Рішення

від 02.08.2024 по справі 560/5975/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5975/24

РІШЕННЯ

іменем України

02 серпня 2024 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" звернулось до суду з адміністративним позовом за №529/01-18 від 17.04.2024 в якому просить: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2023 №UA400000/2023/000267/2, яке винесене Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України. 2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.10.2023 №UA400030/2023/000114, яка винесена Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

У позові позивач пояснив, що у жовтні 2023 року по договору поставки №104 від 01.04.2022 отримав товар від продавця - Geberit Produktions GmbH, зокрема, змивну клавішу (кнопка) Geberit Delta01, для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) за ціною 10,04 євро за одиницю (672 шт.), надалі - Товар 1, щодо якого з митним органом є спір.

При проведенні процедур митного оформлення Хмельницька митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2023 №UA400000/2023/000267/2 у відношенні Товару 1, збільшивши його вартість за одиницю до 17.6234 євро / шт. Підставою для таких дій стало, встановлення митним органом, що подібний товар імпортувався іншим імпортером за декларацією від 19.09.2023 №UA100060/2023/422640 (на яку Хмельницька посилається в Рішенні про коригування) та застосування Хмельницькою митницею другорядного методу митного оформлення - за ціною ідентичного товару. Позивачем надавались митному органу додаткові документи. Вважає, що у контролюючого органу не було обгрунтованих підстав як для витребування додаткових документів так і для переходу до другорядного методу митного оформлення враховуючи норми МК України. Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. Звертає увагу, що митним органом повинні братися до уваги тільки ті недоліки, які впливають на можливість встановлення відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів. З урахуванням умов поставки FCA (Інкотермс 2020) витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються у ціну товару, як і витрати по пакуванню товару (арк. спр.3-20).

Відповідно до ухвали від 29.04.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр.75-76).

У Відзиві на позов за №7.26-10/207 від 09.05.2024 відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що оскаржувані рішення та картка винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені нормами МК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень митним органом. Декларант, знаючи що продавець та покупець є пов`язаними особами, під час подання митної декларації, не надав доказів того, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваних товарів. Подані до митного оформлення документи не містили таких складових митної вартості, як: вартість навантаження; витрат на страхування; вартість ящиків, тари (контейнерів), або іншої упаковки. Крім цього, декларантом не було усунуто розбіжності додатково поданими документами щодо включення окремих складових митної вартості у відповідності до ч.6 ст.54 МК України (арк. спр.81-89).

Позивач надав відповідь на Відзив від 14.05.2024 в якій вказує, що митний орган порушив МК України при винесенні оскаржуваних рішень, і просить позов задовольнити (арк. спр.150-157).

У запереченні на відповідь на Відзив від 24.05.2024 відповідач просить відмовити у задоволенні позову, так як позивач не спростовує доводи митного органу щодо наявності підстав для винесення рішень, які є предметом судового розгляду (арк. спр.164-166).

Щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд вважає, що для цього немає підстав з урахуванням відсутності відповідного клопотання позивача, характеру спірних правовідносин та предмету доказування.

Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані учасниками справи докази, враховуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, беручи до уваги наступне.

Між приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (покупець) та Geberit Produktions GmbH (продавець) 01.04.2022 укладено договір поставки №104 (далі - Договір), предметом якого була поставка позивачу товару (далі - товар), зазначеного в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (п. 1.1) та на підставі окремих замовлень покупця на умовах FCA (Інкотермс 2020) (п. 4.1) (арк. спр.106-111).

Також, позивач (клієнт) уклав Договір про послуги з організації і виконання перевезень вантажів з Приватним підприємством "ЛУГУКТРАНС" (перевізник) №09/10/21 від 09.10.2023, яке як експедитор уклало Договір перевезення та транспортного експедування за №31012023-1 від 31.01.2023 з перевізником ТОВ "ВТ Транссервіс" (арк. спр.110-114).

На запити митного органу позивач, відповідно до супровідних листів за №1335/01-18 та №1338/01-18 від 20.10.2023, надав контролюючому органу документи (арк. спр.26-72).

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2023 №UA400000/2023/000267/2 воно винесено щодо товару: змивна клавіша (кнопка) Geberit Delta01, для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) у кількості 672 штук (далі - Товар 1). Обставинами прийняття рішення та джерелами інформації, що використовується митним органом для визначення митної вартості вказано, що документи подані згідно ч.2 та ч.3 ст.54 МК України містять розбіжності, не підтверджують всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митного оформлення рівень митної вартості (арк. спр.23).

У Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.10.2023 №UA400030/2023/000114 вказано причину її прийняття, а саме: "В митному оформленні відмовлено на підставі ч. 6 ст. 54 МК України, а саме: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 МК України, відсутність у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України. Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості від 20.10.2023 №UA400000/2023/000267/2." (арк. спр.24-25).

З урахуванням пояснень сторін та матеріалів справи видно, що вони не оспорюють: 1) поставку у жовтні 2023 за Договором товару: змивна клавіша (кнопка) Geberit Delta01, для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) у кількості 672 штук (далі - Товар 1); 2) пов`язаність позивача - покупця Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" з експортером - продавцем "Geberit Produktions GmbH, Німеччина, тому це не потребує доказування в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України.

Щодо пов`язаності осіб при митному оформленні товару, суд зазначає, що згідно з ч.12 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів, відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Згідно з умовами поставок FCA (Інкотермс 2020), продавець повинен доставити вантаж покупцеві разом з супровідними документами, допомогти йому отримати необхідні ліцензії та надати товар обраним самостійно або зазначеним покупцем способом в призначене місце. Крім того, він несе відповідальність за все, поки товар не буде доставлений та зобов`язаний оплатити всі витрати до поставки, в тому числі і експортні. Усі документи, маркування та упаковка товару теж покладають на плечі продавця. Натомість покупець зобов`язується оплатити товар, отримати імпортну ліцензію та інші документи та прийняти поставку. Він оплачує витрати на імпорт вантажу, витрати після його поставки, а також в разі невиконання своїх зобов`язань перевізником.

Суд не ставить під сумнів право контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом, адже це є його обов`язком, відповідно до вимог МК України.

Частинами 1 - 4 ст.54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1- 3 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган: 1) може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відповідно до ч.6 ст.54 МК України; 2) повинен встановити обставини вказані у частинах 1-2 ст.58 МК України необхідні для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, після чого може застосовувати другорядні методи визначення митної вартості товарів (п.2 ч.1 ст.57 МК України).

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач довів позовні вимоги. Адже, відповідач не встановив порушень позивача щодо декларування у митній декларації №23UA400030004006U4 (арк. спр.90) отриманого Товару 1 по Договору, митна вартість якого підтверджена доказами, які надавались Приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН". Зокрема, митний орган не встановив не надання декларантом витребуваних митним органом документів, а також розбіжностей та не підтвердження всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому є безпідставними сумніви контролюючого органу щодо митної вартості Товару 1. Вимога митного органу про підтвердження таких складових митної вартості, як: вартість навантаження; витрат на страхування; вартість ящиків, тари (контейнерів), або іншої упаковки спростовується умовами поставки - FCA (Інкотермс 2020). Крім цього, митний орган фактично не пояснює в оскаржуваних рішеннях та суду, які саме конкретно числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари він використав (назва, сума, інше). Також, потрібно враховувати, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим, чого фактично немає у цьому випадку щодо оскарження двох рішень митного органу, тому з урахуванням встановленого у суді та наданих доказів, позов задовольняється.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів від 20.10.2023 №UA400000/2023/000267/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) від 20.10.2023 №UA400030/2023/000114.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 серпня 2024 року

Позивач:Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, 136,м. Славута,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30000 , код ЄДРПОУ - 32285199) Відповідач:Хмельницька митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560) Головуючий суддя А.І. Петричкович