Рішення

від 16.07.2024 по справі 761/17916/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17916/24

Провадження № 2/761/7360/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря: Лишняк А.О.,

від позивача: ОСОБА_1 ,

від відповідача: представник Дудник Н.С. ,

від третьої особи: представник Глущенко О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСКОНТАКТ", Головне управління Національної поліції у м. Києві, Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєву А.І.

Предметом позову є:

1. Стягнення з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом безспірного списання з його бюджету на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1589,40 грн.

2. Стягнення з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом безспірного списання з його бюджету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2024 року відкрито провадження у справі.

Позовна заява обґрунтована тим, що 18.08.2022 Інспектором з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Серяком Євгенієм Миколайовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 1КІ № 0000337347. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20.04.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 року у справі № 758/7726/22, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 , визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000337347 від 18.08.2022, а провадження у справі про адміністративне стягнення закрито. Також, 18.08.2022 автомобіль позивачки TOYOTA RAV-4 HYBRID, номерний знак НОМЕР_1 , було тимчасово затримано та евакуйовано на спеціальний майданчик, про що Інспектором з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Серяком Є.М. складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Для повернення транспортного засобу позивачкою єдиною квитанцією №161364125 від 18.08.2022 було сплачено штраф згідно з постановою серія 1КІ № 0000337347 від 18.08.2022 в розмірі 340 грн. та 34 грн. комісії за переказ коштів; 1270 грн. - послуги евакуації та 127 грн. комісії за переказ коштів; 144 грн. - вартість зберігання транспортного засобу на спец майданчику та 14,40 грн. комісії за переказ коштів), всього сплачено 1929,40 грн. Сплата цих коштів є обов`язковою передумовою для отримання власного автомобіля. Таким чином, позивачка понесла витрати, пов`язані з винесенням постанови серії 1КІ № 0000337347 від 18.08.2022 в розмірі 1929,40 грн. Сплачений штраф в розмірі 340 грн. був повернутий позивачці Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Таким чином, розмір витрат, які позивачка понесла внаслідок винесення незаконної постанови, і які не відшкодовані їй, становить 1589,40 грн.

Таким чином, витрати, понесені позивачкою і не відшкодовані їй у зв`язку з винесенням постанови серії 1КІ № 0000337347 від 18.08.2022, яка в подальшому була скасована судом, а адміністративна справа закрита, в розмірі 1 589,40 грн., позивач вважає, що мають бути стягнуті з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки.

Це все призвело до моральних страждань та витрачання значного обсягу часу. І вже майже два роки як її права не поновлені та збитки не відшкодовані. Ураховуючи, що наявність негативних явищ, які виникли у позивача, в зв`язку з незаконним притягненням її до адміністративної відповідальності та евакуацією її автомобіля, порушенням нормальних життєвих зв`язків, унаслідок тривалого доведенням вказаного факту, як компенсацію завданої моральної шкоди від наведених порушень та незручностей позивач оцінює в розмірі 10000,00 грн.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не довів того, що оплата вартості послуг з доставлення та зберігання транспортного засобу є саме завдана шкода, оскільки законодавством передбачено механізм повернення коштів. Вимоги до Департаменту в частині повернення грошових коштів за транспортування та тимчасове зберігання транспортного засобу є безпідставними, оскільки вказані послуги були надані не Департаментом, та відповідно кошти за їх надання - були перераховані іншим особам. Позивачем не доведено та не надано відповідних доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому моральних страждань, шкоди здоров`ю саме протиправними діями чи бездіяльністю відповідача.

Третя особа-3 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало (до того ж сам позивач не вказує на Казначейство як на порушника своїх прав). Вимоги Позивача щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відсутні правові підстави для їх задоволення.

Третя особа-2 подала до суду пояснення на позовну заяву, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що в цьому випадки підстави для стягнення шкоди відсутні тому, що вказані судові рішення є справедливою сатисфакцією та доказом поновлення її прав та інтересів уповноваженим суб`єктом. Щодо відшкодування завданої моральної шкоди то необхідно зауважити. що це явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

В судовому засіданні, яке відбулось 16.07.2024, позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні, яке відбулось 16.07.2024, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у відзиві.

В судовому засіданні, яке відбулось 16.07.2024, представник третьої особи-2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у письмових поясненнях.

В судове засідання, яке відбулось 16.07.2024, представник третьої особи-1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

В судове засідання, яке відбулось 16.07.2024, представник третьої особи-3 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання здійснювалося технічним засобом.

Заслухавши позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.08.2022 Інспектором з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Серяком Євгенієм Миколайовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 1КІ № 0000337347.

18.08.2022 автомобіль позивачки TOYOTA RAV-4 HYBRID, номерний знак НОМЕР_1 , було тимчасово затримано та евакуйовано на спеціальний майданчик, про що Інспектором з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Серяком Є.М. складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Для повернення транспортного засобу позивачкою єдиною квитанцією №161364125 від 18.08.2022 було сплачено штраф згідно з постановою серія 1КІ № 0000337347 від 18.08.2022 в розмірі 340 грн. та 34 грн. комісії за переказ коштів; 1270 грн. - послуги евакуації та 127 грн. комісії за переказ коштів; 144 грн. - вартість зберігання транспортного засобу на спец майданчику та 14,40 грн. комісії за переказ коштів, всього сплачено 1 929,40 грн. Сплата цих коштів є обов`язковою передумовою для отримання власного автомобіля.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20.04.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 року у справі № 758/7726/22, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 , визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000337347 від 18.08.2022, а провадження у справі про адміністративне стягнення закрито.

Сплачений штраф в розмірі 340 грн. був повернутий позивачу Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статі 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв`язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

При цьому, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Законом визначено, що обов`язок відшкодувати завдану потерпілому шкоду покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на орган місцевого самоврядування.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, обов`язок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади виникає саме у органу місцевого самоврядування, а не у посадової чи службової особи, чиїми незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю завдано шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що до матеріальної шкоди, яку просить відшкодувати позивач відносяться витрати на сплату комісії у розмірі 34 грн. під час оплати штрафу у розмірі 340 грн.,1270 грн. - послуги евакуації та 127 грн. комісії за переказ коштів, які були перераховані позивачем на рахунок ТОВ «Укратрансконтакт»; 144 грн. - вартість зберігання транспортного засобу на спец майданчику та 14,40 грн. комісії за переказ коштів, на рахунок Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Враховуючи зазначене, вказані вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача понесених витрат завданих протиправним рішенням відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статі 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення прав, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав відшкодування моральної шкоди здійснюється в обраний спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, в сумі 3000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(код ЄДРПОУ 37405284) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 1589(одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять)грн. 40 коп. матеріальної шкоди та 3000(три тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: