Рішення

від 02.08.2024 по справі 760/32864/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/32864/21

Провадження №2-а/760/1262/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Аксьонової Н.М.,

секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Мелітопольський відділ державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ДПП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Мелітопольський ВДВС у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро), в якому просить суд скасувати постанову інспектора Департаменту патрульної поліції, винесену Власенком І.А. , серії 1АВ №02195031 від 22 серпня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України та направити на новий розгляд до ДПП.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 22 серпня 2021 року інспектором Департаменту патрульної поліції Власенком І.А., винесено постанову серії 1АВ №02195031 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, за допомогою технічного засобу «Каскад 021-0519».

З 16 липня 2020 року позивачка зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить відмітка в паспорті громадянина України.

Таким чином, спірна постанова повинна була надсилатися за місцем реєстрації, однак вона була направлена на адресу: АДРЕСА_2 .

Таким чином, на думку позивача, внаслідок направлення оскаржуваної постанови не за місцем її реєстрації та проживання, вона була позбавлена можливості скористатися своїми правами на захист, правами, передбаченими ст.279-3 КУпАП щодо звільнення відповідальної особи від адміністративної відповідальності, а також можливості сплати штрафу у найменшому розмірі, передбаченому КУпАП.

Також постанова не містить даних, з якою швидкістю рухався автомобіль.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 грудня 2021 року для розгляду справи визначено суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач Департамент патрульної поліції подав до суду відзив, в якому вказав, що категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в його позовній заяві, обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22 серпня 2021 року інспектором Департаменту патрульної поліції Власенком І.А. винесено постанову серії 1АВ №02195031 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, за допомогою технічного засобу «Каскад 021-0519».

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22 серпня 2021 року о 09 год. 22 хв. за адресою: м. Київ, Харківська площа (правий проїзд), зафіксовано транспортний засіб «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 та встановлено, що особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 30 км/год., чим порушила п.12.9. (б) Правил дорожнього руху України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №02195031.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)». Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.

Пунктом 12.9.6 Правил дорожнього руху визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.2 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч.1 ст.122 КУпАП.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

14 липня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1 - 279-8 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.02.2020 за №113/34396 (далі - Інструкція).

Відповідно до ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до пункту 9 Розділу II Інструкції винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова автоматично вноситься засобами Системи до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, у якому здійснюється їх облік. Винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова друкується з використанням засобів Системи та протягом трьох днів із дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для доставлення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі невручення адміністративної постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання адміністративної постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до уповноваженого органу (підрозділу) Національної поліції України, уповноважений поліцейський якого виніс відповідну постанову.

Адміністративна постанова набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повіломлення про вручення або про відмову в й отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

При винесенні постанови Інспектором ДПП, у порядку визначеному Інструкцією, КУпАП, та іншими нормативно-правовими актами було розглянуто докази (фото та відео матеріали), перевірено інформацію стосовно власника транспортного засобу Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_2 в тому числі інформацію стосовно належного користувача та передано оператору поштового зв`язку для відправлення копій за місцем реєстрації або проживання особи, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності, інформація щодо якого містилася у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. На момент вчинення правопорушень та розгляду справ про адміністративні правопорушення транспортний засіб Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 від 14 червня 2019 року належав на праві власності ОСОБА_1 .

У Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, яким при винесенні постанов користувалися Інспектори ДПП, адресою реєстрації транспортного засобу значилось: АДРЕСА_2 . Саме за вказаною адресою інспекторами ДПП направлялася копія постанови по справі про адміністративні правопорушення, що в повній мірі відповідає вимогам Інструкції.

Як зазначає позивач, нею було змінено місце реєстрації у липні 2020 року, а саме: АДРЕСА_1 .

Однак, позивач, змінивши місце реєстрації у липні 2020 року не внесла такі зміни до реєстраційних документів на транспортний засіб та продовжувала керувати автомобілем.

Відповідно до наявних матеріалів справи, оскаржувану постанову було скеровано на адресу: АДРЕСА_2 , тобто на адресу, яка значилась в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, як адреса реєстрації транспортного засобу, що відповідає вимогам законодавства.

Відправлення копії постанови за адресою реєстрації власника транспортного засобу, яка не значиться у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, не передбачено.

Дані висновки узгоджуються з позицією Шостого апеляційного суду при винесенні постанови від 15 лютого 2022 року по справі №754/6149/21.

Відповідно до пункту 33 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Постанова КМУ) перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), місця проживання або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які € власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Таким чином, саме внаслідок порушення позивачем пункту 33 Постанови КМУ через не перереєстрацію транспортного засобу Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_1 у зв`язку зі зміною місця реєстрації власника транспортного засобу мало місце направлення копії постанови за неактуальним місцем реєстрації позивача.

Крім того, стаття 279-3 КУпАП має вичерпний перелік підстав, за умови настання яких, можливе звільнення особи від адміністративної відповідальності за правопорушення, що зафіксовано в автоматичному режимі. До таких підстав відноситься, зокрема, якщо ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з володіння внаслідок протиправних дій інших осіб.

Водночас, протиправною є дія, коли суб`єкти правовідносин виходять за межі, встановлені чинним законодавством.

Для органів державної влади такий вихід означає вчинення будь-якої дій, що суперечить тій чи інший нормі законодавства або вчинення дій, які законодавством взагалі не передбачені. Для інших учасників вихід за межі законодавства відбувається у тому разі, коли вчинена дія прямо суперечить тій чи іншій нормі права. У таких випадках виходу за межі правової поведінки йдеться про правопорушення.

Отже, суб`єктом правопорушення даної категорії справ можуть бути: належний користувач транспортного засобу; фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб; керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб; особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; особа, яка ввезла транспортний засіб на іноземній реєстрації на територію України, також такого висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.02.2021 по справі №939/1303/20.

З огляду на наведене, доводи позивача, що відповідач не дотримався вимог закону в частині визначення актуального місця проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є неприйнятними.

Поряд з цим, відповідно до вимог ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

З системного аналізу зазначених правових норм слідує, що протокол про адміністративне правопорушення, а в разі коли він не складається - постанова, обов`язково повинні містити виклад об`єктивної сторони правопорушення, зокрема: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Як встановлено судом, в оскаржуваній постанові позивачці інкриміновано перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 30 км/год за адресою: м. Київ, Харківська площа (правий проїзд), чим порушено п.12.9. (б) ПДР, тобто перевищено максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Поряд з цим, відповідачем не конкретизовано ані максимальну швидкість, яку позивач перевищила на 30 км/год, ані з якою швидкістю рухався автомобіль позивача, ані яке з двох альтернативних порушень вчинено позивачкою (перевищено максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил).

Тобто, відсутня конкретизація інкримінованого порушення правил дорожнього руху, що позбавляє суд можливості встановити правомірність дій позивачки.

Зазначені дані, на думку суду є суттєвими обставинами, що характеризують об`єктивну сторону правопорушення і не є опискою.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, не доведена в повному обсязі, а тому виключає притягнення її до адміністративної відповідальності.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), а саме до Департаменту патрульної поліції.

Згідно з вимогами ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача - Департаменту патрульної поліції, який є суб`єктом владних повноважень на користь позивача необхідно стягнути понесені нею документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.2, 9, 90, 139, 244- 246, 255, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Мелітопольський відділ державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ №02195031 від 22 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.

Надіслати справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України за ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 на новий розгляд до Департаменту патрульної поліції.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М.Аксьонова