Ухвала

від 31.07.2024 по справі 160/3613/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3613/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року в адміністративній справі № 160/3613/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ОБСІДІАНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем, 24 липня 2024 року подано апеляційну скаргу.

При перевірці апеляційної скарги судом встановлено, що остання подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 295, 296 КАС України.

Так, приписами ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 13.04.2024 року та апеляційна скарга подана 24 липня 2024 року, тобто зі спливом передбаченого законом строку на апеляційне оскарження.

Водночас, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що вперше ним подавалась апеляційна скарга в строки, передбачені ст. 295 КАС України, яка у зв`язку з недоплатою судового збору, була повернута заявнику. Вдруге, заявник без зволікань подав апеляційну скаргу, яка була повернута у зв`язку з неусуненням недоліків. Також апелянт посилається на те, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника і, які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що утруднило можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті. Крім того, заявник посилається на запровадження воєнного стану в Україні, що вплинуло на режим роботи працівників ДПС України та її територіальних органів.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Щодо посилань скаржника на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.

Фактично, позивач посилається на запровадження воєнного стану як на достатню підставу для поновлення пропущеного строку, проте жодним чином не пояснює, як саме встановлення в країні воєнного стало вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.

У той же час, як було вказано вище, за правовими висновками Верховного Суду само по собі запровадження воєнного стану не є достатньою та безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки заявник має довести наявність зв`язку між порушенням строку та запровадженням воєнного стану.

При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Таким чином, враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд зазначає, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку та поважні причини пропуску зазначеного строку скаржником не наведено.

Крім того, відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене та те, що позивачем подано позов з трьома вимогами немайнового характеру, суд зазначає, що при подані позову сплаті підлягав судовий збір в розмірі 9084 грн. (3028,00х3), а тому при поданні апеляційної скарги на рішення суду заявнику в даному випадку необхідно сплатити судовий збір в сумі 13626,00 грн. (9084*150%) за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код платника); судовий збір, за апеляційною скаргою

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд.

Однак, до апеляційної скарги не додано докази сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема надати суду:

- заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку;

- документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При сплаті судового збору, заявник може врахувати пониження розміру ставки судового збору, пов`язане з поданням апеляційної скарги за допомогою засобів електронного зв`язку.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року в адміністративній справі № 160/3613/24 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС.В. Чабаненко