Постанова

від 31.07.2024 по справі 756/19891/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року м. Київ

Справа № 756/19891/21

Провадження: № 22-ц/824/3637/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Мережко М. В., Нежури В. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Карасір Анни Ігорівни в інтересах ОСОБА_1

на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Коробенка С.В.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім І» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім І» (далі - ТОВ «Сучасний дім І», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до акту від 23 березня 2019 року приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс будинок АДРЕСА_2 переданий на обслуговування та експлуатацію ТОВ «Сучасний дім І». ОСОБА_1 є споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ «Сучасний дім І», оскільки є власником квартири АДРЕСА_3 . Позивач належним чином виконав взяті на себе обов`язки з надання відповідачці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, натомість відповідачка належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової територій, у зв`язку з чим з 01 квітня 2019 року по 30 листопада 2021 року утворилася заборгованість на загальну суму 22 763 грн 84 коп. З огляду на вказане, відповідач має сплатити на користь позивача також інфляційні втрати в сумі 1 955 грн 35 коп., 3 % річних у розмірі 883 грн 20 коп.

З урахуванням наведеного, ТОВ «Сучасний дім І» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2019 року по 30 листопада 2021 року у розмірі 22 763 грн 84 коп., інфляційні втрати в сумі 1 955 грн 35 коп., 3 % річних у розмірі 883 грн 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн 00 коп.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року позов ТОВ «Сучасний дім І» задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний дім І»: 22 763 грн 84 коп. - заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2019 року по 30 листопада 2021 року; 1 955 грн 35 коп. - інфляційні втрати; 883 грн 20 коп. - 3 % річних; 2 270 грн 00 коп. - судового збору.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Карасір А.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що відповідно до розпорядження Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації №150 від 16 березня 2010 року «Про визначення балансоутримувачем житлових будинків комплексу по АДРЕСА_4 » відповідно до п.1 даного розпорядження призначено до створення об`єднання співвласників багатоквартирних будинків житлового комплексу по АДРЕСА_4 - ТОВ «Сучасний дім-1». Іншого рішення Оболонською районною у місті Києві державною адміністрації щодо визначення балансоутримувачем житлових будинків комплексу по АДРЕСА_4 не приймалось. Договору про надання послуг обслуговування у ОСОБА_1 із ТОВ «Сучасний дім І», немає, а договір укладений з ТОВ «Сучасний дім-1».

Вказує, що укладений акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс будинок АДРЕСА_2 від 23 березня 2019 року не має ніякого юридичного значення, адже, законом встановлений відповідний порядок визначення, як управителя так і обслуговуючої організації багатоквартирних будинків, з метою уникнення хаосу в визначенні організації, яка саме на даний час обслуговує житловий комплекс АДРЕСА_2 .

Також зазначає, що, посилаючись на фактичність здійснення діяльності позивачам без перевірки таких обставин є абсурдним та незаконним, судом першої інстанції здійснено захист протиправних дій позивача, який здійснює свою діяльності (якщо він її здійснює) не законно та без дозвільних на те документів, коли в силу нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники квартир є співвласниками майна, яке розташовано на їх території та самостійно вправі здійснювати їх утримання без стороннього втручання в право власності на те організації, діяльність якої ставить під сумнів відповідачка. Відповідачка вчасно сплачує усі рахунки, для забезпечення утримання своєї квартири, але платити за вимогою організації, яка не має документів, які б підтвердили її закону діяльність, є не законним, значить логічним є те, що і відповідальність за не виконання своєї діяльності вона також не несе.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Сучасний дім І» заперечує проти апеляційної скарги та зазначає, що твердження скаржника про, начебто, відсутність у позивача права на обслуговування житлового будинку не спростовують наявні у справі докази надання відповідачці послуг з утримання будинку й прибудинкової території упродовж зазначеного періоду саме позивачем. При цьому, відповідачка не надала зустрічного розрахунку (контррозрахунку) боргу. Тобто, доказів на спростування долученого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості відповідачки останньою не надано. Вказує, що згідно із нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Також зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт надання мешканцям послуг по утриманню вказаного житлового будинку та прибудинкової території саме ТОВ «Сучасний дім І», адже це підтверджується наявними у матеріалах справи договорами про надання відповідних послуг та додатковими угодами до них, актами приймання-передачі, актами здачі-приймання робіт, калькуляціями та рахунками-розшифровками, укладеними між ТОВ «Сучасний дім І», як замовником таких послуг, та виконавцями послуг.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року та від 20 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

03 липня 2024 року на підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного суду №538/06.1-01/24 у даній справі призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 від виконання службових обов`язків зі здійснення правосуддя у період з 01 липня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, відповідно до наказу голови суду Головачова Я.В. від 24 червня 2024 року №463-ОС.

Того ж дня відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у даній справі визначено колегію суддів у складі: Невідома Т.О. - головуючий суддя, Нежура В.А., Поліщук Н.В.

Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 19 липня 2024 року змінено суддю раніше визначеної колегії суддів Поліщук Н.В. на суддю Мережко М.В.

За правилом частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 369 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 03 грудня 2010 року, (а.с.16-19, т.1).

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 листопада 2010 №933 затверджено структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, окремо по кожному будинку, зокрема, по будинку АДРЕСА_6 (а.с.21-23, т.1).

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01 серпня 2017 року №932 затверджено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, окремо по кожному будинку, зокрема, по будинку АДРЕСА_6 (а.с.39-44, т.1).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у серпні 2018 року було створено ТОВ «Сучасний дім І», керівником якого є ОСОБА_4 (а.с.45, т.1).

До основних видів економічної діяльності ТОВ «Сучасний дім І», зокрема, відноситься: комплексне обслуговування об`єктів; загальне прибирання будинків; надання інших комерційних послуг; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; організація будівництва будівель; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво трубопроводів; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

23 березня 2019 року комісією у складі представників ТОВ «Сучасний дім 1» та ТОВ «Сучасний дім І» був затверджений акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини - будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з балансу ТОВ «Сучасний дім 1» (код ЄДРПОУ 32772220) на баланс ТОВ «Сучасний дім І» (код ЄДРПОУ 42386489) (а.с.14-15, т.1).

Позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2019 року по 30 листопада 2021 року, яка складає 22 763 грн 84 коп., інфляційні втрати в сумі 1 955 грн 35 коп., 3% річних у розмірі 883 грн 20 коп. (а.с.13, т.1).

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Сучасний дім І», суд першої інстанції виходив з того, що споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Відповідачем не надано доказів сплати грошей за фактично отримані житлово-комунальні послуги з утримання будинку у зазначений період на погашення заборгованості, а тому суд першої інстанції визнав підставним виконаний позивачем розрахунок заборгованості за надані комунальні послуги за вказаний період. Об`єктивних доказів ненадання та (або) надання житлово-комунальних послуг неналежної якості до суду не надано і судом не встановлено, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2019 року по 30 листопада 2021 року у розмірі 22 763 грн 84 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 955 грн 35 коп. та трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 883 грн 20 коп.

Перевіривши такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За правилами ч.4 ст.319, ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до положень п.5, 13, 14 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч.1 ст.5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 цього Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, що позивач не надавав послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_6 . Остання також не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

При цьому, ч.2 ст.78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості з урахуванням трьох процентів річних та інфляційної складової.

Доводи апеляційної скарги, що у ТОВ «Сучасний дім І» на підставі акта приймання-передачі житлового комплексу від 23 березня 2019 року не виникло право на управління та обслуговування вказаного будинку, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що факт надання послуг по утриманню будинку за адресою: АДРЕСА_6 та прибудинкової території саме ТОВ «Сучасний дім І» підтверджується наявними у матеріалах справи договорами про надання відповідних послуг та додатковими угодами до них, актами приймання-передачі, актами здачі-приймання робіт, укладеними між ТОВ «Сучасний дім І», як замовником таких послуг, та виконавцями послуг, калькуляціями та рахунками-розшифровками (а.с.48-250, т.1, а.с.1-16, т.2).

Крім того, колегія суддів враховує, що доказів того, що послуги з утримання вказаного будинку надавала інша особа, з якою відповідачкою здійснювались відповідні розрахунки, суду надано не було.

З урахуванням того, що більшість доводів апеляційної скарги, є ідентичними доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву, та доводам відповідачки у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, висновки суду першої інстанції є достатньо аргументованими, апеляційний приходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому апеляційний враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Карасір Анни Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді М. В. Мережко

В. А. Нежура