Ухвала

від 01.08.2024 по справі 420/24131/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24131/24

УХВАЛА

01 серпня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань про надання відстрочки, ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань про надання відстрочки про визнання дій протиправними, визнання протоколу комісії незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

31 липня 2024 року до суду звернувся ОСОБА_1 ( далі позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( далі-відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань про надання відстрочки (далі відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань про надання відстрочки( далі відповідач-3), за яким просить

- визнати дії третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 виражені у врученні ОСОБА_1 повістки на відправку до прийняття рішення комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання (відмови в наданні відстрочки) протиправними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

- визнати незаконним протокол комісії третього ІНФОРМАЦІЯ_1 №7 від 25 липня 2024 року в частині відмови в наданні відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

- зобов`язати комісію з питань про надання відстрочки третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

31 липня 2024 року одночасно з позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборонення ІНФОРМАЦІЯ_6 вчиняти дії по призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 р. заява про забезпечення позову передана на розгляд головуючої судді Дубровної В.А.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що матеріалів вказаної заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, необхідність вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що маючи право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з догляд за хворою мачухою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 560 Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 з заявою про надання відстрочки на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проте, всупереч вимогам пункту 60 вказаної постанови КМУ в частині того, що до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, позивачу 23 липня 2024 року до прийняття рішення комісією про надання (відмови в наданні відстрочки) було вручено повістку для відправлення до місця служби на 02 серпня 2024 року. При цьому вказує, що 29 липня 2024 року головою комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 адвокату позивача було надано повідомлення №1654 від 25 липня 2024 року про відмову в наданні відстрочки, оскільки не надано доказів родинних відносин з ОСОБА_2 . Оскільки позивач вважає даний протокол є незаконним та враховуючи, що відповідачем до прийняття рішення комісією вчинені протиправні дії шляхом вручення повістки на відправлення до військової частини, тому з метою запобігання негативним наслідкам, які можуть наступити для позивача в вигляді мобілізації до лав Збройних Сил України просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_9 вчиняти дії по призову на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Вважає вказаний спосіб забезпечення позову таким, що відповідає критерію співмірності, оскільки відсутні такі негативні наслідки від його вжиття, які б переважали ті негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а саме неможливість позивача реалізувати право на відстрочку від призову та вірогідна неможливість виконати судове рішення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову з урахуванням норм процесуального права та вказаних доводів та аргументів представник заявника, суд вказує наступне.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно пункту 2 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії; що стосуються предмета спору.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно частини 4 статті 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відтак, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справах №420/5553/18, №640/868/19, №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20 та від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, перш - за все, необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Як вбачається з доданих до матеріалів позовної заяви документів, то ОСОБА_1 має військовий квиток НОМЕР_1 , виданий 30.05.1990 р. Ширяєвським РВК Одеської області.

Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.07.2024 року, адресованим ОСОБА_1 , повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянуто його заяву та підтверджувальні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) - пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Протоколом від 25.07.2024 р. № 7 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що він підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: пункт 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає надання відстрочки військовозобов`язаним зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), ОСОБА_1 , не надано доказів родинних відносин з ОСОБА_2 .

При цьому, згідно Повістки третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 без номера та дати, виданої ОСОБА_1 зобов`язано його з`явитися 02.08.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправлення.

Суд вказує, що обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації врегулюванні статтею 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, зокрема, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає: ……. порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення. ( частина 5 цієї статті)

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період ( далі Порядок № 560).

Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ( пункт 56 Порядку № 560).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії. ( пункт 56 Порядку № 560).

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. ( абзац 7 пункту 60 Порядку № 560)

Військовозобов`язані, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем свого перебування на військовому обліку із заявою у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, до якої додається письмова заява особи, яка потребує догляду чи постійного догляду, довільної форми із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків, про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд. ( пункт 61 Порядку № 560)

Військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. ( пункт 63 Порядку № 560)

Резервісти та військовозобов`язані, які отримали повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, прибувають у строк та місце, зазначені в повістці для відправлення до військової частини (установи). ( пункт 90 Порядку № 560).

Як вбачається з даних військово-облікового документу ОСОБА_1 мобільного додатку « Резерв +» позивач є приданим до військової служби згідно постанови ВЛК від 18.07.2024 року.

З огляду на вказані норми Порядку № 560 та встановлені судом обставини, безумовно, що наслідком вручення позивачу вказаної повістки є відправлення його до військової частини для проходження військової служби.

Як стверджує позивач, то підставою для звернення його до суду послугувала позиція відповідача про відсутність підстав у позивача права на відстрочку від призову.

При цьому, суд враховує, що наслідком відправлення його до військової частини для проходження військової служби він набуває нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку.

При цьому, оскарження до суду дій відповідача не зупиняє їх дії, при цьому у разі не вжиття судом заходу забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_10 вчиняти дії по відправленню ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На думку суду, обрання такого способу забезпечення позову є логічним, а не вжиття таких заходів призведе до істотного ускладнення в поновленні порушених прав та інтересів позивача, у разі задоволення позову.

Крім того, суд зазначає, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, а є необхідним заходом для запобігання негативних наслідків для позивача до ухвалення судового рішення у цій справі, які можуть в подальшому унеможливити виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Також, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

З системного аналізу викладених норм матеріального та процесуального права та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та не виключається, що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль,що є підставою для задоволення заявленої заяви.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань про надання відстрочки, ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань про надання відстрочки про визнання дій протиправними, визнання протоколу комісії незаконним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_6 вчиняти дії по відправленню ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації до місць проходження військової служби, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Суддя В.А. Дубровна