Постанова

від 16.07.2024 по справі 756/8417/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

16.07.2024 Справа № 756/8417/24

Справа № 756/8417/24

Провадження № 3/756/3828/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, директора ТОВ «Бетон Комплекс», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 366/31-00-04-03-05 від 21.06.2024, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Бетон Комплекс» (код ЄДРПОУ - 04012164), допустив несвоєчасну оплату податкового зобов`язання, чим порушив п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Захисник Конова І.О. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила при розгляді справи врахувати надані письмові пояснення, в яких просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на наступне. Зазначила, що усупереч відомостям, зазначеним у протоколі, ТОВ «Бетон Комплекс» здійснило оплату екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 15.02.2022, тобто у строк, передбачений законодавством, однак при здійсненні платежу були помилково зазначені реквізити рахунку. Відновивши роботу після повномасштабного вторгнення рф, представником ТОВ «Бетон Комплекс» було виявлено, що екологічний податок був сплачений на інший рахунок, у зв`язку з чим 02.06.2022 його було повторно перераховано на правильний рахунок. З урахуванням наведеного, вважала, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення захисника Конової І.О. , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 250.2.1 ст. 250 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об`єктів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, суду надані наступні матеріали: протокол про адміністративне правопорушення № 366/31-00-04-03-05 від 21.06.2024; акт камеральної перевірки ТОВ «Бетон Комплекс» № 1312/Ж5/31-00-04-003-05-14/04012164 від 24.04.2024, зареєстрований в органі ДПС 06.02.2024 за № 8636/26/15/07/37244754; роздруківки з бази даних ГУ ДПС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів, наданих захисником Коновою І.О. , 15.02.2022 ТОВ «Бетон Комплекс» було перераховано екологічний податок за IV квартал 2021 року на рахунок № НОМЕР_2 у сумі 3 168,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9586.

У той же час, з платіжного доручення № 10069 вбачається, що 02.06.2022 ТОВ «Бетон Комплекс» було повторно перераховано екологічний податок за IV квартал 2021 року у сумі 3 168,69 грн. уже за іншими реквізитами на рахунок № НОМЕР_3 .

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У статті 10 КУпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №560/751/17).

При цьому, у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 у справі №21-377а15, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 01.08.2018 у справі № 813/2487/17, дійшов висновку, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 навмисно своїми діями чи бездіяльністю сприяв несвоєчасній оплаті податкового зобов`язання ТОВ «Бетон Комплекс», оскільки підприємство здійснило оплату екологічного податку у строк, передбачений законодавством, однак на помилкові реквізити рахунку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому усі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Таким чином, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене вище та розглядаючи справу на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які є конституційними засадами судочинства, суддя приходить до висновку, що доказами, які містяться в матеріалах справи, не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163-2, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Тиха