до долара США становить 7119,97 доларів США ( 1017,14 долара США за одиницю товару).

Саме така вартість перевезення була врахована митним брокером в графі 45 митної декларації № 24UA209200023076U7, яка була подана митниці 22.04.2024 (до фактурної вартості товару вказаної в графі 42 митної декларації розрахованої за курсом НБУ долара США до гривні була додана вартість доставки товару до Державного кордону України розрахована за курсом НБУ долара США до гривні).

Відповідно до умов Контракту ціни на товар узгоджуються сторонами в Інвойсах до Контракту, визначаються в доларах США (USD) і розуміються на умовах CFR- порт Гданськ (Польща).

Відповідно до умов CFR Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс зобов`язання щодо перевезення покладається на Продавця, тобто продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. Коли фрахт оплачується продавцем, по суті він оплачується покупцем, так як витрати по фрахту включаються продавцем в загальну ціну товару.

За умовами CFR на Продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов`язує Продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

У вартість товару (7 автомобілів), за якими Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, входить вартість їх доставки до порту Гданськ (Польща).

При цьому в проформі-інвойсі № UK231226-01 від 11.01.2024 року; комерційному інвойсі № DB240108PL02 від 08.01.2023 року; міститься розділ складових вартості кожного автомобіля, зокрема його прайсової ціни та вартості доставки ( 875 доларів США за одиницю товару), яка включена в кінцеву вартість кожного автомобіля і загальну вартість партії товару в цілому на умовах CFR- порт Гданськ. При цьому вартість товару підтверджується платіжним документом (SWIFT) від 16.01.2024 року, та довідкою ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» №2204/2 від 22.04.2024 року, що страхування вантажу не проводилось.

Пунктом 6 статті 53 МК України передбачено надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому відповідач не обгрунтував причин, чому довідка №2204/2 від 22.04.2024 (документ в якому містились відомості про вартість перевезення) не була взята відповідачем до уваги.

Вищевказана довідка була подана декларантом разом з CMR, рахунками на оплату послуг №554 та № 792, банківським платіжним документом №125 від 03.04.2024.

Вищевказане також підтверджується рахунком-фактурою про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно- експедиційні послуги №554 від 27.03.2024, рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №792 від 22.04.2024, банківським платіжним документом, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №125 від 03.04.2024 (за рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №554 від 27.03.2024).

В рахунку на оплату №554 від 27.03.2024 в роботах(послугах) які надавались за межами митної території України (позиції з 3 по 8 включно, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи за межами митної території України - 35 408,70 грн, відшкодування транспортних послуг з міжнародного перевезення за маршрутом Гданськ-Гдиня - 37 769,28 грн, послуги з перетарки за межами митної території України - 55 080,20 грн, оформлення транзитної декларації - 7 868,60 грн, зберігання контейнерів за межами митної території України - 28 326,96 грн, оформлення документації - 31 474,40 грн).

Загальна сума позицій з 3 по 8 включно складає 195 928,14 грн.

В рахунку на оплату №554 від 27.03.2024 включена загальна вартість послуг по 16 авто. З цих 16 авто - витрати по 7 авто, а саме автомобілі легкові HYUNDAI модель SONATA,VIN- KMHE341DBHA273027, KMHE341DBHA264688, KMHE341DBHA348958, KMHE341DBGA3 KMHE341DBHA340397 та KIA модель К5, VIN - НОМЕР_5 , , складають 195 928,14 : 16 х7 = 85 718,57 грн.

В рахунку на оплату №792 від 22.04.2024 відшкодування вартості доставки 7 вищевказаних автомобілів на автовозі AI0474PH/AI2595XG за маршрутом Гдиня (Польща) - м/п Медика-Шегіні складає 197 570,00 грн.

Сумуючи вартість послуг по 7 автомобілях по рахунку №554 від 27.03.2024 і вартість доставки 7 автомобілів по рахунку №792 від 22.04.2024 сума складає 283288,57 грн, що повністю відповідає інформації вказаній в довідці про вартість міжнародного перевезення вантажу №2204/2 від 22.04.2024.

Банківський платіжний документ №125 від 03.04.2024 підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг за рахунком №554 від 27.03.2024.

Банківський платіжний документ №123 від 25.04.2024 підтверджує факт оплати транспортних послуг по рахунку №792 від 22.04.2024.

Будь-які інші витрати, про які зазначає Відповідач як такі, що мають бути включені до митної вартості товару, не здійснювались. При цьому Відповідачем будь-якої інформації про те, що такі витрати були понесені, не зазначено, а відтак його висновок про ненадання достовірної інформації щодо таких витрат є надуманим та таким, що не відповідає дійсності.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацією, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 року у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд встановив, що позивач надав митному органу весь необхідний перелік документів, які підтверджували Витрати на транспортування (доставку) товару (7 автомобілів) з порту Гданськ (Польща) до Державного кордону України.

Суд дійшов висновку, що твердження Відповідача щодо наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, про те, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів, є надуманими та безпідставними.

Суд також не може оминути увагою й те, що у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за МД UA209180/2024/23317 від 29.03.2024 (товар № 1; 2; 6) де митна вартість визнана митним органом на рівні 6600,00 USD, МД UA500080/2024/1959 від 14.02.2024 (товар № 3; 4; 7) де митна вартість визнана митним органом на рівні 7401,00 USD, МД UA209180/2024/45848 від 29.02.2024 (товар № 5) де митна вартість визнана митним органом на рівні 5900,00 USD.

За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що ані текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД UA209180/2024/23317 від 29.03.2024 (товар № 1; 2; 6) де митна вартість визнана митним органом на рівні 6600,00 USD, МД UA500080/2024/1959 від 14.02.2024 (товар № 3; 4; 7) де митна вартість визнана митним органом на рівні 7401,00 USD, МД UA209180/2024/45848 від 29.02.2024 (товар № 5) де митна вартість визнана митним органом на рівні 5900,00 USD.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стала вказана митна декларація.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

У спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару в розрізі обставин цієї справи є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/600007/6 від 23.04.2024 є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Суд також встановив, що підставою для оформлення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209200/2024/000433 від 23.04.2024 стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/600007/6 від 23.04.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209200/2024/000433 від 23.04.2024 теж є протиправною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також належить задовольнити. Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати: Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/600007/6 від 23.04.2024 та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209200/2024/000433 від 23.04.2024.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Авто» (04080, м. Київ, вул. Кікентія Хвойки, б.21, ЄДРПОУ 39145758) судовий збір у розмірі 6 056,00 гривень (нуль) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович