Рішення

від 03.07.2024 по справі 751/1499/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/1499/24

Провадження №2/751/809/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Шульга В.Л.,

представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

16.02.2024 року Чернігівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 905227,23 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі договору дарування об`єктів нерухомості від 18.07.2017, ОСОБА_3 належать об`єкти нерухомості, а саме: основна будівля літ. А-2, А2-1, а2-1, А1-1, а1-1, площею 1149,4 кв.м., прохідна літ. Б-1, площею 9,6 кв.м, цех літ. В-1, В1-1 площею 934,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 7410100000:01:036:0190, площею 0,7221 га.

Вказана ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення вказаної земельної ділянки промислове використання.

Пояснює, що з часу набуття права власності на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , на дату подання позову, ОСОБА_3 не зверталась до Чернігівської міської ради щодо передачі останній в оренду земельної ділянки, площею 0,7221 га, з кадастровим номером 7410100000:01:036:0190. Договір оренди вказаної земельної ділянки укладено не було. Заходи оформлення вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 не вживались, земельна ділянка використовувалась без правовстановлюючих документів з 18.07.2017 року по теперішній час. Листи управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради відповідачу з вимогою підписати договір оренди земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства залишено поза увагою останньої.

Тобто вважає, що у відповідача відсутні правові підстави використання вказаної земельної ділянки.

Зазначає, що оскільки відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, то, з урахуванням положень Податкового кодексу України, не може бути суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Позивач стверджує, що ОСОБА_3 , не оформивши належним чином правовідносини щодо користування земельною ділянкою, у період з дня набуття права власності на об`єкти нерухомості до 31.12.2023 не сплачувала плату за землю за користування земельною ділянкою площею 0,7221 га, з кадастровим номером 7410100000:01:036:0190 за адресою: АДРЕСА_1 , у встановленому законодавчими актами розмірі. Право користування (оренди) ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку у зазначений період зареєстровано не було. Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними чи фізичними особами на дану земельну ділянку та з урахуванням статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка по АДРЕСА_1 , перебуває у власності територіальної громади міста Чернігова, відповідно, ОСОБА_3 зберегла за рахунок Чернігівської міської ради як власника земельної ділянки кошти за користування земельною ділянкою. Не сплачуючи кошти за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, ОСОБА_3 тим самим збільшила вартість власного майна, а Чернігівська міська рада втратила належне їй майно (кошти). Загальна сума коштів яка підлягає до сплати за користування земельною ділянкою становить 905227,23 грн.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 22 квітня 2024 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 81).

05.06.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 98-101), у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що за 2020 рік сума завищення становить 9508,43 грн, оскільки були внесені зміни до Податкового кодексу України (п. 52-4 підр. 10 Інші перехідні положення Розділу ХХ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ), відповідно до яких не нараховується та не сплачується за період з 01.03. по 31.03.2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Також просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до позовних вимог за період з 18.07.2017 року по 31.03.2020 року включно. Також вважає, що позивачем неправомірно проведено нарахування безпідставно збережених коштів в сумі 384931,29 грн. за 2023 рік, оскільки діяв всупереч Положенню плати за землю, затвердженого Рішенням Чернігівської міської ради від 30.06.2022 року №18/VIII-19 «Про місцеві податки та збори». Пояснює, що згідно Технічного звіту №І-24047 про стан основних конструкцій нежитлових будівель та споруд, пошкоджених внаслідок збройної військової агресії російської федерації, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний 31 травня 2024 року експертом ОСОБА_4 , ступінь пошкоджень становить 65%, а, відтак, згідно п. 13.5 вищезгаданого Положення, визначений згідно з договором оренди розмір орендної плати становить 20 відсотків за період з 01.02.2023 до 31.12.2023.

10.06.2024 року представником позивача надано відповідь на відзив (а.с. 133-134), у якій щодо не нарахування та не сплати плати за землю за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 зазначає, що для того, щоб була законна підстава для застосування вказаної вище норми закону, у відповідача повинен був бути укладений з Чернігівською міською радою та зареєстрований договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:036:0190), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо заяви про застосування позовної давності вказує, що оскільки, станом на дату звернення до суду з даною позовною заявою правовий режим воєнного стану на території України продовжує свою дію, то позивачем не пропущено строк позовної давності за заявленими позовними вимогами. Щодо неправомірно проведеного нарахування безпідставно збережених грошових коштів у сумі 384 931,29 грн. за 2023 рік зазначає, що обстеження конструкцій нежитлових будівель та споруд, пошкоджених внаслідок збройної військової агресії російської федерації, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складений за його результатами технічний звіт №1-24047 датовано 31.05.2024 це вже після 2,5 місяця з дня подання позовної заяви Чернігівською міською радою до Новозаводського районного суду м. Чернігова. Тобто, на день подання позову Чернігівська міська рада не володіла інформацією щодо наявності технічного звіту №1-24047 «Про стан обстеження конструкцій нежитлових будівель та споруд, пошкоджених внаслідок збройної військової агресії російської федерації, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ». Також вказує, що представник відповідача вірно скопіював інформацію, що зазначена у п. 13.5 розділу 13 Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради №18/VII-19 від 30.06.2023, не додавши та не врахувавши інформацію, яка зазначена також в даному пункті, а саме: «управлінню земельних ресурсів Чернігівської міської ради внести відповідні зміни (інформацію про стан та відсоток пошкодження майна) до укладених договорів оренди за зверненнями суб`єктів господарювання та фізичних осіб». Враховуючи, що на сьогоднішній день та період, який був обрахований, договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:036:0190) по АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та Чернігівською міською радою укладено та зареєстровано не було, тому вважає, що відсутні підстави для застосування ступеню пошкоджень до відповідного відсотку, визначений згідно з договором оренди, відповідно до п. 13.5 розділу 13 Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради №18/VII-19 від 30.06.2023.

Ухвалою суду від 12.06.2024 року ухвалено розгляд вказаної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (а.с. 156).

Ухвалою суду від 14.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 160-162).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі і просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №364116035 від 01.02.2024, ОСОБА_3 на підставі договору дарування об`єктів нерухомості від 18.07.2017 належать об`єкти нерухомості, а саме: основна будівля літ. А-2, А2-1, а2-1, А1-1, а1-1, площею 1149,4 кв.м., прохідна літ. Б-1, площею 9,6 кв.м, цех літ. В-1, В1-1 площею 934,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-20).

Вказані об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 7410100000:01:036:0190, площею 0,7221 га. Вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення промислове використання (а.с. 9-14).

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області листами від 20.06.2019 №3732/9/25-01-53-06-7, від 26.01.2022 №976/6/25-01-24-07 на запити Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради надано інформацію відповідно до якої ОСОБА_3 податкові декларації з плати за землю за 2017-2021 року не подавала, податкові зобов`язання зі сплати за землю не декларувала (а.с. 36, 37).

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Аналогічний припис міститься в ст.1 Земельного кодексу України (ЗК України), яка вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ст.ст. 83, 84 ЗК України землі, які, належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності.

Орган місцевого самоврядування, згідно ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції міських рад відноситься питання регулювання земельних відносин.

Згідно з п.п. 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 зазначеного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 цього Закону, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земляні і природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що, до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на підставі договору оренди земельної ділянки.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України). Такий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах (№ 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Про це, зокрема, зазначено у висновку, сформульованому Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.

Такі ж правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц.

Відповідач ОСОБА_3 з 18.07.2017 року по 31.12.2023 року включно, а використовувала земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:036:0190, площею 0,7221 га за адресою АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачувала, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення належних їй об`єктів нерухомого майна. Враховуючи зазначене, Чернігівська міська рада не мала і не має можливості надати в постійне користування/оренду іншим юридичним та фізичним особам дану земельну ділянку.

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення із власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки, зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового Кодексу України з метою визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок у м. Чернігові розраховується згідно рішення Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року №15/VII-18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова», яке набуло чинності з 01 січня 2018 року (а.с. 53).

Також при розрахунку суми коштів враховуються вимоги рішень Чернігівської міської ради від 29.07.2011 року «Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розміру орендної плати в місті Чернігові», від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) (а.с. 54-62), Положення «Про плату за землю», затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30.06.2022 року №18/VIII- 19 «Про місцеві податки та збори» (а.с. 63-73).

Таким чином, ОСОБА_3 , не оформила належним чином правовідносини щодо користування земельною ділянкою, у період з 18.07.2017 по 31.12.2023, не сплачувала плату за землю за користування земельною ділянкою площею 0,7221 га, з кадастровим номером 7410100000:01:036:0190 за адресою: АДРЕСА_1 , у встановленому законодавчими актами розмірі. В період з 18.07.2017 по 31.12.2023 право на земельну ділянку не було зареєстровано за будь-якими юридичними чи фізичними особами та з урахуванням статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка по АДРЕСА_1 , перебуває у власності територіальної громади міста Чернігова, відповідно, ОСОБА_3 зберегла за рахунок Чернігівської міської ради як власника земельної ділянки кошти за користування земельною ділянкою. Не сплачуючи кошти за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, ОСОБА_3 тим самим збільшила вартість власного майна, а Чернігівська міська рада втратила належне їй майно (кошти).

Згідно розрахунку позивача, який наведено у позовній заяві, загальна сума коштів, безпідставно набутої відповідачем, складає 905227,23 грн.: за 2017 рік 63891,18 грн; за 2018 рік 114101,19 грн; за 2019 рік 114101,19 грн; за 2020 рік 114101,19 грн; за 2021 рік 114101,19 грн; за 2023 рік 384931,29 грн (а.с. 1-6).

Проте, пунктом 52-4 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Таким чином, розрахунок позивача за 2020 рік завищений на період з 01.03.2020 року по 31.03.2020 року у сумі 9508,43 грн. (114101,19 грн/12 міс.)

Також, відповідно до пункту 13.5. розділу 13 «Орендна плата» Положення про плату за землю, затвердженого Рішенням Чернігівської міської ради від 30 червня 2022 року №18/VIII-19 «Про місцеві податки та збори», незалежно від цільового призначення земельної ділянки, на якій розташовані пошкоджені об`єкти нерухомого майна, що відповідно до Класифікаційних ознак категорії пошкодження об`єктів (додаток 3 до Методики обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.04.2022 року №65) орієнтовний ступінь пошкоджень яких в цілому становить:

- до 20% - визначений згідно з договором оренди розмір орендної плати становить 80 відсотків;

- 21-40% - визначений згідно з договором оренди розмір орендної плати становить 60 відсотків;

- 41-80% - визначений згідно з договором оренди розмір орендної плати становить 20 відсотків;

- 81-100% - визначений згідно з договором оренди розмір орендної плати становить 1 відсоток. Дія цього абзацу застосовується з 01.01.2023 до 31.12.2023 при наявності відповідного документу (звіту), яким встановлено/підтверджено ступінь пошкоджень, з обов`язковим поданням копії такого документа до ГУ ДПС у Чернігівській області.

Згідно Технічного звіту №1-24047 про стан основних конструкцій нежитлових будівель та споруд, пошкоджених в наслідок збройної військової агресії російської федерації, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний 31 травня 2024 року Експертом І.В. Усенко (інженер-будівельник, оцінювач), ступінь пошкоджень становить 65% (а.с. 105-113).

Копію вказаного звіту 05.06.2024 року подано до ГУ ДПС у Чернігівській області (а.с. 104).

Отже, розмір орендної плати (безпідставно збережених грошових коштів) за 2023 рік становить 76986,26 грн. (384931,29 грн х 20%). Зайво нарахований розмір безпідставно збережених коштів за 2023 рік становить 307945,03 грн (384931,29 грн - 76986,26 грн).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з ОСОБА_3 на користь Чернігівської міської ради підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі 587773,77 грн (905227,23 грн 307945,03 грн 9508,43 грн)

В свою чергу, представником відповідача у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності в частині позовних вимог про стягнення з відповідачів грошових коштів за період з 18.07.2017 року по 29.02.2020 року.

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.

У ЦК України позовну давність визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Відповідні зміни внесені постановою КМ № 1423 від 23.12.2022 р. до розпорядження від 25.03.2020 р. № 338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» і постанови від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони набули чинності 27.12.2022.

Згідно із законом від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п.12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, ст.ст.257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України постановою КМ № 651 від 27.06.2023 року.

Відтак, строки, визначені, ст. ст.257, 258 ЦК України, були продовжені на строк дії карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи наведене, клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 13578,41 грн. (а.с. 74), які, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 8816 грн 61 коп (587773,77 грн х 1,5%).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 139, 141, 158, 258, 263, 264-265, 268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Чернігівської міської ради (адреса: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125) - за реквізитами: ГУК у Чернігів.обл./тг м.Чернігів/24062200, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37972475, банк - Казначейство України (ЕАП) рахунок UA428999980314060611000025739, код платежу 24062200, кошти у розмірі 587773 (п`ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот сімдесят три) гривні 77 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 04062015, адреса: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000; одержувач: виконком міської ради, Держказначейська служба України, м.Київ, рахунок НОМЕР_2 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 8816 (вісім тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 61 копійку.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко