Ухвала

від 31.07.2024 по справі 758/7647/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №758/7647/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/4859/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

підозрюваного: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - залишено без задоволення.

Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього строком до 17 серпня 2024 року в межах строку досудового розслідування наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (зареєстрований), а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; заборонити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ознайомлено та вручено підозрюваному під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Роз`яснено підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 у розмірі 908 400 грн, що складає 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на нього обов`язку внесення коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення наступних обов`язків підозрюваного в межах строку досудового розслідування протягом 2 місяців: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; заборонити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

Уважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

У мотивування скарги зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України.

Вказує, що внаслідок виконання злочинних дій ОСОБА_15 та ОСОБА_7 заволоділи торгово-матеріальними цінностями, що належать ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА», чим завдано збитків вказаним товариствам на загальну суму 6 829 324 грн.

Звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи невідворотність покарання; незаконно впливати на представника потерпілого, потерпілих, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_7 з метою впливу на свідків у даному кримінальному провадженні 18 квітня 2024 року здійснив телефонний дзвінок одному із свідків - ОСОБА_16 , зважаючи на санкцію статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомивши невідворотність строку покарання за вчинення кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, несвоєчасного прибуття до органу досудового розслідування, прокуратури, суду, що призведе до затягування розслідування та порушення розумних строків розслідування кримінального провадження.

На підставі викладеного вважає, що лише максимально визначена у пункті 3 частини п`ятої статті 182 КПК України сума застави, а саме у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 грн, здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, заслухавши думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу управління поліції в метрополітені ГУ НП в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12023100120000198, відомості про яке 19 грудня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_15 на підставі протоколу №01/18 загальних зборів учасників від 25 квітня 2018 року товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІПРОМТЕК» (код ЄДРПОУ 39142390) (надалі - ТОВ «МЕДІПРОМТЕК»), наказу №01/18-к від 25 квітня 2018 року ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» призначений на посаду директора ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та на підставі протоколу №1/18 загальних зборів учасників від 27 липня 2018 року товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» (код ЄДРПОУ 13691282) (надалі - ТОВ «ПОДІЛ-АРТА»), наказу №8-к від 15 серпня 2018 року ТОВ «ПОДІЛ-АРТА» призначений на посаду директора за сумісництвом ТОВ «ПОДІЛ-АРТА».

Відповідно до пунктів 48, 49, 52, 53, 54, 55 Статуту ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» затвердженого протоколом № 01/18 загальних зборів учасників від 25 квітня 2018 року - виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є колегіальний орган - Дирекція Товариства, до складу якої входять Генеральний директор та Директор. Генеральний директор та директор є посадовими особами Товариства. Директор призначається та звільняється зборами учасників. Директор підзвітний Загальним зборам учасників і організовує виконання його рішень, діє від імені Товариства в межах, встановлених даним Статутом.

Директор Товариства:

-затверджує поточні плани діяльності Товариства і заходів, необхідних для вирішення його завдань;

-затверджує щорічний кошторис, штатний розклад та посадові оклади співробітників, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання;

-видає накази і розпорядження з питань діяльності Товариства в межах своїх повноважень;

-створює органи, підрозділи, необхідні для досягнення статутної мети Товариства;

-приймає рішення про укладання, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (угод, договорів, контрактів) на суму меншу ніж ліміт встановлений Загальними зборами учасників, за винятком тих правочинів (угод, договорів, контрактів), прийняття рішень про укладання, зміну та розірвання по яким відноситься до компетенції Загальних зборів учасників;

-призначає та звільняє Директора колегіального виконавчого органу;

-укладає, змінює та розриває від імені Товариства правочини (угоди, договори, контракти): право на прийняття рішення про укладання, зміну чи розірвання яких належить Директору;

-інші правочини (угоди, договори, контракти), рішення про укладання, зміну чи розірвання яких віднесено до компетенції Загальних зборів учасників, за умови, що таке рішення було прийняте Загальними зборами учасників. Право на укладання, зміну чи розірвання таких правочинів (угод, договорів, контрактів) виникає у Директора з моменту надання йому належно оформленого письмового рішення Загальних зборів учасників;

-розпоряджається майном, майновими правами та коштами Товариства в порядку, передбаченому цим Статутом;

-затверджує акти, що визначають відносини між підрозділами, філіями та представництвами Товариства, інші внутрішні акти Товариства в межах своїх повноважень;

-приймає на роботу та звільняє з роботи працівників, застосовує до них заходи заохочення та стягнення;

-приймає рішення про відрядження працівників;

-організовує ведення бухгалтерського (податкового, статистичного) обліку та звітності;

-видає довіреності, відкриває в банках поточний (розрахунковий) та інші рахунки, має право підпису фінансових документів;

-подає Загальним зборам учасників річний звіт та баланс;

-приймає рішення щодо інших питань поточної діяльності Товариства;

-забезпечує охорону праці.

Директор виконує такі функції: 1) спільно із Генеральним директором: є розпорядником майна та коштів Товариства, затверджує та виконує кошторис, укладає угоди, видає доручення, відкриває та закриває банківські рахунки; 2) затверджує підписом усі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, котрі є основою бухгалтерських записів, у тому числі угоди, зобов`язання, звіти та баланси; 3) зберігає круглу печатку Товариства та відповідає перед Загальними зборами учасників за її збереженість.

Право підпису векселів, грошових зобов`язань, а також будь-якого роду правочинів та (або) угод від імені Товариства має Дирекція, тобто спільно Генеральний директор і Директор Товариства, а також, на підставі відповідного рішення Загальних зборів учасників, інші особи, уповноважені довіреністю

Генеральний Директор або Директор не мають права самостійно (діючи окремо один від одного), якщо немає спеціального погодження Загальних Зборів учасників, вчиняти від імені Товариства будь-які правочини та (або) укладати від імені Товариства будь-якого роду угоди, підписувати векселі, грошові зобов`язання, розпоряджатися коштами та (або) майном Товариства, зокрема коштами на поточних (банківських) рахунках Товариства. Вищезазначені правочини та (або) угоди вступають в дію, а Товариство набуває прав і обов`язків по таких правочинах (угодах) лише з моменту їх затвердження спільним підписом Генерального директора та Директора Товариства або рішенням Загальних зборів учасників.

Відповідно до пунктів 5.2, 5.2.1, 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5 Статуту ТОВ «ПОДІЛ-АРТА» затвердженого протоколом № 1/18 загальних зборів учасників від 27 липня 2018 року - виконавчим органом Товариства є колегіальний орган - Дирекція Товариства, до складу якої входять Генеральний директор та Директор. Генеральний директор та директор є посадовими особами Товариства.

Директор виконує такі функції: 1) спільно із Генеральним директором: є розпорядником майна та коштів Товариства, затверджує та виконує кошторис, укладає угоди, видає доручення, відкриває та закриває банківські рахунки; 2) затверджує підписом усі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, котрі є основою бухгалтерських записів, у тому числі угоди, зобов`язання, звіти та баланси; 3) зберігає круглу печатку Товариства та відповідає перед Загальними зборами учасників за її збереженість.

Право підпису векселів, грошових зобов`язань, а також будь-якого роду правочинів та (або) угод від імені Товариства має Дирекція, тобто спільно Генеральний директор і Директор Товариства, а також, на підставі відповідного рішення Загальних зборів учасників, інші особи, уповноважені довіреністю.

Генеральний Директор або Директор не мають права самостійно (діючи окремо один від одного), якщо немає спеціального погодження Загальних Зборів учасників, вчиняти від імені Товариства будь-які правочини та (або) укладати від імені Товариства будь-якого роду угоди, підписувати векселі, грошові зобов`язання, розпоряджатися коштами та (або) майном Товариства, зокрема коштами на поточних (банківських) рахунках Товариства, при виконанні яких або загальна сума (ціна) яких становить або перевищує 300 000,00 (триста тисяч) гривень 00 копійок. Вищезазначені правочини та (або) угоди вступають в дію, а Товариство набуває прав і обов`язків по таких правочинах (угодах) лише з моменту їх затвердження спільним підписом Генерального директора та Директора Товариства або рішенням Загальних зборів учасників.

Таким чином, в силу покладених обов`язків на директора згідно Статуту ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА», ОСОБА_15 наділений повноваженнями пов`язаними з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванні день та час, не пізніше 15 травня 2022 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, директор ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА» ОСОБА_15 , усвідомлюючи те, що Генеральний директор вказаних Товариств ОСОБА_17 , фактично не здійснює контроль за діяльністю вказаних суб`єктів господарювання, у ОСОБА_15 винник злочинний умисел щодо заволодіння майна вказаних Товариств.

У подальшому, ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що одноособово реалізувати злочинний умисел не зможе, розробив злочинний план, який полягав у заволодінні майном вказаних товариств, залучивши до своєї злочинної діяльності пособника - ОСОБА_7 та ввівши в оману працівників ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА», шляхом доведення до останніх інформації про те, що надалі ОСОБА_7 здійснюватиме неофіційно фактичне управління вказаними товариствами.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванні день та час, але не пізніше 15 травня 2022 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, ОСОБА_15 , здійснюючи поточне управління (керівництво) ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА», будучи в силу своєї посади наділеним правомочністю управляти цими підприємствами, надав злочинну пропозицію ОСОБА_7 щодо вступу у протиправну діяльність з метою пособництва та сприяння у заволодінні майном ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА» під час здійснення господарської діяльності вказаних Товариств, на що ОСОБА_7 , передбачаючи суспільно небезпечні наслідки вказаних дій та бажаючи їх настання, погодився та вступив у злочинну змову із ОСОБА_15 .

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_15 у невстановлений досудовим розслідуванні день та час, але не пізніше 15 травня 2022 року, надав усні вказівки працівникам ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА» про здійснення фактичного управління вказаними товариствами його тестем - ОСОБА_7 та повне підпорядкування останньому під час здійснення господарської діяльності підприємствами.

У подальшому, ОСОБА_7 , будучи непрацевлаштованим працівником та особою, яка не наділена повноваженнями згідно статутів ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА» щодо управління вказаними товариствами, діючи згідно злочинного плану, розробленого директором вказаних товариств - ОСОБА_15 , переслідуючи корисливий мотив та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, починаючи з 15 травня 2022 року до початку листопада 2023 року, здійснював сприяння у вчинені злочинних дій, які полягали у фактичному керівництві ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА», шляхом управління працівниками вказаних товариств, наданні останнім усних вказівок та розпоряджень щодо виготовлення продукції, її відвантаження, закупівлю сировини в обхід фіксації у відділах бухгалтерії вказаних товариств, контроль за залишком коштів на рахунках вказаних товариств, наданням вказівок щодо здійснення оплат, проведення розрахункових операцій та інших протиправних дій.

Внаслідок виконання злочинних дій, ОСОБА_15 та ОСОБА_7 заволоділи торгово-матеріальними цінностями, що належать ТОВ «МЕДІПРОМТЕК» код ЄДРПОУ 39142390 та ТОВ «ПОДІЛ-АРТА» код ЄДРПОУ 13691282, чим завдано збитків вказаним товариствам на загальну суму 6 829 324 грн.

17 червня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України.

21 червня 2024 року старший слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12023100120000198 від 19 грудня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - залишено без задоволення.

Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього строком до 17 серпня 2024 року в межах строку досудового розслідування наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (зареєстрований), а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; заборонити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ознайомлено та вручено підозрюваному під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Роз`яснено підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя виходив з того, що характер кримінального правопорушення та дані щодо особи підозрюваного дають підстави вважати, що останній може незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта у цьому кримінальному провадженні, проте решта ризиків, зазначених в клопотанні, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому заявленому ризику можливо запобігти шляхом застосування найменш суворого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на підозрюваного окремих обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінуються йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України, підтверджується на цьому етапі розслідування наявними у матеріалах судового провадження доказами, зокрема наявними у матеріалах клопотання заявою про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_18 від 19 грудня 2023 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , висновком судово-економічної експертизи від 29 лютого 2024 року.

Також, слідчим суддею визнано доведеним слідчим та прокурором ризик незаконного впливу ОСОБА_7 на свідків, потерпілого, експерта у цьому кримінальному провадженні. Проте, решта викладених у клопотанні слідчого ризиків визнані слідчим суддею необґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про відсутність у клопотанні слідчого переконливого обґрунтування існування ризиків, передбачених пунктами 1,4 частини першої статті 177 КПК України, оскільки, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності вказаних ризиків, зокрема можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів установила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, особу підозрюваного, характер кримінального правопорушення та конкретні обставини інкримінованих йому дій.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

На переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні належним чином обґрунтовано, що усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, несвоєчасно прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури, суду, що призведе до затягування розслідування та порушення розумних строків розслідування кримінального провадження.

Окрім того, як обґрунтовано зазначено слідчим суддею, існує ризик того, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта у цьому кримінальному провадженні, чого достатньо для обрання підозрюваному запобіжного заходу відповідно до статті 194 КПК України.

Посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на те, що заявленому ризику можливо запобігти шляхом застосування найменш суворого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на підозрюваного окремих обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (зареєстрований), а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; заборонити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, не забезпечують впевненості в належній процесуальній поведінці підозрюваного на наступних етапах досудового розслідування, та самі по собі не свідчать про відсутність існування інших вказаних слідчим ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України.

На переконання колегії суддів, дійшовши висновків про недоведеність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України та застосувавши щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, не врахував тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та його наслідки, не співставив вказані обставини із реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у вигляді особистого зобов`язання впевненість у тому, що ОСОБА_7 не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про недоведеність органом досудового розслідування підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Встановлені під час апеляційного розгляду обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів уважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків, про що обґрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно пункту 3 частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Ураховуючи дані про особу підозрюваного, його репутацію, майновий та сімейний стан, вік та стан здоров`я, інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, та беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину та його наслідки, а також розмір завданої згідно матеріалів кримінального провадження матеріальної шкоди товариствам у розмірі 6 829 324 грн, колегія суддів доходить висновку, що застава у вигляді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень у національній грошовій одиниці, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.

На переконання колегії суддів, такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Таким чином, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

За таких обставин, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

При постановленні нової ухвали, колегія суддів ураховує вимоги частини другої статті 196 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, та у випадках, передбачених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно частини сьомої статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Як визначено пунктом 4 частини третьої статті 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Як убачається з матеріалів судового провадження, у межах кримінального провадження №12023100120000198 від 19 грудня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру 17 червня 2024 року, а тому, на час звернення слідчого з клопотанням та на день розгляду слідчим суддею вказаного клопотання, граничним днем закінчення строку досудового розслідування було 17 серпня 2024 року.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

За таких обставин, при постановленні нової ухвали, колегія суддів може визначити строк дії покладених на ОСОБА_7 обов`язків лише до граничного дня закінчення строку досудового розслідування, який існував на час постановлення оскаржуваної ухвали, тобто до 17 серпня 2024 року.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, строком до 17 серпня 2024 року.

Керуючись статтями 176-178, 182, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду ( м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а , код ЄДРПОУ: 42258617, Банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_1 ).

На підставі частини п`ятої статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 17 серпня 2024 року включно.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3