Рішення

від 31.07.2024 по справі 320/1695/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року справа №320/1695/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОК.» про надання дозволу на реалізацію майна.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також позивач, ГУ ДПС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОК.» (далі по тексту також відповідач, ТОВ «ЖОК.»), у якому просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 14358191,26 грн, який складається з податкового боргу з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, у розмірі 6323636,23 грн та податку на додану вартість 8034555,03 грн.

Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, а саме:

- надсилав податкову вимогу від 24.04.2017 №6255-17, вручену відповідачу 03.05.2017;

- прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 24.04.2017 №6255-17, на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу від 16.06.2017 №1/26-15-17-07-15;

- зареєстрував податкову заставу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження;

- звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості у межах адміністративної справи №826/12038/19, за результатами розгляду якої рішенням від 21.06.2019 стягнуто з розрахункових рахунків ТОВ «ЖОК.» податковий борг у розмірі 11666881,74 грн;

- направив до банківських установ інкасові доручення.

Однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, інкасові доручення були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника.

З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не було здійснено усіх передбачених законодавством заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: стягнення з дебіторів підприємства сум дебіторської заборгованості.

Відповідач зауважує про порушення позивачем черговості вжиття заходів погашення податкового боргу.

Крім того, відповідач вважає, що позов поданий з пропуском строків звернення, оскільки податкова вимога сформована 24.04.2017, акт опису майна у податкову заставу 16.06.2017 та, цитуючи положення Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного кодексу України, просить залишити позов без задоволення з підстав пропуску позовної давності.

Позивачем подано до суду клопотання/заяву, в якій зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві не визнає та заперечує наведені відповідачем доводи та вимоги, викладені у відзиві, та зазначає, що звернувся до суду з цим позовом після того як направлення інкасових доручень до банківських установ не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «ЖОК.» (ідентифікаційний код 39105605, адреса: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 37-А, кв. (оф.) 1) перебуває на обліку ГУ ДПС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.

Позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 14358191,26 грн, який складається з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, у розмірі 6323636,23 грн та податку на додану вартість у сумі 8034555,03 грн, на підтвердження чого надав розрахунок боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також ІКП відповідача.

Відповідачу була направлена податкова вимога від 24.04.2017 №6255-17 про сплату податкового боргу у розмірі 11671714,23 грн, отримана платником податків 03.05.2017.

3 метою опису майна у податкову заставу, Головне управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від №6255-17 від 24.04.2017 про опис майна у податкову заставу на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу №1/26-15-17-07-15 від 16.06.2017, яким у податкову заставу описано рухоме майно платника податків.

В акті опису майна у податкову заставу від 16.06.2017 №1/26-15-17-07-15, підписаному податковим керуючим та платником податків, міститься перелік майна, описаного у податкову заставу, на загальну суму 360343,24 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 у справі №826/12038/17 стягнуто з рахунків ТОВ «ЖОК.» в обслуговуючих банках податковий борг у розмірі 11666881,74 грн, з яких податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 6192636,87 грн, податок на прибуток приватних підприємств у сумі 5474244,87 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації ТОВ «ЖОК.» має відкриті банківські рахунки: в АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в АТ «Асвіо Банк» НОМЕР_3 .

З метою виконання рішення суду про стягнення податкового боргу позивачем до означених вище банківських установ надсилались платіжні інструкції на суму податкового боргу, а саме:

- до АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві - платіжні інструкції від 29.09.2022 №4729/26-15-13-05-39 та №4728/26-15-13-05-39, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника;

- до АТ «Асвіо Банк» - платіжна інструкція від 29.09.2022 №4730/26-15-13-05-39, яка була повернута з частковим виконанням на суму 110,27 грн.

Оскільки заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21.

У зв`язку з цим суд визнає безпідставними викладені у відзиві на позов твердження відповідача про те, що позивачем не було здійснено усіх передбачених законодавством заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: стягнення з дебіторів підприємства сум дебіторської заборгованості, оскільки вчинення таких дій не є необхідною передумовою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Водночас, контролюючий орган, у даному випадку, порушив вищевказану черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна в сумі 14 358 191,26 грн, не виконавши свій обов`язок спочатку стягнути дану суму боргу за рахунок грошових коштів, оскільки додане до матеріалів справи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 у справі №826/12038/17 свідчить про вжиття позивачем заходів щодо стягнення коштів з банківських рахунків на суму 11 666 881,74 грн.

Позивач не надав суду доказів звернення до суду з позовом про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, податкового боргу у розмірі 2 691 309,52 грн (14 358 191,26 грн - 11 666 881,74 грн), внаслідок чого вимога про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в сумі 2 691 309,52 грн є передчасною.

Правовий висновок Верховного Суду щодо саме такого розуміння вищенаведених норм Податкового кодексу України викладено у постанові від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо заявленого у відзиві на позовну заяву клопотання про застосування до цього позову позовної давності та залишення його без задоволення з підстав пропуску позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм».

Таким чином, незважаючи на посилання відповідача на положення Цивільного кодексу України щодо застосування строків позовної давності та клопотання про залишення позову без задоволення з підстав пропуску позовної давності, який не підлягає застосуванню в межах спірних відносин, означене клопотання розглядається судом як клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду.

Підстави для залишення позову без розгляду передбачені статтею 240 КАС України.

Так, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Суд наголошує на тому, що визначений статтею 240 КАС України перелік підстав для залишення позову без розгляду є вичерпним.

Положеннями абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Водночас, визначене положеннями статті 95 ПК України право контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі виникає у нього лише після здійснення ним за платника податків і на користь держави усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності і лише в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи, що останнім документально підтвердженим заходом щодо погашення податкового боргу, направленим на стягнення з відповідача податкового боргу, є направлення до банківських установ, які обслуговують ТОВ «ЖОК.» інкасових доручень від 29.09.2022 та їх повернення 14.10.2022 та 20.10.2022, та приймаючи до уваги, що позивачем сформовано позовну заяву в системі «Електронний суд» 28.12.2022, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачем не порушено.

Посилання ж відповідача на положення Цивільного кодексу України суд визнає безпідставними, оскільки відповідно до статті 1 ЦК України Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з цим, підстави для залишення без розгляду ГУ ДПС у м. Києві відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 11 666 881,74 грн. (одинадцять мільйонів шістсот шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 74 коп.) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОК.», що перебуває у податковій заставі.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.