Справа № 947/18928/24
Провадження № 2-з/947/425/24
УХВАЛА
26.07.2024 року
Київський районний суд міста Одеси у складі
головуючого суддіЛуняченка В.О.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попроцького Дмитра Михайловича про застосування судом заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Яковлєва Ольга Миколаївна про визнання заповіту недійсним (нікчемним) ,-
В С Т А Н О В И В:
Діючи в інтересах ОСОБА_1 , як представник, адвокат Попроцький Дмитро Михайлович звернувся до суду з позовом про встановлення нікчемності заповіту ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був складений 18.12.23 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою Ольгою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за №1658; визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був складений 18.12.23 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою Ольгою Миколаївною.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 26.07.24 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Заходами електронного суду, адвокат Попроцький Д.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , як її представник, звернувся до суду з заявою про застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно -1/4 житлового будинку, загальною площею 150,8 кв.м, житлова площа 49 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 23075144, номер відомостей про речове право: 7120917, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16047238 від 25.09.2014 та шляхом заборони Приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Яковлєвій Ользі Миколаївні, видавати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 свідоцтво про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 за заповітом.
Клопотання мотивоване тим, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також може призвести до порушення прав третіх осіб.
Щодо застосування судом заходів зустрічного забезпечення, заявник не зазначив про необхідність його застосування, оскільки обраний ним спосіб забезпечення не завдає збитків відповідачу.
Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до 149 ч.2 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.
Тобто, в заяві позивач просить суд накласти арешт шляхом заборони розпорядження і про заборону на відчуження.
Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Також суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
Тобто, виходячи з аналізу даних норм, можна констатувати, що насамперед накладення арешту на майно боржника є приписом, який завжди забороняє боржникові розпоряджатися майном, а саме його відчужувати, тобто у такому значенні ці поняття є тотожними і є одним зі способів обтяження майна. Однак арешт є ширшим поняттям, бо, окрім вжиття такого роду заходів, може передбачати застосування й інших. І якщо у вузькому розумінні арешт зводиться в основному до обмежень у праві розпорядження майном, як правило, шляхом винесення ухвали з наступним направленням її до компетентного органу для їх реального запровадження або безпосереднього внесення виконавцем відповідного запису до реєстру, що унеможливлює його відчуження (передачу, приховування готівкових коштів/здійснення видаткових операцій з банківських рахунків), то, як більш загальне поняття, воно ще включає низку другорядних дій: за можливості проведення опису, а в разі необхідності залежно від особливостей майна прийняття рішення про заборону ним користування, його опечатування, вилучення та передачу на зберігання боржникові або іншим особам, відомості про що відображаються в ухвалі суду про арешт.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, суд може залежно від обставин забезпечити позов повністю або частково.
Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Разом з тим, згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, п.4 ч.1 ст. 150 ЦПК України забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (п.2 ч.3 ст.154 ЦПК України).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути спів мірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову суд не вбачає підстав для застосування судом заходів зустрічного забезпечення, оскільки заборона суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна не спричинятиме матеріальної шкоди, тому суд вважає за можливе не застосовувати заходи зустрічного забезпечення, тим більше, що даний захід забезпечення позову може бути застосований судом на любій стадії судового процесу та відповідач також має право звернутись до суду з відповідною заявою.
Таким чином, з урахуванням викладеного, предмету позову, а також викладеними у заяві доводами представника позивача, суд вважає доцільним застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна-1/4 житлового будинку, загальною площею 150,8 кв.м, житлова площа 49 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 23075144, номер відомостей про речове право: 7120917, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16047238 від 25.09.2014, а також встановлення заборони Приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Яковлєвій Ользі Миколаївні, видавати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 свідоцтво про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 за заповітом .
Керуючисьст. 150 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 - адвоката Попроцького Дмитра Михайловича про застосування судом заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Яковлєва Ольга Миколаївна про визнання заповіту недійсним ( нікчемним)- задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову у вигляді:
- заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-якіреєстраційні діїстосовно нерухомого майна нерухомого майна -1/4 житлового будинку, загальною площею 150,8 кв.м, житлова площа 49 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 23075144, номер відомостей про речове право: 7120917, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16047238 від 25.09.2014;
- заборони Приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Яковлєвій Ользі Миколаївні, видавати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 свідоцтво про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 за заповітом
Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради /м. Одеса, вул. Черняховського, 6/ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Яковлєвій О.М. та для відому заінтересованим особам.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Суддя Луняченко В. О.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2024 |
Оприлюднено | 05.08.2024 |
Номер документу | 120760875 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Луняченко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні