Постанова

від 09.07.2024 по справі 361/10330/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 361/10330/23

провадження № 22-ц/824/10386/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Халепчук Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Воробей Віти Миколаївни на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2024 року в складі судді Радзівіл А. Г.,

встановив:

16.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Посилався на ті підстави, що перебував з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 30 вересня 2006 року по 12 червня 2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з матір`ю.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2011 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 листопада 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11.12.2014 ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 за виконавчим листом №2/4205/2011, виданим 06.01.2012 Броварським міськрайонним судом Київської області.

Зазначав, що коли він працював, аліменти у нього відраховувались роботодавцем в розмірі 1/4 від його заробітку. Коли не працював - сплачував гарантовану суму аліментів для дитини відповідного віку, про необхідність сплачувати аліменти не в мінімальному розмірі не знав. 20.10.2023 він дізнався про те, що його викликають до державного виконавця щодо сплати боргу. Сплатити дану суму та сплачувати 1/4 частину доходу він можливості не має.

Посилався на те, що на його утриманні є ще двоє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також дружина ОСОБА_6 . Діти постійно хворіють. Донька з 01 вересня 2023 року навчається у Київському механіко-технологічному фаховому коледжі, що свідчить про постійні витрати на проїзди в м. Київ та назад в с. Тарасівка Броварського району, харчування, придбання навчального матеріалу та обладнання.

Про тяжкий фінансовий стан його родини свідчить і оформлений кредитний договір №2039636147 від 07.04.2023.

Зниженню фінансових можливостей послугувало те, що в березні 2019 року розпочалася пандемія COVID-19 та запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню хвороби.

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

Село Тарасівка Броварського району, де він мешкає з родиною, було окуповане та міститься в Переліку населених пунктів територіальних громад Київської області, які перебували в тимчасовій окупації (лютий-квітень 2022 року). Евакуаційним коридором вони и були змушені родиною виїжджати до більш безпечного місця. Всі ці обставини сприяли тому, що він не має постійного місця роботи та постійного заробітку та не взмозі сплачувати аліменти в розмірі 1/4 від середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості.

Вважав, що зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_7 було б розумним, не суперечило б нормам матеріального права, а також було б справедливим балансом між захистом прав всіх 3-х неповнолітніх дітей.

З огляду на зазначене просив змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Броварського міськрайонного суду на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до суду 18.11.2011 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , визначивши їх подальше стягнення в розміри 1/6 частини доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Броварського міськрайонного районного суду Київської області від 07 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

05.04.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Воробей В. М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного районного суду Київської області від 07 березня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач з часу присудження аліментів добросовісно та відповідально їх сплачував протягом 13 років. Протягом 2022 -2024 років аліменти рахуються із середньомісячної заробітної плати по регіону, тобто 15872 грн, 1/4 частина з якої це 3 968 грн. Заробітної плати в такому розмірі він не отримував в мирний час, не говорячи про період воєнного стану.

Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, докази оцінені односторонньо, рішення є незаконним та необґрунтованим.

Судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінку доказам, зокрема: направлення ОСОБА_1 сімейним лікарем до травматолога 14.02.2024; протокол МРТ від 22.02.2024; фіскальний чек по оплату МРТ від 22.02.2024; довідку КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" від 22.02.2024 про необхідність операції колінного суглобу через розрив меніска; копія фіскального чеку від 21.02.2024 на Етол Форт.

Згідно довідки, виданої лікарем КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" від 22.02.2024, після проведення МРТ, за результатами висновку було проведено огляд, встановлено розрив меніска (хрящова прокладка, що виконує роль амортизатора у суглобі та стабілізує колінний суглоб) та призначено оперативне лікування. Відбулося погіршення стану здоров`я через розірваний меніск, коліно боліло при будь-яких рухах, фізичну роботу виконувати при такому стані не можливо, ногу не можливо зігнути та розігнути, будь-які рухи є болючими. Позивач приймав Етол Форт для знеболення щоденно про що свідчить фіскальний чек.

Згідно довідки-виписки з історії хвороби стаціонарного хворого, виданого Інститутом травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України " від 01.03.2024, ОСОБА_1 був 28.02.2024 госпіталізований з діагнозом: "Розрив тіла та заднього медіального меніска, гіпертрофія медіопаттелярної складки, тотальна хондромаляція суглобового хряща 2-3 ступеню за Оутербрідж правого колінного суглоба".

29.02.2023 проведена операція: артроскопічна меніскектомія колінного суглоба з хондропластикою та множинними перфораціями або застосовуванням імплантів. Артроскопія правого колінного суглоба, парціальна резекція медіального меніска, розсічення медіопателярної складки, ваперизація, дебридмент.

Понесені грошові витрати з лікування та операції підтверджуються чеками, які теж не взято до уваги.

Фізичні навантаження можливі при найкращому перебігу реабілітації лише через 3 місяці. Наразі пересувається на милицях.

Тобто, на сьогодні позивач має погіршений стан здоров`я, який не дозволяє йому працювати, в нього немає жодного іншого доходу. Він буде звертатися до МСЕК для отримання висновку про відсоток втрати працездатності, однак цей процес потребує часу.

Судом першої інстанції не досліджено та в рішенні не надано оцінку доказам матеріального становища дитини ОСОБА_3 , яке значно покращилось в порівнянні з періодом, коли аліменти було призначено, зокрема: відомостям з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на дві земельні ділянки, зареєстроване 19.01.2022, кадастрові номери: 3221280400:07:008:0030, 3221289500:03:006:0058; відомостям з Державного реєстру речових прав про те, що орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ "Іверія Агро" уклали договір оренди землі №792 від 28.01.2022 строком на 10 років щодо земельної ділянки кадастровий номер 3221280400:07:008:0030; відомостям з Державного реєстру речових прав про те, що орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ "Іверія Агро" уклали договір оренди землі №793 від 28.01.2022 строком на 10 років щодо земельної ділянки кадастровий номер 3221289500:03:006:0058.

Зазначає, що неповнолітній син сторін отримує протягом двох років орендну плату в розмірі не меншому, як 7 453,42 грн.

Судом проігноровано факт наявності на утриманні ОСОБА_1 ще двох неповнолітніх дітей, ту обставину, що село Тарасівка було окуповане протягом лютого-квітня 2022 року, що позбавило позивача можливості працювати та отримувати прибуток, а також те, що фінансовий стан відповідачки значно вищий, чим фінансове становище позивача.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідачка не скористалась.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, 09.07.2024 через "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Сторони проживають окремо. Неповнолітній син проживає разом з матір`ю. Шлюб між сторонами розірвано 12 червня 2007 року.

Неповнолітній син сторін, ОСОБА_3 , навчається в ДПТНЗ "Броварський професійний ліцей" з 01.09.2023 за професією "слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Електрозварник ручного зварювання".

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав, номер інформаційної довідки :364528624 станом на 05.02.2024, неповнолітній син сторін ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3221280400:07:008:0030, площею 0,952 га та земельної ділянки, кадастровий номер 3221289500:03:006:0058, площею 1,5882 га. Право власності зареєстровано 19.01.2022.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав, номер інформаційних довідок: 364538152 та 364542510 станом на 05.02.2024, вказані земельні ділянки перебувають в оренді на підставі договорів оренди, укладених 28.10.2022 між ТОВ «Іверія Агро» та ОСОБА_3 .

Відповідачка ОСОБА_2 , крім сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має синів: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

ОСОБА_2 перебуває на обліку у Броварському районному управлінні соціального захисту населення і отримує допомогу на дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 01.07.2021 по 31.10.2025 в сумі 2 100 грн та допомогу при народженні сина з 01.06.2021 по 31.05.2024 в сумі 860 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2011 року ( справа №2-4205/11) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 листопада 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно розрахунку заборгованості, складеного головним державним виконавцем О. Турчиною, станом на 31.10.2023 заборгованість позивача згідно виконавчого листа № 2-4205/11 від 06.01.2012 становить 91 276,69 грн.

05.12.2023 ОСОБА_1 перерахував на рахунок Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ ( м. Київ) аліменти в сумі 5 000 грн.

04.01.2024 ОСОБА_1 перерахував на рахунок Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ ( м. Київ) аліменти в сумі 5 000 грн.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 у позивача народилась донька ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_11 у позивача народився син ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки, виданої старостою виконкому Великодимерської селищної ради 30.10.2023 №305, ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 в має такий склад сім`ї: ОСОБА_6 - дружина; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - дочка; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 - син.

Село Тарасівка - населений пункт територіальної громади Київської області, який перебував в тимчасовій окупації ( лютий-квітень 2022 року).

Згідно витягу з рішення Жердівської сільської ради Броварського району Київської області від 25.10.2010 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд за рахунок земель запасу в АДРЕСА_2 .

Згідно відомостей Опендатабот з Реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності: технічний паспорт, виданий 21.07.2022; витяг з Реєстру будівельної діяльності, виданий 01.11.2023; документ щодо присвоєння поштової адреси, виданий 03.10.2022.

Будівельний паспорт на будівництво житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , замовник - ОСОБА_1 , виданий 21.12.2021.

Дочка позивача - ОСОБА_4 навчається у Київському механіко-технологічному фаховому коледжі з 01 вересня 2023 року на денній формі навчання (бюджет) зі спеціальності 029 Інформатика, бібліотечна та архівна справа. Дата закінчення коледжу - 30 червня 2026 року.

07 квітня 2023 року між АТ "ОТП Банк" та дружиною позивача ОСОБА_6 укладено кредитний договір №2039636147. Загальний розмір кредиту - 13 388 грн. Цільове використання кредиту - споживчі цілі, придбання товару в ТОВ "Комфі Трейд".

22.02.2024 черговим лікарем КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» видана довідка про те, що ОСОБА_1 22.02.2024 звертався, діагноз: розрив меніска, свіжий, вид травми: вулична, проведено: огляд, рекомендації, рекомендовано : оперативне лікування.

За МРТ колінного суглобу сплачено 1 800 грн.

В період з 28.02.2024 по 01.03.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «ІТО НАМН України», відділення спортивної та балетної травми. Головний діагноз: "Розрив тіла та заднього медіального меніска, гіпертрофія медіопаттелярної складки, тотальна хондромаляція суглобового хряща 2-3 ступеню за Оутербрідж правого колінного суглоба". Зі слів хворого турбує з 2020 року після травми під час робіт на пилорамі, впав на правий колінний суглоб, лікувався консервативно, без позитивного лікування. Операція 29.02.2024. Виписаний з поліпшенням. Трудові рекомендації: повні фізичні навантаження через 3 місяці з моменту операції.

За медпослуги ДУ «ІТО НАМН України» 28.02.2024 ОСОБА_1 сплачено 615 грн.

На придбання ліків після операції 01.03.2024 сплачено: 858,60 грн; 179,40 грн; 133,60 грн. 03.03.2024 сплачено 404, 10 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів погіршення свого матеріального становища. Сам факт заборгованості по сплаті аліментів не може бути оцінений судом, як погіршення платоспроможності платника аліментів.

Колегія суддів не може повністю погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. (частина перша статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статі 150, статті 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; утримувати дитину до повноліття.

Згідно з частинами першою - третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 30 березня 2023 року у справі № 509/5304/20, від 14 червня 2023 року у справі № 758/8284/21.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 підставою для зменшення розміру аліментів зазначав ту обставину, що у нього від моменту призначення аліментів, розмір яких він просить зменшити, відбулося погіршення матеріального становища, оскільки він має на своєму утриманні ще двох дітей: доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після пандемії COVID -19 та повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну село, де він мешкає з родиною, було окуповане в лютому -квітні 2022 року, вони з родиною були змушені виїжджати в більш безпечне місце.

Вказані обставини сприяли тому, що він не має постійного місця роботи та постійного заробітку, а сплачувати аліменти в розмірі частини від середньої заробітної плати працівника для місцевості, де він проживає, він не взмозі.

Додатково відповідач зазначив, що в лютому 2024 року звертався за медичною допомогою у зв`язку з отриманням травми колінного суглобу, йому була проведена операція, на лікування він був змушений нести додаткові матеріальні витрати.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що на час ухвалення рішення Броварським міськрайонним судом Київської області від 09 грудня 2011 року ( справа №2-4205/11) про стягнення з позивача аліментів на сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у нього вже були діти: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому обставина народження дітей, на яку посилається позивач як на підставу зменшення розміру аліментів, не є такою, що виникла після призначення цих аліментів, оскільки вона виникла раніше, ніж суд призначив аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , розмір яких у цій справі оспорює позивач.

Разом з тим, та обставина, що після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну село, де позивач мешкає з родиною, було окуповане в лютому -квітні 2022 року, а також погіршення стану здоров`я позивача після оперативного втручання на колінному суглобі, необхідність нести додаткові витрати на відновлення стану свого здоров`я доведені належними доказами та свідчать про те, що у позивача відбулися зміни у матеріальному стані та у стані його здоров`я, через що він обмежений у можливостях працевлаштуватися та не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі.

Будівництво житлового будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , було здійснено позивачем до початку повномасштабної війни в Україні, а тому ця обставина не може слугувати підставою для висновку, що після окупації населеного пункту, де проживав позивач зі своєю родиною, його майновий стан не змінився, або покращився.

Суд першої інстанції не надав відповідної оцінки вказаним обставинам та дійшов помилкового висновку, що доводи позивача щодо погіршення матеріального становища є необґрунтованими.

Судом першої інстанції також не взято до уваги ту обставину, що неповнолітній син сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в січні 2022 року набув у власність дві земельні ділянки загальною площею 2,540,2 га, які з 28 жовтня 2022 року передано в оренду ТОВ «Іверія Агро». Річний розмір орендної плати складає 5% від нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки, на момент укладення договору оренди, але не менше ніж 3 726,71 грн з урахуванням податків та зборів, встановлених законодавством України.

Вказана обставина свідчить про покращення матеріального становища дитини сторін, на яку стягуються з позивача аліменти в розмірі частини.

Зазначені обставини не були наявні при визначенні судом розміру аліментів, оскільки з`явились після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів з позивача.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зменшення розміру аліментів підлягають задоволенню частково, до 1/5 частини, оскільки матеріальне становище та стан здоров`я позивача змінився, а також змінився матеріальний стан дитини сторін в бік покращення.

При цьому таке зменшення не буде порушувати право дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкових висновків про відсутність підстав до задоволення позову, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 342 грн підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воробей Віти Миколаївни задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2011 року у справі №2-4205/11, з 1/4 до 1/5 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Компенсувати понесені ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 342 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.07.2024.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук