Ухвала

від 02.08.2024 по справі 404/6773/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6773/24

Номер провадження 2/404/1873/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року місто Кропивницький

Суддя Кіровського районног о суду міста Кіровограда Людмила Дмитріївна Кулінка, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (місцезнаходження: 04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок № 81) треті особи: Міністерство юстиції України (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок № 13), Державна установа «Голопристанська виправна колонія № 7» (місцезнаходження: 75630, Херсонська область, Голопристанський район, село Стара Збурївка, вулиця Набережна, будинок № 1б), про відшкодування моральної шкоди, завданої втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на її користь моральної шкоди в сумі 400000,00 грн., без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 404/6773/24, № провадження 2/404/1873/24 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д.

При цьому судом з`ясовано, що відповідно до відомостей із системи документообігу суду «Д-3», в провадженні Кіровського районного суду міста Кіровограда знаходиться аналогічна позовна заява позивача (справа № 404/6788/24, суддя Варакіна Н.Б., що надійшла 29.07.2024 року). Інформація про зазначений факт, позивачем, в порушення вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, повідомлена суду не була. Більш того, в позовній заяві позивач підтвердив те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини першої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене частиною третьою статті 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому, суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Європейський суд з прав людини визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі «Філіс проти Греції» (рішення від 17 жовтня 1996 року) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що в даному випадку подання ідентичних позовів про відшкодування моральної шкоди, завданої втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, є очевидним зловживанням учасниками справи своїми процесуальними правами, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює дії позивача як такі, що вчинені з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд додатково роз`яснює, що частиною четвертою статті 44 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи, що позивачем подано до Кіровського районного суду міста Кіровограда іншу аналогічну позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, завданої втратою працездатності внаслідок професійного захворювання і щодо цієї позовної заяви не постановлено ухвалу про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення заяви або залишення заяви без розгляду, зважаючи на приписи статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне повернути ОСОБА_1 позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, завданої втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 44, 185, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Визнати дії позивача ОСОБА_1 , щодо подання аналогічних позовних заяв про відшкодування моральної шкоди, завданої втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,- зловживанням процесуальними правами.

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (місцезнаходження: 04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок № 81) треті особи: Міністерство юстиції України (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок № 13), Державна установа «Голопристанська виправна колонія № 7» (місцезнаходження: 75630, Херсонська область, Голопристанський район, село Стара Збурївка, вулиця Набережна, будинок № 1б) про відшкодування моральної шкоди, завданої втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 02.08.2024 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка