Справа №760/13095/24 1-кс/760/5842/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023110000000306 від 12 вересня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000306, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2023 року, за підозрами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 організував протиправний механізм пособництва державі-агресору шляхом постачання товарно-матеріальних цінностей державним установам та підприємствам Російської Федерації, сплати податків та платежів до бюджету країни-агресора підконтрольними йому на території Російської Федерації підприємствами: ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», ООО «ПРЕМЬЕР».
З метою контролю за діяльністю підприємств на території країни-агресора ОСОБА_4 залучився допомогою доньки - ОСОБА_7 , яка проживає на території Російської Федерації та перебуває у громадянстві вказаної країни під ім`ям ОСОБА_8 , за допомогою останньої забезпечується укладання договорів з постачання полімерної продукції на державний сектор Російської Федерації.
Крім того встановлено, що постачання полімерної продукції на території України та співпрацю з російськими ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», ООО «ПРЕМЬЕР» забезпечують працівники підконтрольних ОСОБА_4 ТОВ «ГОЛД ЛЕВЕЛ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 33817686) та ТОВ «ЄВРО ПЛАСТ ГРУП» (ЄДРПОУ 41590592).
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що відповідальними за пошук клієнтів, здійснення замовлення обладнання, запчастин, полімерної продукції, з подальшою реалізацією російським підприємствам є менеджери групи компаній «Полімерсервіс», в тому числі, ОСОБА_9 (працівник ТОВ «ЄВРО ПЛАСТ ГРУП» та спеціаліст департаменту запчастин компанії «Полімерсервіс»).
Разом з тим встановлено, що проведення нарад щодо діяльності групи компаній «Полімерсервіс» на території РФ та України, контроль замовлень та постачання продукції, відбувається за допомогою програми для організації відеоконференцій «Zoom», «Skype» та створених чатів, груп у месенджерах «Viber», «WhatsApp» «Signal» та «Telegram» зареєстрованих як на номери мобільних операторів України так і РФ.
04 червня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_9 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, а саме: жорсткий диск, марки «Seagate», моделі «Mobile HDD», об`ємом 1TB, з серійним номером «WDEW9GRB»; ноутбук марки «Asus», моделі 2S500C2, чорного кольору з серійним номер «CCNDAS11764049E»; мобільний телефон марки «Xiaomi2, моделі «Lite 5G NE», чорного кольору з серійним номером « НОМЕР_1 ».
Вилучені речі належать ОСОБА_9 .
Водночас, враховуючи великий об`єм інформації та неможливість здійснити її копіювання (відсутність технічної можливості та спеціаліста), виникла необхідність у вилученні та проведенні відповідних оглядів, а також призначенні експертиз.
04 червня 2024 року вказані речі визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.
З огляду на викладене, зазначені речі та предмети, мають суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, так як зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містять ознаки речових доказів.
Таким чином, на даний час, в органу досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, таких документів, виникла необхідність у накладенні арешту, так як незастосування зазначеного засобу забезпечення кримінального провадження, може призвести до негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому прокурор звернувся до суду з указаним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак матеріали справи містять його заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просив його задовольнити.
Власник майна або його представник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність слідчого та власника майна/його представника.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000306, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2023 року, за підозрами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 організував протиправний механізм пособництва державі-агресору шляхом постачання товарно-матеріальних цінностей державним установам та підприємствам Російської Федерації, сплати податків та платежів до бюджету країни-агресора підконтрольними йому на території Російської Федерації підприємствами: ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», ООО «ПРЕМЬЕР».
З метою контролю за діяльністю підприємств на території країни-агресора ОСОБА_4 залучився допомогою доньки - ОСОБА_7 , яка проживає на території Російської Федерації та перебуває у громадянстві вказаної країни під ім`ям ОСОБА_8 , за допомогою останньої забезпечується укладання договорів з постачання полімерної продукції на державний сектор Російської Федерації.
Крім того встановлено, що постачання полімерної продукції на території України та співпрацю з російськими ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», ООО «ПРЕМЬЕР» забезпечують працівники підконтрольних ОСОБА_4 ТОВ «ГОЛД ЛЕВЕЛ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 33817686) та ТОВ «ЄВРО ПЛАСТ ГРУП» (ЄДРПОУ 41590592).
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що відповідальними за пошук клієнтів, здійснення замовлення обладнання, запчастин, полімерної продукції, з подальшою реалізацією російським підприємствам є менеджери групи компаній «Полімерсервіс», в тому числі, ОСОБА_9 (працівник ТОВ «ЄВРО ПЛАСТ ГРУП» та спеціаліст департаменту запчастин компанії «Полімерсервіс»).
Разом з тим встановлено, що проведення нарад щодо діяльності групи компаній «Полімерсервіс» на території РФ та України, контроль замовлень та постачання продукції, відбувається за допомогою програми для організації відеоконференцій «Zoom», «Skype» та створених чатів, груп у месенджерах «Viber», «WhatsApp» «Signal» та «Telegram» зареєстрованих як на номери мобільних операторів України так і РФ.
04 червня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_9 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, а саме: жорсткий диск, марки «Seagate», моделі «Mobile HDD», об`ємом 1TB, з серійним номером «WDEW9GRB»; ноутбук марки «Asus», моделі 2S500C2, чорного кольору з серійним номер «CCNDAS11764049E»; мобільний телефон марки «Xiaomi2, моделі «Lite 5G NE», чорного кольору з серійним номером « НОМЕР_1 ».
Постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 від 04 червня 2024 року вищевказані речі визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучені речі необхідні для забезпечення проведення експертиз та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначені вище речі можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И Л А :
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 04 червня 2024 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_9 , а саме:
- жорсткий диск, марки «Seagate», моделі «Mobile HDD», об`ємом 1TB, з серійним номером «WDEW9GRB»;
- ноутбук марки «Asus», моделі 2S500C2, чорного кольору з серійним номер «CCNDAS11764049E»;
- мобільний телефон марки «Xiaomi2, моделі «Lite 5G NE», чорного кольору з серійним номером « НОМЕР_1 ».
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 05.08.2024 |
Номер документу | 120778921 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Ішуніна Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні