Постанова

від 25.10.2010 по справі 2а-3362/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р.                                                                    Справа № 2a-3362/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :

Судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Семанюк М.П.

представника позивача : Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області –Сендуль М.В.

представника відповідача : Дочірнього підприємства «Автобуд»підприємства                       АТЗТ «Галицький КБІ»–не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області до Дочірнього підприємства «Автобуд»підприємства                     АТЗТ «Галицький КБІ»про стягнення податкового боргу в сумі 533,18 грн., –

ВСТАНОВИВ:

27.09.2010 року Державна податкова інспекція в Галицькому районі Івано-Франківської області (надалі –позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Автобуд»підприємства АТЗТ «Галицький КБІ»(надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 703,18 грн.

Представник позивача 25.10.2010 року в судовому засіданні подала заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути із відповідача податковий борг в сумі 533,18 грн. (а.с. 32).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушені статі 9 Закону України ‘‘Про систему оподаткування’’та статті 3, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4,         статті 5 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’допустив заборгованість самостійно задекларованих сум з податку на прибуток в розмірі 25,00 грн., а також не подав декларації з податку на прибуток за І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року та ІІІ квартали 2008 року. Позивачем, за не сплату податку на прибуток, в порядку статті 16 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’нараховано пеню в розмірі 3,04 грн., а за неподання декларації з податку на прибуток за вказаний період, в порядку статті 6 того ж Закону, застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510,00 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача становить 533,18 грн., яка ним не сплачена.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та пояснила, що заборгованість відповідача по податкових зобов’язаннях є узгодженою та підлягає стягненню в дохід бюджету.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Письмове заперечення проти позову не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 27.08.1997 року Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію Дочірнього підприємства «Автобуд»підприємства АТЗТ «Галицький КБІ», яке 03.06.1998 року Державною податковою інспекцією в Галицькому районі Івано-Франківської області взято на облік як платника податків і зборів.

Закон України ‘‘Про систему оподаткування’’визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України ‘‘Про систему оподаткування’’платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Стаття 4 цього ж Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Пунктом 2.1.1 статті 2.1 Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств’’визначено платників податку на прибуток з числа резидентів –суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Частиною 1 статті 14 Закону України ‘‘Про систему оподаткування’’податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств’’являється платником податку на прибуток підприємств, яким 08.11.2007 року подано відповідачу декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2007 року, де ним самостійно обчислена сума податкових зобов'язань в розмірі 25,00 грн. (а.с. 36). На момент звернення до суду сума несплачених самостійно задекларованих податкових зобов'язань за ІІІ квартал 2007 року становить                     25,00 грн. (а.с. 32).

Згідно підпункту 1.1 пункту 1 статті 1 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

У відповідності до підпунктів 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації, та які ним не сплачені, з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2007 року в розмірі 25,00 грн. є узгодженими з дня подання такої декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як встановлено судом, за несплату відповідачем податку на прибуток підприємств, позивачем нараховано пеню в розмірі 3,04 грн.

Підпунктом 16.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Таким чином, нарахована пеня в розмірі 3,04 грн. є податковим боргом відповідача.

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств’’платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Крім того, в судовому засіданні вставлено, що 26.05.2008 року, 09.10.2008 року та 09.12.2008 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності. Перевіркою встановлено факт не подання декларації з податку на прибуток за І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року та ІІІ квартал 2008 року, що підтверджується актами перевірки про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за № 431, № 765, № 924 (а. с. 36, 34, 39).

Згідно підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’, у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені порушення податковим повідомленням-рішенням за №0002521500/4278/10/15 від 26.05.2008 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн., податковим повідомленням-рішенням за №0004941500/7675/15 від 09.10.2008 року застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн., податковим повідомленням-рішенням за №0006081500/9357/10/15 10.12.2008 року застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн., які надіслано (вручено) відповідачу у відповідності до вимог підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 згаданого Закону (а.с. 10, 11, 12). На час розгляду справи відповідачем застосовані до нього штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 510,00 грн. ним несплачені.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’є узгодженою.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідачем, в порушення вищевказаного обов'язку погашення нарахованої суми податкового зобов'язання з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн. не здійснено.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’було надіслано відповідачу 21.07.2005 року першу податкову вимогу, а 22.08.2005 року –другу податкову вимогу (а.с. 13, 15). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.

Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що несплачене відповідачем податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, нарахованої пені та штрафні (фінансові) санкції застосовані позивачем за неподання податкової звітності з податку на прибуток в загальному розмірі 533,18 грн., є його податковим боргом, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України,                     стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Дочірнього підприємства «Автобуд»підприємства АТЗТ «Галицький КБІ»податкового боргу в розмірі 533,18 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Автобуд»підприємства АТЗТ «Галицький КБІ»(ідентифікаційний код 25065934, вул. Вітовського, 32, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 533 (п’ятсот тридцять три) гривні 18 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до                            статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя :                                                       /підпис/                                                    Чуприна О.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.10.2010 року.