Рішення

від 31.07.2024 по справі 460/24431/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2024 року м. Рівне №460/24431/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕСУРС - ТЕНДЕР" про стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти в банку, В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕСУРС - ТЕНДЕР" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти в банку

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 16320,00грн, який не сплачується в добровільному порядку.

Ухвалою суду від 23.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цю ухвалу надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, за його місцезнаходженням, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань : АДРЕСА_1 .

Поштове відправлення №3300106915363 із ухвалою від 23.10.2023 повернулося за зворотною адресою. Причина повернення - "за закінченням терміну зберігання".

За приписами ч.4 ст.124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, юридичних осіб здійснюється за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно із пунктами 81, 82, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

У разі неможливості вручення одержувачу поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

За приписами п.102 Правил №270, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Таким чином, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї і неможливістю вручити їм поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою "За закінченням терміну зберігання" (крім виключень, визначених Правилами №270).

Згідно із ч.11 ст.126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала від 23.10.2023 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву не подав.

Враховуючи вимоги ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

За даними обліку позивача за Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕСУРС - ТЕНДЕР" станом на 04.10.2023 рахується податковий борг у загальній сумі 16320,00грн, з них: 1020,00грн - податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники; 15300,00грн - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: розрахунком виникнення податкового боргу, податковими повідомленнями - рішеннями від 29.11.2022 №6069/1700040519, від 20.09.2022 №4020/17-00-04-05, від 06.09.2022 №3718/17-00-04-05, від 28.07.2022 №2981/17-00-18-06-19, від 10.06.2022 №2030/17-00-18-06-19, від 16.06.2022 №1893/17-00-18-06-19, від 27.01.2022 №654/17-00-18-06-19, від 20.12.2021 №0128251806, від 29.10.2021 №0106991806, від 27.09.2021 №009251806, від 13.09.2021 №0084791806, від 19.08.2021 №775217001806, від 26.07.2021 №0068391806, від 01.07.2021 №0056621806, від 30.12.2022 №7137/17-00-04-05-19 (а.а.с. 12,14,16,18,20,22,24,26,28,30,32,34,36,37,39,41).

Наведені податкові повідомлення - рішення контролюючим органом надіслано рекомендованими поштовими відправленнями на адресу відповідача за його місцезнаходженням, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 (а.а.с. 13,15,17,19,21,23,25,27,29,31,33,35,38).

Поштові відправлення із податковими повідомленнями - рішеннями, зокрема, від 29.11.2022 №6069/1700040519, від 20.09.2022 №4020/17-00-04-05, від 06.09.2022 №3718/17-00-04-05, від 28.07.2022 №2981/17-00-18-06-19, від 10.06.2022 №2030/17-00-18-06-19, від 29.10.2021 №0106991806, від 26.07.2021 №0068391806, від 01.07.2021 №0056621806, від 30.12.2022 №7137/17-00-04-05-19 повернулися за зворотною адресою. Причина повернення - "за закінченням терміну зберігання". При цьому, податкові повідомлення - рішення від 27.01.2022 №654/17-00-18-06-19 отримано відповідачем 04.02.2022; від 20.12.2021 №0128251806 отримано відповідачем 12.01.2022; від 27.09.2021 №009251806 отримано відповідачем 13.10.2021; від 13.09.2021 №0084791806 отримано відповідачем 13.10.2021; від 19.08.2021 №775217001806 отримано відповідачем 10.09.2021.

Доказів оскарження вказаних рішень у встановленому законом порядку відповідачем суду не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України).

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що для відповідача було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 15.01.2021 №1254-13 (а.с.7).

Цю вимогу контролюючим органом надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, за його місцезнаходженням, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .

Поштове відправлення №3302302891238 із вимогою від 15.01.2021 №1254-13 отримано відповідачем 28.01.2021 (а.с.7).

За правилами пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України).

З урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абз.1 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України).

Як вже було встановлено судом, податкова вимога та податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалися. Відтак, загальна сума податкового боргу є узгодженою і підлягає сплаті.

Пунктами 41.1, 41.4 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з п.19-1.45 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп.20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у ст.94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст.94 цього Кодексу, визначені пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 та п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини.

Так, норми п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти та інші цінності платника податків, який має податковий борг, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕСУРС - ТЕНДЕР" в останнього відсутні майнові активи (а.с.45).

Поряд з цим, як встановлено судом, відповідач має відкриті рахунки в установах банків (а.с.4).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє інше майно, крім грошових коштів на рахунку у банку, для погашення податкового боргу в сумі 16320,00грн.

Крім цього, суд зазначає, що постановою Національного Банку України від 29.07.2022 №163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №372/8976) (далі Інструкція №163).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на ініціаторів, надавачів платіжних послуг і обов`язкові для виконання ними. (п.5 розд.1 Інструкції №163).

Розділом V Інструкції №163 визначено порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 73 Інструкції №63 передбачає, що надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

За приписами абз.2 пп.94.6.2 п. 94.6 ст.94 ПК України, Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, і підлягають до задоволення повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕСУРС - ТЕНДЕР" про стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти у банку задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕСУРС - ТЕНДЕР", яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу 16320,00грн. та перерахувати:

- податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники в сумі 1020,00грн. на рахунок UА978999980333179318000017527, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівнен.міс тг./11021000, код ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача: Казначейство України, МФО 899998;

- податок на на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послут) в сумі 15300,00грн на рахунок UA698999980313030029000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівнен.міс. тг/14060100, код ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача: Казначейство України, МФО 899998.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕСУРС - ТЕНДЕР" на рахунках, відкритих у банківських (фінансових) установах, у межах суми податкового боргу розмірі 16320,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код юридичної особи ВП 44070166).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДРЕСУРС - ТЕНДЕР" (вул.Романа Шухевича, буд.14, кв.38, м.Рівне,33016; ідентифікаційний код юридичної особи 43353077).

Рішення складено 31 липня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар