Рішення

від 02.08.2024 по справі 904/2234/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2234/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армасплав", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 83 051,15 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Армасплав" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 80 448,82 грн., що складають суму заборгованості за договором про закупівлю № 23381 від 23.11.2023; 899,26 грн. - річних та 1 703,07 грн. - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю № 23381 від 23.11.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" у відзиві на позовну заяву вказує на те, що позивачем не доведено факту передачі відповідачу належним чином оформлених товаросупровідних документів (зокрема, із зазначенням коду товару згідно УКТ ЗЕД), документів щодо якості на товар, реєстрації податкових накладних, а відтак не доведено, що строк оплати є таким, що настав.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовна вимога ТОВ "Армасплав" про стягнення основного боргу за спірним договором є передчасною, не доведеною належними та допустимими доказами, а відтак не підлягає задоволенню.

Зазначає ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" і про те, що у пункті 11.1. спірного договору сторони домовились про те, що прострочені замовником грошові зобов`язання повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюється до нуля відсотків.

Зважаючи на викладене, на думку відповідача, вимоги позивача щодо стягнення річних та інфляції рошових коштів є неправомірними, необґрунтованими і такими, що суперечать умовам укладеного договору, у зв`язку з чим також не підлягають задоволенню.

Містить відзив на позовну заяву і контррозрахунок пред`явлених до стягнення сум річних та інфляції грошових коштів.

Вказує відповідач і про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. є вочевидь нерозумним, необґрунтованим та завищеним з огляду на те, що категорія спору у даній справі не є складною; попереднє опрацювання матеріалів, узгодження підготовлених процесуальних документів з клієнтом, ксерокопіювання, формування пакету документів для подачі до суду не є правовою допомогою в розумінні статті 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та входить до складу підготовки позовної заяви; судова практика щодо даної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу; позовна заява не містить значного обсягу викладених обставин та фактів, а розрахунки, що містяться в позовній заяві, здійснені за трьома видатковими накладними, не є математично складними.

Звертає увагу суду відповідач і на те, що з Акту від 17.05.2024 не вбачається за можливе ідентифікувати, за якими саме правовідносинами та в якій справі адвокатом Шипіловим О.М. надавалася позивачу правова допомога.

З огляду на зазначені вище обставини, відповідач вважає, що вимога ТОВ "Армасплав" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню в повному обсязі.

25.06.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення на відзив ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", в яких зазначено про те, що під час постачання товару постачальником при прийманні товару надано всі необхідні документи щодо якості, передбачені умовами п. 2.2. спірного договору.

Вказує позивач і про те, що відсутність в товаро-транспортних накладних додатково узгоджених сторонами в договорі даних не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, і відсутність таких даних не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару.

Також, за твердженням ТОВ "Армасплав", відповідач не звертався до позивача з вимогою надати будь-які відсутні документи, не скористався наданим законом і умовами договору правом відмовитися від приймання товару або від договору.

Зазначає позивач і про те, що відповідні податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує доводи відповідача щодо їх відсутності.

01.07.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення, в яких останній зазначає про те, що матеріали справи не містять доказів передачі відповідачу документів щодо якості на товар, а отже, на переконання ПрАТ "ДТРЗ", наведені обставини є недоведеними ТОВ "Армасплав".

Вказує відповідач і про те, що пункт 4.2. спірного договору, зокрема, в частині зазначення в рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній та податковій накладній коду товару згідно УКТ ЗЕД є обов`язковим до виконання, а тому, зважаючи на оформлення ТОВ "Армасплав" товаросупровідних документів неналежним чином (без дотримання п. 4.2. договору), ПрАТ "ДТРЗ" реалізувало надане йому п. 6.2.5. договору та ч. 3 ст. 538 ЦК України право та залишило рахунок постачальника частково без здійснення оплати.

Містять заперечення ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" і уточнений контррозрахунок пред`явлених до стягнення сум річних та інфляції грошових коштів.

Ухвалою від 27.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Армасплав" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

28.05.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2234/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено ухвалу від 03.06.2024.

10.06.2024 відповідачем через систему "Електронний суд" до суду подано клопотання про залишення позовної заяви ТОВ "Армасплав" без руху у зв`язку з тим, що додатки до позовної заяви не засвідчено належним чином, а також позовна заява не містить дати її підписання або складання.

14.06.2024 позивачем через канцелярію суду подано засвідчені належним чином додатки до позовної заяви та зазначено про те, що позовна заява у справі № 904/2234/24 складена 22.05.2024.

18.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання, в якому останнє просить здійснювати розгляд справи № 904/2234/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 26.06.2024 господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розгляд справи № 904/2234/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за договором про закупівлю № 23381 від 23.11.2023.

23.11.2023 Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - замовник, відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армасплав" (далі - постачальник, позивач у даній справі) укладено договір про закупівлю № 23381 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність замовника товар, найменування, марка й кількість якого вказуються в специфікації (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно з пунктом 1.2. договору найменування (асортимент) товару: поліпропіленові труби, фітинги та запірна арматура.

Кількість товару: згідно специфікації (пункт 1.3. договору).

Відповідно до пункту 1.4. договору ціна товару, що поставляється, вказана у специфікації.

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до замовника у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору (пункт 1.5.).

У пункті 2.1. договору встановлено, що якість товару, який поставляється постачальником, повинна відповідати державним стандартам ГОСТу та/або технічним умовам, чи іншій технічній та/або нормативній документації зазначеним в додатках до договору. Якщо товар включений до переліку продукції, при виробництві якої повинен здійснюватися інспекторський контроль, затверджений наказом АТ "Укрзалізниця" № 044 від 01.02.2016, документи постачальника, що засвідчують якість товару повинні містити відмітку інспектора ЦТА про приймання даного товару. Якщо вимоги нормативних, конструкторських та/або технологічних документів на товар передбачають таврування товару та/або його складової частини, на самому виробі повинно бути нанесено тавро ЦТА.

Якість товару, що постачається за цим договором, повинна відповідати технічному опису замовника, що є невід?ємною частиною цього договору (Додаток № 2).

Згідно з пунктом 2.2. договору підтвердженням якості товару з боку постачальника є наступні документи: сертифікат якості та/або паспорт, який надається постачальником товару замовнику при постачанні товару з кожною партією. Постачальник повинен надати замовнику сертифікати відповідності у разі, якщо товар підлягає обов?язковій сертифікації в Україні.

Замовник має право повернути постачальнику неякісний товар за його рахунок (пункт 2.7. договору).

У пункті 3.1. договору сторони узгодили, що загальна його сума (ціна) складає: 501 142,63 грн., у т.ч. 20% ПДВ 83 523,77 грн.

Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди (пункт 3.2.).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору розрахунки провадяться у безготівковій формі на рахунок постачальника, вказаний у договорі, в національній валюті України - гривні. Замовник здійснює оплату поетапно:

- попередня оплата в розмірі 70% за відповідну партію товару на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку;

- остаточний розрахунок у розмірі 30% за відповідну партію товару протягом 10 календарних днів з дати поставки партії товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, документів щодо якості на товар.

У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.

Пунктом 5.1. договору визначено, що поставка товару здійстюється партіями, не пізніше 10 робочих днів з дати отримання постачальником попередньої оплати за відповідну партію товару та на підставі письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі на е-mail пошту постачальника, яка зазначена в розділі 15 договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці замовника.

Передача товару замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною постачальник зобов`язується надати замовнику 1 (один) екземпляр товарно-транспортної накладної, документи, визначені п. 2.2 договору, та за необхідності документи, визначені п. 6.3.3 даного Договору (пункт 5.2.).

Відповідно до пункту 5.4. договору представник замовника при прийнятті товару звіряє відповідність кількості і асортименту товару, вказаних в видатковій накладній, розписується за отримання товару та передає постачальнику (при необхідності) доручення на отримання партії товару. У разі, якщо кількість товару, вказана в накладній, менша ніж узгоджена, товар вважається поставленим в кількості, що вказана в накладній. У разі, якщо кількість товару, вказана в накладній, більша ніж узгоджена кількість, замовник має право відмовитись від лишку товару.

Умови поставки: DDP, відповідно до Міжнародних правил тумачення термінів "Інкотермс-2010", транспортом та за рахунок постачальника. Місце поставки (передачі) товару: Україна, 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7 (склад Замовника).

У Розділі 6 договору сторонами визначено права та обов`язки сторін.

Зокрема, відповідно до підпунктів 6.1.1., 6.1.2. пункту 6.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари; приймати поставлені товари згідно товарно-транспортих накладних, видаткових накладних.

Постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 "Якість та вимоги до товару" цього договору та/або нормативній документації на даний товар; надавати замовнику відповідну товаросупроводжувальну документацію (видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці товару (підпункти 6.3.2., 6.3.3. пункту 6.3. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1.).

Сторони погодилися, що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов?язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов?язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов?язання сторін договору. Сторони домовилися, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків (пункт 11.1. договору).

Виконуючи умови спірного договору позивач у період з листопада по грудень 2023 поставив відповідачеві товар на загальну суму 268 162,74 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № РН-0001258 від 29.11.2023 на суму 44 163,91 грн., № РН-0001280 від 04.12.2023 на суму 16 405,20 грн., № РН-0001237 від 19.12.2023 на суму 207 593,63 грн., та відповідних товарно-транспортних накладних (№ 5-12 від 05.12.2023 та № 19-12 від 19.12.2023), які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідні податкові накладні зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.12.2023, 21.12.2023 та 10.01.2024.

Відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з оплати за поставлений позивачем товар, здійснивши розрахунки частково, в сумі 187 713,92 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжною інструкцією № 5298 від 12.12.2023 та банківською випискою.

14.03.2024 позивач звернувся до відповідача з листом № 115, який відправлено на електронну пошту ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (mail@dtrz.com.ua), зазначену в Розділі 15 спірного договору, з вимогою сплатити заборгованість в загальній сумі 80 448,82 грн.

Вказана вимога залишилась відповідачем без відповіді та належного реагування, що й стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, виконуючи умови спірного договору, позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 268 162,74 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних та відповідних товарно-транспортних накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідні податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.12.2023, 21.12.2023 та 10.01.2024.

Згідно з пунктом 4.2. договору замовник здійснює оплату поетапно:

- попередня оплата в розмірі 70% за відповідну партію товару на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку;

- остаточний розрахунок у розмірі 30% за відповідну партію товару протягом 10 календарних днів з дати поставки партії товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, документів щодо якості на товар.

Відповідачем частково здійснено розрахунки за поставлений позивачем товар в сумі 187 713,92 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжною інструкцією № 5298 від 12.12.2023 та банківською випискою.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар на суму 80 448,82 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо пред`явлених до стягнення річних за загальний період прострочення з 29.12.2023 по 13.05.2024 в сумі 899,26 грн. та інфляції грошових коштів за загальний період прострочення з грудня 2023 по квітень 2024 в сумі 1 703,07 грн. господарський суд зазначає про таке.

Як вже було зазначено вище, у пункті 11.1. спірного договору сторони домовились, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені цим договором повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тлумачення даного положення свідчить про те, що сторони можуть узгодити інший процент річних від простроченої суми (у даному випадку сторони домовилися, що це 0 %), однак припис про врахування індексу інфляції є імперативним положенням закону, що надає кредитору можливість захистити свої майнові інтереси.

Позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Свобода договору є одним з основоположних принципів сучасного цивільного права, однак така свобода обмежена законом. У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що сторони, відповідно до статті 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Оскільки частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми, а не інфляційних втрат, суд вважає правомірним вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляції грошових коштів, яка за його розрахунком склала суму 1 703,07 грн. за загальний період прострочення з грудня 2023 по квітень 2024.

В той же час, слід зазначити про те, що вказаний розрахунок інфляції грошових коштів позивачем завищено з огляду на те, що останнім не враховано положення пункту 4.2. договору, яким встановлено, що остаточний розрахунок у розмірі 30% за відповідну партію товару протягом 10 календарних днів з дати поставки партії товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, документів щодо якості на товар.

Як вже було зазначено вище, відповідні податкові накладні зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.12.2023, 21.12.2023 та 10.01.2024.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягає інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з січня по квітень 2024 в сумі 1 132,01 грн.

Посилання відповідача на те, що строк оплати спірного товару є таким, що не настав, з огляду на відсутність в товаросупровідних документах коду товару згідно УКТ ЗЕД, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Як вже було зазначено вище, сторони, укладаючи спірний договір в п. 4.2, узгодили, що остаточний розрахунок у розмірі 30% за відповідну партію товару здійснюється протягом 10 календарних днів з дати поставки партії товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, документів щодо якості на товар.

Положеннями частини 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В підтвердження факту передачі спірного товару, позивачем до матеріалів залучено, у т.ч. копії видаткових накладних № РН-0001258 від 29.11.2023 на суму 44 163,91 грн., № РН-0001280 від 04.12.2023 на суму 16 405,20 грн., № РН-0001237 від 19.12.2023 на суму 207 593,63 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операці.

З огляду на викладене, залучені до матеріалів справи копії зазначених вище видаткових накладних на загальну суму 268 162,74 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін і містять передбачені законом обов`язкові реквізити первинного документу, та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за поставлений товар.

Відсутність в товаросупровідних документах додатково узгоджених сторонами в договорі даних не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, і відсутність таких даних не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару.

З приводу посилань відповідача на відсутність у матеріалах справи доказів передачі документів щодо якості на товар слід зазначити про таке.

Згідно з пунктом 2.2. договору підтвердженням якості товару з боку постачальника є наступні документи: сертифікат якості та/або паспорт, який надається постачальником товару замовнику при постачанні товару з кожною партією. Постачальник повинен надати замовнику сертифікати відповідності у разі, якщо товар підлягає обов?язковій сертифікації в Україні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Доказів, які б свідчили про те, що позивачем не надано відповідачеві разом з поставленим товаром в день його приймання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" пакету документів, передбачених зазначеними вище положеннями договору, зокрема, сертифікату якості та/або паспорту, останнім суду не надано, як і не надано доказів звернення до ТОВ "Армасплав" з повідомленням щодо ненадання повного пакету документів.

Інші заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування учасників процесу, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.05.2024; акт про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17.05.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4313 від 17.05.2019; платіжну інструкцію № Ю1671 від 21.05.2024 на суму 10 000,00 грн.

01.05.2024 адвокатом Шипіловим О.М. (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армасплав" (далі - клієнт) укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору його предметом є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової (професійної правничої) допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та/або відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та/або законних інтересів клієнта, зокрема щодо стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", код ЄДРПОУ 00659101.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025 (пункт 3.1.).

Згідно з пунктом 4.1. договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін (пункт 4.2. договору).

Відповідно до акту від 17.05.2024 адвокатом надано професійну правничу допомогу (юридичні послуги), а клієнтом прийнято послуги щодо справи про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", код ЄДРПОУ 00659101, а саме:

- попереднє опрацювання матеріалів - 2 години витраченого часу;

- вивчення судової практики та нормативної бази - 2 години витраченого часу;

- підготовка позовної заяви, процесуальних документів по справі (позовна заява, розрахунок суми заборгованості, розрахунок суми судових витрат) - 3 години витраченого часу;

- узгодження підготовлених процесуальних документів з клієнтом, ксерокопіювання, формування пакету документів для подачі до суду - 2 години витраченого часу.

Згідно з пунктом 3 акту від 17.05.2024 сума, що підлягає сплаті на користь адвоката, 10 000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина сьома статті 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Доказів, які б свідчили про те, що надання правової допомоги, вказаної в акті від 17.05.2024, на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.05.2024, здійснювалося адвокатом Шипіловим О.М. саме у справі № 904/2234/24, позивачем до матеріалів справи не долучено.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для покладення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. на відповідача.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армасплав" (49055, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 102, кв. 74, код ЄДРПОУ 38754453) 80 448,82 грн. - основного боргу, 1 132,01 грн. - інфляції грошових коштів та 2 974,39 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Витрати на професійну правничу допомогу віднести на позивача.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 84 555,22 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 02.08.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко