Ухвала

від 02.08.2024 по справі 120/7577/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 серпня 2024 р.Справа № 120/7577/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання представника відповідача - адвоката Сініченка Ігора Сергійовича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" про зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях, шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, що знаходяться в банку,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" про зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях, шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Ухвалою від 28.06.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою сторонам встановлені строки для подання заяв по суті справи.

23.07.2024 до суду від представника відповідача - адвоката Сініченко І.С. надійшло клопотання в якому останній просить здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також просить суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, оскільки з певних технічних причин не мав змоги вчасно отримати позовну заяву.

Надалі, 31.07.2024 відповідач подав до суду власне сам відзив на позовну заяву із наведеним у ньому клопотанням про поновлення строку для його подання.

Вирішуючи в письмовому провадженні ініційовані стороною відповідача клопотання суд зважає на таке.

Щодо процесуального питання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Так, особливості поновлення чи продовження процесуальних строків визначені главою 6 розділу І КАС України. Зокрема, за ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно вимог ч. 1 ст.121 ККАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 3 статті 121 КАС України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4 ст.121 КАС України).

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію (частина 5 статті 121 КАС України).

Так, за приписами частини п`ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Отже, 15-ти денний строк для подачі відзиву це визначений законом мінімальний строк для вчинення відповідної процесуальної дії. Відповідно, саме такий мінімальний строк і був визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28.06.2024 .

Із матеріалів справи слідує, що відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі в електронній формі через ЄСІТС отримав 29.06.2024. Таким чином, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням ч. 1 ст. 120 КАС України, сплив для позивача 15.07.2024 (13 та 14 липня вихідні дні).

В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що строк подачі відзиву пропущений відповідачем несуттєво, а тому немає підстав вважати, що відповідач в цьому випадку зловживає своїми процесуальними правами. Суд враховує те, що пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з`ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 по справі №500/787/19 акцентує на тому, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зважаючи на викладене, задля повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу рівності сторін у процесі, суд вважає за необхідне поновити відповідачу пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву.

Щодо іншого клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, то при його вирішенні суд виходить з наступного.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин суд вважає, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є складною справою, а тому може бути розглянута в письмовому провадженні.

При цьому аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач вказує, що дана справа має важливий вплив на життєдіяльність товариства, а також звертає увагу на те, що він не отримував від позивача рішення про опис майна у податкову заставу та повідомлення.

Натомість суд зауважує, що у поданому клопотанні представник відповідача взагалі не наводить переконливих доводів про те, що оцінка викладених ним фактів чи посилання на ті чи інші обставини свідчать про обґрунтовану необхідність здійснювати розгляд даної справи саме у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Питання "життєдіяльності" товариства жодним чином не стоїть у прямій залежності від форми судового розгляду цієї справи як і те, що оцінка наявним у справі доказам неможлива судом при розгляді цієї справи в письмовому провадженні.

Суд звертає увагу, що відповідач має право навести свої пояснення у заявах по суті справи (відзив, заперечення) та подавати до суду будь-які інші письмові пояснення та докази на спростування доводів позивача. В даному випадку з поданого відповідачем клопотання є незрозумілим, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, викладених у заявах по суті справи.

Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак, розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в жодному разі не порушує права сторін на справедливий судовий розгляд.

Суд враховує, що за частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

В даному ж випадку, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають переходу до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин суд вважає подане відповідачем клопотання щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні безпідставним та таким, в задоволенні якого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву задовольнити та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Промінь" строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відмовити в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" щодо розгляду справи №120/7577/24 з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович