Рішення

від 01.08.2024 по справі 926/1559/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1559/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом обласного комунального підприємства Центр комунального майна, м. Чернівці

до ПП Редакція газети Буковинське віче, м. Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 8527,39 грн

Представник сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ :

10.06.2024 обласне комунальне підприємство Центр комунального майна звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ПП Редакція газети Буковинське віче про стягнення заборгованості у сумі 8527,39 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням умов договору оренди нежитлових приміщень від 01.11.2003 (зі змінами) в частині оплати орендних платежів в сумі 1681,81 грн та відшкодування земельного податку в сумі 6845,58 грн.

Ухвалою від 13.06.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано час протягом 7 днів на усунення недоліків.

Ухвалою від 19.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 16.07.2024.

Ухвалою від 16.07.2024 призначено розгляд справи на 01.08.2024. Опубліковано оголошення про виклик до суду відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України.

18.07.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників за наявними в матеріалах справи документами.

У судове засідання 01.08.2024 сторони не з`явилися.

У встановлений судом строк від відповідача відзив на позов не надійшов. Слід зазначити, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою вказаною у витягу з ЄДР та повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 5 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до абз.2 ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01.11.2003 між Чернівецькою обласною радою (надалі Орендодавець) та редакцією газети Буковинське віче (надалі Орендар) укладено договір оренди, за змістом п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду, тобто в строкове платне користування напівпідвальне приміщення та приміщення 1-го поверху (в одноповерховій з напівпідвалом та мансардою, адміністративній цегляній будівлі літера А) загальною площею 347,20 кв.м за адресою: вул. Федьковича, 52 м. Чернівці для розміщення редакції газети Буковинське віче.

Право користування частиною приміщень настає одночасно із підписанням сторонами Договору. Передача оформляється актом, який підписується уповноваженими представниками сторін (п.2.1. договору).

01.11.2003 сторони підписали Акт прийому передачі в орендне користування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 .

Пізніше, 01.11.2008 між Чернівецькою обласною радою (надалі Орендодавець) та приватним підприємством Редакція газети Буковинське віче (надалі Орендар) укладено додаткову угоду №85-Д до договору оренди нежитлових приміщень від 01.11.2003, якою внесено ряд змін до договору.

Згідно п. 1.1., п. 1.3. догвору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно ( частина напівпідвального приміщення та приміщення I поверху адміністративної будівлі літ.А) загальною площею 347,20 кв.м., розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Федьковича, 52, що є на балансі Чернівецької обласної ради, вартість якого визначена згідно звіту про оцінку майна і становить 1140700 грн під розміщення редакції газети Буковинське віче. Договір укладено строком на 2 роки 11 міс. з 01.11.2008 до 30.09.2011.

Відповідно до п.3.1., п. 3.2 договору, орендар за користування майном вносить орендну плату на рахунок орендодавця незалежно від наслідків його господарської діяльності з дня підписання договору оренди. Орендна плата за повний місяць з урахуванням ПДВ складає 541,63 грн.

Орендар щомісячно до 15-го числа поточного місяця самостійно нараховує та сплачує орендну плату в розмірі нарахувань за минулий місяць. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума ПДВ (п. 3.4. договору).

Згідно п.5.3. договору, орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі щомісячно сплачувати орендну плату.

У подальшому, сторонами укладено 15 додаткових угод до Договору, які стосувалися зміни ціни оренди, продовження терміну дії договору оренди, розрахунку місячної орендної плати, щодо балансоутримувача майна, тощо. Зокрема:

- додатковою угодою від 28.02.2013, п.1.1. договору викладено в такій редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення напівпідвалу літ.А) площею 173,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Федьковича, 52. Термін дії договору продовжено до 01.03.2014. Внесено зміни в додаток №1 до договору місячна орендна плата за 173,2 кв.м складає 401,82 грн, в т.ч. сума ПДВ 66,97 грн;

- додатковою угодою від 15.05.2014 в п.1.1. договору замінено слова що є на балансі обласного комунального підприємства Інватранс словами що є на балансі обласного комунального підприємства Центр комунального майна;

- додатковою угодою від 28.02.2017, п. 5.12 договору викладено в такій редакції: Відшкодовувати податок за земельну ділянку пропорційно до орендованої площі, майна з урахуванням прибудинкової території, згідно виставленого балансоутримувачем рахунку.

- додатковою угодою від 28.02.2018 внесено зміни в додаток 1 до договору Розрахунок місячної орендної плати встановивши місячну орендну плату за 173,2 кв.м - 661,62 грн з ПДВ та механізм оплати орендних платежів;

Востаннє сторонами 31.01.2020 року підписано додаткову угоду, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2021.

Рішенням Чернівецької обласної ради №64-16/13 від 05.07.2019 Про передачу обєктів спільної власності територіальних громад з балансу обласної ради на баланс обласного комунального підприємства Інватранс, передано зокрема на баланс останнього об`єкт нерухомого майна будівля літ. А, за адресою м. Чернівці, вул. Федьковича, 52, інвентарний номер 10310009.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Чернівецької обласної ради №56 від 24.04.2014 затверджено Статут обласного комунального підприємства Центр комунального майна.

За змістом п.1.1, п.1.5. Статуту, засновником обласного комунального підприємства Центр комунального майна є Чернівецька обласна рада. Обласне комунальне підприємство Центр комунального майна перейменоване з обласного комунального підприємства Інватранс. Центр самостійний господарюючий субєкт, який є балансоутримувачем обєктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, має право юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими договором, у зв`язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 1681,81 грн та заборгованість з відшкодування земельного податку в сумі 6845,58 грн. Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням, законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (неможливість виконання, за згодою сторін, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі).

Водночас, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Тобто зобов`язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

При цьому, згідно зі ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Ст. 286 ГК України унормовано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч.3 ст.286 ГК України).

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Факт передання майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі в орендне користування нежитлового приміщення, що підписаний між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

За приписами п.2 додаткової угоди від 28.02.2018 до договору оренди, передбачено, що 50% місячної орендної плати без ПДВ в сумі 275,68 грн орендар щомісячно перераховує до 30 числа на рахунок орендодавця, а 50% місячної орендної плати без ПДВ 275,67 грн та 100% ПДВ 110,27 грн, що разом складає 385,94 грн орендар щомісячно перераховує до 30 числа на рахунок балансоутримувача (позивача).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 17 Закону України Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Втім докази вчасного та повного внесення відповідачем орендної плати в матеріалах справи відсутні.

Отже відповідач не виконав обов`язок зі сплати орендної плати на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розмір орендної плати та строки її внесення відповідачем встановлені сторонами в договорі оренди.

Позивач вказує про наявну у відповідача заборгованість з орендної плати за договором в розмірі 1681,81 грн за період з 31.10.2021 по 31.12.2021. Строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати чи контррозрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано. Суд також враховує, що у матеріалах справи відсутні будь-які претензії з боку позивача щодо несплати відповідачем орендної плати фактично протягом 3 років.

Перевіривши періоди нарахування та відповідний розрахунок позивача, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність, відповідність вимогам договору та законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1681,81 грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню земельного податку, суд зазначає таке.

Відповідно до умов п.5.12. договору, орендар зобов`язувався відшкодувати податок за земельну ділянку пропорційно до орендованої площі майна, з урахуванням прибудинкової території, згідно виставленого балансоутримувачем рахунку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості з відшкодування земельного податку, за період з 01.05.2019 по 01.12.2021 позивач щомісяця нараховує відповідачу 685,86 грн земельного податку. З врахуванням часткових оплат, які здійснювалися відповідачем 13.07.2020 на суму 8916,00 грн та 22.03.2021 на суму 5500,00 грн, заборгованість станом на 01.06.2024 складає 6845,58 грн.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За змістом ст. 269, 270 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, об`єктами оподаткування - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (пункт 286.6. статті 286 Податкового кодексу України).

Частку земельного податку, яка має бути відшкодована відповідачем відповідно до Договору оренди №85-Д від 01.11.2008, зі змінами, позивачем визначено пропорційно до орендованої площі майна, з урахуванням прибудинкової території.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат зі сплати позивачем земельного податку до матеріалів справи долучено податкові декларації та квитанції до них за періоди з 2019 по 2021 роки.

Проте, Суд не приймає до уваги надані позивачем податкові декларації та квитанції до них за періоди з 2019 по 2021 роки, як належні докази по справі, оскільки з вказаних доказів неможливо встановити земельну ділянку, за яку позивачем сплачувався земельний податок. Крім того, як вбачається з розрахунку суми земельного податку долученої до податкової декларації, позивачем власноручно обведено кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:03:003:0059 площею 229,63 кв.м за яку позивачем нібито сплачувався земельний податок в сумі 8230,28 грн. Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що саме кадастровий номер 7310136300:03:003:0059 присвоєний земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .

За змістом п.5.12 договору, обов`язок орендаря відшкодувати земельний податок кореспондується з обов`язком орендодавця виставити орендарю рахунок на оплату податку.

Всупереч п. 5.12 договору оренди зі змінами, позивачем не надано доказів формування та виставлення відповідачу рахунків, які б відображали належну до оплати суму відшкодування земельного податку у спірному періоді. Хоча саме на позивача покладено обов`язок виставлення рахунку для відшкодування податку за земельну ділянку.

Крім того, з наведеного розрахунку заборгованості не вбачається, як саме позивач здійснював нарахування земельного податку, оскільки за п.5.12 відшкодування земельного податку здійснюється пропорційно до орендованої площі майна, з урахуванням прибудинкової території. Тому, суд не вбачає за можливе встановити як достовірну площу земельної ділянки, так і достовірну вартість земельного податку, яку мав би відшкодувати відповідач.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами обсяг витрат на відшкодування земельного податку за спірний період на суму 6845,58 грн.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ПП Редакція газети Буковинське віче (58000, м. Чернівці, вул. Федьковича, 52, код ЄДРПОУ 21419654) на користь обласного комунального підприємства Центр комунального майна (58018, м. Чернівці, пров. Текстильників, 1, код ЄДРПОУ 21413657) заборгованість по орендній платі в сумі 1681,81 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ПАТ ЧОД АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805 та 597,20 грн судового збору.

3. В частині стягнення заборгованості з відшкодування земельного податку в сумі 6845,58 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 02.08.2024.

Суддя В.В.Дутка