Ухвала

від 30.07.2024 по справі 911/813/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/813/24

Суддя Заєць Д.Г., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання: Д. Бабяк

представники:

від позивача не з`явився

від відповідача О. Іваницька

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/813/24 за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу №FL39415619-1121-60HS-T-204 від 16.11.2021 року у розмірі 1266774,51 грн., з яких 1144793,72 грн. основного боргу, 103434,69 грн. прострочених процентів та 18546,10 грн. прострочених комісій.

Ухвалою суду від 02.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/813/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.04.2024 року.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 04.04.2024 року (вх. №3603/24 від 04.04.2024) про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 23.04.2024 року не з`явився.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/813/24 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 11.06.2024 року.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 11.06.2024 року не з`явився.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року підготовче засідання відкладено на 02.07.2024 року.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 11.06.2024 року (вх. №4493/24 від 11.06.2024) про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 1266774,51 грн.

Також від позивача надійшло клопотання б/н від 11.06.2024 року (вх. №6331/24 від 12.06.2024) про долучення письмових доказів до матеріалів справи, згідно з яким позивач просить суд долучити до справи докази сплати судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 01.07.2024 року (вх. №7024/24 від 01.07.2024) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.07.2024 року прийнято заяву позивача б/н від 11.06.2024 року про збільшення позовних вимог до розгляду та закрито підготовче провадження, призначено справу №911/813/24 до судового розгляду по суті на 23.07.2024 року.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.07.2024 року (вх. №7862/24 від 22.07.2024), в якому відповідач проти позову заперечує.

Також від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив б/н від 23.07.2024 року (вх. №7893/24 від 23.07.2024).

У судовому засіданні 23.07.2024 року представник відповідача просила суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року відкладено розгляд справи на 30.07.2024 року.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Згідно ст. 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте, при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Приймаючи рішення в цій частині суд враховує необхідність неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав.

Крім того, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, відповідно до якого суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Оскільки, нормами ст. 182 ГПК України передбачено визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності повернення до стадії підготовчого провадження.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду щодо можливості повернення справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, який викладено в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Враховуючи вищевикладене, а також, повідомлені відповідачем у відзиві обставини та надані докази, з метою справедливого та всебічного вирішення даного спору необхідно встановити фактичні обставини, на підставі яких були здійснені позивачем нарахування за поданим позовом та які не підтверджуються та не спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а також, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне повернутися на стадію підготовчого провадження,

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

22.07.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на його подачу.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, яке міститься у відзиві про поновлення строку на подання відзиву, зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Пропуск строку, встановленого судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В обґрунтування поновлення відповідачу строку на подачу відзиву, останній посилається на те, що Відповідач, реалізуючи своє право на отримання професійної правничої допомоги, лише 19.07.2024 уклав Договір про надання правової допомоги № CL-0459 з Адвокатським бюро «ІОНІТІ». Враховуючи дату початку отримання професійної правничої допомоги - 19.07.2024, Відповідач просить суд, з метою дотримання принципу змагальності сторін, поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву та приєднати даний відзив разом з доказами, доданими до нього, до матеріалів справи.

Так, для забезпечення принципу рівності та змагальності для реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подачу відзиву на позов та прийняти поданий відзив.

Статтею 7 ГПК України визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Вирішуючи питання про можливість прийняття відзиву, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Враховуючи наведене, для забезпечення принципу рівності та змагальності для реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подачу відзиву на позов та прийняти поданий відзив до розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 80, 119, 177, 181, 182, 198, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №911/813/24.

2. Поновити відповідачу строк на подачу відзиву та прийняти відзив до розгляду.

3. Призначити підготовче засідання на 10.09.2024 о 11:15. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, зал судових засідань №3).

4. Викликати у судове засідання повноважних представників сторін. У разі неявки, учасники справи зобов`язані повідомити суд про причини такої неявки.

5. Зобов`язати позивача надати пояснення стосовно обізнаності про викрадення предмету лізингу; пояснення щодо нарахування лізингових платежів після викрадення предмету лізингу із зазначенням підстав такого нарахування та відповідних положень договору та чинного законодавства; пояснення та докази стосовно часткових оплат відповідачем лізингових платежів.

6. Зобов`язати відповідача подати контррозрахунок позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Дата підписання 01.08.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць