Рішення

від 01.08.2024 по справі 650/2785/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2785/24

провадження № 2/650/1149/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - Сікори О.О.,

за участю секретаря - Завістовської Л.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Служба у справах дітей Високопільської селищної ради Бериславського району про позбавлення батьківських прав батьків,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є матір`ю їхньої дитини ОСОБА_2 яка після розірвання між сторонами шлюбу проживає з позивачем, мати уваги дитині не приділяє, не цікавиться її станом, дитина повністю на утриманні позивача.

Отже, всі питання матеріального забезпечення дитини вирішуються виключно позивачем, за повної бездіяльності відповідача, що є першою ознакою її винної поведінки щодо дитини.

Питання щодо виховання доньки вирішуються позивачем також самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Для розвитку дитини позивач прикладає всі можливі зусилля. За місцем проживання дитини їй створені всі необхідні умови для здорового та всебічного розвитку дитини.

Відповідач не проявляє заінтересованості в подальшій долі дитини, не цікавиться її розвитком, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною взагалі.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до них.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено наведеними доказами.

Все вищезазначене свідчить виключно про одне: відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, що зумовлює позбавлення її батьківських прав.

Відзив на позов не надійшов.

На судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову просив їх задовольнити та пояснив, що мати дитини повністю самоусунулася від виховання дитини. Дитина проживає разом з ним та повністю самостійно ним забезпечується та виховується.

На судове засідання відповідач не з`явилася, надала заява згідно якої просить справу розглянути без її участі позовні вимоги визнала.

На судове засіданні представник заінтересовано особи не з`явився надав заяву, про розгляд справи без його участі, проти задоволення вимог позивача не заперечував.

У відповідності до частини третьої статті 200 ЦПК України, зважаючи на визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до вимог пункту другого частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пп. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (з послідуючими змінами) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд встановив, що згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 24.03.2011 р., виданим Архангельською селищною радою Високопільського району Херсонської області, про що в Книзі реєстрації народжень 24.03.2011 року зроблено відповідний актовий запис за № 04, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , матір`ю є відповідач по справі - ОСОБА_2 .

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 24.10.2018 року шлюб між мною, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу, ОСОБА_3 залишилася проживати разом з, ОСОБА_1

30 червня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали Договір про участь батьків у вихованні та утриманні дитини, посвідчений Кучман І.І. , приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 2206.

Але, відповідач по справі не виконує умови Договору та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своєї доньки, взагалі не займається її вихованням, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує продуктами харчування та одягом, не допомагає у здобуті дитиною повної загальної середньої освіти, не готує її до самостійного життя, тобто взагалі ігнорує свої права та обов`язки щодо своєї доньки - ОСОБА_3 .

Те, що дитина проживає разом з ОСОБА_1 , і тільки він піклується, виховує та забезпечую всім необхідним останню підтверджується: актом від 04.06.2024 року обстеження умов проживання, виданим Начальником Служби у справах дітей Високопільської селищної ради Шведової Н.В., довідкою № 288 від 03.04.2024 року, виданою КЗ «Архангельський опорний заклад загальної середньої освіти» Високопільської селищної ради», висновком про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 24.04.2024 р. № 159, рішенням виконавчого комітету Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 24.04.2024 р. № 159 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав».

Враховуючи вищезазначене орган опіки вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками щодо виховання дитини, а отже у суду є підстави для застосування крайнього заходу впливу до відповідача у виді позбавлення її батьківських прав, що також обумовлюється необхідністю захисту інтересів дитини.

Суд встановив, що відповідач знає про обов`язки у відношенні до дитини, однак вона не вживає жодних заходів з їх реалізації. Вона не намагається спілкуватися з дитиною за наявних сучасних засобах комунікації, нею не надається жодної допомоги будь-якого характеру, що може свідчити лише про свідоме ухилення особи від виконання її батьківських обов`язків.

Кожна дитина має право на захист своїх цивільних прав, а цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Суд оцінює доводи обох сторін та ухвалює рішення на підставі встановлених обставин на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказах. ЦПК України також передбачена можливість здійснення заочного розгляду справи, чим законодавець забезпечив можливість захисту інтересів особи у випадку неможливості заслухати позицію відповідача та оцінити його доводи.

Суд вважає, що органом опіки та піклування зібрано достатньо доказів, що свідчать про наявність ознак ухилення відповідача від виконання ним своїх батьківських обов`язків, що не може бути спростовано лише фактом відсутності відповідача.

Крім того, при вирішенні спору судом враховано, що визначений спосіб захисту передбачений законодавцем в першу чергу не з метою впливу на неправомірну поведінку матері, яка ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, тобто при такому вирішенні спору також буде досягнуто справедливий баланс інтересів як дитини, в інтересах якої звернувся позивач, яка не отримує виховання та допомоги від матері, яка ухиляється від виховання дитини, а отже не виконує свої батьківські обов`язки.

Також, згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

На думку суду, належним та достатнім розміром аліментів слід визнати 1/4 частину від доходу відповідача.

Оскільки дитина наразі проживає з батьком аліменти слід стягнути на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України та вищенаведеними положеннями законодавства, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Служба у справах дітей Високопільської селищної ради Бериславського району про позбавлення батьківських прав батьків - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 12 червня 2024 року до повноліття дитини.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 серпня 2024 року.

Суддя: