Ухвала

від 02.08.2024 по справі 911/1766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" серпня 2024 р. Справа № 911/1766/24

Суддя Господарського суду Київської області Н.Г. Шевчук розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД", 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО", 09154, Київська область, Білоцерківський район, село Яблунівка, вулиця Центральна, будинок 66

про стягнення 2 674 281, 28 грн за договором № CR-05212 суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 05.04.2024

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО" про стягнення 2 674 281, 28 грн заборгованості за договором № CR-05212 суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 05.04.2024, з яких 2 072 381, 07 грн основна заборгованість, 534 476, 21 грн штраф, 61 103, 00 грн пеня та 6 321, 00 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором суборенди, оплату за користування сільськогосподарською технікою в повному обсязі та у встановлений договором строк не здійснив.

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.07.2024, зокрема, прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі № 911/1766/24, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 22.08.2024.

02 серпня 2024 року через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" надіслало заяву про забезпечення позову (вх. № суду 6024), в якій заявник просить суд:

накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову 2 674 281, 28 грн та судового збору в розмірі 40 114, 22 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО" код ЄДРПОУ 03755452: р/р № НОМЕР_1 АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500; р/р № НОМЕР_2 АТ "ОТП Банк", МФО 300528; р/р НОМЕР_3 ПАТ "Альфа-Банк" в м. Києві, МФО 300346; р/р НОМЕР_4 АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, та в інших установах банку в яких відкрито рахунки відповідача за наявності;

накласти заборону на здійснення реєстраційних дій щодо розірвання та/або припинення права оренди земельних ділянок та на здійснення реєстраційних дій відчуження наявних земельних ділянок, що належать на праві власності ТОВ "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО".

В обґрунтування означеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" зазначило, що відповідач порушуючи вимоги статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених договором суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажом.

Позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО" може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду Київської області, в зв`язку із тим, що сума до стягнення є значною, відносно відповідача відкрито декілька судових проваджень (№ 911/2177/23, № 911/3026/23, № 911/3059/23, № 911/3849/23), в яких ТОВ "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО" є боржником, відповідно відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення Господарського суду Київської області у цій справі.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" про забезпечення позову суд зазначає таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно із частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Умовою застосування судом заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, наявне на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясовує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням обов`язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Суд наголошує, що у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Суд дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД", дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, посилань на докази та самих доказів на підтвердження того, що обставини, на які заявник послався у заяві, свідчать про неможливість виконання рішення суду, у випадку його задоволення, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання заявника на ухилення ТОВ "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО" від виконання грошових зобов`язань за правочином без відповідного доказового обґрунтування та наявність інших судових проваджень, в яких ТОВ "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО" є відповідачем не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Фактично, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями позивача про наявність обставин (невиконання грошових зобов`язань за договором № CR-05212 суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 05.04.2024; наявність інших судових проваджень щодо відповідача), які можуть ускладнити виконання рішення за його позовом та можливістю настання негативних наслідків, які суттєво позначаться на його інтересах.

Водночас позивачем в підтвердження своїх доводів не надано доказів того, що відповідачем здійснюються дії з метою ухилення в подальшому від примусового виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/48318, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 21.01.2021 у справі № 924/881/16.

За викладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО" в межах суми позову і судових витрат та заборони відповідачу вчиняти певні дії.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514, 00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" про забезпечення позову у справі № 911/1766/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО" про стягнення 2 674 281, 28 грн заборгованості за договором № CR-05212 суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 05.04.2024.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 02.08.2024