Рішення

від 02.08.2024 по справі 233/3119/24

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 Справа № 233/3119/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левчук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Стогнушенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №233/3119/24 за позовом:

ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до

Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради, юридична адреса: 85114, Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, юридична адреса: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. В. Мандрика, 7,

щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.05.2024 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Соколов Володимир Віталійович, до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Головне управління Національної поліції в Донецькій області щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради № 11 від 12 січня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне порушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугувало те, що 24 грудня 2023 року ДОП СП ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Кузьминським І.Д. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 367003 відносно ОСОБА_1 , згідно якого 24.12.2023 року о 15год. 25хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у торгівельному кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , продала 2 ж/б пива «Львівське світле» об`ємом 0,48 л кожна з вмістом спирту 4,5%, за 100,00грн. військовослужбовцю ОСОБА_2 , на території Донецької області, на якій заборонено торгівлю спиртними напоями згідно наказу командувача оперативно-стратегічного управління військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №16од від 09 липня 2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

Крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 367003 від 24.12.2023, матеріали справи складаються з: поштової накладної, за номером поштового відправлення 8511004935920 від 25.01.2024, про відправлення рекомендованого листа на адресу ОСОБА_1 ; супровідного листа адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради від 15.01.2024 № 01/11-АК на адресу ОСОБА_1 ; протоколу № 11 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради від 12.01.2024; супровідного листа ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 25.12.2023 № 19192/203/02-23; письмового пояснення позивача ОСОБА_1 (без зазначення дати його складення); письмового пояснення свідка ОСОБА_2 (без зазначення дати його складення): заяви ОСОБА_1 від 24.12.2023; розписки ОСОБА_1 , від 24.12.2023; розписки ОСОБА_2 (без зазначення дати її складення); копії паспорта ОСОБА_1 ; копії службового посвідчення ОСОБА_3 ; таблиці фотоілюстрацій, що складається з трьох фото; копії Наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 16од від 09.07.2022 р. «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі».

Крім того, 26 грудня 2023 року ДОП СП ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Любченко А.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 977993 відносно ОСОБА_1 , згідно якого 26.12.2023 року о 10год. 25хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в торгівельному кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , продала пачку цигарок марки «Прилуки» за 94,00грн. н/л ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила п.2 ч. 1 ст.15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирта етилового, кон`ячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

Крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 977993 від 26.12.2023, матеріали справи складаються з: супровідного листа ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 26.12.2023 № 19258/203/02-23; письмового пояснення позивача ОСОБА_1 від 26.12.2023; письмового пояснення свідка ОСОБА_4 від 26.12.2023; копії паспорта ОСОБА_1 ; таблиці фотоілюстрацій, що складається з трьох фото; розписки ОСОБА_1 , від 26.12.2023; розписки ОСОБА_5 від 26.12.2023.

Протокол про адміністративне правопорушення та постанова адміністративної комісії по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розпаду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення. При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, так і протокол, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації або без належного підтвердження, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради, за відсутності належних та допустимих доказів, формально підійшла до розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надала оцінку розбіжностям, які містять складені працівниками поліції матеріали, а саме:

За подією від 24.12.2023 року:

Протокол про адміністративне правопорушення так і інші матеріали справи не містять даних про те чи дійсно рідина, яка була предметом продажу за обставин зазначених в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 367003 від 24.12.2023, є пивом з вмістом спирту 4,5 %. Відсутній з цього приводу будь який висновок експерта.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №367003 від 24.12.2023 року відсутнє посилання на конкретну норму Закону України, яку нібито порушила ОСОБА_1 , що робить обвинувачення не конкретним і не розкриває об`єктивної сторони правопорушення.

Диспозиція ч.2 ст.156 КУпАП за своєю конструкцією є бланкетною нормою, яка для розкриття змісту правопорушення відсилає до відповідних норм Закону, або рішень відповідного органу місцевого самоврядування, порушення яких тягне адміністративну відповідальність.

Таким чином, у постанові Адміністративної комісії, повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, порушення якого допущено особою відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Натомість, оскаржувана постанова Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради № 11 від 12.01.2024 не містить посилання на відповідні норми Закону, або рішення відповідного органу місцевого самоврядування, порушеним яких допустила ОСОБА_1 , що потято за собою притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення в вину ОСОБА_1 ставиться порушення нею вимог Наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 16од від 09.07.2022 р. «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі». Зазначений Наказ складається з 7 пунктів. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №367003 від 24.12.2023 року відсутнє посилання на конкретний пункт зазначеного Наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 16од від 09.07.2022р., який порушила ОСОБА_1 , що робить обвинувачення не конкретним і не розкриває об`єктивної сторони правопорушення.

У оскаржуваній постанові є посилання на пояснення ОСОБА_1 , однак вона безпосередньо не надавала пояснень при засіданні комісії.

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_6 , доданих про протоколу про адміністративне правопорушення, останній зазначив, що 24.12.2023 він підійшов до торгового кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де придбав у невідомої жінки дві ж/б пива «Львівське світле» об`ємом 0,48 л. за 100,00грн.

У письмовому поясненні свідка ОСОБА_2 не зазначено час продажу йому алкогольних напоїв. При цьому він не зазначає, а працівники поліції не встановлюють, що це за особа, яка нібито продала йому алкогольний напій, чи відомі йому її анкетні дані, особливі прикмети.

Відсутність даної інформації має суттєве значення, що ставить під сумнів придбання свідком ОСОБА_2 алкоголю безпосередньо у ОСОБА_1 , за обставин вказаних в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відсутність даної інформації має суттєве значення, оскільки пояснення свідка може мати відношення до вчинення адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 зовсім іншою особою, при інших обставинах, ніж зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

«Дата документа» обов`язковий реквізиту що надає документу критичної сили та доказовості, що регламентовано ДСТУ 4163:2020.

Письмове пояснення свідка ОСОБА_2 , не має зазначення дати проведення його опитування, як обов`язкового реквізиту цього документу, що не надає Йому юридичної снди та доказовості.

До матеріалів справи не додано фото чи відеозапису, який би підтвердив, що ОСОБА_1 в зазначений в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення день, час, місці дійсно здійснила торгівлю алкогольними напоями.

На доданому фото з зображенням торгівельного кіоску алкогольні напої відсутні.

До матеріалів справи, особою яка склала протокол про адміністративне правопорушення не додано документів, на встановлення особи, яка є власником торгівельного кіоску за вищевказаною адресою.

В матеріалахсправи відсутніпротоколи оглядуречей,за змістомяких поліцейські24.12.2023року провелиогляд,та виявили,вилучили у ОСОБА_2 вищевказані двіж/бпива.Провели огляд,під часякого виявили,вилучили у ОСОБА_1 грошові коштив сумі100,00грн,як вирученівід продажуалкогольної продукції.За змістомяких можнобуло брозуміти щовищевказане виявленета вилученемайно єналежними тадопустимими речовими доказами у справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що речі для тимчасового зберігання не вилучались, тоді як ОСОБА_2 згідно розписки отримав від працівників поліції та зобов`язався зберігати 2 ж/б банки пива «Львівське світле», до вирішення питання за фактом, а ОСОБА_1 згідно розписки отримала від працівників поліції та зобов`язалась зберігати грошові кошти в сумі 100,00грн, до вирішення питання за фактом.

Розгляд справи відповідачем грунтувався виключно на протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях свідка ОСОБА_2 . Інші докази вчинення право порушення відсутні.

В оскаржуваній постанові не зазначено інформації про наявність фіскального чеку, що «поза розумним сумнівом» підтверджував би продаж вказаного товару. Немає свідків які б підтвердили факт продажу.

Частина 2 ст.156 КУпАП передбачає відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі, зокрема, алкогольними напоями на території забороненій законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, тощо. Тобто, адміністративна відповідальність за ч.2 ст.156 КУпАП настає лише для працівників підприємств (організації) торгівлі або громадського харчування, а не для будь-яких інших осіб, тобто суб`єкт даного адміністративного правопорушення є спеціальним.

Проте, в матеріалах справи щодо ОСОБА_1 відсутні жодні належні та допустимі докази про її статус як працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування (наказ про прийняття на роботу). Також відсутня будь-яка інформація, що ОСОБА_1 здійснюється будь-яка підприємницька діяльність.

За подією від 26.12.2023:

Предметом даного правопорушення є тютюнові вироби, які начебто були продані ОСОБА_7 неповнолітньому ОСОБА_4 .

При цьому, в матеріалах справи відсутній документ (паспорт, свідоцтво про народження) який встановлює вік ОСОБА_4 станом на 26.12.2023, тобто на час продажу йому тютюнових виробів.

Під час складання протоколу на ОСОБА_1 жодні тютюнові вироби у неповнолітнього ОСОБА_4 працівниками поліції не вилучалися.

Також у матеріалах справи відсутній протокол огляду та вилучення предметів торгівлі та/або виручки, фіскальний чек, які могли би бути доказом продажу тютюнових виробів.

У оскаржуваній постанові є посилання на пояснення ОСОБА_1 , однак вона безпосередньо не надавала пояснень при засіданні комісії.

Доказів того,що ОСОБА_1 перебуває утрудових відносинахз власникомторгівельного кіоскуза адресою: АДРЕСА_2 ,крім їївласних пояснень,ані матеріали,зібрані ДОПСП ВП№ 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Любченко А.Ю., а ні оскаржувана постанова не містять. Також відсутня будь яка інформація, що ОСОБА_1 здійснюється будь яка підприємницька діяльність.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.

Відсутність у матеріалах справи будь-яких належних, допустимих та беззаперечних доказів здійснення ОСОБА_1 продажу цигарок неповнолітній особі матеріали справи не містять, викликають обґрунтовані сумніви того, що правопорушення мало місце.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17, зазначає, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

При ухваленні постанови стосовно ОСОБА_1 адміністративна комісія при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради, у порушення вищенаведених вимог процесуального Закону, не забезпечила права ОСОБА_1 на належну її участь в засіданні комісії, захисту, надання правової допомоги, надання пояснень, тощо. Посилання в постанові про своєчасне і належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розпаду справи про адміністративне правопорушення не знайшло свого підтвердження і не доведено відповідачем належними і допустимим доказами, що призвело до пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження оспорюваної постанови № 11 від 12.01.2024, з наступних обгрунтувань:

- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 367003 від 24.12.2023 року працівником поліції зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 12.01.2024 о 10:00год. у адмін.комісії м.Костянтинівка. Поліція не може визначати за адміністративну комісію дату проведення засідання адміністративної комісії;

-в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 977993 від 26.12.2023 працівником поліції зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 25.01.2024 о 10:00год. в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області.

Матеріали справи не містять доказів того, що адміністративною комісією ОСОБА_8 завчасно було належним чином сповіщено про дату, час та місце засідання адміністративної комісії, про результат розгляду. Проте відповідачем всупереч імперативних вимог вищевказаної статті 268 КУпАП розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 .

Матеріали справи містять поштову накладну за номером відправлення 8511004935920 від 25.01.2024 про відправлення рекомендованого листа на адресу ОСОБА_1 . Проте, за трекінгом AT «Укрпошта», за вищевказаним номером поштового відправлення, міститься інформація, про повернення 15.02.2024 зазначеного листа відправнику.

Про винесену постанову позивач дізналась 24 квітня 2024 року отримавши листа від адміністративної комісії від 01.04.2024 № 01/33-АК за номером поштового відправлення 8511004997852, що містив копію постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради № 33 від 29.03.2024, в описовій частині якої йшла мова про постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради № 11 від 12.01.2024.

Оскаржувану постанову позивач отримала 07 травня 2024 року, під час ознайомлення з матеріалами справи її представника.

До матеріалів позовної заяви, на підтвердження викладеного та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, долучено копію клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Соколова В.В., від 30.04.2024, на адресу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради, про ознайомлення з матеріалами справи за Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради від 12.01.2024 № 11, яке містить:

- вхідний реєстраційний номер 26-1536/1 від 01 травня 2024 року про отримання клопотання;

- резолюцію уповноваженої особи від 06 травня 2024 року, про надання дозволу секретарю адміністративної комісії ОСОБА_9 надати для ознайомлення матеріали справи;

- відмітку адвоката Соколова В.В, про ознайомлення 07 травня 2024 року з матеріалами справи.

ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, вважає, було притягнуто безпідставно, без з`ясування всіх обставин справи та з порушенням процесуальних і матеріальних вимог КУпАП, що не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v/theUnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Просить суд визнати причини пропуску строку на оскарження постанови №11 від 12.01.2024 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради поважними та задовольнити клопотання позивача про їх поновлення; скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради №11 від 12.01.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 6800,00грн.; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Каліуш О.В. від 30.05.2024 року позовну заяву, як таку, що не відповідала вимогам ст.ст.160, 161 КАС України залишено без руху, позивачці надано строк на усунення недоліків.

04.06.2024 до суду надійшла заява позивачки на усунення недоліків.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Каліуш О.В. від 05.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрите провадження у справі, по якій призначено судове засідання для розгляду по суті на 14.06.2024 року.

12.06.2024 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вона заперечила доводи сторони позивача за позовом, пославшись на таке:

У позовній заяві позивач оскаржує рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради № 11 від 12.01.2024 винесене на підставі протоколу ВАД № 367003 від 24.12.2023, за обставин: 24.12.2023 року ДОП СП ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Кузьминським І.Д. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 367003 відносно ОСОБА_1 , згідно з яким 24.12.2023 року о 25:25 ОСОБА_1 , перебуваючи у торгівельному кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , продала 2 ж/б пива «Львівське світле» об`ємом 0,48 л кожна із змістом спирту 4,5 % за 100 гривень військовослужбовцю ОСОБА_2 , на території Донецької області, на якій заборонено торгівлю спиртними напоями згідно з наказом командувача оперативно-стратегічного управління військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 16 од від 09.07.2022, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

У позові зазначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на конкретну норму Закону України, яку порушила ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з такою позицією позивачки, зазначив таке:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 367003 від 24.12.2023 вказується, що ОСОБА_1 порушила ч. 2 ст. 156 КУпАП. Про ознайомлення позивача із протоколом свідчить її особистий підпис. У пояснені в протоколі позивач власноручно вказала: «с протоколом ознакомлена, согласна». Під час складання адміністративних матеріалів та спілкування із працівником поліції, позивач не заперечувала своє вини, також не заперечувала стосовно складання адміністративного протоколу. Це свідчить лише про те, що, позивач розуміла наслідки своїх дій та їй достеменно було відомо про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Донецької області. Також у протоколі позивач власноручно зазначила, що із змістом протоколу ознайомлена та згодна, що ще раз підтверджує факт визнання своєї провини ОСОБА_1 . Беручи до уваги, що ОСОБА_1 мешкає та працює у м. Костянтинівка, яке розташовано приблизно у 14 кілометрах від лінії фронту, останній повинно бути достеменно відомо зміст наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 16 од від 09.07.2022 «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі».

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон № 389) Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану» (далі Указ № 64/2022).

Відповідно до п.2 Указу № 64/2022, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування належало запроваджувати та здійснювати передбачені Законом №389 заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з п.3 Указу № 64/2022, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону № 389.

24 лютого 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким затвердила Указ № 64/2022.

Частина 1 ст.1 Закону № 389, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч.1 ст.17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 389, військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Частиною 2 ст.3 Закону № 389 установлено, що військове командування в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Заходи правового режиму воєнного стану визначені ст.8 Закону № 389.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 389, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема:

13) забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону № 389, у місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення).

Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану регламентує ст.9 Закону № 389, згідно з ч.2 ст.9 якого, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Залучення військових формувань та правоохоронних органів до здійснення заходів правового режиму воєнного стану регламентує ст.16 Закону № 389, відповідно до ч.1 ст.16 якого, за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним в дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території (ст.17 Закону № 389).

Наполягає, що з метою підтримання публічної безпеки та порядку в умовах воєнного стану в Україні військове командування (військові адміністрації) впроваджували заборону продажу алкогольних напоїв та спиртовмісних товарів на території певних областей, вводили в дію комендантські години, збільшували патрулювання органами Національної поліції території їх обслуговування тощо.

Так, 25 березня 2022 року начальник штабу перший заступник командувача Об`єднаних сил видав розпорядження № 62 «Про заборону торгівлі на території Донецької та Луганської областей алкогольними напоями та речовинами, виготовленими на спиртовій основі».

Згідно з п.1 цього розпорядження, з 25 березня 2022 року на території Донецької та Луганської областей на період дії правового режиму воєнного стану заборонена торгівля алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

09 липня 2022 року командувач оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видав наказ № 16од «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі».

Згідно з цим наказом, з метою забезпечення громадської безпеки і порядку з 11 липня 2022 року на території Донецької області на період дії правового режиму воєнного стану заборонена торгівля алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів та дезінфекційних засобів).

Розпорядження начальника штабу першого заступника командувача об`єднаних сил видав розпорядження від 25 березня 2022 року № 62 «Про заборону торгівлі на території Донецької та Луганської областей алкогольними напоями та речовинами, виготовленими на спиртовій основі» визнано таким, що втратило чинність.

На час виникнення спірних правовідносин в Україні тривав воєнний стан, а також діяла заборона торгівлі алкогольними напоями та пивом, але ураховуючи це та факт обізнаності позивача о забороні торгівлі алкогольними напоями та пивом, позивач реалізувала військовослужбовцю ЗСУ пиво, що безпосередньо вказує на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Позивач вказує, що у протоколі серії ВАД № 367003 від 24.12.2023 відсутній висновок експерта стосовно того, чи дійсно рідина, яка була предметом продажу, є пивом із вмістом спирту 4,5%.

Не погоджуючись з такою позицією позивача, зазначив таке:

Протокол про адміністративне правопорушення не передбачає залучення експертів для проведення експертиз. Безпосередньо вказує на те, що рідина, яка була предметом продажу, є пивом із вмістом спирту 4,5% саме пакування цієї рідини (пива), на якому зазначено назву рідини та вміст спирту у ній. Залучення експерта для проведення експертизи є недоцільним у даному випадку.

Крім того, у позовній заяві позивач оскаржує рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради № 11 від 12.01.2024 винесене на підставі протоколу ВАВ № 977993 від 26.12.2023, за обставин: 26.12.2023 ДОП СП ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Любченком А.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 977993 відносно ОСОБА_1 , згідно якого 26.12.2023 о 10:25 ОСОБА_1 , перебуваючи в торгівельному кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , продала пачку цигарок марки «Прилуки» за 94 гривні неповнолітньому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирта етилового, кон`ячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 977993 від 26.12.2023 вказується, що ОСОБА_1 порушила ч. 2 ст. 156 КУпАП. Про ознайомлення позивача із протоколом свідчить її особистий підпис. У пояснені в протоколі позивач власноручно вказала: «с протоколом ознакомлена».

Згідно із ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирта етилового, кон`ячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»: «якщо у продавця тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-ти річного віку покупцем, який купує тютюнові вироби, електроні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, та пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець зобов`язанний!! звернутися до такого покупця з Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.06.2024 7 вимогою пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік». А ураховуючи, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на час складання адміністративних матеріалів було 15 років, позивач не могла самостійно визначити та усвідомлено проігнорувала вік ОСОБА_4 не перевіривши його документи які підтверджують вік, та продала останньому тютюнові вироби. Доводи позивача щодо необхідності залучення свідків, додання фіскального чеку не є обґрунтованими, бо самими покупцями підтверджується факт продажу пива військовослужбовцю, а в другому випадку тютюнових виробів неповнолітньому.

Отже, позивач здійснювала торгівлю пивом у Донецькій області, чим порушила заборону Наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 16 од від 09.07.2022 «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі» про який позивачу було достеменно відомо, у другому випадку був здійснений продаж тютюнових виробів неповнолітньому попри його вік. Вказаними діями позивач вчинила правопорушення, які передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП, про що складено протоколи ВАД № 367003 від 24.12.2023 та ВАВ № 977993 від 26.12.2023. Протоколи направлено до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради, яка винесла постанову № 11 від 12.01.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу стосовно ОСОБА_1 . Під час розгляду протоколів адміністративною комісією при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради права позивача не порушені, розгляд проводився на законних підставах, у зв`язку із чим вважаємо доводи позовної заяви не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя№1951/0/15-24 від 25 червня 2024 року суддю ОСОБА_10 було звільнено з посади судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ 26.06.2024 року справа надійшла в провадження судді ОСОБА_11 .

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Левчук О.О. від 02.08.2024 прийнято позовну заяву до свого провадження та призначено судове засідання для розгляду по суті на 02.08.2024 року.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Соколов В. В. не з`явилися, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача.

Відповідач - Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку представника не забезпечив, відзив на позов не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання явку представника не забезпечила.

Відповідно до ч.2 ст.268КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

ВСТАНОВИВ:

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради № 11 від 12 січня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне порушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00грн.

24 грудня 2023 року ДОП СП ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Кузьминським І.Д. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 367003 відносно ОСОБА_1 , згідно якого 24.12.2023 року о 15год. 25хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у торгівельному кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , продала 2 ж/б пива «Львівське світле» об`ємом 0,48 л кожна з вмістом спирту 4,5%, за 100,00грн. військовослужбовцю ОСОБА_2 , на території Донецької області, на якій заборонено торгівлю спиртними напоями згідно наказу командувача оперативно-стратегічного управління військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №16од від 09 липня 2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

26 грудня 2023 року ДОП СП ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Любченко А.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 977993 відносно ОСОБА_1 , згідно якого 26.12.2023 року о 10год. 25хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в торгівельному кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , продала пачку цигарок марки «Прилуки» за 94,00грн. н/л ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила п.2 ч. 1 ст.15-3 Закону Уураїни «Про державне регулювання виробництва і обігу спирта етилового, кон`ячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивачки, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з такого:

Частиною 2 статті 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На час виникнення спірних правовідносин в Україні тривав воєнний стан, а також на території Донецької області діяла заборона на реалізацію алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів), запроваджена відповідним наказом військового командування, що не є спірним у цій справі.

Відповідно до ч.2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тож, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушенняПДРУкраїни відповідними належними доказами.

Відповідно дочастини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

Так, як на доказ підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення відповідач в оскаржуваній постанові посилається на:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 367003 від 24.12.2023;

-пояснення ОСОБА_2 , долучені до протоколу про адміністративне правопорушення;

- додані до протоколу фотоматеріали торгівельного кіоску, в якому ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв та загальний вид реалізованих алкогольних напоїв.

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 977993 від 26.12.2023;

- пояснення ОСОБА_4 , долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).

Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов`язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.

Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов`язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з вказаною правовою позицією ЄСПЛ, «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не мас: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Отже, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Слід визнати, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що позивачка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

З огляду на невстановлення судом події адміністративного правопорушення суд не надає оцінки іншим доводам сторони позивача, зокрема щодо дотримання відповідачем порядку розгляду справи.

За приписами частини 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови),

Статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Статтею 121 КУпАП, частиною 1, передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Копію оскаржуваної постанови позивачка отримала 24.04.2024 (а.с.12), до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради з приводу ознайомлення з матеріалами справи представник позивачки звернувся 01.05.2024, з якими фактично був ознайомлений 07.05.2024.

За наведених обставин суд вважає строк звернення позивача до суду підлягає поновленню як пропущений з поважних причин.

Частиною 3 статті 286 КУпАП передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тож позов має бути задоволений: оскаржувана постанова скасована із закриттям провадження у справі.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат при ухваленні рішення, судом врахована та обставина, що при зверненні з позовом до суду у справі позивачкою 14.05.2024 року за квитанцією ID: 0912-9221-8030-4342 було сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн., а також ту обставину, що позов є обґрунтованим.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60грн.

Керуючись ст.ст. 139, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання скарги на постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №11 від 12.01.2024 року.

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Соколов Володимир Віталійович (85133, Донецька область, Краматорський район, с. Кіндратівка, вул. Стадіонна,6; РНОКПП НОМЕР_2 ), - до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради (85114, Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260; ЄДРПОУ 04052790), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Головне управління Національної поліції в Донецькій області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. В. Мандрика, 7; ЄДРПОУ 40109058), щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради №11 від 12.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 6800,00грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Костянтинівського

міськрайонного суду О.О. Левчук