Рішення
від 02.08.2024 по справі 460/6821/24
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2024 року м. Рівне№460/6821/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави доСарненської міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Сарненської міської ради Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності Сарненської міської ради щодо не вчинення дій з метою взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: земляної насипної дамби, яка розміщена на ставку площею 5,8435 га, що знаходиться на території Сарненської міської ради, зобов`язавши Сарненську міську раду вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна, а саме: земляної насипної дамби, яка розміщена на ставку площею 5,8435 га, що знаходиться на території Сарненської міської ради.

Ухвалою суду від 27.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що в супереч чинного законодавства заходи щодо взяття на облік гідротехнічної споруди, а саме земляної насипної дамби, що знаходиться на території Сарненської територіальної громади, відповідачем не вжито, чим допущено протиправну бездіяльність. Сарненська міська рада не має відомостей щодо балансоутримувача (власника) гідротехнічної споруди (земляна насипна дамба), розміщеної на водному об`єкті, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5625484400:08:002:0037, відповідно заходи щодо взяття на облік вказаної гідроспоруди не вживалися. Стверджує, що відповідач свідомо уникає вирішення вказаного питання, допускаючи протиправну бездіяльність. Разом із тим, взяття у комунальну власність об`єднаної територіальної громади безгосподарських гідротехнічних споруд дасть можливість вирішувати питання збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям пов`язаних з водним фактором, забезпечити безаварійний пропуск льодоходу, повені та паводків на водних об`єктах.

Відповідач надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за наявними у справі матеріалами

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, то відповідно до вимог ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд врахував наступне.

Біля с. Стрільськ Сарненської міської ради (ліквідованої Любиковицької сільської ради Сарненського району) розташований водний об`єкт (ставок) площею 5,8435 га.

01.11.2012 між Сарненською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно п. 2 якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,8435 га, у тому числі внутрішні-води - 5,8435 га, з них під ставками - 5,8435 га.

18.04.2016 між Рівненською обласною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди водного об`єкта № 17, за умовами якого останньому в оренду передано водний об`єкт для рибогосподарських потреб, площею 5,8435 га, розташований на території Любиковицької сільської ради Сарненського району Рівненської області.

Вищевказаний ставок знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5625484400:08:002:0037, площею 5,8435 га.

Згідно п. 3 вказаного договору встановлено, що у межах об`єкта оренди розміщена гідротехнічна споруда - земляна насипна дамба в східній частині ставка, шириною по гребеню 3,0 м., максимальною висотою 2,0 м. Кріплення укосів виконане посівом багаторічних трав. Відповідно до п. 4 договору оренди водного об`єкта № 17 від 18.04.2016, об`єкт оренди не передається разом з гідротехнічними спорудами. Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено до 08.05.2038.

На підставі рішення Сарненської міської ради від 11.08.2023 № 1506 «Про припинення дії договору оренди землі на земельну ділянку площею 5,8435 га, кадастровий номер 5625484400:08:002:0037, шляхом укладання додаткової угоди від 03.11.2023 до договору оренди землі від 01.11.2012 достроково припинено дію договору оренди землі, укладеного між Сарненською міською радою та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,8435 га, кадастровий номер 5625484400:08:002:0037, цільове призначення для рибогосподарських потреб.

На вищевказаний водний об`єкт, який перебував в оренді ОСОБА_1 , у 2015 році розроблено та погоджено паспорт водного об`єкта.

Відповідно до паспорта вказаного водного об`єкту - ставка площею 5,8435 га встановлено, що останній розташований біля с. Стрільськ на території Любиковицької сільської ради Сарненського району Рівненської області. Назва річки (водотоку), на якому розташований водний об`єкт - меліоративний канал о/с «Яринівка», ліва притока р. Михайлівка (басейн ріки Случ). Місцезнаходження греблі, водного об`єкту, відстань від гирла річки до греблі - ставок знаходиться на відстані 1,3 км на схід від с. Стрільськ на території Любиковицької сільської ради, відстань від гирла каналу до греблі ставка 1,15 км.

Відомча приналежність гідровузла (власник, балансоутримувач) не встановлено.

Розділом 4 паспорта водного об`єкта «Характеристика греблі» закріплено, що насипна дамба розташована зі східній частині ставка. Матеріал - земляна. Конструктивні параметри: ширина по гребеню - 3 м, максимальна висота -2 м, відмітка верха греблі, м БС (максимальна) -150,8 м, відмітка верха греблі, м БС (мінімальна) - 150,7 м. Закладання укосів: верхового - 1:2, низового - 1:1,5. Кріплення укосів: верхового та низового - посів багаторічних трав. Не проїзна.

Згідно розділу 5 паспорта водного об`єкта «Характеристика водоскидної споруди», водоспускна споруда типу «Монах» розташована в тілі ставка в східній частині. Матеріал - залізо, труба д.50 мм. Конструктивні параметри: водопровідна частина - 2,5 м, вид регулювання - дерев`яні шандори, пропускна здатність водоскидної споруди - 2,35 мЗ/с.

Відповідно до інформації, Північного міжрайонного управління водного господарства від 18.04.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 5625484400:08:002:0037, яка розташована біля с. Білятичі, перебуває у комунальній власності Сарненської міської ради.

Згідно інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях № 10-02.1-17/2 від 29.05.2024, гідроспоруда - земляна насипна дамба в східній частині ставка, що розміщена на водному об`єкті №17 (ставку), яка знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5625484400:08:002:0037, не перебуває на обліку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Відповідно до листа Сарненської міської ради №1058-02/17 від 15.05.2024, відомості щодо гідротехнічних споруд, які розміщені на даному водному об`єкті у міській раді відсутні. Земельна ділянка з кадастровим номером 5625484400:08:002:0037 на даний час перебуває у комунальній власності Сарненської міської ради.

Таким чином, гідротехнічна споруда, а саме земляна насипна дамба, яка розміщена на ставку площею 5,8435 га, що знаходиться на території Сарненської міської ради, є безхазяйною.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, згідно якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Тобто, прокурору надане право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Так, згідно частини першої статті 1 Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) це об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Статтею 12 Закону України «Про аквакультуру» передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Тобто, відповідачу у справі, органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.

Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не вчинено заходів щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме вищенаведеної гідротехнічної споруди.

В порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме земляної насипної дамби, яка розміщена на ставку площею 5,8435 га та зобов`язання відповідача звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме земляної насипної дамби, яка розміщена на ставку площею 5,8435 га

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог, оцінивши надані учасниками справи докази суд приходить до висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не залучались свідки та не проводились експертизи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави до Сарненської міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Сарненської міської ради Рівненської області щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме: земляної насипної дамби, яка розміщена на ставку площею 5,8435 га, що знаходиться на території Сарненської міської ради.

Зобов`язати Сарненську міську раду Рівненської області звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме: земляної насипної дамби, яка розміщена на ставку площею 5,8435 га, що знаходиться на території Сарненської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 серпня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Сарненська міська рада Рівненської області (вул. Широка, буд. 31,м. Сарни,Сарненський р-н, Рівненська обл.,34503, ЄДРПОУ/РНОКПП 04057770)

Суддя Н.В. Друзенко

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.08.2024
Оприлюднено05.08.2024
Номер документу120781835
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками

Судовий реєстр по справі —460/6821/24

Рішення від 02.08.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Н.В. Друзенко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні