Рішення

від 24.07.2024 по справі 904/1795/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1795/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М. розглянув спір

за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Растра", м. Кропивницький, Кіровоградська область

про стягнення збитків в сумі 3 769 212,00 грн.

Представники:

від позивача ДОБРОРЕЗ В.В.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення вартості переданого на зберігання майна за договором зберігання від 10.10.2022 в сумі 3 769 212,00 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання від 10.10.2022 в частині не повернення майна поклажодавцеві за його вимогою, чим завдано позивачеві збитків у розмірі вартості неповернутого майна, а саме, в сумі 3 769 212,00 грн.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

07.05.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим господарським судом 13.05.2024 відкрито провадження у справі № 904/1795/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2024.

Ухвалою від 04.06.2024 господарським судом відкладено підготовче засідання до 26.06.2024.

14.06.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС, яка ухвалою від 25.06.2024 господарським судом задоволена.

Ухвалою від 26.06.2024 господарським судом відкладено підготовче засідання до 10.07.2024.

05.07.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС, яка задоволена господарським судом, про що постановлено ухвалу від 08.07.2024.

09.07.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначив про те, що протягом дії договору зберігання відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання та повернув на вимогу позивача частину майна, що належить АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль". Залишок майна на суму 3 769 212,00 грн. позивач бажав отримати у зв`язку з терміновим проведенням аварійно-відновлюваних ремонтних робіт, що було зазначено у листах, відправлених Товариству з обмеженою відповідальністю "Растра" за вказаною у договорі зберігання адресою 18.03.2024 (вихідний № 0486/04) та 28.03.2024 (вих. № 0560/04) з описом вкладення у цінний лист, але поштові відправлення були повернуті відправникові із відображенням причини не вручення через відсутність одержувача за адресою (відстеження відправлення здійснено по трек-номеру на сайті АТ "Укрпошта").

Позивач зазначає, що внаслідок відсутності зв`язку з відповідачем, представником позивача був здійснений виїзд за адресою, зазначеною у договорі зберігання, але адресат за зазначеною в договорі зберігання майна адресою був не знайдений. Все це дало підстави позивачу для сумніву щодо збереження переданого на зберігання майна та стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Додатково позивач зазначає, що на адресу позивача також повернувся конверт з відправленою позивачем позовною заявою разом із додатками.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального України, у зв`язку з чим господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.07.2024, про що постановлено ухвалу від 10.07.2024.

22.07.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС, яка господарським судом задоволена, про що постановлено ухвалу від 22.07.2024.

Представник відповідача в судове засідання 24.07.2024 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Ухвали суду про відкриття провадження від 13.05.2024, про відкладення підготовчого засідання від 04.06.2024, від 26.06.2024, про призначення справи до розгляду по суті від 10.07.2024 було надіслано на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв`язку.

Конверти із вказаними вище ухвалами суду про відкриття провадження від 13.05.2024, про відкладення підготовчого засідання від 04.06.2024 та від 26.06.2024 повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

24.07.2024 у судовому засіданні ухвалено рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору зберігання від 10.10.2022 в частині не повернення майна поклажодавцеві за його вимогою; обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі вартості неповернутого майна.

10.10.2022 Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі - поклажодавець, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Растра" (далі - зберігач, відповідач у даній справі) укладено договір зберігання (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно з актом приймання-передачі від 10.10.2022 № 1, який є невід`ємною частиною цього договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку дії цього договору: вентилі, засувки (надалі - майно) загальною вартістю 4 884 632,40 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 2.1 договору зберігач зобов`язаний, зокрема, вживати всіх необхідних заходів для забезпечення збереження майна протягом строку зберігання; нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, переданого на зберігання зберігачеві, у відповідності із цим договором та чинним законодавством України з моменту одержання майна від поклажодавця та до моменту його повернення поклажодавцеві; повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього або здійснити часткове повернення, згідно окремих заявок (з зазначенням місця поставки).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини).

Відповідно до пункту 4.2 договору зберігач несе відповідальність за зберігання і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, зберігач повинен відшкодувати поклажодавцеві всі пов`язані з цим збитки.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункти 6.1, 6.2).

Відповідно до пункту 7.3 договору сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаними у цьому договорі реквізитів та зобов`язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

10.10.2022 сторонами підписаний акт приймання-передачі № 1, відповідно до якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно (вентилі в загальній кількості 40 шт. та засувки в загальній кількості 165 шт. із зазначенням ціни в грн. без ПДВ за кожну одиницю та суми в грн. без ПДВ) на загальну суму 4 884 632,40 грн. без ПДВ.

У подальшому, відповідачем було повернуто частину прийнятого на відповідальне зберігання майна за спірним договором на загальну суму 1 115 420,40 грн. відповідно до листів позивача № 2750/04 від 12.12.2022, № 0391/04 від 09.02.2023, № 0517/04 від 17.02.2023, № 2608/04 від 10.05.2023, що підтверджується залученими до матеріалів справи підписаними сторонами та скріпленими печатками їх підприємств актами приймання-передачі № 7 від 12.12.2022, № 6 від 09.02.2023, № 9 від 17.02.2023, № 17 від 10.05.2023

21.08.2023 та 18.03.2024 позивач направив відповідачеві листи № 4300/04 та № 0486/04 щодо поставки товару за спірним договором зберігання, а саме, вентилів в загальній кількості 35 шт. та засувок в загальній кількості 120 шт. у термін до 31.05.2024 із зазначенням пункту розвантаження товару - м. Кам`янське, вул. Заводська, 2.

Листом № 0560/04 від 28.03.2024 позивачем змінено строк поставки товару (вентилів в загальній кількості 35 шт. та засувок в загальній кількості 120 шт.) за спірним договором до 05.04.2024.

Вказані листи направлено ТОВ "Растра" за адресою, зазначеною у спірному договорі зберігання, а саме: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Романової Галини, буд. 4А, оф. 14, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення у цінні листи, накладними та фіскальними чеками.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказує про те, що відповідач у зазначений у листі № 0560/04 від 28.03.2024 строк майно не повернув, у зв`язку з чим на підставі пункту 4.2 спірного договору просить стягнути з відповідача збитки у розмірі вартості неповернутого майна в сумі 3 769 212,00 грн.

Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, яка узгоджується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

Як вже було зазначено вище, у підпункті 2.1.4 пункту 2.1 спірного договору сторонами узгоджено, що зберігач зобов`язаний повернути майно за першою вимогою поклажодавця.

Так, листами № 4300/04 від 21.08.2023, № 0486/04 від 18.03.2024 та № 0560/04 від 28.03.2024 позивач вимагав повернути передане на зберігання за спірним договором майно, а саме, вентилі в загальній кількості 35 шт. та засувки в загальній кількості 120 шт.

Суд звертає увагу, що листи про повернення майна та про зміну строку повернення майна позивачем направлено директору ТОВ "Растра" Олександру Козиру, за адресою: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Романової Галини, буд. 4А, оф. 14, тобто, за адресою, яка зазначена в спірному договорі зберігання в Розділі "Місцезнаходження і реквізити сторін".

До того ж, вказані листи є додатками до позову, який разом з додатками направлений за місцезнаходженням відповідача відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 3-127гс11 зроблено висновок, що "оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту".

Схожі правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 201/13756/16-ц (провадження № 61 6896св19), від 18.09.2019 у справі № 183/2925/17 (провадження № 61-12368св19), від 16.02.2022 у справі № 520/19325/18 (провадження № 61-9353св21) та узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 922/2131/19, від 27.11.2019 у справі № 924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання щодо повернення майна зі зберігання, є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Статтею 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (частина 1 статті 950 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання зобов`язання щодо повернення переданого на зберігання майна за спірним договором на суму 3 769 212,00 грн., як і доказів відшкодування на користь позивача вартості цього майна, відповідачем на момент розгляду спору до суду не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Растра" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Чикаленка Євгена, буд. 1А, код ЄДРПОУ 44472621) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00130820) 3 769 212,00 грн. - збитків, що складають розмір вартості неповерненого майна, та 56 538,18 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 3 825 750,18 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 02.08.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко