Рішення

від 01.08.2024 по справі 420/36796/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36796/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом фермерського господарства «КОЛОС 22» до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства «КОЛОС 22» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області протиправною;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області здійснити реєстрацію фермерського господарства «Колос 22» платником податку на додану вартість шляхом внесення запису про таку реєстрацію до Реєстру платників податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.12.2023 р. позивач вчетверте звернувся до Відповідача із Реєстраційною заявою платника податку на додану вартість (ф. №1-ПДВ) з додатком у вигляді зворотносальдової відомості та 07.12.2023 р. позивач отримав квитанцію №9329353930. У зазначеній квитанції вказано, що документ не прийнято, а за результатами розгляду реєстраційної заяви прийнято рішення про відмову в реєстрації позивача платником ПДВ.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а ФГ «Колос 22» таким, що підлягає реєстрації платником ПДВ шляхом внесення запису про таку реєстрацію до Реєстру платників податку на додану вартість. Позивач вважає, що обсяг документів, наданий Позивачем Відповідачу для реєстрації платником ПДВ, є достатнім.

Позивач вказує, що з аналізу змісту податкового законодавства вбачається, що норми не містять визначеного переліку документів, які особа має подати до контролюючого органу, для підтвердження достовірності відомостей про себе, як заявника. Натомість, законодавцем визначено умову, за якої особа зобов`язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням, строк подання та вимоги до заяви про реєстрацію особи як платника ПДВ.

Ухвалою Одеського окружним адміністративним суду від 02.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому вказано, що ГУ ДПС в Одеській області позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що відповідно заяв загальна сума від здійснення операції з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового Кодексу України, у тому числі з використання локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно становить 1529568 гривень. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.8 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 р. № 1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 р. за № 1456/26233 з метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180 п. 181.1 ст. 181, пункту 182.1 ст. 182 та пункту 183.7 ст. 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 ст. 20 розділу I, пункту 73.3 ст. 73 розділу II Кодексу подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості». До заяв форми 1 ПДВ надано не повний пакет підтверджуючих документів, а саме не надано банківську виписку».

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Фермерське господарство «КОЛОС 22» (код ЄДРПОУ 32909105) перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, 01.26 Вирощування олійних плодів, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.46 Розведення свиней, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві, 01.63 Післяурожайна діяльність, 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, 10.81 Виробництво цукру, 10.85 Виробництво готової їжі та страв, 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.23 Оптова торгівля живими тваринами, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Позивач 14.11.2023 року подав до відповідача реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ), за результатом розгляду якої отримав від Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України квитанцію № 9307023917 від 14.11.2023 року про те, що документ не прийнято. Виявлені помилки/зауваження: «За результатом розгляду реєстраційної заяви за ф. №1-ПДВ №150923483691066 отриманої в електронному вигляді 14.11.2023, Головне управління ДПС в Одеській області прийняла рішення про відмову в реєстрації платником ПДВ. Згідно з п.183.8. ст. 183 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3 183.7 ст. 183 Кодексу. П.3.10 Положення 1130: в порушення вимог п. 3.8 Положення 1130 не надано підтверджуючих документів (банківську виписку по рахунку, завірену належним чином, печаткою банківської установи та договір та інше)».

05.12.2023 року позивачем подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість №2-12/23 з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 ФГ «Колос 22».

Головним управлінням ДПС в Одеській області за результатом розгляду зазначеної заяви позивача від 05.12.2023 року у квитанції № 9329353930 зазначено, що документ не прийнятий. Виявлені помилки/зауваження: «За результатом розгляду реєстраційної заяви за ф. №1-ПДВ №150923506944173 отриманої в електронному вигляді 05.12.2023, Головне управління ДПС в Одеській області прийняла рішення про відмову в реєстрації платником ПДВ. Згідно з п.183.8. ст. 183 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3 183.7 ст. 183 Кодексу. П.3.10 Положення 1130 не дотримано законодавчі вимоги відповідно до п.181.1 ст. 181 Кодексу: до заяви надано неповний пакет підтверджуючих документів, а саме не надано банківську виписку».

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу та 2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 181.1 статті 181 ПК України передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Відповідно до пункту 182.1 статті 182 ПК України якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Отже, відповідно до норм Податкового кодексу України суб`єкти господарювання реєструються в якості платників податку на додану вартість як добровільно (обсяги оподатковуваних операцій протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно не перевищують 1000000 гривень без ПДВ) так і у примусовому порядку (обсяги оподатковуваних операцій протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищують 1000000 гривень без ПДВ).

Статтею 183 ПК України встановлений порядок реєстрації платників податку.

За змістом пункту 183.1 та 183.2 статті 183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 183.7 статті 183 ПК України заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дня, наступного за днем їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим цього пункту.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3-183.7 цієї статті (пункт 183.8 статті 183 ПК України).

Як передбачає пункт 183.9 статті 183 ПК України, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130), яким серед іншого визначається порядок реєстрації платників ПДВ.

Згідно п.3.3 Положення №1130 у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує встановлену статтею 181 розділу V Кодексу суму (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

В силу приписів пункту 3.5 розділу ІІІ Положення №1130 будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (додаток 1):

1) заява подається засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ;

2) реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана контролюючому органу особами, які підлягають обов`язковій реєстрації згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу (пункт 3.3 цього розділу), - не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу;

4) реєстраційна заява обов`язково має бути підписана заявником із зазначенням дати.

Згідно з пунктом 3.8. розділу ІІІ Положення №1130 при реєстрації платника ПДВ обов`язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб. Відомості про заявника мають бути включені до Єдиного державного реєстру. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості.

Отже, з зазначеного пункту Положення №1130 та норм Податкового кодексу України вбачається, що особа зобов`язана надати разом із заявою документи, що підтверджують зокрема те, що обсяги оподатковуваних операцій позивача (загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищують 1000000 гривень без ПДВ, та що такими нормами не передбачено конкретного переліку документів, які платник податку зобов`язаний надати до податкового органу для підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПК України.

Пунктом 3.9 розділу ІІІ Положення №1130 визначено, що якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов`язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

При цьому нова заява може бути подана до контролюючого органу з бажаною датою реєстрації, що була вказана у попередній неприйнятій заяві, якщо особою, яка добровільно реєструється платником ПДВ, ліквідовано недоліки, встановлені абзацом першим цього пункту, та така нова заява подана не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Так, відповідачем у квитанції від 14.11.2023 року надано час на усунення недоліків заяви позивача та вказано про недоліки та спосіб їх уснення шляхом наданання виписки по рахунку.

Відповідно до пункту 3.10 розділу ІІІ Положення №1130 контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу I, пункти 3.3, 3.4, підпункт 1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення), а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3 - 183.7 статті 183 розділу V Кодексу.

Якщо особа обрала спосіб взаємодії з контролюючими органами в електронній формі через електронний кабінет, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву про реєстрацію надсилається контролюючим органом до електронного кабінету. Якщо особа відмовилася від використання електронного кабінету або не визначила спосіб взаємодії з контролюючими органами, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву надсилається на електронну адресу, з якої надійшла реєстраційна заява.

Відмова в реєстрації новоствореної особи платником ПДВ направляється контролюючим органом на електронну адресу, дані про яку містяться у заяві або відомостях, отриманих контролюючим органом у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Якщо дані про електронну адресу відсутні, відмова в реєстрації направляється за місцезнаходженням (місцем проживання) новоствореної особи, дані про яке містяться у такій заяві або відомостях.

Отже, вищенаведеними приписами Положення №1130 встановлено вичерпний перелік обставин, за яких контролюючий орган відмовляє особі у реєстрації платником ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем відмовлено у реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість з тих підстав, що (дослівно): п.3.10Пол1130 не дотрим.законод.вимоги відп.до п.181.1 ст.181Кодексу:до заяви надано неповний пакет підтверджуюч.документ.,а саме не надано банківську виписку.

Суд зазначає, що не погоджується з такою підставою для відмови в реєстрації позивача платником податку на додану вартість зважаючи на те, що позивачем разом із заявою було надано оборотно-сальдову відомість ФГ «Колос 22» по рахунку 361 за жовтень 2022 року - жовтень 2023 року, з якої вбачається, що обороти грошових коштів позивача за вказаний період складають 1529568,00 грн.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року № 356 затверджено методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, відповідно до яких підприємства для перевірки правильності складання облікових регістрів можуть застосовувати оборотну відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення до неї оборотів із всіх журналів. Обороти за дебетом рахунків і кредитом рахунків також мають бути рівними. Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року визначено, що на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи. Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має зокрема субрахунок 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов`язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

Отже, оборотно-сальдова відомість - один із стандартних звітів, який містить для кожного розрахунку залишки на початок та кінець періоду та обробки за дебетом і кредитом за обраний період, тобто не є первинним документом в розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, хоча суд і погоджується з доводами позивача, що банківська виписка не є єдиним документом на підтвердження здійснення господарських операції, проте позивачем інших первинних документів, які підтвердили його відповідність вимогами п.181.1 ст.181 ПК України до суду не надано, а надана оборотно-сальдова відомість не є документом на підтвердження таких відомостей.

При цьому, жодних інших документів (крім оборотно-сальдової відомості та банківської виписки) на підтвердження того, що його загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) до відповідача чи до суду не надано.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, суд доходить висновку про правомірність оскаржуваного рішення та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фермерського господарства «КОЛОС 22» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фермерське господарство «КОЛОС 22» (код ЄДРПОУ 44835613, адреса: вул. Центральна, будинок 87, с. Градениці, Одеський район, Одеська область, 67640).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 440069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5);

Суддя П.П. Марин

.