Рішення

від 30.07.2024 по справі 902/668/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"30" липня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/668/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД НАРОДНА ЯКІСТЬ", вул. Вінстона Черчилля, 59, м. Київ, 02094, код - 44373136

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ", вул. Подільська, буд. 1В, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337, код - 43413041

про стягнення 141 652,25 грн заборгованості

за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.

В С Т А Н О В И В :

17.06.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 16.05.2024 року) (вх. № 687/24 від 17.06.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД НАРОДНА ЯКІСТЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення 141 652,25 грн заборгованості, з яких 121 166,09 грн основного боргу, 16 345,54 грн пені, 2 442,17 грн інфляційні втрати, 1 698,45 грн 3% річних за Договором поставки № 2302/2023-1 від 23.02.2023 року.

Ухвалою суду від 18.06.2024 року відкрито провадження у справі № 902/668/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.07.2024 року.

18.07.2024 року по справі № 902/668/24 судом прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД НАРОДНА ЯКІСТЬ" 121 166,09 грн - основного боргу за Договором поставки № 2302/2023-1 від 23.02.2023 року, 2 442,17 грн - інфляційних втрат, 1 559,27 грн - 3% річних та 14 953,75 грн - пені.

Відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД НАРОДНА ЯКІСТЬ" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" 139,18 грн - 3% річних та 1 391,79 грн - пені.

Призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 30.07.2024 року.

При цьому, судом забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД НАРОДНА ЯКІСТЬ", адвоката Бовкуна Владислава Ігоровича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Встановлено сторонам п`ятиденний строк, з дати отримання вступної та резолютивної частини рішення, подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

29.07.2024 року до суд від представника позивача надійшла заява (б/н від 28.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7658/24) про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат, в якій останній просить суд стягнути з відповідача накористь позивача 24 012,00 грн витрат на оплату гонорару Адвокатського об`днання та 3 028,00 грн витрат і сплати судового збору.

У судове засідання 30.07.2024 року сторони не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином.

З огляду на вищевказане, враховуючи, що у відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, судом вирішено розглянути заяву відповідача про стягнення витрат на правову допомогу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем у заяві (б/н від 28.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7658/24) здійснено попередній розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 3 028,00 грн та витрат на оплату гонорару Адвокатського обєднання в сумі 24 012,00 грн.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ізст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи між 10.06.2024 року між Адвокатським об`єднанням "БМ ЛІГАЛ ПАРТНЕРС" (Адвокатське об`днання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД НАРОДНА ЯКІСТЬ" (Клієнт) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/06/2024-1.

Відповідно п. 1.1 Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу та юридичні консультації щодо забезпечення захисту прав свобод і законних інтересів Клієнта у кримінальному провадженні в якості підозрюваного, обвинуваченого підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого, цивільного позивача або відповідача, тощо, надання правничої допомоги свідку у кримінальному проваджене особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні: особи яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення здійснювати представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства а також в правоохоронних та інших державних органах перед фізичними та юридичними особами без обмеження повноважень надалі - «Послуги».

Клієнт та Адвокатське об`єднання погодили, що правову допомогу яка є предметом даного Договору може надавати адвокат Бовкун Владислав Ігорович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000510 від 28.09.2018 року) та/або адвокат Мишко Владислав Валерійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000650 від 22.03.2019). яким надаються усі повноваження та права необхідні для надання послуг визначених Розділом 2 даного Договору (п. 1.1.1 Договору).

Вартість послуг за надання правової допомоги визначається в додаткових угодах до даного договору , які є конфіденційними та можуть розголошені виключно за письмовою заявою сторін (п. 4.1 Договору).

Оплата за договором здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання рахунку виданого Адвокатським об`єднанням (п. 4.2 Договору).

На підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Клієнту послуг відповідно до умов цього договору складається акт про надані послуги (п. 4.4 Договору).

10.06.2024 року між сторонами до договору № 10/06/2024-1 від 1.06.2024 року укладено додаткову угоду № 1, за змістом якої сторонами погоджено наступне:

Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання про надання правової допомоги передбаченої підпунктами 2.1.1, 2 1.2. 2.1.3.. 2.1.4.. 2.1.5.. 2.1.6. пункту 2.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги № Ю/06'2024-1 від 10.06.2024 року (Послуги), щодо юридичного супроводження у Господарському суді Вінницької області спору який винник між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД НАРОДНА ЯКІСТЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо неналежного виконання умов Договору поставки №2302/2023-1 від 23.02.2023 року (п. 1 Додаткової угоди).

Сторони погодили, що загальна вартість послуг, які надає Адвокатське об`єднання за даним Договором (Гонорар) становить 10 000,00 грн та 10% від суми прийнятої на користь Клієнта (п. 3 Додаткової угоди).

Відповідно п. 5 Додаткової угоди гонорар у розмірі 10% від суми, яка була прийнята на його користь сплачується Клієнтом впродовж 10 днів з моменту набрання законної сили судового рішення у справі відкритою за позовною заявою Клієнта.

Сторони погодили, що розрахунки за цією Додатковою угодою здійснюються Клієнтом наступним чином 10 000,00 грн - впродовж 10 днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди; Гонорар у розмірі 10% від суми, яка була прийнята на його користь сплачується Клієнтом впродовж 10 днів з моменту набрання законної сили судового рішення у справі відкритою за позовною заявою Клієнта (п. 6 Додаткової угоди).

Загальна кількість та вартість наданих послуг їх детальний опис та розрахунок зазначається в Акті приймання-передачі наданих послуг (п. 8 Додаткової угоди).

26.07.2024 року за результатами наданих послуг між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг, за змістом якого Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт отримав згідно умов Договору всі необхідні послуги зазначені в Додатковій угоді Не" від 10,06.2024 року на загальну суму 24 012,00 грн, яка розраховується наступним чином 10 000,00 грн. та 10% від суми прийнятої на користь Клієнта (140 121,28 грн, х 10%).

Оплата послуг на суму 10 000,00 грн була здійснена Клієнтом в порядку і на умовах визначених Розділом 4 Договору та Додатковою угодою №1 до даного Договору, а також Клієнт має зобов`язання щодо сплати Адвокатському об`єднанню гонорару у розмірі 14 012,00 грн (п. 4 Акту).

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Визначені сторонами послуги пов`язані з предметом судового розгляду та визначення правовою позиції по справі.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Судом досліджено наданий позивачем Акт приймання-передачі наданих послуг від 26.07.2024 року та встановлено завищений заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу .

З приводу стягнення гонорару успіху в сумі 14 012,00 грн з відповідача суд зазначає, що процесуальне законодавство визначає основні критерії визначення та розподілу судових витрат, до яких слід віднести дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, відповідність складності та значення справи для сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови ВП ВС від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Аналогічний підхід підтримано Постановою північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 року у справі №902/1221/22 при оцінці цього ж договору про надання правничої допомоги та визначеного гонорару успіху пропорційно сумі основного боргу.

Так, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року в справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

Все вищевказане призводить до висновку про неможливість покладення на Відповідача (на сторону Договору, де передбачено "гонорар успіху") вищеописаного "гонорару успіху" в розмірі 14 012,00 грн, з огляду на його надмірний розмір порівняно з ціною позову та незначною складністю справи.

При оцінці вартості інших видів правничої допомоги судом зважено на незначну тривалість судового провадження та обсяг вчинення зі сторони адвоката процесуальних дій у даній справі, зокрема проведення розгляду справи лише у одному судовому засіданні.

Ціна позову не може бути єдиним критерієм складності справи, предмет спору з правової точки зору та з огляду на обсяг виконаною правничої роботи є не складним.

Крім того зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням гонорару успіху складає близько 20% ціни позову, що є надмірним розміром, тому витрати на професійну правничу допомогу у сумі є правомірними та обґрунтованими в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, обґрунтовані належним чином витрати на правничу допомогу підлягають віднесенню на відповідача в сумі 9 891,92 грн

Водночас, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 120,08 грн (14 012,00 грн гонорар Адвокатському об`єднанню + 108,08 грн пропорційно відмови у задоволенні позову) слід залишити за позивачем.

З приводу розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд враховує наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір становить в розмірі 2 422,40 грн.

При звернені з відповідним позовом до суду позивачем сплачено 3 028,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 467 від 11.06.2024 року (т. 1, а.с.9).

Сума надмірно сплаченого судового збору становить 605,60 грн, яка може бути повернена позивачу на підставі окремо поданого клопотання.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд пропорційно розподіляє судові витрати зі сплати судового збору (з урахуванням наведених вище мотивів), на підставі ст. 129 ГПК України.

Тому, з відповідача підлягають стягненню 2 396,22 грн - судових витрат зі сплати судового збору; судові витрати зі сплати судового збору в сумі 25,78 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1В, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337, код - 43413041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД НАРОДНА ЯКІСТЬ" (вул. Вінстона Черчилля, 59, м. Київ, 02094, код - 44373136) 2 396,22 грн - судових витрат зі сплати судового збору; 9 891,92 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 25,78 грн та 14 120,08 грн судових витрат на професійну правничу допомогу - залишити за позивачем.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію додаткового судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: представнику позивача Бовкун В.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового судового рішення складено 02.08.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Вінстона Черчилля, 59, м. Київ, 02094)

3 - відповідачу (вул. Подільська, буд. 1В, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337)