Рішення

від 02.08.2024 по справі 910/6161/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2024Справа № 910/6161/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу без виклику учасників господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (01015, Україна, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок, 15, ідентифікаційний код 39097610);

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕРЕЛО ПРО" (03151, Україна, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок, 52, приміщення, 335, ідентифікаційний код 41681815);

про стягнення 237 737,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕРЕЛО ПРО" про стягнення грошових коштів у розмірі 237 737, 47 грн., з яких: 134 652, 00 грн. - основна заборгованість, 49 281, 90 грн. - пеня, 9 772, 41 грн. - 3% річних, 44 031, 16 грн. - інфляційних втрат за договором підряду № 04/11/2021 від 04.11.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем робіт за договором підряду № 04/11/2021 від 04.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/6161/24 та вирішив розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності, та встановив сторонам строки вчинення процесуальних дій.

01.07.2024 відповідачем подано відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на неотримання ним повідомлення про розірвання договору. Також посилався на настання обставин непереборної сили, що перешкоджає своєчасному виконанні робіт за договором.

Позивачем подано відповідь на відзив, відповідачем - заперечення на відповідь, а також додаткові пояснення.

Розглянувши надані документи та матеріали, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

04.11.2021 між позивачем, як генпідрядником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір підряду №04/11/2021.

Згідно з п.11. договору, генпідрядник доручає , а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати відповідно до Технічного завдання (Додаток № 2 до договору) будівельні роботи з виготовлення та монтажу порталів ліфтів у ліфтовому холі з матеріалів підрядника на 5 - 19 поверсі включно (окрім 6-го поверху) житлового будинку №4 на об`єкті: «Житловий комплекс з магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування та підземним паркінгом по вул..Боженка, 75 - 77, вул..Володимиро - Либідська, 21-17, вул.Антоновича, 118 в Голосіївському районі м.Києва, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до п.2.4. договору, підписанням цього договору, підрядник засвідчує, що генпідрядник передав підряднику фронт робіт на об`єкті.

Згідно з п.2.5. договору, належним підтвердженням передачі генпідрядником підряднику фронт робіт є підписання акту передачі - прийому фронту робіт (Додаток № 3 до договору).

Копія укладеного договору з підписаними додатками, в тому числі акту передачі - прийому фронту робіт, наявна в матеріалах справи.

За умовами п. 2.1. договору строк виконання підрядником повного об`єму робіт за цим договором становить 20 (двадцять) календарних днів, з моменту виконання генпідрядником умов п.4.2.1 договору.

Згідно з п. 3.1.договору загальна договірна ціна відповідно до додатку № 1 становить 192360,00 грн., в т.ч. ПДВ -32060,00 грн.

Договором сторони погодили наступний порядок розрахунків:

за п.4.2.1 договору, генпідрядник перераховує підряднику аванс в розмірі 70 % від ціни договору, що визначена в п.3.1. договору та становить 132 652,00 грн. протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту передачі - прийому фронту робіт;

за п.4.2.2. договору, остаточний розрахунок за виконанні роботи здійснюється генпідрядником протягом 7 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.

На виконання п. 4.2.1. договору позивач перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 134652,00 грн. з ПДВ за платіжною інструкцією № 4072 від18.11.2021.

Як стверджує позивач у позовній заяві, підрядник повинен був виконати роботи в повному обсязі в термін до 08.12.2021. Станом на час звернення з позовом відповідачем не виконані підрядні роботи в повному обсязі за які отриманий авансовий платіж в сумі 134652,00 грн. Заборгованість відповідача складає 134652,00 грн. , що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Передача підрядником виконаних робіт і приймання їх генпідрядником здійснюється за актом приймання виконаних підрядних робіт ( п. 6.1.), складання якого покладається на підрядника (п. 6.2. договору), після завершення виконання робіт в повному обсязі підрядник надає генпідряднику (його уповноваженому представнику) в двох примірниках підписаний ним акт приймання виконаних підрядних робіт та ін. виконавчу документацію (п. 6.3.договору).-

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною другою статті 193 ГК України сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.3 ст.651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У ст.653 ЦК визначені правові наслідки розірвання договору: зобов`язання сторін припиняються. з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Тобто одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, що виникли у сторін такого Договору відповідно до п.1 ч.2 ст.11 та ст.509 ЦК. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 №910/16750/18.

Відповідно, право замовника відмовитись від договору, передбачене ст.849 ЦК, зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч.2), якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч.3) або передбачене ч.4 цієї статті безумовне право відмовитись від договору до закінчення роботи виникають лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними.

Доказів виконання підрядником робіт за договором підряду на об`єкті та підписання акту виконаних робіт сторонами суду не надано.

У п. 12 договору сторони передбачили, що договір достроково може бути розірваний за письмовим узгодженням сторін, або генпідрядником в односторонньому порядку, якщо підрядник порушив строк виконання робіт більше, ніж на 20 банківських днів, або неякісного виконання робіт (у разі відмови підрядника від усунення недоліків). В цьому випадку підрядник зобов`язаний протягом 20 днів з дня отримання письмового повідомлення про розірвання договору повернути генпідряднику сплачені останнім кошти за невиконані роботи без врахування коштів на закупку матеріалів, та поставити на об`єкт замовлені та сплачені генпідрядником матеріали.

Відповідно до п. 12.4. договору, договір вважається розірваним на 79 (сьомий) банківський день з дня направлення генпідрядником відповідного письмового повідомлення підряднику.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

В зв`язку з невиконанням відповідачем робіт в повному обсягу на об`єкті позивача у встановлений договором термін, ТОВ «БУДГЕНСЕРВІС» керуючись пп.5.1.3., п.12.3., п.12.4. договору 01 травня 2024 року направив на адресу відповідача належним чином повідомлення про дострокове розірвання договору підряду №04/11/2021 від 04.11.2021 року та повернення сплачених грошових коштів в сумі 134 652,00 грн. (вих. КИЯ-2166/Ю від 01.05.2024 року, що підтверджується Описом вкладення у цінний лист, накладною Укрпошта з штрих-кодовим ідентифікатором 0101510778430, зареєстровано на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» та фіскальним чеком).

Таким чином, з 09.05.2024 договір підряду № 04/11/2021 від 04.11.2021 є розірваним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України, предметом регулювання якої є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій набуто майно, згодом відпала.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі №910/2051/19.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем попередньої оплати на суму 134652,00 грн, тому суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Крім, основного боргу позивач заявив вимоги про стягнення пені за прострочення строку виконання робіт, яка передбачена п.8.2. договору, за період з 09.12.2021 по 09.06.2022 (183 дні)

В пункті 8.2. договору визначено, якщо генпідрядник прострочить строк виконання робіт, або усунення недоліків, підрядник сплачує генпідрядник ку пеню у розмірі 0,2 відсотки від вартості невиконаних робіт, за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача пеня становить 49281,90 грн, яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 9772,41 грн. річних за період з 09.12.2021 по 09.05.2024 та 44031,16 грн. інфляційних втрат з грудня 2021 року по березень 2024 відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Позивачем річні та інфляційні втрати нараховані в період дії договору підряду № 04/11/2021 від 04.11.2021, який є розірваним з 09.05.2024, в зв`язку з відмовою позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В період дії договору підряду відповідач не мав грошових зобов`язань перед позивачем, а зобов`язаний був виконати роботи, зобов`язання щодо повернення коштів у відповідача виникло лише протягом 20 днів з дня отримання письмового повідомлення про розірвання договору згідно п. 12 договору.

Щодо посилань відповідача на звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо воно є наслідком непереборної сили, то суд зазначає наступне.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Судом також ураховано, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

У той же час, відповідачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідні обставини були форс-мажорними саме в межах виконання ним своїх господарських зобов`язань за спірним договором. Саме лише посилання на наявність таких форс-мажорних обставин не може бути єдиною підставою для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення основної заборгованості 134 652, 00 грн. та 49 281, 90 грн. пені, в решті вимог належить відмовити з безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕРЕЛО ПРО" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок, 52, приміщення, 335, ідентифікаційний код 41681815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (01015, м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок, 15, ідентифікаційний код 39097610) 134 652(сто тридцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості, 49 281 (сорок дев`ять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 90 коп. пені, 2759 (дві тисячі сімсот п`ятдесят девять) грн.. 00 коп.- витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.

Cуддя О.М.Ярмак