Рішення

від 29.07.2024 по справі 320/30420/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2024 року справа №320/30420/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ГРАНТІС Т" до ГУ ДПС у Київській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ГРАНТІС Т" (далі - позивач) з позовом до ГУ ДПС у Київській області (далі - відповідач-1), ДПС України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 від 05.04.2023р. №692/04;

- про зобов`язання відповідача-2 поновити реєстрацію позивача платником ПДВ шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників ПДВ зі збереженням індивідуального номера - 398149626545;

- про зобов`язання відповідача-2 поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, які були наявні до прийняття спірного рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача-1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідачами подано до суду відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що у спірних правовідносинах контролюючі органи діяли згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, 05.04.2023р. Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення №692/04, в якому комісія у складі заступника начальника ГУ ДПС у Київській області встановила, що ТОВ "ГРАНТІС Т" протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту за період з березня 2022р. по лютий 2023р. включно.

Разом з тим, представник товариства зазначив, що позивач не мав можливості здійснення господарської діяльності через блокування діяльності підприємства контролюючим органом, що підтверджується рішеннями ГУ ДПС у Київській області від 11.01.2021р. №2356, 22.04.2021р. №45390, від 05.05.2021р. №49618, від 08.02.2023р. №17166, якими позивача було визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріям ризиковості платника податку, результатом чого стало автоматичне зупинення реєстрації податкових накладних позивача та втрата ділових зв`язків із постачальниками і покупцями.

Рішенням контролюючого органу від 07.03.2023р. №31058 встановлено невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, після чого господарську діяльність товариства було відновлено.

Позивач вказує на те, що 01.03.2023р. ним подавалась до контролюючого органу податкова декларація за лютий 2023р., та тим самим були задекларовані податкові зобов`язання за операціями, що оподатковуються за основною ставкою на суму ПДВ 8 000 000,00 грн., втім операція фактично не відбулась з вини контрагента позивача - ТОВ "Емпоріум Пропертіз", який скористався своїм правом на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку (повідомлення №17/02-1 отримано позивачем 17.02.2023р.).

Простій товариства у період з 24.02.2022р. по 14.04.2022р. пояснюється позивачем з посиланням на введення воєнного стану в Україні.

Не погоджуючись із правомірністю наведеного рішення відповідача-1, позивач звернувся до суду із позовом з метою його оскарження в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрація платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з вимогами п. 184.2 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Згідно з вимогами п. 184.3 ст. 184 ПК України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

Відповідно до вимог п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Пунктами 184.5-184.6 статті 184 ПК України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналогічні за змістом приписи викладені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 (далі - Положення No1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Зі змісту означених норм вбачається, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є нездійснення платником податків господарської діяльності шляхом укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою неподання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення слугувало те, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, (підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ), що за доводами відповідача підтверджується Реєстром поданих податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців від 31.03.2023р. №1021/10-36-04.

Згідно з пунктом 5.5 Положення N 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які вони подані.

Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе, зокрема, у випадку подання платником ПДВ декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, мотивуючи спірне рішення відповідач-1 вказує на те, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців, а саме з березня 2022р. по лютий 2023р. включно подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та мав за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що мають місце у даному випадку, суд враховує введений в країні воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 зі змінами із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р., строк дії якого триває дотепер.

Водночас, Законом України від 03.03.2022р. №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану, яким підрозділ 10 Розділу XX Податкового кодексу України доповнено, зокрема, згідно пункту 69 установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Пунктом 69.1 визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (в редакції чинній на 22.03.2022р.).

У відповідності до Закону від 24.03.2022р. №2142-IX, який набув чинності з 05.04.2022р., у вказаному пунктв 69.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Також, суд зазначає, що до 27.05.2022р. підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України діяв в редакції, відповідно до якої, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності з 27.05.2022р., для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Відповідно, для контролюючого органу припинено зупинення перебігу строків щодо перевірки дотримання платниками податків строків реєстрації податкових накладних, подання звітності тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків та в свою чергу, мають враховуватись положення пунктом 69.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України згідно якого платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, з обов`язковим виконанням таких обов`язків на визначених законом період (протягом трьох місяців до 05.04.2022р., протягом шести місяців з 05.04.2022р.) після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Тобто податковим органом до періоду, з яким законодавець пов`язує настання наслідків у вигляді анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а саме «протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту», включено період з 03.03.2022р. по 27.05.2022р. який не мав бути включений, адже цей проміжок часу є періодом, в якому для платників податків та контролюючих органів був зупинений перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За таких обставин оскаржуване рішення прийнято без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення суд зазначає наступне.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено «Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569).

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством. Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.07.2020 у справі №520/5627/19, від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Аналіз вказаних вище законодавчих норм свідчить про те, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень Державної податкової служби України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 21.07.2020 у справі №820/1053/16 та від 22.07.2020 у справі №520/5627/19.

Таким чином, вимога позивача поновити його облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є ефективним способом захисту та підлягає задоволенню.

Аналогічного висновку при обранні належного та ефективного способу захисту прав платника податку дійшов Верховний Суд у постановах від 17.12.2020 у справі №820/499/16, від 18.03.2021 у справі № 520/984/19.

Суд зазначає, що зобов`язуючи Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, суд не переймає на себе дискреційні повноваження ДПС, оскільки дискреційність повноважень передбачає можливість діяти на власний розсуд, в той же час, як у випадку скасування на підставі рішення суду анулювання реєстрації платником ПДВ Державна податкова служба України безальтернативно протягом трьох робочих днів зобов`язана відновити в СЕА ПДВ облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки, реєстраційного ліміту (сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН) та здійснити перерахунок (п.20113 ст. 2011 ПК України).

Пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява № 11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (Grande Stevensand Others v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява № 18640/10).

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам сторін, позаяк вони не впливають на викладений вище висновок суду та наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позову.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 8052,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме протиправним рішенням останнього порушено права та інтереси позивача.

Керуючись ст.72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТІС Т" (місцезнаходження: 08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-Б, офіс 110; код ЄДРПОУ 39814963) до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 43141377), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська пл. 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 43141377) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТІС Т" (місцезнаходження: 08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-Б, офіс 110; код ЄДРПОУ 39814963) від 05.04.2023р. за №692/04.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська пл. 8) поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТІС Т" (місцезнаходження: 08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-Б, офіс 110; код ЄДРПОУ 39814963) платником податку на додану вартість з 01.07.2015р. (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 398149626545.

4. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська пл. 8) поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТІС Т" (місцезнаходження: 08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-Б, офіс 110; код ЄДРПОУ 39814963) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 05.04.2023р. за №692/04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТІС Т" (місцезнаходження: 08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-Б, офіс 110; код ЄДРПОУ 39814963) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн. (вісім тисяч п`ятдесят дві гривні).

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.