Ухвала

від 02.08.2024 по справі 160/19776/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 серпня 2024 рокуСправа № 160/19776/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді Пак» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді Пак» до Дніпровської митниці, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2024 №UA110140/2024/000024/1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору, оскільки за наявною в матеріалах справи квитанцією, судовий збір сплачено по іншій справі, а саме: №160/19322/24.

На виконання вимог ухвали суду від 26.07.2024, позивачем 30.07.2024 направлено до суду заяву про усунення недоліків, в якій він зазначає, що:

- «доплачена декларантом різниця митних платежів зазначена в графі 47 (розрахунок податків) ЕМД від 16.05.2024 №24UA110140003694U3. Додатково сплачені (зарезервовані) платежі відображаються за кодом 55. Сума додатково сплачених (зарезервованих) платежів також дублюється в додатку В (подробиці розрахунків) графи 47 з деталізацією видів платежу. Таким чином, 16.05.2024, у відповідності п.7 ст. 55 МКУ, декларантом було подано та оформлено з застосуванням гарантії в розмірі 250206,21 грн. (мито 020 вид платежу складає 40355,84 грн; ПДВ 028 вид платежу складає 209850,37 грн). Різниця митних платежів що сплачені із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні склала 250206,21 грн. 1,5 % з цієї суми склали 3753,09 грн.»;

- «стосовно зарахування судового збору по справі №160/19322/24 (суддя Серьогіна О.В.). Просимо суд урахувати, що по справі №160/19322/24 суддя Серьогіна О.В. винесла ухвалу від 19.07.2024 про повернення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів».

Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд зазначає наступне.

Стосовно доводів позивача про різницю митних платежів, що сплачені із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні та склала 250206,21 грн., суд приймає їх як обгрунтовані та враховує при визначені суми судового збору.

Щодо доводів позивача про необхідність врахування судового збору, сплаченого у справі №160/19322/24, оскільки судом винесено ухвалу про повернення позову без розгляду, суд критично ставиться до таких висновків позивача та зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з приписами частини 10 цієї ж статті заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями частини 5 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Як встановлено судом та зазначалось в ухвалі від 26.07.2024, і позивачем не заперечується, до позовної заяви у даній справі ним було додано платіжну інструкцію від 02.07.2024 №379. Зазначена квитанція прикріплена та обліковується в іншій адміністративній справі - №160/19322/24. Позовну заяву у зазначеній справі суд повернув позивачеві. При цьому судовий збір сплачений за подання вказаної позовної заяви належним чином зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачу у встановленому законом порядку не повертався.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.

Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви.

Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до доданої квитанції у справі №160/19322/24. Однак така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах даної справи.

Отже, з огляду на викладене, суд зазначає, що наявна в матеріалах справи квитанція не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не підтверджено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у межах справи №160/19776/24.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач вимоги ухвали суду від 26.07.2024 в частині надання квитанції про сплату судового збору в межах даної справи не виконав, недоліки позовної заяви в цій частині не усунув, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання ухвали суду не звернувся.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді Пак» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська