Ухвала

від 29.07.2024 по справі 496/3646/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3646/24

Провадження № 1-кс/496/1858/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

повний текст

29 липня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

власника майна ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162250000366 від 25.05.2024 року, за ознаками ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, яке мотивує тим, що 25.05.2024 року до ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_6 , законного представника ТОВ "Терра - Панем" про те, що 22.05.2024 року, невстановлені особи шахрайським шляхом, під приводом здійснення перевезення насіння сої у кількості 176 тон, не виконали своє зобов`язання, тим самим заволоділи товаром чим завдали матеріальний збиток у великих розмірах ТОВ «Терра- Панем». 21.06.2024 р. надійшов рапорт слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , що в ході проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162250000366 від 25.05.2024 р. за ознаками ч. 5 ст. 190 КК України, встановлено, що невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою надання своїм злочинним діям нібито законного характеру, достовірно знаючи про незаконність набуття права власності на зернову культуру «Сою» загальною вагою 176 170 кг., вирішили розпорядитися вказаним майном шляхом його відчуження (вчинення правочину). В подальшому діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, ввівши в оману інших осіб, видаючи раніше привласнений шляхом шахрайства культурний продукт «Сою» за власність, продали.

В ході допиту свідок ОСОБА_7 - бухгалтер ПП « ОСОБА_8 » повідомила, що 20.05.2024 р. їй зателефонував ОСОБА_9 , та повідомив що є клієнт по послугам із зберігання, якому ОСОБА_9 надав клієнту її номер мобільного телефону для здійснення передплати. Приблизно о 17 год. 47 хв. на номер мобільного телефону НОМЕР_1 за допомогою месенджеру «WhatsApp» їй зателефонував раніше невідомий чоловік з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , який представився, як ОСОБА_10 та запитав яким чином вони працюють, на що остання повідомила, що укладають договір та розраховуються безготівковим шляхом, після укладання договору необхідні фото паспорту та уставні документи ТОВ. ОСОБА_10 надіслав фото паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_3 орган видачі №4810 від 21.02.2024 р. за допомогою месенджеру «WhatsApp» та довідку про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру видану на ім`я ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із тим, що останній перебуває за межами міста та на даний час немає можливість укласти договір він запропонував зробити передплату у розмірі 40 000 гривень, на що ОСОБА_7 погодилась. Під час телефонної розмови із ОСОБА_10 вони домовились, що ОСОБА_10 привезе грошові кошти у розмірі 40 000 гривень за її місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Далі, 23.05.2024 р. приблизно о 20 год. 52 хв. ОСОБА_7 зателефонував раніше невідомий чоловік з номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , який сказав, що він від ОСОБА_10 , при цьому не назвав власне ім`я та сказав, що він знаходиться на території ЖК «АВТОРСЬКИЙ» на автомобілі коричневого кольору марки «Volkswagen». Через декілька хвилин ОСОБА_7 вийшла у двір, де побачила на дорозі біля клініки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована в будинку вказаного ЖК «АВТОРСЬКИЙ» зазначений автомобіль коричневого кольору марки «Volkswagen». Пасажир, який сидів на передньому сидінні автомобіля, опустив скло та надав грошові кошти, однак ОСОБА_7 повідомила, що необхідно сісти до автомобіля та перерахувати кошти. Перерахувавши грошові кошти, ОСОБА_7 пішла додому.

Окрім цього, в ході проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу яка керувала автомобілем коричневого кольору марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним знаком НОМЕР_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 як особу яка знаходилась на пасажирському сидінні та передала їй грошові кошти в розмірі 40 000 гривень.

Під час проведення розшукових заходів з метою встановлення осіб, які можуть бути причетними до скоєння даного кримінального правопорушення встановлено, щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Одеса, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , використовує мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_6 , у власності має будинок за адреосю: АДРЕСА_3 має у власності автомобіль марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним знаком НОМЕР_5 .

Так, 18.07.2024 року на підставі ухвали Біляївського районного суду Одеської області №1-кс/496/1759/24 у автомобілі марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним знаком НОМЕР_5 (попередній номерний знак зданий НОМЕР_7 ), з VIN-кодом № НОМЕР_8 , 2012 року випуску, власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі:

1. автомобіль марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним знаком НОМЕР_5 (попередній номерний знак зданий НОМЕР_7 ), з VIN-кодом № НОМЕР_8 , 2012 року випуск

2. мобільний телефон «Iphone 15 Pro Max» ІМЕІ1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 , у чохлі чорного кольору, із сім-карткою НОМЕР_11

3. картка «Монобанк» № НОМЕР_12 .

18.07.2024 року слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вище вказаних предметів.

20.07.2024 року слідчим СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області було направлено клопотання про арешт майна до Біляївського районного суду Одеської області та в подальшому, під час розгляду слідчим суддею ОСОБА_1 клопотання було повернуто на доопрацювання у зв`язку з тим, що відсутній витяг реєстрів з зазначенням власника автомобілю.

23.07.2024 р. слідчим СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - ОСОБА_4 було отримано ухвалу слідчого судді справа про повернення клопотання на доопрацювання та визначено термін - 72 години.

Згідно витягу з інформаційної бази, автомобіль марки «Volkswagen Touareg» днз НОМЕР_5 (попередній номерний знак зданий НОМЕР_7 ), з VIN- кодом № НОМЕР_8 , 2012 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 , зареєстрований транспортний засіб ІНФОРМАЦІЯ_5 , власник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи необхідність проведення подальших досліджень та судових експертиз, що має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні з метою схоронності виявлених та вилучених в ході обшуку речей, документів та іншого майна, що має значення по даному кримінальному провадженню, виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що піддягають доказуванню по кримінальному провадженню, просить накласти арешт.

Прохальна частина клопотання містить вимогу про розгляд справи за відсутності слідчого та прокурора.

Власника майна - ОСОБА_3 в судовомузасіданні підтримавподанні запереченняпроти арештуйого автомобіля,картки тамобільного телефону.Пояснив,що йогознайомий ОСОБА_13 попросивпідвезти його,на щовін погодився.Пам`ятає,що ОСОБА_14 передавав комуськошти.Зазначає,що запершою вимогунадасть телефонслідчому дляогляду,однак самтелефон маєзначення дляйого підприємницькоїдіяльності.Адвокат взапереченнях зазначає,що обшукбуло проведеноз порушеннями,оскільки наданолише вступнута резолютивнучастину ухвалипро проведенняобшуку.Автомобіль є особистоювласністю ОСОБА_3 , якийбуло придбано02.08.2023р.,тобто значнораніше події,що маламісце.Крім того,даний договірз ТОВ«Терра-Панем» ОСОБА_15 не укладав,взагалі незаймається такоюдіяльністю,як перевезення.У періодз 01.05.2024року по01.06.2024року ОСОБА_3 ,будучи студентом4курсу Національногоуніверситету Одеськаполітехніка,за спеціальністю141«Електроенергетика,електротехніка таелектромеханіка,освітня програма«Електропостачання таенергетичний менеджмент»,проходив переддипломнупрактику з01.05.2024року по31.05.2024року уТОВ «ЕНЕРДЖИГРУП»,код ЄДРПОУ45323348. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем з 08.07.2021 року. Основним видом діяльності є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, та відсутність у його користуванні вилучених речей та автомобіля, позбавляє можливості займатися підприємницькою діяльністю.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення власника майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Після повернення клопотання слідчого ухвалою слідчого судді від 23.07.2024 року на до оформлення, для надання документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб, що був тимчасово вилучений, клопотання повернулось до суду таким, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно клопотання, в ході проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідок ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу яка керувала автомобілем коричневого кольору марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним знаком НОМЕР_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особу яка знаходилась на пасажирському сидінні та передала їй грошові кошти в розмірі 40 000 гривень.

Таким чином, під час проведення розшукових заходів з метою встановлення осіб, які можуть бути причетними до скоєння даного кримінального правопорушення, зважаючи на показання свідка, яка впізнала особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою його проживання було проведено обшуку та тимчасово вилучено мобільний телефон, банківську картку, та автомобіль марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним знаком НОМЕР_5 , який також впізнала свідок.

Заявник вважає, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно речей, які зазначені вище, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову, стягнення з фізичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім цього, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту даних речей, що дані речі є знаряддям вчинення злочину, мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин що встановлюються підчас кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, оскільки, відповідно до викладених у клопотанні слідчого обставин, предметом кримінального правопорушення можуть бути наркотичні засоби або психотропні речовини, та їх збут або придбання, зберігання та збуту вогнепальної зброї.

Проте, слід зазначити, що у будь-якому разі на даному етапі, слідчий суддя не розглядає питання належності доказів, і при вирішенні питання про накладення арешту на майно, керується завданнями кримінального провадження, метою та цілями такого обтяження.

Щодо зауважень ОСОБА_3 , що він не причетний до протиправної діяльності, суд зазначає, що ці обставини будуть встановлюватись при досудовому розслідуванні, але на момент розгляду клопотання про арешт майна, слідчою доведено причетність ОСОБА_3 до подій у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Від так, для забезпечення мети та цілям такого обтяження, як арешт майна, яке є речовим доказом, а саме встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні з метою схоронності виявлених та вилучених в ході обшуку речей, документів та іншого майна, що має значення по даному кримінальному провадженню, виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що піддягають доказуванню по кримінальному провадженню, єдиним правильним рішенням буде накласти арешт.

Згідно ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, враховуючи ту обставину, що тимчасово вилучені мобільний телефон, банківська картка та автомобіль мають бути оглянутими слідчими та спеціалістами, для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, передачі, відчуження, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження.

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя також виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

На підставі викладеного, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість існування такого обмеження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна, та впевнитись, що подальше існування такого заходу наразі є обґрунтованим.

Крім того, вказначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Адвокат в запереченнях зазначив, що обшук було проведено з порушеннями, оскільки надано ОСОБА_3 лише вступну та резолютивну частину ухвали про проведення обшуку.

Згідно ст. 372 КПК України, ухвала суду складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

Вступна частина складається із: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Резолютивна частина складається із: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Діюче законодавство, дозволяє скласти лише вступну та резолютивну частини, для оголошення, з підстав того, що складання повного тексту потребує значного часу, при цьому зазначається дата та час складання повного тексту такої ухвали.

Відповідно ч.2ст.235КПК України,визначено вимогидо ухвалислідчого суддіпро обшук. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; 3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; 4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; 5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження, користування на майно, у кримінальному проваджені №12024162250000366, яке вилучено 18.07.2024 року на підставі ухвали Біляївського районного суду Одеської області №1-кс/496/1759/24 про обшук автомобіля марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним знаком НОМЕР_7 , з VIN-кодом № НОМЕР_8 , 2012 року випуску, власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі, а саме:

-на автомобіль марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним знаком НОМЕР_14 (попередній номерний знак зданий НОМЕР_7 ), з VIN-кодом № НОМЕР_8 , 2012 року випуск;

-на мобільний телефон «Iphone 15 Pro Max» IMEI: НОМЕР_9 , IMEІ2: НОМЕР_10 , у чохлі чорного кольору, із сім-карткою НОМЕР_11 ;

-на картку «Монобанк» № НОМЕР_12 , до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

хвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 31 липня 2024 року о 16:00 годинні.

Слідчий суддя ОСОБА_1