Рішення

від 02.08.2024 по справі 910/5879/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2024Справа № 910/5879/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної міської адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фід Бек Груп"

про стягнення 53 984,70 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської державної міської адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фід Бек Груп" про стягнення 53 984,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № № 520324-0103 від 25.10.2018.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.05.2024 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5879/24, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 20.05.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 20.05.2024 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення укладеного між позивачем та відповідачем договору на постачання теплової енергії №520324-0103 від 25.10.2018 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання зі сплати за поставлену теплову енергію, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 34 364, 69 грн за період з листопада 2018 року по грудень 2021 року.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе зобов`язань, позивач здійснив нарахування: 15 602, 51 грн - інфляційна складова боргу, 4 017, 50 грн - 3% річних.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".

25.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - енергопостачальна організація, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІД БЕК ГРУП» (далі - сторона-2) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №520324-0103 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.

При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, положенням про держенергонагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації теплових установ і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2.1. договору, позивач зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору.

Об`єктом постачання теплової енергії є нежитлове приміщення відповідача (додатки 8,9 Договору) за адресою: м. Київ, вул. Гусовського, буд. 8/10.

Згідно з пунктами 2.2.2., 2.2.3. договору енергопостачальна організація зобов`язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток № 2 до цього договору. При зміні тарифів (Додаток №3 до цього договору) забезпечувати розміщення інформації про їх змінення на сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" http//www/ktekiev.ua/tarufu/.

Відповідач зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. (п. 2.3.1 Договору).

У пункті 2.3.2 договору передбачено, що сторона-2 зобов`язується дотримуватися умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, підключення теплової енергії до системи теплоспоживання «Абонента» здійснюється відповідно до розпорядження КМДА про початок опалювального періоду за умови здійснення абонентом передплати згідно обсягів, зазначених у додатку №1 до договору.

Нарахування за спожиту теплову енергію нежитловим приміщенням в житловому будинку за адресою м. Київ, вул. Гусовського, буд. 8/10 здійснюється за нормою споживання відповідно до опалювальної площі нежитлового приміщення з урахуванням температури зовнішнього повітря та кількості діб постачання теплової енергії. Починаючи з 01.11.2021 нарахування відбувається згідно договірного теплового навантаження зазначеного в додатку №1 до договору з урахуванням температури зовнішнього повітря та кількості діб постачання теплової енергії.

У додатку № 1 до договору сторонами визначено орієнтовні обсяги теплової енергії сторони-2. Орієнтовна вартість теплової енергії за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 14140,12 грн, ПДВ 2828, 03 грн, всього 16968,15 грн. Фактичні обсяги теплової енергії визначаються з урахуванням температури теплоносія та температури зовнішнього повітря.

Згідно з п. 1 Додатку № 3 до договору розрахунки із стороною-2 за теплову енергію стороною-1 проводяться з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законом порядку для КП «Київтеплоенерго» без урахування ПДВ на рівні 1553, 86 грн /Гкал.

Відповідно до п. 1,2 додатку 4 до договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформляє договір про заставу майна, згідно ЗУ «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, за кожною тарифною групою окремо.

За змістом п. 3 Додатку №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: Волоська, 42:

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК);

- акт виконаних робіт.

Пунктом 2 додатку №4 до договору передбачено, що абонент до початку, розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Оплата здійснюється на окремі рахунки, відкриті в ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (код банку 322669), за кожною тарифною групою окремо:

- р/р №26038329208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб споживачів тарифної групи "інші";

- р/р №26030327208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб бюджетних установ,

- р/р №26034323208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб населення;

- р/р №26037331208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб релігійних організацій.

Згідно п. 3.1.1 та 3.2.1 договору, сторони договору мають право вимагати виконання умов цього договору.

Пункт 5.2 передбачає що «Абонент», що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає «Теплопостачальній організації» звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до договору.

Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору (п. 6.1.1. та 6.3.1. Договору).

Договір набуває чинності 28.09.2018 року та діє до 15.04.2019 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде, письмово заявлено однією в сторін. (п. 8.1. та 8.4. Договору).

Відповідно до п. 8.3. договору припинення його дії не звільняє сторону-2 від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

За умовами п. 7 додатку №4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором на постачання теплової енергії № 520324-0103 від 25.10.2018, внаслідок чого за період з листопада 2018 року по грудень 2021 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 34 364, 69 грн, що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції, обліковими картками, корінцями нарядів та включення та відключення будинку на опалювальний сезон.

Відповідно до Акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.12.2023 сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 34 364, 69 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання за договором на постачання теплової енергії № 520324-0103 від 25.10.2018 позивачем заявлено до стягнення 15 602, 51 грн - інфляційної складової боргу, 4017, 50 грн - 3% річних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на постачання теплової енергії №520324-0103 від 25.10.2018 в частині оплати за отриману теплову енергію у відповідача утворилась заборгованості у розмірі 34 364, 69 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Постачання позивачем у період з листопада 2018 року по грудень 2021 року теплової енергії відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передавання товарної продукції, обліковими картками, корінцями нарядів та включення та відключення об`єктів на опалювальний сезон.

Судом враховано, що надані позивачем акти приймання-передавання товарної продукції не підписані представником відповідача.

При цьому, у пункті 3 Додатку №4 до договору передбачено обов`язок відповідача щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: вул. Волоська, буд. 42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки сторона-2 повертає в Центр обслуговування клієнтів); акт виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 Додатку №4 до договору, відповідач до 15 числа місяця наступного за розрахунковим сплачує теплопостачальній організації вартість фактичних обсягів теплової енергії у розрахунковому періоді, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не надано документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем у повному обсязі, у зв`язку із чим заборгованість відповідача за договором на постачання теплової енергії № 520324-0103 від 25.10.2018 становить 34 364, 69 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 34 364,69 грн за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії № 520324-0103 від 25.10.2018, яка виникла протягом листопада 2018 року по грудень 2021 року.

Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові не спростував, доказів сплати заборгованості у сумі 34 364, 69 грн не надав.

З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 34 364, 69 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням оплати спожитої теплової енергії позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 602, 51 грн - інфляційної складової боргу, 4017, 50 грн - 3% річних.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунки 3% річних у сумі 4017,50 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача є правильними, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 15 602, 51 грн, а тому вимоги позивача суд задовольняє повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фід Бек Груп" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фід Бек Груп" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172, БЦ "Палладіум", ідентифікаційний код 41939334) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість у розмірі 34 364,69 грн, 3% річних у розмірі 4017,50 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 15 602,51 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.08.2024.

Суддя Гулевець О.В.