Ухвала

від 02.08.2024 по справі 501/2881/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 02.08.2024

Справа № 501/2881/24

2-з/501/33/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області заяву керівника Чорноморської окружної прокуратури, який дії в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі за

позовом керівника Чорноморської окружної прокуратури, який дії в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити певні дії

постановив ухвалу про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Обгрунтування заяви.

Керівник Чорноморської окружної прокуратури, який дії в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 08.07.2024 надав до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд накласти арешт на:

- об`єкт нерухомого майна рибальський будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вздовж берега реєстраційний номер ОНМ 1262361951108;

- заборонити ОСОБА_1 та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним рестраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії з відчуження нерухомого майна рибальського будинкук за адресою: АДРЕСА_1 , вздовж берега реєстраційний номер ОНМ 1262361951108.

Позивач мотивує дану заяву тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, зокрема відшкодування заподіяної шкоди за рахунок вищевказаного майна.

Питання про забезпечення позовних вимог вирішується судом без повідомлення учасників справи відповідно до ч.1 ст.153 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Судом на підставі частини другої статті 247ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п.4 постанови Пленуму від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч.1 ст.149ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження спірного майна без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Із вказаної заяви, та доданих до неї документів не вбачається ризиків здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на відчуження вказаного майна (зокрема продажу, дарування).

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту та заборони вчинення дій щодо спірного нерухомого майна, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Керуючись ст.ст.153, 260-261 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви керівника Чорноморської окружної прокуратури, який дії в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову по даній цивільній справі відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко