Постанова

від 25.07.2024 по справі 343/1885/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/1885/22

Провадження № 22-ц/4808/23/24

Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

Головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Гудяк Х.М.,

з участю: представника правонаступників особи, яка подала апеляційну скаргу, адвоката Дуткевича М.В., представника позивача адвоката Кайдана Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 (правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені яких діє їх законний представник ОСОБА_6 ) та Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення Княжолуцької сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені яких діє їх законний представник ОСОБА_6 ) на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Лицуром І.М. 06 березня 2023 року в м. Долина Івано-Франківської області, повний текст якого складено 16 березня 2023 року,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення Княжолуцької сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що є власником об`єкта нерухомого майна (нежитлового приміщення споруди АЗС та естакади), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Княжолуцької сільської ради від 25 жовтня 2019 року йому надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,4900 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою автомобілів.

Під час розроблення проекту землеустрою землевпорядною організацією ПП «ГеоБудІнформ» його повідомили про те, що частина території, на якій розташований належний йому на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна, по суті розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2622082401:06:001:0007.

Згідно відповіді відділу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в м. Долина, державна реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі проведена 08.12.2020 року, на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства. Підставою для розроблення вказаного проекту землеустрою було рішення Княжолуцької сільської ради від 20 жовтня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5000 га в селі Княжолука урочище «Дебелівка» для ведення особистого селянського господарства.

Однак, згідно проекту формування території та встановлення меж Княжолуцької сільської ради спірна територія відноситься до земель промисловості.

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_7 від 11.02.2022 року №06/02-22, земельна ділянка площею 0,5 га, кадастровий номер 2622082401:06:001:0007 накладається на об`єкт нерухомого майна та бетонну огорожу, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Площа накладення складає 0,0869 га, при цьому даний об`єкт нерухомого майна фактично повністю розташований на земельній ділянці, яку планує отримати у власність ОСОБА_2 .

Враховуючи вказані обставини, він запропонував ОСОБА_2 перенести в натуру межі земельної ділянки, яку він планує отримати у власність, однак згоди не отримав. Після чого звернувся до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, на якій розташований належний йому на праві власності об`єкт, однак отримав відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з перетином земельних ділянок.

Просив визнати протиправним та скасувати рішення Княжолуцької сільської ради від 20.10.2020 року №1084/25/2020 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 »; скасувати рішення державного реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08.12.2020 року про проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2622082401:06:001:0007 (а.с.1-9, том 1).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07.12.2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру в Київській області (а.с.147-148, том 1).

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Княжолуцької сільської ради від 20.10.2020 року № 1084/25/2020 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ». Скасовано рішення державного реєстратора - відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08.12.2020 року про проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 2622082401:06:001:0007. Стягнуто з Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_1 в рівних частках по 661,60 грн з кожного відшкодування сплаченого судового збору (а.с.200-203, том 1).

Додатковим рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 та Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 в рівних частках по 5 000,00 грн з кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та по 7 500, грн. з кожного у відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони у справі (а.с.247-249, том 1).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального та матеріального права.

Апелянт зазначає, що позивач не надав, а суд не витребовував ряд документів, які необхідні для роботи АЗС, а саме: сертифікат введення в експлуатацію об`єкта; дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки; ліцензію на торгівлю нафтопродуктами.

Наголошує, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10.05.2013 року ОСОБА_8 продав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 у власність споруди: АЗС (14,2 кв.м) та естакаду, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд не звернув уваги, що рішенням Княжолуцької сільської ради №798/19/2019 від 25.10.2019 року земля не передавалась ОСОБА_1 в оренду. Цим рішенням внесено зміни у попереднє рішення №701/19/2014 від 12.05.2014 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,4900 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою для стоянки автомобілів у АДРЕСА_1 . Технічна документація виготовлена після того, як він (апелянт) виготовив таку документацію щодо земельної ділянки та отримав кадастровий номер.

Рішенням Княжолуцької сільської ради №701/19/2014 від 12.05.2014 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,7230 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою для стоянки автомобілів у АДРЕСА_2 . У відповідності до цього рішення технічна документація не виготовлена, не представлена до органу місцевого самоврядування для затвердження та не затверджена.

Отже, суд не врахував, що у рішенні Княжолуцької сільської ради №798/19/2019 від 25.10.2019 року не говориться про передачу землі у власність чи оренду у відповідності до вимог земельного законодавства. Рішення сесії не може змінювати юридичну адресу розташування нерухомого майна з АДРЕСА_3 . Вважає, що це рішення сільської ради є нікчемним, яке не породжує прав для ОСОБА_1 .

Вважає, що для будівництва такого об`єкту нерухомого майна, як автозаправна станція, попередньо повинна бути виділена земельна ділянка у відповідності до чинного законодавства встановлення меж, надання кадастрового номера ділянці. І тільки після цього можливе будівництво АЗС.

Також зазначає, що згідно технічного паспорта на громадський будинок нежитлове приміщення (споруда АЗС та естакада) по АДРЕСА_1 від 11.07.2019 року, нежитлове приміщення споруди АЗС та естакади становить 14,5 кв.м. На думку апелянта, на такій площі не може бути побудована та функціонувати автозаправна станція.

Щодо висновку експерта, долученого позивачем, то суд не звернув уваги на те, що згідно зазначеного висновку на частині земельної ділянки площею 0,4900 га, яка накладається на земельну ділянку площею 0,5000 га, відсутній будь-який об`єкт нерухомого майна, в тому числі АЗС. Зазначеним висновком підтверджено, що на частині земельної ділянки площею 0,4900 га знаходяться дві цистерни, які не можуть вважатися АЗС (як об`єктом нерухомого майна). Більше того, експерт не вказав про наявність на цій земельній ділянці такого об`єкта нерухомого майна, як естакада. Можливо, по АДРЕСА_1 знаходиться АЗС та естакада, але на іншій земельній ділянці.

Також суд не врахував, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в установленому законом порядку в оренду чи у власність не передавалась. З 2013 року позивач не використав можливості щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки згідно рішень сільської ради під об`єкти нерухомого майна.

Натомість, ним (апелянтом) у відповідності до оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування від 20.10.2020 року в установленому законом порядку виготовлено проект землеустрою, проведена відповідна експертиза та присвоєний кадастровий номер земельній ділянці. Тобто, ця земельна ділянка була належним чином сформована.

Зазначає, що допитаний в судовому засіданні судовий експерт А.Максимчин пояснив, що при визначенні меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 він за основу брав матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку ОСОБА_1 площею 0,4900 га з відповідними параметрами (вимірами). Також підтвердив, що як таких об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці, яка накладається, на час огляду не було, а були дві порожні цистерни.

Наголошує, що на даний час земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,4900 га є комунальною власністю, на момент виготовлення ним (апелянтом) проекту землеустрою жодних об`єктів нерухомого майна на цій земельній ділянці не було, їх немає і на даний час.

З цих підстав просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити (а.с.2-3, том 2).

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду є таким, що ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи правом на подання відзиву не скористались, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

У судове засідання не з`явилися представники Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області (від яких надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності) та Головного управління Держгеокадастру в Київській області, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції та на електронну адресу.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися.

В ході розгляду справи від представника ОСОБА_2 адвоката Дуткевича Миколи Васильовича надійшло клопотання про зупинення провадження в даній справі у зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_2 , на підтвердження чого долучив копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24.10.2023 року. Із свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.122, том 2).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09.11.2023 року апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення Княжолуцької сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки зупинялося до залучення у справі правонаступників ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.126, том 2).

Відповідно до даних спадкової справи №10/2024, яку розпочато 06.02.2024 року, до майна померлого ОСОБА_2 , заведеної приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дуткевич О.Я., із заявою про відмову від прийняття спадщини звернулась дружина померлого ОСОБА_6 та батько померлого ОСОБА_10 . 22.05.2024 року із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 звернулися діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та від імені малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 її матір ОСОБА_6 . Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.150-166, том 2).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 19.06.2024 року поновлено провадження у даній справі (а.с.142, том 2).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27.06.2024 року залучено до участі в даній справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від імені яких діє їх законний представник ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце реєстрації АДРЕСА_4 ), як правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.168169, том 2).

Вислухавши пояснення представника правонаступників особи, яка подала апеляційну скаргу, адвоката Дуткевича М.В., представника позивача адвоката Кайдана Д.С., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Судом встановлено, що рішенням Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 31.12.2013 року №640/17/2013 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1569 га для обслуговування естакади з подальшою реконструкцією для ремонту автомобілів АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_1 замовити в ліцензованій землевпорядній організації розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1569 га для обслуговування естакади з подальшою реконструкцією для ремонту автомобілів та проект відведення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку подати на розгляд та затвердження сесії сільської ради (а.с.135, том 1).

Рішенням Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 31.12.2013 року №641/17/2013 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,2036 га для обслуговування АЗС з подальшою реконструкцією для ремонту автомобілів АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_1 замовити в ліцензованій землевпорядній організації розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,2036 га для обслуговування АЗС з подальшою реконструкцією для ремонту автомобілів та проект відведення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку подати на розгляд та затвердження сесії сільської ради (а.с.136, том 1).

Рішенням Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 12.05.2014 року №700/19/2014 підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо відновлення межі земельної ділянки в натурі площею 0,45 га, яка перебуває в оренді, в АДРЕСА_2 . Технічну документацію у встановленому законом порядку подати на розгляд та затвердження сесії Княжолуцької сільської ради (а.с.137, том 1).

Рішенням Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 12.05.2014 року №701/19/2014 внесено зміни в рішення цієї ж сільської ради №640/17/2013 від 31.12.2013 року та надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,7230 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою стоянки автомобілів у АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_1 замовити в ліцензованій землевпорядній організації розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,7230 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою стоянки автомобілів у АДРЕСА_2 та проект відведення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку подати на розгляд та затвердження сесії сільської ради (а.с.138, том 1).

Згідно довідки № 1508/02-27 від 05.07.2019 року, виданої Княжолуцькою сільською радою Долинського району Івано-Франківської області, за адресою с. Княжолука вул. Дебелівка, 5-В Калуського (Долинського) району Івано-Франківської області, знаходиться автозаправна станція (далі АЗС) та естакада (а.с. 13, том 1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 174019626 від 16.07.2019 року, нежитлова будівля (споруда АЗС та естакада), загальною площею 14,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1873391426220, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 12, том 1).

Рішенням Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 798/19/2019 від 25.10.2019 року внесено зміни в рішення сесії Княжолуцької сільської ради № 701/19/2014 від 12.05.2014 року та викладено в такій редакції: надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,4900 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою стоянки автомобілів в АДРЕСА_1 , зобов`язано його замовити в ліцензованій землевпорядній організації розробку проекту відведення земельної ділянки та подати вказаний проект на затвердження сесії сільської ради (а.с. 18, том 1).

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПП «ГеоБудІнформ Долина», замовивши виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою стоянки автомобілів в АДРЕСА_1 , про що між ними було укладено договір № 306 від 10.10.2020 року та додаткова угода від 24.09.2021 року і вказане приватне підприємство даний проект виготовило (а.с. 89-113, том 1).

Як встановлено із відповіді відділу у м. Долина Управління у Калуському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 0-9-0.171-153/112-21 від 29.10.2021 року, 08.12.2020 року в Державному кадастрі проведено державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2622082401:06:001:0007 державним кадастровим реєстратором відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лисіковою Н.О. на підставі розробленого ФОП ОСОБА_11 в 2020 році проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Дебелівка» в с.Княжолука Долинського району Івано-Франківської області (а.с. 23, том 1).

Відповідно до рішення Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 1084/25/2020 від 20.10.2020 року, ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,5000 га, для ведення особистого селянського господарства в с.Княжолука урочище «Дебелівка» Калуського району Івано-Франківської області, зобов`язано замовити в суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом, розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність (а.с. 26, том 1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3221170542020 від 08.12.2020 року, відділом у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області зареєстровано земельну ділянку площею 0,5000 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Княжолука урочище «Дебелівка» Долинського району Івано-Франківської області, з кадастровим номером 2622082401:06:001:0007; інформація про зареєстроване право власності відсутня (а.с. 83-85, том 1).

Як встановлено із викопіювання з документації із землеустрою (проект формування території та встановлення меж) Княжолуцької сільської ради, за підписом в.о. сільського голови с.Княжолука, територія, на якій знаходяться спірні земельні ділянки відноситься до земель промисловості (а.с. 17, том 1).

Згідно висновку № 06/02-22 експертного дослідження від 11.02.2022 року, земельна ділянка площею 0,50 га, кадастровий номер 2622082401:06:001:0007, накладається на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1873391426220) і бетонну огорожу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві приватної власності ОСОБА_1 . Площа частини земельної ділянки, яка огороджена бетонним парканом і на якій знаходяться дві металеві цистерни, перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2622082401:06:001:0007, та складає 0,0869 га (а.с. 28-33, том 1).

Даний висновок проілюстровано в додатку № 4 судової земельно-технічної експертизи, на якому зображено план (схема) накладень земельних ділянок та нерухомого майна в АДРЕСА_1 (а.с. 108, том 1).

Як встановлено із рішення № РВ-3200310722022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 11.10.2022 року, державним кадастровим реєстратором Відділ № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з тих підстав, що наявний перетин ділянок з ділянкою 2622082401:06:001:0007, площа співпадає на 21,3626% (а.с. 117, том 1).

На виконання вимог ухвали Івано-Франківського апеляційного суду Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області направила завірену копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (споруда АЗС та естакада), загальною площею 14,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1873391426220 (а.с.46-59, том 2).

Із матеріалів реєстраційної справи встановлено, що 12.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Снятинської міської ради Івано-Франківської області із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (АЗС та естакада) по АДРЕСА_1 (а.с.47-48, том 2).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме май6но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за індексним номером 174018141 від 16.07.2019 року, у ОСОБА_1 в оренді перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 2622082401:06:001:0105 площею 0,45 га у с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, дата державної реєстрації 03.04.2007. Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34069245 від 28.02.2017, вид іншого речового права право оренди земельної ділянки, строк дії 15.03.2056 року. Орендодавець Княжолуцька сільська рада, орендар ОСОБА_1 (а.с.49-зворот 50, том 2).

В матеріалах реєстраційної справи наявний технічний паспорт на громадський будинок нежитлове приміщення (споруда АЗС та естакада) будинок АДРЕСА_1 , замовник технічної інвентаризації ОСОБА_1 ,. Паспорт виготовлено 11 липня 2019 року (а.с.53-59, том 2).

Згідно експлікації приміщень до плану поверхів зазначеного громадського будинку, під літерою «А» міститься нежитлове приміщення (споруда АЗС та естакада) площею 14,5 кв.м (а.с.55, том 2).

Рішенням Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області №424/07-7 від 04.07.2019 року споруді АЗС та естакади в АДРЕСА_1 (а.с.57, том 2).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 174019626 від 16.07.2019 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлова будівля (споруда АЗС та естакада) по АДРЕСА_1 . Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47805134 від 16.07.2019 року) (а.с.59, том 2).

У зв`язку з відмовою у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, відповідно до рішення якого від 05.10.2021 року у справі №300/2661/21 зобов`язано Долинську міську раду розглянути на черговій сесії заяву відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5000 га в с. Княжолука урочище Дебелівка для ведення особистого селянського господарства і надання такої ділянки у власність. Рішення вступило в законну силу та на його виконання видано виконавчі листи (а.с.140-143, том 1).

Представником особи, яка подала апеляційну скаргу, долучено акт депутата Долинського ОТГ ОСОБА_12 від 05.07.2023 року, із змісту якого встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не має межових знаків, заболочена та заросла бур`яном. Автозаправна станція (АЗС) на цій земельній ділянці відсутня, немає облаштованих під`їздів до цієї ділянки, на ній відсутні будь-які споруди та будівлі. Акт підписано депутатом ОСОБА_12 та двома свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (а.с.131, том 2).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Княжолуцької сільської ради №798/19/2019 від 25.10.2019 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для об`єкта належного йому на праві власності нерухомого майна нежитлової будівлі (споруда АЗС та естакада), однак позивач не має можливості реалізувати дане рішення, оскільки належна відповідачу земельна ділянка накладається на зазначений об`єкт нерухомого майна та бетонну огорожу. У зв`язку з тим, що первинним було рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки позивачу (25.10.2019 року), а вже після цього сільською радою прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки відповідачу (20.10.2020 року). Враховуючи те, що рішенням органу місцевого самоврядування від 20.10.2020 року фактично передано у приватну власність відповідача частину земельної ділянки, на якій розташовані належні позивачу об`єкти нерухомого майна, суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування такого рішення, у зв`язку з чим скасуванню підлягає також рішення державного реєстратора від 08.12.2020 року про проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2622082401:06:001:0007.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з таких підстав.

Вирішуючи цей спір, апеляційний суд виходить з таких положень Закону.

Як передбачено ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок. які перебувають у користуванні громадян: б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051 затвердив Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), згідно з пунктом 107 якого державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Згідно з абзацом першим пункту 109 цього Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Частинами п`ятою, шостою статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно зі змістом статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зазначено, що: «у дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись). Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»). Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Отже, якщо земельна ділянка сформована, то розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу. Водночас слід наголосити, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проекту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат».

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок у межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Розглядаючи спір, що виник за схожих правовідносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.05.2020 (справа №815/1788/15) зазначила, що у разі оскарження рішення органів владних повноважень судам слід перевірити (встановити), чи є оскаржуване рішення таким, за наслідками виконання якого настають юридично значимі дії, зокрема видання свідоцтва про право власності, чи настає інший кінцевий результат, чи це рішення з урахуванням якого (на підставі якого) приймається остаточне рішення органу владних повноважень. Не підлягає оскарженню рішення органів владних повноважень, які не є кінцевими (остаточними) та не породжують правових наслідків і не можуть порушувати будь-які права. Захисту підлягає тільки реально порушене право.

При зверненні із позовом ОСОБА_1 вказував, що він має право на частину земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 ; передача у власність відповідачу земельної ділянки у майбутньому може відбутися за рахунок частини його земельної ділянки, на якій розташований належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна та такі дії суперечать рішенню Княжолуцької сільської ради від 25.10.2019 року №798/19/2019, яким йому (позивачу) надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,4900 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою автомобілів у АДРЕСА_1 .

Колегія суддів наголошує, що дозвіл і проєкт землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передання (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Водночас отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14. Зміст статті 79-1 ЗК України свідчить, що метою надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Також не є визначальним, за чиїм замовленням такий проєкт буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проєкти одночасно розробляються різними замовниками.

Надання дозволу на розроблення проєкту відведення не свідчить, що проєкт радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проєкту, рада може відмовити. Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № 461/1257/17.

Рішення суду мотивоване тим, що оспорюваним рішенням сільської ради надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку, на якій знаходиться належний ОСОБА_1 на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна, що порушує право останнього на вільне володіння, користування та розпорядження майном, що є порушенням ч.11 ст.120 ЗК України права на передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності.

Разом з тим, рішенням Княжолуцької сільської ради №701/19/2014 від 12.05.2014 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,7230 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою стоянки автомобілів в АДРЕСА_2 .

В матеріалах справи відсутня технічна документація на виконання цього рішення, яка б була затверджена органом місцевого самоврядування.

В подальшому рішенням Княжолуцької сільської ради №798/19/2019 від 25.10.2019 року земельна ділянка не передавалась ОСОБА_1 в оренду. Цим рішенням внесено зміни у рішення Княжолуцької сільської ради №701/19/2014 від 12.05.2014 року та надано дозвіл позивачу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,4900 га для обслуговування естакади та АЗС з подальшою реконструкцією під мотель з площадкою стоянки автомобілів, де зазначено адресу АДРЕСА_1 .

Автозаправна станція (АЗС) комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту). Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 Класифікації видів цільового призначення земель.

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок нежитлове приміщення (споруда АЗС та естакада) по АДРЕСА_1 від 11.07.2019 року, площа нежитлового приміщення споруди АЗС та естакади становить 14,5 кв.м.

Разом з тим, у висновку експерта №06/02-22 від 11.02.2022 року зазначено, що на частині земельної ділянки площею 0,4900 га, яка накладається на земельну ділянку площею 0,5000 га, відсутній будь-який об`єкт нерухомого майна, в тому числі АЗС. Зазначено, що на земельній ділянці площею 0,4900 га по АДРЕСА_1 наявні дві цистерни. Про наявність естакади на частині земельної ділянки, яка накладається на належну відповідачу земельну ділянку, у висновку експерта не вказано.

Крім того, в судовому засідання експерт Максимчин А. пояснив, що як таких об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці, яка накладається, на час огляду не було, в наявності були тільки дві порожні цистерни.

Позивач, зазначаючи, що користується земельною ділянкою з 2014 року, отримавши відповідні рішення органу місцевого самоврядування, не звертався до жовтня 2020 року до землевпорядної організації за розробкою проекту землеустрою.

Оскільки встановлено, що формування земельної ділянки з конкретно визначеними межами здійснено саме на підставі проекту землеустрою відповідача ОСОБА_2 (стаття 79-1 ЗК України, стаття 50 Закону України «Про землеустрій»), тобто він раніше за позивача вчинив юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на це майно: раніше закінчив розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки, за його заявою сформовано земельну ділянку, але органом місцевого самоврядування на день розгляду цієї справи ще не ухвалено рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, та земельна ділянку у власність відповідачу ще не передана.

Отже, слід дійти висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 (провадження № 11-986апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс).

Перевірка на відповідність проєкту землеустрою вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проєкту.

Щодо посилань позивача на те, що згідно проекту формувань території та встановлення меж Княжолуцької сільської ради спірна територія відноситься до земель промисловості, то такі не заслуговують на увагу, оскільки у висновку про розгляд документації із землеустрою (проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарство ОСОБА_2 ) зазначено, що на момент складання документації (23.10.2020 року) це землі сільськогосподарського призначення, землі запасу; форма власності земель комунальна (а.с.81, том 1).

Підсумовуючи наведене, оскаржуване рішення Княжолуцької сільської ради від 20.10.2020 № 1084/25/2020 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 » прийнято згідно чинного законодавства України та реєстрація земельної ділянки є проміжними стадіями набуття землі у власність, тому у спосіб їх скасування порушене право захисту не підлягає, тобто такий спосіб захисту є неналежним.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 (правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені яких діє їх законний представник ОСОБА_6 ) задовольнити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2023 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 (правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені яких діє їх законний представник ОСОБА_6 ) та Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення Княжолуцької сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 01 серпня 2024 року.