Рішення

від 30.07.2024 по справі 494/443/18

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

30.07.2024

Справа № 494/443/18

Провадження № 2/494/2/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2024 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/443/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Березівського районного суду Одеської області перебувала на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватний нотаріус Березівського нотаріального округу Одеської області Березовська О.Г. про визнання заповіту нікчемним.

Відповідно до розпорядження №252 від 03.11.2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ вбачається, що вказана справа підлягає повторному розподілу між суддями у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, 03.11.2023 року канцелярією суду проведено повторний автоматизований розподіл даної судової справи та визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римаря І.А.

Ухвалою суду від 08.11.2023 року справу прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.12.2023 року (т.ІІІ а.с.40).

Ухвалою суду від 18.12.2023 року по справі замінено відповідача Демидівську сільську раду Березівського району Одеської області на Березівську міську раду Березівського району Одеської області та визнано обов`язкову участь ОСОБА_2 за її зустрічним позовом. (т.ІІІ а.с.53)

23.07.2024 року ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,приватний нотаріусБерезівського нотаріальногоокругу Одеськоїобласті БерезовськаО.Г.про визнаннязаповіту нікчемним - залишено без розгляду (т.ІІІ а.с.102-103).

23.07.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті (т.ІІІ а.с.100-101).

У своїй позовній заяві та уточненій позовній заяві позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, що знаходиться на території Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області, площею 12.06 га. За свого життя спадкодавець склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовською О.Г. 17.02.2015 року, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 31.08.2017 року за заявою позивача приватним нотаріусом заведено спадкову справу щодо майна ОСОБА_4 , однак під час звернення до нотаріуса з`ясувалось, що документ, який встановлює право власності на вказану земельну ділянку, відсутній та нотаріусом з даного питання рекомендовано звернутись до суду. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернулась до суду з цим позовом та 08.06.2018 року уточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на вищевказану земельну ділянку. (а.с.3-4 т.І та а.с.32-33 т.І).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 11.08.2024 року.

В судове засідання 30.07.2024 року позивач не з`явилась, однак 30.07.2024 року від її представника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, просила задовольнити їх у повному обсязі (а.с.107 т. ІІІ).

Представниквідповідача Березівської міської ради Одеської області у судове засідання не з`явився, однак 16.01.2024 року на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує. (а.с.57 т.ІІІ).

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання 30.07.2024 року також не з`явилась, 25.07.2024 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.106 т.ІІІ).

За приписами ч. 2ст.247Цивільно-процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази, вивчивши спадкову справу, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.08.2017 року померла ОСОБА_4 (а.с.7 т.І).

За життя ОСОБА_4 , а саме 17.02.2015 року, склала заповіт, яким заповіла усе своє майно ОСОБА_1 (а.с.8 т.1).

Станом на день розгляду справи, даний заповіт є чинним.

Позивач у нотаріальному порядку звернулась з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак під час звернення, з`ясувалось, що правовстановлюючий документ про право власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 12.06 га, розташовану на території Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області, відсутній, ОСОБА_1 рекомендовано з даного питання звернутись до суду (а.с.9 т.1).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.10.2004 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 12.06 га, що розташована на території Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області (а.с.10 т.1).

За умовамист. 1218 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Згідно дост. 1222 ЦК України,спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1216ЦК України передбачено, що: спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідностатті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістомстатті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідностатті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234ЦК України встановлено, що: право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно достатті 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Згідностатті 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1 та 2статті 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, якій він йому суперечить.

Частиною 5статті 1268 ЦК Українивстановлено, що: незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч.1статті 190 ЦК України, майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Вимогамист. 392 ЦК Українита наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року в справі №369/1913/17 вказано, що: «право на заповіт може бути реалізоване протягом всього життя особи і включає як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну, скасування. Усі наведені правомочності заповідача у сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є здійсненням свободи заповіту, яка є принципом спадкового права. Свобода заповіту передбачає особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Здійснення права на заповіт не пов`язується законом з місцем проживання та перебування заповідача. Під час посвідчення заповіту нотаріусом має бути дотримано порядок його посвідчення. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Як встановлено вище, померла ОСОБА_4 , яка мала у власності земельну ділянку на території колишньої Демидівської сільської ради Березівського району Одеської

Області, про що свідчить Державний акт на право власності від 04.10.2004 року, та згідно заповіту від 17.02.2015 року, який посвідчений нотаріально та є чинним, заповіла усе належне їй майно ОСОБА_1 , а остання в свою чергу виявила бажання про отримання цього майна та звернулась до нотаріуса, проте їй було відмовлено, а тому ОСОБА_1 звернулась до суду для захисту свого права.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, щосуди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Заст. 6 Європейської конвенції з прав людинивизнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 ч.1, ч.4 Конституції Українипередбачено: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним».

Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку за заповітом є порушенням її права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин.

Таким чином, за умови прийняття позивачем спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , а також неможливості іншим шляхом оформити спадкові права на нерухоме майно, суд доходить висновку, що право власності позивача на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, яка належала померлій.

Рішення повинно відповідати вимогам Цивільно-процесуального кодексу України бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.81,89,263,265,293,315 ЦПК України, ст. ст.392,1217,1220,1223,1233, 1234, 1268 ЦК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку площею 12.06 гектарів, розташовану на території Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №040666 з кадастровим номером 5121281600:01:002:0229.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Відповідач: Березівська міськарадаОдеськоїобласті, (пл. Генерала плієва, 9, м. Березівка Одеської області, код ЄДРПОУ 04056842).

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.08.2024 року.

Суддя І.А. Римар