Рішення

від 25.07.2024 по справі 906/1464/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1464/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Окунь О.М., предст. посадова інстр. від 05.05.2021

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівської міської ради Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельне комерційне підприємство

"ІОННИК"

про стягнення 690667,64 грн

Процесуальні дії по справі.

Бердичівська міська рада звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельне комерційне підприємство "ІОННИК" про стягнення безпідставно збережених кошті у зв`язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 1810400000:01:003:0081 за адресою вул. Ватутіна, 12, м. Бердичів) без правовстановлюючих документів у розмірі 690667,64грн за період з 01.01.2020 по 31.12.2022. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач як власник об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках загальною площею 34,7482 га на порушення вимог Земельного та Податкового кодексів України, використовує земельні ділянки без правовстановлюючих документів та не сплачує плату за землю, а також уникає укладення з власником земельних ділянок комунальної власності договору оренди.

Суд ухвалою від 08.11.2023 відкрив провадження у справі №906/1464/23 за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 11.12.2023.

Суд ухвалою від 11.12.2023 відклав підготовче засідання на 11.01.2024 о 10:00.

26.12.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача Товариства з обмеженою надійшов відзив на позовну заяву від 26.12.2023.

03.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від 03.01.2024.

Суд ухвалою від 11.01.2024 відклав підготовче засідання на 25.01.2024.

12.01.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 12.01.2024.

Суд ухвалою від 25.01.2024, серед іншого, відклав підготовче засідання на 29.02.2024; витребував у ГУ Держгеокадастру у Житомирській області технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081 площею 18320кв.м, що знаходиться за адресою м. Бердичів, вул. Ватутіна, 12.

Суд ухвалою від 29.02.2024 відклав підготовче засідання на 19.03.2024 та ухвалою від 19.03.2024 - на 16.04.2024.

15.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи.

15.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі від 15.04.2024.

Суд ухвалою від 16.04.2024 оголосив перерву в підготовчому засіданні до 23.04.2024 о 10:00.

22.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі від 22.04.2024.

Суд ухвалою суду від 23.04.2024 залишив без розгляду клопотання позивача від 15.04.2024 про призначення судової експертизи у справі.

Суд ухвалою віл 23.04.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.05.2024.

Суд ухвалою від 23.05.2024 оголосив перерву в судовому засіданні до 06.06.2024 о 12:00.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач не скористався правом на участь в судовому засіданні; про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином; згідно поданого клопотання 23.05.2024 через систему "Електронний суд" представник відповідача просить відмовити у позові в повному обсязі з підстав його необґрунтованості.

05.06.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі (вх. г/с №7930/24 від 05.06.2024).

У судовому засіданні 06.06.2024 суд заслухав вступне слово представника позивача та розпочав стадію безпосереднього дослідження доказів.

При дослідженні позовної заяви з додатками, Суд застосував ч. 5 ст. 161 та ч.4 ст. 210 Кодексу, а саме дозволив позивачу подати додаткові пояснення як щодо окремого питання, яке виникло в ході розгляду справи по суті, так і з приводу письмових доказів, про що зазначив в резолютивній частині ухвали суду від 06.06.2024 та оголосив перерви у судовому засіданні на стадії безпосереднього дослідження доказів до 14:30 год. 18.06.2024.

До початку судового засідання через систему "Електронний суд" надішли такі документи:

-18.06.2024 додаткові пояснення позивача (вх. г/с №8496/24);

-18.06.2024 заява представника відповідача про розгляд справи без його участі (вх. г/с №8505/24).

У судовому засідання 18.06.2024 суд заслухав додаткові пояснення представника позивача, оглянув оригінали наданих документів та поставив відповідну відмітку , оголосив перерву до 15:30 год. 01.07.2024 та постановив позивачу здійснити запит в Державний архів Житомирської області, щодо отримання засвідченої копії Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серії ЖТ №019968 , виданого ВАТ будівельне комерційне підприємство "ІОННИК" (код ЄДРПОУ 05428493).

До початку судового засідання через систему "Електронний суд" надійшли такі документи:

- 01.07.2024 заява від представника відповідача про розгляд справи без участі сторони відповідача (вх. г/с №9095/24);

- 01.07.2024 додаткові пояснення у справі від позивача (вх. г/с №9067/24).

Судове засідання 01.07.2024 не відбулось, оскільки о 15:30 год. розпочалась повітряна тривога.

Суд оголосив перерву до 11:00 год. 25.07.2024.

В засіданні з розгляду справи по суті 25.07.2024 року Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Бердичівська міська рада звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ БКП "ІОННИК" 690667,64грн шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Товариству з обмеженою відповідальністю будівельне комерційне підприємство "ІОННИК" належать на праві власності виробничі приміщення, що розташовані за адресою: м. Бердичів, вул.Ватутіна,12. Однак з моменту оформлення права власності на дане нерухоме майно відповідач права на землю не оформляв, користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів для обслуговування нерухомого майна, плату за користування даною земельною ділянкою не здійснював. Внаслідок цього Бердичівська міська рада була позбавлена можливості отримати дохід у розмірі 690667,64грн від здачі земельної ділянки в оренду в період з 01.01.01.20220 по 31.12.2022. Тому вказані кошти підлягають стягненню на користь позивача на підставі ст.1212 ЦК України. Позивач звертає увагу, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, у Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка площею 1,832га за адресою Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 12 з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081, яка належить на праві комунальної власності Бердичівській міській раді. Оскільки вказана ділянка є сформованою, то нарахування відповідачу були проведені саме на земельну ділянку площею 18320 кв.м.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив у повному обсязі та зазначив, що позивачем не надано обґрунтування визначення суми стягнення, заявленої в позові. Також відповідач звернув увагу, що відсутність у особи правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у разі правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. ТОВ БКП "ІОННИК" набуло право власності на нерухоме майно у 1994 році на підставі договору купівлі-продажу, що свідчить про правомірне використання відповідачем будь-яких земельних ділянок на яких розташоване його нерухоме майно. При цьому жодних документів, що підтверджують самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081 матеріали справи не містять (а.с.100-104, т.1).

У відповіді на відзив позивач вказав, що Бердичівською міською радою неодноразово направлялись на адресу відповідача листи із зазначенням необхідності укладення з власником земельних ділянок комунальної власності договорів оренди, які були відповідачем проігноровані. Відповідач знав про встановлений факт порушення вимог земельного законодавства, однак маніпулюючи обставинами та власною бездіяльністю блокував будь-яку можливість вирішити порушені питання в позасудовому порядку, не залишаючи позивачу іншого варіанту для забезпечення належних надходжень до місцевого бюджету, як звернення до суду (а.с.112-113, т.1).

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказує про відсутність підстав для нарахування та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007, оскільки відповідач належним чином набув у власність об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці. Також зазначає про пропуск строку позовної давності позивачем при зверненні до суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.09.2023 року № 348189556 право власності на будівлі та споруди по вул.Ватутіна,12, м. Бердичів, Житомирська область, з 08.04.2003 року по теперішній час зареєстроване за ТОВ "Будівельне комерційне підприємство "ІОННИК" (код ЄДРПОУ 05428493) на підставі договору купівлі-продажу, р.№3-2987, 29.06.1994 (далі - РНОНМ 2987) (а.с.15 т.1).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка площею 1,832 га за адресою Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 12 з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081 належить за основним цільовим призначенням до земель промисловості, транспорту, зв`язку [...], форма власності -комунальна, розробник проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 14.03.2008 - ПП Бондарчук В.В., орган який зареєстрував земельну ділянку - Управління Держгеокадастру у Бердичівському районі Житомирської області - 05.06.2006, суб`єкт права власності - Бердичівська міська рада , суб`єкт речового права - ВАТ будівельне комерційне підприємство "ІОННИК" (код ЄДРПОУ 05428493), документ, що посвідчує право Державний акт ЖТ 079968 (а.с.22 , 184т.1).

На вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, що перебувають у приватній власності ТОВ "Будівельне комерційне підприємство "ІОННИК" та використовуються відповідачем, про що свідчать як акт обстеження стану та використання земельної ділянки від 03.05.2023, так і витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -000179922024 від 25.01.2024 . Так, додатком до цього витягу є кадастровий план земельної ділянки 1810400000:01:003:0081, на якому позначені будівлі та споруди, власником яких є відповідач. Також окремим додатком є експлікація земельних угідь , згідно з якою у їх складі виділено такі угіддя: 1). капітальна одноповерхова та 2). під проїздами, проходами та площадками, а також визначено їх площу у га (гектарах) (а.с.45 , 184, 185 т.1).

В свою чергу, як встановив Суд, рішенням 33 сесії 5 скликання Бердичівської міської ради від 04.06.2009 № 676 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 23145кв.м., розташовані за адресою: м. Бердичів, вул. Генерала Ватутіна, 12, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, згідно форми 6-зем: землі надані в оренду ТОВ "БКП "Іонник", а також визнано таким, що втратив чинність договір оренди землі № 16 від 23.01.02 з дня реєстрації нового договору оренди землі ( а.с. 56, т.2).

Встановлений Судом факт підтверджує , що ТОВ "БКП "ІОННИК" було орендарем земельних ділянок загальною площею 23145кв.м., розташованих за адресою: м. Бердичів, вул. Генерала Ватутіна, 12 щонайменше за договором оренди землі № 16 від 23.01.02.

В подальшому, як встановив Суд, рішенням Бердичівської міської ради від 27.06.2013 №670 "Про надання дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" припинено, у зв`язку із продажем об`єктів нерухомого майна, ТОВ "БКП "ІОННИК" (і.к. 05428493) юридична адреса: Бердичівський р-н., с. Мирне, вул. Володарського, право користування земельною ділянкою для виробничих потреб площею 4605кв.м., яка розташована за адресою: м. Бердичів, вул. Ватутіна, 12, та надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку комунальної власності площею 18213кв.м, яка знаходиться за адресою: м Бердичів, вул. Ватутіна, 12 ТОВ "БКП "ІОННИК", з метою оформлення права оренди на неї для виробничих потреб (переробка деревини) ( далі - Рішення міської ради № 670) (а.с.16 т.1).

Суд не встановив обставин виконання Рішення міської ради № 670 відповідачем ТОВ БКП "ІОННИК" шляхом укладення з розробником технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 18213 кв.м, подання її на затвердження органу місцевого самоврядування тощо.

Фактично, як встановив Суд із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -000179922024 від 25.01.2024, станом на дату прийняття Рішення міської ради № 670, земельна ділянка площею 1,832 га за адресою Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 12 з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081 існувала як об`єкт цивільного права (ст. 79-1 ЗК України) ( а.с. 184, т.1).

Оскільки згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою, відсутність факту реалізації Рішення міської ради № 670 не спростовує факт існування як юридично, так і фактично на місцевості (в натурі) об`єкта цивільних прав - земельної ділянки площею 1,832 га з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна ТОВ "БКП "ІОННИК".

Суд також встановив, що 10.11.2022 ТОВ БКП "ІОННИК" звернулося до Бердичівського міського голови з заявою № 1431/02.2-17 щодо винесення на розгляд сесії міської ради питання про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 600 кв.м, яка розташована за адресою: м. Бердичів, вул. Ватутіна, 12 (а.с.17 т.1).

Листом від 22.11.2022 за вих.№02.2-13/1883 виконавчий комітет Бердичівської міської ради повідомив ТОВ БКП "ІОННИК", що за запитуваною адресою знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081, площею 18320 кв.м, яка перебувала в оренді ТОВ БКП "ІОННИК"; зазначив про необхідність у найкоротші терміни оформити документи, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, в іншому випадку це питання буде винесене на розгляд комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а.с.18 т.1).

Таким чином, як встановив Суд, Бердичівською міською радою не розглядалось на пленарному засіданні сесії ради , як це випливає із змісту ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання щодо надання дозволу ТОВ "БКП "ІОННИК" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 600 кв.м по вул. Ватутіна,12 у м. Бердичеві або про відмову у наданні такого дозволу.

В свою чергу, як встановив Суд, виконавчий комітет Бердичівської міської ради визнав, що ТОВ БКП "ІОННИК" користується сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081, площею 18320кв.м, а тому товариство зобов`язане оформити документи, що посвідчують право оренди на земельну ділянку.

Оцінюючи зміст листа виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 22.11.2022 за вих.№02.2-13/1883 з врахуванням усних пояснень представника позивача, Суд встановив, що на переконання власника земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081, площею 18320кв.м, саме відповідач першим мав вчинити дії щодо укладення договору оренди цієї земельної ділянки до прийняття Бердичівською міською радою рішення про надання її у користування в порядку, встановленому ст.ст. 123 та 124 цього Кодексу, у якому було б вирішено питання щодо нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, ставки річної орендної плати, строку оренди тощо.

Як пояснив представник позивача в усній формі по суті наведеного, відповідач для укладення договору оренди земельної ділянки мав подати заяву через Центр адміністративних послуг з переліком необхідних документів. А вже на її підставі відповідні органи Бердичівської міської ради мали підготувати проект рішення щодо надання її в користування та проект договору оренди землі тощо.

Суд вважає, що виконавчому комітету Бердичівської міської ради слід було вказати у листі від 22.11.2022 за вих.№02.2-13/1883 саме про такий порядок врегулювання орендних відносин з власником нерухомого майна , що розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності - подання заяви в ЦНАП тощо.

Суд при оцінці листа від 22.11.2022 за вих. №02.2-13/1883 також встановив, що виконавчий комітет Бердичівської міської ради попередив ТОВ БКП "ІОННИК", що у разі ухилення останнього від укладення договору оренди землі, це питання буде винесене на розгляд комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а.с.18 т.1).

Суд критично оцінює таку позицію виконавчого комітету Бердичівської міської ради, викладену у листі від 22.11.2022 за вих.№02.2-13/1883, оскільки ухилення власника нерухомості від укладення договору оренди землі з власником земельної ділянки для сплати орендної плати за її використання не тотожне факту заподіяння збитків внаслідок засмічення чи забруднення земельної ділянками відходами тощо.

Та Суд встановив, що рішенням Бердичівської міської ради від 22.12.2022 №694 "Про створення комісії та затвердження положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено положення про Комісію (надалі - Положення №694) (а.с.23-35 т.1).

Положення №694 у розділі 3 передбачає, що на засідання Комісії надаються матеріали , в тому числі, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ( а.с. 26, т.1).

Як встановив Суд, позивач не дотримався вимог власного Положення №694, оскільки не отримував витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081, площею 18320кв.м.

Натомість 20.02.2023 виконавчий комітет Бердичівської міської ради повторно направив на адресу ТОВ "БКП "ІОННИК" лист за вих.№02.2-13/207 про винесення на розгляд Комісії питання визначення та нарахування збитків (а.с.20 т.1).

10.04.2023 відбулося засідання Комісії, де вирішено повідомити керівника ТОВ "БКП "ІОННИК" про необхідність виготовлення документації із землеустрою та укладення договору оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1810400000:01:003:0081, площею 18320 кв.м, яка знаходиться за адресою м. Бердичів, вул. Генерала Ватутіна, 12. У разі відсутності реагування, провести розрахунок збитків та запросити на Комісію керівника ТОВ БКП "ІОННИК" (а.с.37-38 т.1).

26.04.2023 Бердичівська міська рада листом за вих.№124 повідомила відповідача про засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а.с.40 т.1).

03.05.2023 Комісією складено акт обстеження та використання земельної ділянки та акт про визначення розмірів збитків, де розмір збитків розраховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 "Про Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання" (надалі - Методика).

Також, 03.05.2023 Комісією затверджено акт про визначення розміру збитків у розмірі 690667,64грн (а.с. 55 т.1).

10.05.2023 Бердичівська міська рада направила ТОВ "БКП "ІОННИК" копію акту обстеження стану земельної ділянки, акта про визначення розмірів збитків, протоколу засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 03.05.2023 для узгодження (а.с.44-49 т.1).

18.07.2023 Бердичівська міська рада листом за вих.№210 направила ТОВ "БКП "ІОННИК" матеріали та повідомлення про необхідність відшкодування збитків (а.с. 50-60 т.1).

Позивач вказує, що ТОВ "БКП "ІОННИК" з 01.01.2020 по 31.12.2022 використовував земельну ділянку площею 18320кв.м га (кадастровий номер810400000:01:003:0081) для експлуатації та обслуговування виробничих приміщень по вул. Ватутіна, 12 , м. Бердичів без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Крім того, згідно Акту обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Ватутіна, 12 м. Бердичів (кадастровий номер 810400000:01:003:0081) було встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 1,832 га розташований об`єкт нерухомого майна, який належить ТОВ "БКП "ІОННИК". Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.01.2024 №НВ-0000179922024, площа земельної ділянки з кадастровим номером 810400000:01:003:0081 складає 1,832 га. Вказана земельна ділянка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд.

Таким чином, Бердичівська міська рада, як власник спірної земельної ділянки мала сподівання на отримання орендної плати за користування спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок, не оформлення між сторонами відносин щодо її використання в порядку встановленому законом.

На підставі викладеного, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з вимогами про стягнення з ТОВ "БКП "ІОННИК" 690667,64грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою загальною площею 1,8320га.

Відповідач позов не визнав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Отже, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та ін.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відсутність договору оренди не вказує на те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, адже у зв`язку із набуттям права власності на нежитлові приміщення (нерухоме майно), що розташоване на земельній ділянці, у нього автоматично виник обов`язок належним чином сплачувати за користування цією земельною ділянкою, враховуючи презумпцію оплатності використання земельних ділянок в України.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка площею 1,832 га за адресою Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 12 з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081 належить на праві комунальної власності Бердичівській міській раді.

З викладеного вбачається, що земельна ділянка є сформованою та зареєстрована в державному реєстрі у Державному земельному кадастрі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27.09.2023 року № 348189556 право власності на будівлі та споруди по вул.Ватутіна,12, м. Бердичів, Житомирська область, з 08.04.2003 року по теперішній час зареєстроване за ТОВ "Будівельне комерційне підприємство "ІОННИК" на підставі договору купівлі-продажу, р.№3-2987, 29.06.1994.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.01.2024 № НВ-0000179922024 площа земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081 складає 1,8320 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 05.06.2006. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Отже, наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджено, що ТОВ "БКП «ІОННИК» є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081 загальною площею 1,8320га за адресою: м. Бердичів, вул.Ватутіна,12, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "БКП "ІОННИК" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Бердичівською міською радою на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

Так, за змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п.п. 13, 17.3 постанови ВС від 19.06.2019 № 910/4055/18 у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним, від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї. При ньому, відсутність у особи правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у разі правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна.

Подібних за змістом висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 14.05.2020 у справі №908/394/19, від 13.09.2019 у справі №910/2944/18, від 03.09.2019 у справі №904/5076/18, від 04.04.2019 у справі №910/2655/18.

Відповідно до інформаційної довідки від 27.09.2023 №348189556 ТОВ "БКП "ІОННИК" набуло право власності на майно у 1994 році на підставі договору купівлі-продажу.

Таким чином, правомірне набуття відповідачем нерухомого майна у 1994 році за договором купівлі-продажу свідчить про відсутність самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї. В свою чергу користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів виключає юридичну кваліфікацію відносин як самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки це є взаємовиключними юридичними поняттями.

Таким чином суд вважає, що відсутні підстави для нарахування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України).

Отже, законодавець визначив можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певним алгоритмом, передбаченим пунктом 288.5 статті 288 ПК України, зокрема для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №906/1141/22 (п. 6.31 постанови).

Суд встановив, що відповідач з 29.06.1994 є власником об`єктів нерухомості за реєстраційним номером майна 621246 по вул. Ватутіна, 12 м. Бердичів.

Оскільки відповідач договір оренди з позивачем як власником земельної ділянки не уклав, з 01.01.2020 ТОВ БКП «ІОННИК» використовує земельну ділянку у м. Бердичеві по вул. Ватутіна, 12 без правовстановлюючих документів.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави ( постанова ВС у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

З врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду та на підставі наявних у справі доказів, суд для розрахунку збережених відповідачем без достатньої підстави коштів за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 використовує площу сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:003:0081, що складає 1,8320га.

З Акту обстеження земельної ділянки від 03.05.2023 вбачається, що на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди, які перебувають у власності ТОВ "БКП «ІОННИК».

При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не надав доказів на підтвердження фактичного використання сформованих у спірний період земельних ділянок меншої площі для експлуатації та обслуговування належних йому на праві приватної власності об`єктів нерухомості.

З Акту визначення розмірів збитків від 03.05.2023 вбачається, що встановлений розмір податку (орендної плати) становить 3%.

Нарахування плати за землю позивачем здійснено відповідно до вимог п. 102.2 ст. 102 ПКУ, а саме за 2020-2022 роки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 105 у 2018 році проведено загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка затверджена наказом Мінагрополітики України від 16.11.2018 № 552 та набула чинності з 1 січня 2019 року.

Згідно наведеного нормативно-правового акту нормативна грошова оцінка ріллі по Житомирській області протягом 2019 року визначена у розмірі 21 411,00грн за 1 га.

Нормативна грошова оцінка ріллі по Житомирській області у розмірі 21411,00грн за 1 га також встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (додаток 15), яка визначена станом на 01.01.2020, тобто на період 2020-2023 роки.

З врахуванням викладеного, суд наводить власний розрахунок стягуваної суми:

1,8320га*21411грн*3 роки (36місяців) *3% = 42362,95грн (де 1,8320га- площа земельної ділянки; 21 411грн - нормативна грошова оцінка ріллі по Житомирській області за 1 га; 3% - відсоток, визначений позивачем при розрахунку).

Таким чином, доведеною належними засобами доказування є загальна сума коштів, збережених Відповідачем без достатньої правової підстави за користування земельною ділянкою комунальної власності у формі орендної плати за спірний період складає 42362,95грн. Сума у розмірі 648304,69грн є необґрунтованою.

Положення глави 15 ЗК України, ст.ст. 120, 125, 206 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташовано цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).

З огляду на викладене Відповідач як фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки - Позивача зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо заяви Відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути плату за землю за період з 01.01.2020 по 31.12.2022. Позивач звернувся до суду з даним позовом 01.11.2023.

У відповідності до пункту 12 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

У відповідності до пункту 19 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Беручи до уваги, що карантин в Україні встановлено з 12.03.2020, воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року та триває станом на дату ухвалення рішення по справі, отже позивачем строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом не пропущено.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заперечення відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки для нарахування та стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів спростовуються наступним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.01.2024 у справі №906/1141/22 дійшла висновку про те, що витяг про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки не є єдиним належним доказом на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору. Тобто вказано розширений перелік доказів (документів) на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, крім лише витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Проте методологічні засади саме проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України "Про оцінку земель", визначає Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена нормативно-правовим актом, який не є доказом, а є актом цивільного законодавства. При цьому нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки визначається (розраховується) за певною формулою, яка визначена актами цивільного законодавства і складовою якої є, в тому числі, нормативна грошова оцінка одиниці площі по конкретних областях.

З огляду на наведене посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи доказів, на підставі яких визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки (ріллі) по Житомирській області, є помилковим.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 42362,95 грн є обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення. В решті позову суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельне комерційне підприємство "ІОННИК" (13382, Житомирська область, Бердичівський район, с.Мирне, вул. Володарського, код ЄДРПОУ 05428493) на користь Бердичівської міської ради (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960) кошти в сумі 42362,95грн у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та 635, 44 грн судового збору. Видати наказ.

3. У стягненні коштів 648304,69грн у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.08.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам через (Ел. суд)