ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2024 р.Справа № 440/3462/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,
представника позивача - Гуйванюка Й.Є.,
представника відповідача - Балабана Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024, (головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, повний текст складено 25.04.24 року) по справі № 440/3462/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 87 від 18 січня 2022 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 330.19 від 22 лютого 2022 року з додатком повністю.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 330.19 від 22 лютого 2022 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
За наслідками касаційного перегляду, постановою Верховного Суду від 30.11.2023 скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 в частині задоволених позовних вимог.
В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 залишено без змін.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 прийнято до розгляду адміністративну справу№ 440/3462/22.
24.04.2024 представник позивача подав до суду першої інстанції клопотання про призначення судової економічної експертизи, в якому просив на вирішення експерта поставити такі питання:
1) Чи можливо встановити (визначити) на підставі наявних в матеріалах справи №440/3462/22 документів розмір економічно-обґрунтованих витрат на виробництво теплової енергії ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" у 2022 році?
2) Яким є розмір економічно-обґрунтованих витрат на виробництво ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" теплової енергії у 2022 році по кожній з категорій споживачів, в межах 1 Гкал?
3) Чи перевищують розміри затверджених НКРЕКП у Постанові № 330.19 від 22.02.2022 тарифів на виробництво теплової енергії розмір економічно-обґрунтованих витрат на виробництво такої теплової енергії?
4) Який розмір прибутку буде отримувати виробник теплової енергії ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" у випадку застосування тарифів згідно Постанови № 330.19 від 22.02.2022?
5) Чи буде збитковою діяльність ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за умови виробництва теплової енергії за тарифами відповідно до Постанови № 330.19 від 22.02.2022? Якщо так, то яким буде збиток в гривневому еквіваленті?
6) Чи забезпечують встановлені (відкориговані) тарифи на виробництво теплової енергії згідно Постанови № 330.19 від 22.02.2022 відшкодування ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво такої теплової енергії?
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 клопотання задоволено.
Призначено у справі судову економічну експертизу.
На розгляд експерту поставлено такі питання:
1) Чи можливо встановити (визначити) на підставі наявних в матеріалах справи №440/3462/22 документів розмір економічно-обґрунтованих витрат на виробництво теплової енергії ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" у 2022 році?
2) Яким є розмір економічно-обґрунтованих витрат на виробництво ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" теплової енергії у 2022 році по кожній з категорій споживачів, в межах 1 Гкал?
3) Чи перевищують розміри затверджених НКРЕКП у Постанові № 330.19 від 22.02.2022 тарифів на виробництво теплової енергії розмір економічно-обґрунтованих витрат на виробництво такої теплової енергії?
4) Який розмір прибутку буде отримувати виробник теплової енергії ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" у випадку застосування тарифів згідно Постанови № 330.19 від 22.02.2022?
5) Чи буде збитковою діяльність ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за умови виробництва теплової енергії за тарифами відповідно до Постанови № 330.19 від 22.02.2022? Якщо так, то яким буде збиток в гривневому еквіваленті?
6) Чи забезпечують встановлені (відкориговані) тарифи на виробництво теплової енергії згідно Постанови № 330.19 від 22.02.2022 відшкодування ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво такої теплової енергії?
Проведення експертизи доручено експертам Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.
Провадження у справі № 440/3462/22 зупинено до одержання судом результатів експертизи.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції з посиланням на ст. 102 КАС Українизазначив, що для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, щодо порівнянь собівартості виробництва теплової енергії з рівнем відкоригованих Регулятором тарифів, необхідні спеціальні знання в галузі економіки та бухгалтерського обліку.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), не погодившись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що питання, зазначені в клопотанні Позивача про призначення судової експертизи мають суто правову природу або не потребують спеціальних знань, а тому їх вирішення віднесено до компетенції суду.
Також вказує, що поставлені на вирішення експерту питання не охоплюють вказівок Верховного Суду, які стали підставою для направлення справи № 440/3462/22 на новий розгляд до суду першої інстанції щодо порівнянь собівартості виробництва теплової енергії з рівнем відкоригованих Регулятором тарифів, а направлені на дослідження діяльності позивача в розрізі прибутковості чи не прибутковості тарифів.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважав судове рішення законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1ст. 2 КАС України).
Відповідно дост. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Устатті 1 Закону України «Про судову експертизу»визначено поняття судової експертизи - дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно частин 1-3ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частин 1-4ст. 102 КАС Українисуд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
З аналізу наведених норм вбачається, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Отже, висновок експерта - це засіб доказування, який формується експертом в результаті проведеного дослідження, заснованого на застосуванні спеціальних знань, на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи і складається у формі та в порядку передбаченомуКАС України,Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Обов`язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.
Тобто, призначення експертизи є диспозитивним правом суду виключно коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 330.19 від 22 лютого 2022 року, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2733 шляхом заміни в абзацах другому - шостому пункту 1 цифр "1008,45", "1983,28","1991,69","3396,44", "1684,16" відповідно цифрами "870,91" грн, "1814,37" грн, "1843,68" грн, "3248,05", "1567,80". Додаток до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2733 викладено в новій редакції.
Скасовуючи рішення та постанову судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не здійснили аналізу собівартості виробництва ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» теплової енергії та не здійснили порівнянь такої собівартості з рівнем відкоригованих тарифів. Судами не проведено у повному обсязі оцінку доводам відповідача та позивача щодо встановлення обґрунтованих тарифів на теплову енергію, не досліджено чи встановлені тарифи на теплову енергію є нижче економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання, не досліджено підстав для зміни тарифів за ініціативою НКРЕКП.
Отже, Верховним Судом фактично зроблено висновок про необхідність проведення судами порівнянь собівартості виробництва теплової енергії з рівнем відкоригованих Регулятором тарифів.
Пунктом 1.3 глави 1 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 № 991 (далі - Методика) визначено, що виробнича собівартість - виражені у грошовій формі поточні витрати, які безпосередньо пов`язані з виробництвом електричної та (або) теплової енергії.
Тобто, елементами собівартості теплової енергії є, зокрема: витрати на паливо (природний газ чи кам`яне вугілля);
витрати на електричну енергію;
витрати на заробітну плату з нарахуваннями;
амортизація;
витрати на ремонт і поліпшення основних засобів.
Пункт 1.3 глави 1 Методики визначає, що структура тарифу - структура обґрунтованих витрат ліцензіата (операційних, фінансових витрат та прибутку) на здійснення ліцензованої діяльності, що групуються за економічними елементами, і на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи.
Відповідно до пункту 1.9 глави 1 Методики тарифи на виробництво теплової енергії для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» визначені шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата протягом 2022 року.
Відповідно до пункту 4.14 глави 4 Методики підставою для зміни тарифів за ініціативою НКРЕКП є виявлення за результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії додатково отриманого або недоотриманого доходу за рахунок зменшення витрат на паливо, зміни обсягів відпуску електричної та (або) виробництва теплової енергії, зміни структури запланованих витрат чи інших факторів.
Тобто, вилучення з тарифу відповідно до пункту 4.14 глави 4 Методики це не зменшення витрат в структурі тарифів на плановий період, а зняття економії коштів ліцензіата за попередні періоди.
З наведеного вбачається, що поставлені судом перед експертом питання не охоплюють вказівок Верховного Суду щодо порівнянь собівартості виробництва теплової енергії з рівнем відкоригованих Регулятором тарифів, а направленні на дослідження діяльності позивача в розрізі прибутковості чи не прибутковості тарифів.
Крім того, колегія суддів зауважує, що не передбачено вирішення судовим експертом правових питань, вирішення яких віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Натомість, вищевказані питання є питанням права та підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті.
Постановляючи перед експертною установою питання, суд першої інстанції не обґрунтував неможливості самостійно порівняти собівартість виробництва теплової енергії з рівнем відкоригованих Регулятором тарифів, підстави для зміни тарифів за ініціативою НКРЕКП тощо.
В свою чергу, заявником також не надано жодних доказів, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи.
З урахуванням обсягу заявлених позовних вимог, позивачем не обґрунтовано наявності підстав для призначення експертизи та не зазначено яким чином висновки експерта можуть вплинути на вирішення цієї справи по суті, також позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що для встановлення усіх обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповідні обставини.
Судом першої інстанції не враховано вищезазначеного та поставлено на вирішення експерта питання , що мають суто правову природу та не потребують спеціальних знань, та вирішення яких віднесено до компетенції суду.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у даній справі обставини, та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що необхідність в проведенні експертизи, щодо якої подано клопотання позивачем, відсутня, оскільки у межах цих правовідносин відсутні обставини, з`ясування яких потребує спеціальних знань.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваній ухвалі, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Керуючись ст. ст.308,310,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 440/3462/22 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" про призначення судової експертизи - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 02.08.2024 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2024 |
Оприлюднено | 05.08.2024 |
Номер документу | 120783611 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо державного регулювання цін і тарифів |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Русанова В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні