Вирок

від 01.08.2024 по справі 134/1187/24

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1187/24

1-кп/134/79/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2024 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.06.2024 року за № 12024020190000208, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Трояни Болградського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він наприкінці травня - на початку червня 2024 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), переслідуючи мету здійснення незаконної порубки дерев для заготівлі на зиму лісоматеріалів (дров), побоюючись факту свого викриття, заздалегідь обдумавши свої дії та передбачаючи їх відповідні наслідки, діючи умисно, вирішив здійснити підкуп службової особи Державного підприємства «Тульчинське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 00991479) шляхом висловлення пропозиції про надання неправомірної вигоди (підкупу), за не вчинення останнім в його інтересах будь-яких дій щодо можливої фіксації указаного факту, не повідомлення, у випадку його викриття, інших службових осіб даного підприємства та правоохоронних органів.

Виконуючи заздалегідь заплановані дії, ОСОБА_4 27 червня 2024 року близько 19 години, з метою підготовки для здійснення подальшої незаконної рубки дерев, підшукання найбільш зручного для цього місця та можливого підкупу службової особи лісового господарства, прибув до обходу № 6 Заболотненського лісництва ДП «Тульчинське лісомисливське господарство», де, перебуваючи у лісі, побачив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , який згідно наказу № 284-к від 30.12.2022 по ДП «Тульчинське лісомисливське господарство» працює на посаді майстра лісу обходу № 6 Заболотненського лісництва Філії «Тульчинське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та у відповідності до посадових обов`язків, вимог Постанови КМУ № 976 від 16.09.2009 «Про затвердження Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів», згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого на його ім`я Державним агентством лісових ресурсів України, є працівником державної лісової охорони України, тобто є службовою особою та має статус працівника правоохоронного органу.

Відповідно, під час спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , з`ясувавши особу останнього та достовірно усвідомивши факт його перебування на посаді майстра лісу, тобто те, що він є службовою особою лісового господарства, яка відповідає за охорону лісу на указаній лісовій ділянці, вирішив довести розпочаті ним протиправні дії, пов`язані із пропозицією надання останньому неправомірної вигоди, до свого завершення.

Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що особа, з якою він зустрівся та спілкується у лісі, є службовою особою підприємства та здійснює охорону лісових насаджень, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи у власних інтересах, висловив ОСОБА_6 незаконну пропозицію щодо надання неправомірної вигоди, для забезпечення здійснення незаконної рубки, у вигляді отримання інформації про можливий час та місце її проведення, щоб не бути викритим, а також не повідомлення про даний факт компетентних органів та інших службових осіб, забезпечивши тим самим можливість укриття даного факту від правоохоронних органів та службових осіб ДП «Тульчинське лісомисливське господарство».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 27 червня 2024 року близько 19 год. 00 хв., перебуваючи на території обходу № 6 Заболотненського лісництва ДП «Тульчинське лісомисливське господарство», під час розмови з ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що останній є майстром лісу ДП «Тульчинське лісомисливське господарство» та відповідно являється службовою особою, яка забезпечує охорону лісових угідь, запропонував йому, шляхом висловлення пропозиції у власних інтересах, грошові кошти в сумі 7000 гривень, в якості неправомірної вигоди за сприяння у здійсненні незаконної порубки лісу та не вчинення ним будь-яких дій, пов`язаних з використанням свого становища, яке він займає, вчинивши таким чином пропозицію неправомірної вигоди працівнику правоохоронного органу.

В той же час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність та незаконність дій ОСОБА_4 , про вказаний факт повідомив правоохоронні органи Тульчинського району Вінницької області, забезпечивши до їх приїзду знаходження ОСОБА_4 на місці вчинення кримінального правопорушення з подальшою його фіксацією та документуванням.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

29 червня 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на таких умовах: ОСОБА_4 зобов`язався: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в обсязі оголошеної підозри, у судовому провадженні; взяти на себе обов`язки подальшої можливої співпраці з органами досудового розслідування по викриттю кримінальних правопорушень особами, які вчинити або готуються до вчинення кримінальних правопорушень, про що йому може стати відомо, у зв`язку з чим зобов`язується з`явитися на першу вимогу органу досудового слідства, давати зізнавальні та правдиві покази щодо кола відомих осіб, інформацію про яких він отримає або які йому будуть відомі, приймати участь у всіх слідчих діях, які зможуть надати можливість органу досудового розслідування виявити та розкрити інші кримінальні правопорушення і притягнути винних осіб до встановленої законом відповідальності; ОСОБА_4 щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що є обставинами, які пом`якшують покарання; обставин, які б обтяжували покарання, не встановлено; сторони погодили призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_4 підтримала його захисник ОСОБА_5 .

Прокурор ОСОБА_3 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та просить затвердити угоду.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинуваченого повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов до висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена згідно із законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, визнав вину, протягом досудового слідства надавав послідовні та зізнавальні покази, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватості слід затвердити та призначити останньому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд -

ухвалив:

Укладену 29 червня 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України. Апеляційна скарга подається через Крижопільський районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя