Ухвала

від 29.07.2024 по справі 916/2379/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"29" липня 2024 р.м. Одеса № 916/2379/24Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.

за участі секретаря судового засідання Васильєвої К.О.,

дослідивши матеріали заяви

за заявою кредитора: ОСОБА_1

до боржника: Фермерського господарства "Баїр Агро" (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Світла, буд. 28; код ЄДРПОУ 42784761)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін:

від заявника: ОСОБА_1 (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від боржника: Месропянцева О.В .

Судове засідання 29.07.2024р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" 28.05.2024р. (вх. №2438/24 від 28.05.2024р.), та про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Баїр Агро" (далі - ФГ «Баїр Агро»); визнання грошових вимог в загальній сумі 1 830 280 грн.; призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю.

Заява обґрунтована тим, що ФГ «Баїр Агро» було надано ТОВ «Агріі Україна» фінансову аграрну розписку від 14.02.2022р., посвідчену приватним нотаріусом Груєвою О.В., яка зареєстрована за реєстровим № 1091 та зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок за № 8156. Згідно вказаної розписки боржник зобов`язується до 15.10.2022р. виконати безумовне зобов`язання сплатити 1 500 000 грн. Заявник вказує, що з врахуванням п.п. 4, 17 фінансово аграрної розписки, окрім основного боргу у боржника існує заборгованість у розмірі 300 000 (150 000 + 150 000) грн. 24.04.2024р. ТОВ «Агріі Україна» відступило своє право вимоги (права кредитора) по фінансовій аграрній розписці ОСОБА_1 , яке було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Валентиною Мазепіною і зареєстровано в реєстрі за № 881. 24.04.2024р. передання прав по фінансовій аграрній розписці було зареєстровано у реєстрі аграрних розписок. Заявник вказує, що факт передачі прав кредитора по фінансовій аграрній розписці, а також факт передачі її оригіналу від ТОВ «Агріі Україна» до ОСОБА_1 сторони зафіксували двостороннім актом приймання-передачі фінансової аграрної розписки від 26.01.2024р. Заявник ввжає, що він на даний момент є кредитором ФГ «Баїр Агро» по фінансовій аграрній розписці № 8156 від 14.02.2022р. на суму 1 800 000 грн.

Заявником надано додаткові пояснення (вх. №26736/24 від 12.07.2024р.), в яких зазначено, що по справі №916/1069/23 відбулося часткового стягнення по фінансово аграрній розписці у сумі основного боргу у розмірі 260 166, 47 грн., однак інша сума боргу у розмірі 1 239 833, 53 грн. (1,5 млн. - 260166,47) залишилися і погашена боржником не була. Враховуючи ст. 12 Закону України «Про аграрні розписки» і той факт, що на фінансово аграрній розписці відсутня відмітка «Виконано», в реєстрі аграрних розписок відсутні записи про її виконання, а тому підстави вважати, що боржник виконав свої зобов`язання по фінансово аграрній розписці в повному обсязі відсутні, що також спростовує заперечення боржника в цій частині. Заявник вказує, що боржник не правильно розуміє норми ЗУ «Про аграрні розписки» і не правильно їх застосовує до спірних відносин, що привело його до хибних висновків, якими він намагається обґрунтувати відзив. Договір купівлі продажу і фінансово аграрна розписка є двома різними правочинами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх висновках, щодо застосування норм ЗУ «Про аграрні розписки». Заявник посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду.

Заявник вказує, що аналіз відзиву дає право стверджувати, що боржник не вказує у чому полягає незаконність вимог кредитора, і які саме норми права були порушені, або які норми права не були застосовані до спірних відносин; боржник лише намагається представити свою альтернативну версію обставин справи і їх суб`єктивне тлумачення.

Крім того, заявник зменшує свої кредиторські вимоги і просить суд відкрити провадження у справі про банкрутство ФГ "Баїр Агро"; визнати грошові вимоги ОСОБА_1 в загальній сумі 1 570 113,53 грн., які складаються з: 1 239 833,53 грн. основного боргу; 300 000 штрафних санкцій; 30 280 грн. оплата судового збору за подання заяви про банкрутство; призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Бурцеву Ірину Юріївну, заява якої буде подано до суду особисто через електронний суд.

Боржником надано відзив, сформований в системі «Електронний суд» 10.07.2024р. (вх. №26543/24 від 10.07.2024р.), в якому викладено прохання відмовити у відкритті провадження у справі № 916/2379/24 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство ФГ "Баїр Агро". Між ТОВ «Агрії Україна» і ФГ «Баїр Агро» було укладено договір купівлі-продажу 22 НХ 012 ОДСЄ від 30.09.2021р., на виконання умов п. 1.1. якого ТОВ «Агрії Україна» поставило ФГ «Баїр Агро» товар на загальну суму 394 498,5 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором, ФГ «Баїр Агро» було надано ТОВ «Агріі Україна» фінансову аграрну розписку від 04.02.2022р., посвідчену приватнии нотаріусом Груєвою О.В., яка зареєстрована за реєстровим № 1091 та зареєстрована в реєстрі аграрних розписок за № 8156. Згідно вказаної розписки боржник зобов`язується до 15.10.2022р. виконати безумовне зобов`язання сплатити ТОВ «Агріі Україна» 1 500 000 грн.

Боржник зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2023р. по справі №916/1069/23 було стягнуто з ФГ «Баїр Агро» на користь ТОВ «Агріі Україна» 260 166, 47 грн. боргу; 2758 грн. сплати 3% річних; 26 016 грн. штрафу; 4335 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Тобто, заборгованість за даною аграрною розпискою вже було стягнуто ТОВ «Агріі Україна», про що було відомо новому кредитору, оскільки він був представником ТОВ «Агріі Україна» у справі №916/1069/23. 24.08.2023р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондаревим М.В. було закінчено виконавче провадження з виконання зазначеного рішення суду.

Боржник вказує про виконання свого зобов`язання стосовно сплати заборгованості за фінансовою аграрною розпискою від 04.02.2022р., тоді як ТОВ «Агріі Україна» без відома ФГ «Баїр Агро» відступило право вимоги за вказаною розпискою ОСОБА_1 , що свідчить про те, що між ФГ «Баїр Агро» та ТОВ «Агрії Україна» існують тривалі господарські зобов`язання і відповідно, надана аграрна розписка не є безспірною, як вказує у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитор, адже боржник заперечує факт існування заборгованості. Також, новий кредитор ОСОБА_1 жодним чином не звертався із вимогою до боржника, щодо виконання аграрної розписки, а також не звертався у відповідні органи, щодо виконання аграрної розписки у примусовому порядку.

Кредитор не обґрунтував звернення до суду з заявою про визнання боржника банкрутом в той час як аграрною розпискою передбачено погашення заборгованості за нею шляхом звернення стягнення на предмет застави: майбутнього врожаю соняшника, заміни предмета застави іншим аналогічним або рівноцінним майном, що в свою чергу є спором про право. Доказів неможливості виконати грошові зобов`язання боржника перед кредитором не інакше, як через застосування процедур банкрутства, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, заявником не надано.

Боржник вказує, що слід також враховувати наявність у фінансовій аграрній розписці забезпечення (застави) майбутнього врожаю соняшника, погодження сторонами у розписці (п. 6), що у випадку недостатності заставленого майна боржника для повного виконання зобов`язань за цією аграрною розпискою в 2022р., предметом застави за даною аграрною розпискою стає майбутній урожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником на земельних ділянках, зазначених в п. 2 цієї аграрної розписки, до повного виконання Боржником зобов`язань за цією аграрною розпискою.

На підтвердження факту відсутності у ФГ «Баїр Агро» боргу боржник зазначає, що останній виконав всі свої грошові зобов`язання перед ТОВ "Агріі Україна" за увесь період співпраці, що свідчить про спроможність боржника виконувати свої зобов`язання без застосування процедур банкрутства.

Вважає, що вимоги заявника до боржника носять спірний характер, оскільки вони не визнаються та заперечуються боржником. Крім того, сума, яка стала основою для подання ОСОБА_1 заяви про банкрутство, вже була погашена боржником. Можливість застосування щодо боржника процедур, передбачених КзПБ, є альтернативним способом задоволення грошових вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора.

Боржником надано додаткові пояснення у справі (вх. №27211/24 від 16.07.2024р.), згідно яких первісний кредитор відступаючи вимоги по фінансовій аграрній розписці новому кредитору повинен був надати ОСОБА_1 інформацію про те, що у ТОВ «Агріі Україна» були відсутні претензії до ФГ «Баїр Агро» відносно суми 1 239833, 53 грн., про що вказано у позові, та те, що у ТОВ «Агріі Україна» залишились претензії до ФГ «Баїр Агро» лише відносно не сплати до 15.10.2022р. заборгованості у розмірі 260 166, 47 грн. Відступаючи право вимоги за аграрною розпискою від 04.02.2022р. ні первісний, ні новий кредитор не повідомив ФГ «Баїр Агро» про таке відступлення. Тому виконуючи рішення Господарського суду Одеської області від 27.04.2023р. ФГ «Баїр Агро» сплатило непогашену частину заборгованості у розмірі 260 166, 47 грн. ТОВ «Агріі Україна».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2024р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Баїр Агро" залишено без руху; зобов`язано ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, до якої має бути доданий витяг з реєстру аграрних розписок, сформований на день подання заяви до суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2024р. прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка сформована в системі "Електронний суд" 28.05.2024р. (вх. №2438/24 від 28.05.2024р.), про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Баїр Агро".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2024р. призначено підготовче засідання суду по розгляду заяви ОСОБА_1 , яка сформована в системі "Електронний суд" 28.05.2024р. (вх. №2438/24 від 28.05.2024р.), про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Баїр Агро".

Розглянувши у підготовчому засіданні суду заяву кредитора та додані до неї документи, вислухавши представників кредитора та боржника, суд встановив:

30.09.2021р. між ТОВ «АГРІІ Україна» та ФГ «Баїр Агро» був укладений договір купівлі-продажу №22 НХ 012 ОДСЄ, п. 1.1. якого передбачено, що в порядку, визначеному цим договором, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, найменування та асортимент якого вказуються в специфікації/додатку до даного договору, яка становить його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

14.02.2022р. ФГ «Баїр Агро» було видано на користь ТОВ «АГРІІ Україна» фінансову аграрну розписку, за якою ФГ «Баїр Агро» зобов`язується в строк до 15.10.2022р. включно виконати безумовне зобов`язання сплатити ТОВ «АРГІІ Україна» 1 500 000 грн.

П. 2 вказаної розписки передбачено, що в забезпечення виконання зобов`язань за цією аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній урожай соняшника 2022р., що вирощується на земельних ділянках, які розташовані на території Болградського району Одеської області та використовуються боржником на умовах оренди.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2023р. по справі №916/1069/23 стягнуто з ФГ "Баїр Агро" на користь ТОВ "Агріі Україна" 260 166, 47 грн. боргу, 2758 грн. сплати 3% річних; 26016 грн. штрафу; 4335 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу з підстав неналежного виконання умов фінансової аграрної розписки, яка була надана 04.02.2022р. ФГ «Баїр Агро» ТОВ «Агріі Україна».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ВП №71955238 від 24.08.2023р. виконавче провадження з примусового виконання наказу по справі №916/1069/23, виданого 23.05.2023р. Господарським судом Одеської області закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (рішення виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом); результати виконання: стягнуто 299 595, 24 грн. за виконавчим документом.

24.04.2024р. ТОВ «Агріі Україна» відступило ОСОБА_1 передання прав за фінансовою аграрною розпискою. Відступлення було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Валентиною Мазепіною і зареєстровано в реєстрі за № 881.

Згідно витягу з реєстру аграрних розписок щодо розписки №8156, боржник - ФГ «Баїр Агро», кредитор - ОСОБА_1 ; строк виконання грошового зобов`язання - 15.10.2022р., вартість - 1 500 000 грн.; розписка створена 24.04.2024р. та зареєстрована 04.02.2022р.

24.04.2024р. між ТОВ «Агріі Україна» та ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передачі фінансової аграрної розписки, згідно якого ТОВ «Агріі Україна» передало, а ОСОБА_1 отримав оригінал фінансово аграрної розписки за №8156, виданої ФГ «Баїр Агро» 04.02.2022р. зі строком сплати - 15.10.2022р. на суму грошового зобов`язання - 1 500 000 грн. Також вказано, що станом на дату даного акту боржник за фінансово аграрною розпискою не здійснював оплату та залишок боргу становить 1 500 000 грн.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №90556379 від 24.04.2024р. до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 29671844 внесено зміни 34.04.2024р., а саме обтяжувач (до змін) - ТОВ «Агріі Україна», обтяжувач (після змін) - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність- це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ч.ч.1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21)).

У відповідності до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.

Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимог кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 03.09.2020 у справі №910/16413/19, на які в тому числі посилається скаржник).

При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ: - вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; - вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 в чергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 у справі №911/1755/22, від 31.05.2023 у справі №905/1029/22, від 06.07.2023 у справі №914/1650/22).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

При цьому системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76 - 77 ГПК України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.

Належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Подібні за змістом висновки неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.08.2022 у справі № 910/15533/20.

Також, як було зазначено вище, обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.

Суд вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, які були підтримані у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23, відповідно до яких:

- у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

У постанові від 03.06.2020 у справі №905/2030/19 Верховний Суд дійшов такого висновку: "у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження."

У постанові ВС від 10.07.2024р. у справі №910/16845/23 зазначено, що можливість застосування щодо боржника процедур передбачених КУПБ є альтернативним способом задоволення грошових вимог кредитора у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора.

Верховний Суд (зокрема в постанові від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21, ухваленій у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду) неодноразово зазначав, що спір про право - це суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду. Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

У постанові від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20 Верховний Суд наголосив, що суть підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство через те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, полягає в тому, що саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі) існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Однак суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

З викладеного вбачається, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.

Верховний Суд зауважує, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Тому вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право.

Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

Ст. 1 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом; реєстр аграрних розписок - єдина інформаційна система, що містить відомості про обов`язкові реквізити виданих та погашених аграрних розписок.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про аграрні розписки» фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про аграрні розписки» аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов`язання за аграрною розпискою. На день видачі аграрної розписки майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками.

Ст. 10 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції. Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України "Про нотаріат" для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством. Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.

Ст. 11 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що передання прав кредитора за аграрною розпискою здійснюється шляхом здійснення на ній або на її невід`ємному додатку передавального напису "Відступлено" із зазначенням нового кредитора за аграрною розпискою. Такий напис скріплюється підписом попереднього кредитора за аграрною розпискою. Передання прав за аграрною розпискою підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України "Про нотаріат" для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Передання прав за аграрною розпискою, не посвідчене нотаріально, не спричиняє переходу до іншої особи прав кредитора за аграрною розпискою.

Згідно ч.ч.1, 5, 6, 9 ст. 12 Закону України «Про аграрні розписки» аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов`язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік. Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок. Кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі аграрної розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості - шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці. За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов`язань за аграрною розпискою. Для цього в товарній аграрній розписці погоджується розмір мінімальної партії сільськогосподарської продукції, яка може бути поставлена на її часткове виконання. У фінансовій аграрній розписці визначається мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки. Якщо в тексті аграрної розписки не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно ст. 514 ЦК України нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст.ст. 516-518 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Підставою звернення ініціюючого кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Баїр Агро" стала наявність у боржника боргу за фінансово аграрною розпискою від 04.02.2022р., виданою ФГ "Баїр Агро" ТОВ "Агріі Україна", право вимоги за якою перейшло до ініціюючого кредитора ( ОСОБА_1 ), яке посвідчено приватним нотаріусом 24.04.2024р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2023р. по справі №916/1069/23 стягнуто з ФГ "Баїр Агро" на користь ТОВ "Агріі Україна" 260 166, 47 грн. боргу, 2758 грн. сплати 3% річних; 26016 грн. штрафу; 4335 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу з підстав неналежного виконання умов фінансової аграрної розписки, яка була надана 04.02.2022р. ФГ «Баїр Агро» ТОВ «Агріі Україна».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ВП №71955238 від 24.08.2023р. виконавче провадження з примусового виконання наказу по справі №916/1069/23, виданого 23.05.2023р. Господарським судом Одеської області закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (рішення виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом).

Станом на момент звернення із даною заявою, боржник сплатив 299 595, 24 грн. на погашення безумовного грошового зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою від 04.02.2022р., заборгованість за якою була стягнута рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2023р. по справі №916/1069/23.

У відзиві боржник вказав про те, що ОСОБА_1 як новому кредитору було відомо про стягнення заборгованості за аграрною розпискою, оскільки він був представником ТОВ «Агріі Україна» у справі №916/1069/23.

Згідно відзиву всупереч тому, що заборгованість фінансовою аграрною розпискою була погашена, ТОВ «Агріі Україна» без відома ФГ «Баїр Агро» відступила право вимоги за вказаною фінансовою аграрною розпискою ОСОБА_1 . Між ФГ «Баїр Агро» та ТОВ «Агрії Україна» існують тривалі господарські зобов`язання і відповідно, надана аграрна розписка не є безспірною, як вказує у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитор, адже боржник заперечує факт існування заборгованості, а також надає відповідні докази, які вказувалися вище. Також, новий кредитор ОСОБА_1 жодним чином не звертався із вимогою до боржника, щодо виконання аграрної розписки, а також не звертався у відповідні органи, щодо виконання аграрної розписки у примусовому порядку.

На підтвердження факту відсутності у ФГ «Баїр Агро» боргу у відзиві на заяву зазначено, що останнє виконало грошові зобов`язання перед ТОВ «Агріі Україна» за увесь період співпраці, що свідчить про спроможність боржника виконувати свої зобов`язання без застосування процедур банкрутства, не повідомлення у встановленому законом порядку боржника про заміну сторони у зобов`язанні.

Тобто, вимоги заявника до боржника носять спірний характер, оскільки вони не визнаються та заперечуються боржником шляхом висловлення активної позиції щодо спростування поданих на підтвердження безспірності заявлених вимог документів . Надані боржником та наявні у справі докази викликають розумний сумнів в наявності безспірності вимог ініціюючого кредитора, судом встановлено, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, в тому числі щодо суті (предмету) зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості тобто існує спір про право.

Судом не приймаються до уваги посилання заявника на висновки Верховного суду викладені у постанові від 10.08.2023р. у справі №918/246/23, щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі несплати грошового зобов`язання, яке ґрунтується на підставі аграрної розписки про зобов`язання оплатити кредитору грошову суму, оскільки обставини правовідносин, які досліджуються у вказаних заявах не є тотожніми, у заяві, що розглядається існує рішення суду про стягнення боргу за аграрною розпискою, яке виконано боржникам, аграрна розписка видана не заявнику, а іншій особі, якій переуступлено право вимоги, у порядку, що викликає заперечення та сумніви, потребує вирішення у порядку позовного провадження.

У зв`язку з викладеним суд відмовляє ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про банкрутство ФГ «Баїр Агро» у відповідності до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство, заява арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. про участь у справі про банкрутство судом не розглядається.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи дослідження значного обсягу документів, з метою надання можливості заявнику та боржнику реалізувати свої процесуальні права, забезпечення безпеки учасників судового процесу, оголошенням повітряної тривоги, відсутність в адміністративній будівлі суду постійного живлення електроенергії, знаходження судді на лікарняному, суд розглянув вказану заяву поза межами встановленого ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства строку, у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 34, ч.ч. 5, 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Баїр Агро" (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Світла, буд. 28; код ЄДРПОУ 42784761).

Ухвала набирає законної сили 29 липня 2024 р. та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 02 серпня 2024р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ФГ "Баїр Агро" ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (info@bg.od.dvs.gov.ua), відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (legal_department@omr.gov.ua).

Суддя Л.І. Грабован