Постанова

від 02.08.2024 по справі 420/25935/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25935/23

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

26 вересня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.09.2023 року:

- №22536/15-32-07-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за травень 2023 року на суму 704 102,00 грн;

- №22537/15-32-07-02, яким визначено ПДВ на суму 782 424,00, у тому числі за основним зобов`язанням на суму 625 939,00 грн та штрафними санкціями на суму 156 485,00 грн;

- № 22538/15-32-07-02, яким застосовано штрафні санкції на суму 3400,00 грн за нереєстрацію податкової накладної.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» зазначило, що позапланова виїзна перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої ГУ ДПС в Одеській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення, проведена з чисельними порушеннями відповідачем вимог ПК України. Податковий орган формально віднісся до проведення перевірки та просто зазначив, що платник податків не надав всіх документів, ігноруючи суть документів та зміст господарської операції.

Позивач окремо зазначив, що податковий орган дійшов помилкового висновку про обов`язок позивача скласти та зареєструвати податкову накладну за травень 2023 року на суму ПДВ 805 185.00 грн щодо реалізації основного засобу (автомобіля) Volkswagen Tuareg Ambience 3.0 V6. Позивач наголосив, що у квітні 2023 року вказане авто було продано за сумою залишкової амортизації - 6 000.00 грн. Однак відповідач, безпідставно скориставшись приватним інтернет-ресурсом "Авто номера", встановив, що сума реалізації авто становила 71 900 доларів США та визначив, що реалізація авто є постачанням товарів у розумінні 14.1.191 ПК України, а отже в діях позивача є порушення абз.1 п. 201.1 ст. 201 ПК України у вигляді не складання та не реєстрації податкової накладної з ПДВ на суму різниці між визначеною позивачем сумою реалізації 6000 грн та сумою, визначеною відповідачем за допомогою інтернет - ресурсу 2 623 282.00 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що під час документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за період травень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.06.2023 року №9143707175, яка пройшла камеральну перевірку, від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, встановлено заниження ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» податкових зобов`язань на загальну суму 1 330 041,00 грн. Так, позивач, у зв`язку з реалізацією автомобіля VW Touareg Ambience 3.0 V6 TDIWVGZZZCRZMD024760 нижче за ціну фактичної реалізації, на порушення п.п. «а» / «б» п. 185.1 ст. 185 та п.п. «а» / «б» п. 187.1 ст. 187 ПК України, Порядку складання податкової декларації з податку на додану вартість, занизив рядок 1.1 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року на суму 524 856 грн.

Крім того, при проведені інвентаризації, документи, які підтверджують відсутність матеріалів на складі підприємства, а саме: договори відповідального зберігання, акти прийому-передачі ТМЦ по контрагентам ТОВ "ДІФОК", ТОВ "ЛБВ КАРГО", ТОВ "ТРАНСПОРТНО -ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", ТОВ "ВІПАСТЕХ" (оригінали документів) на суму 732 824 грн та на суму 72 361 грн позивачем не надано, про що складено акт від 01.08.2023 року №3287/15-32-07-02-15.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позовну заяву ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт наголосив, що судом першої інстанції не враховано, що ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Зокрема, у зв`язку із ненаданням позивачем документів, які підтверджують відсутність матеріалів на складі підприємства, встановлені розбіжності між даними бухгалтерського обліку (рах. 10, 22, 281) та фактичними залишками ТМЦ на складі підприємства у сумі податку на додану вартість 805 185 грн. З усного пояснення головного бухгалтера ТОВ «ІВВА САПЛАЙ» ОСОБА_1 , відсутні ТМЦ знаходяться на відповідальному зберіганні у постачальників ТОВ "ЛБВ КАРГО", ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Однак, на підставі наданих до перевірки договорів поставки ТМЦ, встановлено, що підприємства-постачальники ТОВ "ЛБВ КАРГО", ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" та ТОВ "ІВВА САПЛАЙ" не мали наміру залишати ТМЦ на відповідальному зберіганні. Крім того, позивачем не надано до перевірки оригінали договорів на відповідальне зберігання ТМЦ (що відсутні при проведенні інвентаризації) та акти прийому-передачі цих ТМЦ, пояснивши, що договори на відповідальне зберігання ТМЦ та акти прийому-передачі у теперішній час знаходяться у засновника підприємства, якій під час війни виїхав за кордон. Фактично, позивач за ТМЦ, по яким встановлено нестачу при проведенні інвентаризації, має лише видаткові та податкові накладні від постачальників. За відсутністю вищезазначених документів позивач безпідставно збільшує податковий кредит.

Крім того, апелянт зазначив, що під час проведення інвентаризації встановлено нестачу ТМЦ на складі підприємства відповідно до інвентаризаційних описів станом на 27.07.2023 року, закуплених у постачальників ТОВ "ДІФОК", ТОВ "ВІПАСТЕХ", ТОВ "КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ". З усного пояснення головного бухгалтера ТОВ «ІВВА САПЛАЙ» ОСОБА_1 відсутні ТМЦ було викрадено співробітниками, станом на 27.07.2023 року співробітники звільнені, на складі ТОВ «ІВВА САПЛАЙ» вищенаведені товари відсутні. Однак, відповідно видаткових накладних на постачання за ТМЦ, які були надані до перевірки ТОВ «ІВВА САПЛАЙ» вищезазначеним постачальникам, за період, що перевіряється, грошові кошти не сплачувало. Станом на 31.05.2023 року у позивача існує кредиторська заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагентам постачальникам: ТОВ "ДІФОК" у сумі 1 453 019 грн, ТОВ "КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ" у сумі 55 500 грн. По контрагенту-постачальнику ТОВ "ВІПАСТЕХ" відсутня заборгованість. З урахуванням вищенаведеного під час проведення перевірки не надано документального підтвердження щодо відповідального зберігання ТМЦ (що відсутні при проведенні інвентаризації) на суму 72 361 грн.

Крім того, позивач на порушення Порядку складання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 невірно визначено суму ПДВ при реалізації автомобіля VW Touareg Ambience 3.0 V6 TDI-WVGZZZCRZMD024760 по бухгалтерському обліку неплатнику податків (фізичній особі) у квітні 2023 року за ціною 6000 грн, замість 2 629 282 грн та не подав на реєстрацію за цією операцією податкову накладну.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Товариство обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.12.2014 року за номером 15561020000054166. Основним видом діяльності за КВЕД є 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Івва Саплай» (ЄДРПОУ 39546888) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, за результатами якої 08 серпня 2023 року ГУ ДПС в Одеській області складено акт №21368/15-32- 07-02-15, встановлено порушення:

п.44.1, п.44.6, ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, Порядку складання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів Україну від 28.01.2016 року № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2022 року №463), в результаті чого, за травень 2023 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на суму 704 102,00 грн та донараховано податкове зобов`язання, яке сплачується до державного бюджету на суму 625 939,00 грн;

вимог абзацу першого п.201.1 та абзацу першого п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями) внаслідок не складання та не реєстрації податкової накладної за квітень 2023 року на суму ПДВ 524 856,00 грн у Єдиному реєстрі податкових накладних у граничний строк до 17.05.2023 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» 21.08.2023 року подало заперечення.

05 вересня 2023 року за результатами розгляду заперечень Державною податковою службою України висновки акту перевірки викладено у такій редакції:

«Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення:

1. - п.44.1, п.44.6, ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями), Порядку складання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів Україну від 28.01.2016 року № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2022 року №463), в результаті чого, за травень 2023 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на суму 704 102,00 грн та донараховано податкове зобов`язання, яке сплачується до державного бюджету на суму 625 939,00 грн., в т.ч.:

за квітень 2023 року на суму 341533 грн.;

за травень 2023 року на суму 284406 грн.

2. вимог абзацу першого п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями) внаслідок не складання та не реєстрації податкової накладної за травень 2023 року на суму ПДВ 805185 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних у граничний строк до 17.06.2023 року.

07 вересня 2023 року на підставі акту перевірки №21368/15-32- 07-02-15 від 08.08.2023 року Головним управління ДПС в Одеській області складено податкові повідомлення-рішення:

- №22536/15-32-07-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за травень 2023 року на суму 704 102,00 грн;

- №22537/15-32-07-02, яким визначено ПДВ на суму 782 424,00, у тому числі за основним зобов`язанням на суму 625 939,00 грн та штрафними санкціями на суму 156 485,00 грн;

- № 22538/15-32-07-02, яким застосовано штрафні санкції на суму 3400,00 грн за нереєстрацію податкової накладної.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на порушення приписів ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не обґрунтовано, за якими фактичними ознаками реалізація автомобіля VW Tuareg Ambience 3.0 V6. є витратами, пов`язаними з постачанням товарів, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання таких об`єктів, а тому є об`єктом обкладання ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 %. Крім того, судом зазначено, що реалізація автомобіля VW Tuareg Ambience 3.0 V6. як основного засобу не є об`єктом оподаткування в розумінні ст. 185 ПК України, отже у позивача не виникає обов`язку щодо складання та реєстрації податкової накладної за фактом його реалізації. Крім того, суд зазначив, що посилання відповідача як на підставу порушення податкового законодавства позивачем та не надання платником податків оригіналів запитуваних документів не відповідає вимогам ст.121 ПК України.

Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з акту перевірки, заниження податку на додану вартість та завищення від`ємного значення суми ПДВ, сталося через:

-виявлення нестачі ТМЦ, придбаних у ТОВ "ЛБВ КАРГО", ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", а також відсутності товару, закупленого у постачальників ТОВ "ДІФОК", ТОВ "ВІПАСТЕХ", ТОВ "КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ";

-заниження вартості автомобілю VW Tuareg Ambience 3.0 V6.

Судова колегія враховує, що відповідно до п.п. 85.2, 85.4, 85.6, 85.8 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Аналіз наведених положень ПК України дає підстав для висновку, що наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для підтвердження правомірності декларування показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати такі первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондується з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів (п.44.1 ст.44 ПК України). Ненадання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.

З акту перевірки вбачається, що 06.12.2016 та 06.03.2019 року позивач уклав відповідно з ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" та ТОВ "ЛБВ КАРГО" договори № 06/12/16 та № 06/03/19 на поставку товарів. Строк дії договорів з часу підписання та до 31.12.2018 та 31.3.2020 року відповідно, крім взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1). Пунктом 8.2 зазначених договорів передбачено, що договір вважається подовженим на тих самих умовах на кожний наступний календарний рік, якщо не одна із сторін не пізніше, ніж за 30 календарних днів до закінчення поточного року дії договору, не заявить про припинення дії даного договору.

З наданих до перевірки копій видаткових накладних та податкових накладних вбачається, що протягом грудня 2019 року червня 2022 року позивач декларував придбання у вказаних контрагентів товару різного призначення: сонячні панелі, гідроаккумулятори, портативні газові плити, ліхтарі лампи, стільці, кейси пластикові тощо, всього на загальну суму 9 956 787 грн, у тому числі ПДВ 1 659 462 грн (стор.25-27 акту перевірки).

В ході інвентаризації основних засобів та матеріальних цінностей, яка проведена на підставі наказу ТОВ «ІВВА САПЛАЙ» № 5574-п від 19.07.2023 із залученням посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області, встановлено відсутність ТМЦ, які придбані у зазначених контрагентів, на суму 3 664 228,58 грн (без ПДВ), ПДВ 732 823,72 грн.

Позивач в ході перевірки надав копії договорів зберігання та актів прийому-передачі ТМЦ, відповідно до яких частка придбаного товару передана на склад постачальника.

Так, згідно договору про надання послуг відповідального зберігання від 27.01.2020 року № 27/01/20 поклажодавець (ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ») передає, а зберігач (ТОВ «ЛБВ КАРГО») зобов`язується приймати на відповідальне зберігання від поклажодавця товар (т.2 а.с.19-20).

Аналогічного змісту позивачем укладено договір відповідального зберігання з ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" від 18.03.2020 року № 18/03/20 (т.2 а.с.73-74).

Згідно актів прийому передачі на відповідальне зберігання вказані постачальники прийняли на відповідальне зберігання товар на загальну суму 3 664 228,58 грн (без ПДВ), ПДВ 732 823,72 грн датою видачі видаткових накладних (т.2 а.с.21-72).

З огляду на те, що позивач не мав як оригіналів договорів, актів прийому-передачі товарів, так і самого товару, а також враховуючи наявність кредиторської заборгованості за придбаний товар у ТОВ "ЛБВ КАРГО", ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", контролюючий орган дійшов висновку про нестачу ТМЦ на вказану суму та нарахував ПДВ за умовний продаж товару відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України у розмірі 732 824,00 грн (стор.23-28 акту перевірки).

Щодо посилань в акті перевірки з приводу ненадання позивачем оригіналів первинних документів судова колегія зазначає, що як зазначалось раніше, відповідно до ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів. Обов`язку платника податків надати оригінали документів Податковий кодекс не передбачає.

Отже, надання ТОВ «ІВВА САПЛАЙ» на запит контролюючого органу засвідчені копії договорів поставки та договорів зберігання, видаткових накладних та актів прийому-передачі товару по вказаним контрагентам відповідає положенням Податкового кодексу.

Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами контролюючого органу про заниження позивачем зобов`язань з ПДВ на суму 732 824,00 грн.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами пункту 1 статті 9 Закону № 996-XIV, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Отже, за своєю суттю, інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і співставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. Нестачу товару можна виявити, коли відомі дані про залишки товару на початок інвентаризації та їх рух (вибуття, надходження) за звітний період. При цьому відомості щодо даних залишку товарів на початок інвентаризації мають встановлюватись на підставі первинної документації та відомостей Книги обліку доходів і витрат.

Пунктом 189.1 статті 189 ПК України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до підпункту 198.5 ст.198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з пунктами 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 ПУ України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу, такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що платник податків зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за товарами/послугами, придбаними з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За обставинами справи позивач скористався правом на податковий кредит по операціям з придбання ТМЦ у ТОВ "ЛБВ КАРГО", ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", що підтверджується актом перевірки та не заперечується позивачем.

Визначальним є питання використання придбаного товару не у господарській діяльності позивача.

Враховуючи що частина придбаного товару, а саме на суму 3 664 118,58 грн (без ПДВ), ПДВ 732 823,72 грн, на думку контролюючого органу, відсутня, такий товар відповідно до п.198.5 ст.195 ПК України вважається умовно проданим та на їх вартість нараховуються податкові зобов`язання.

Судова колегія вважає надані позивачем договори відповідального зберігання, а також акти приймання-передачі на відповідальне зберігання, укладеними з ТОВ "ЛБВ КАРГО", ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", є неналежними та недостатніми доказами на підтвердження реальності взаємовідносин щодо зберігання товару з огляду на таке.

Однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду, є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Погоджуючись з доводами апелянта, що ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» не мали наміру залишати ТМЦ на відповідальному зберіганні, судова колегія враховує, що, як встановлено в ході перевірки, позивач має кредиторську заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» перед ТОВ «ЛБВ КАРГО» на суму 6 021 448,00 грн, перед ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на суму 6 153 289,00 грн.

Отже, позивач не здійснивши оплату за поставлений товар, одразу передав його частину на відповідальне зберігання продавцям.

При цьому, відповідно до умов п.4 договорів від 27.01.2020 року та від 18.03.2020 року послуги зберігання товару складають 100,00 грн на місяць після десятого року зберігання. Тобто, протягом десяти років товар зберігається безкоштовно.

Судова колегія наголошує, що в ході розгляду справи позивачем не наведено розумних економічних причин придбання товару і у той же день передачі його на відповідальне зберігання, яке станом на час розгляду справи триває від двох до чотирьох років. Відсутня і ділова мета для вчинення операцій щодо довготривалового зберігання товару, тим більше для таких товарів, як сонячні панелі та гідроакумулятори.

Крім того, відсутні дані про рух активів у позивача як в період придбання товару, так і при передачі його частини на відповідальне зберігання контрагентам-продавцям.

З додатково наданих пояснень представника ГУ ДПС в Одеській області вбачається, що у червні 2023 року ним проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ», за результатами якої 03.07.2023 року складений акт № 18054/15-32-07-02/40463629. Перевірка проводилась з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ за квітень 2023 року.

З наведеного акту перевірки вбачається, що станом на 30.04.2023 року відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» у ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» рахується товар на суму 1 156 568,34 грн, серед якого вказано: гойдалки, дзеркала, дивани, доводчики дверей, захисні головні убори з пластмаси, шоломи, комплекти роликів, ліхтарі портативні YJ-2886, механізми ARPP 06L, ARPP 06R, модуль софи, ніжки регульовані, ніжки для столу, петлі, підвіси тощо (стор.13-14 акту).

Отже, такий товар як гідроаккумулятори, портативні газові плити, ліхтарі лампи YJ-5868Т, стільці, кейси пластикові, профілі, механізми ARPP-22 тощо у вказаного підприємства на складі не рахується. Більш того, вказаною перевіркою не встановлено наявність складських приміщень у ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» за адресою: 5-та Молочна, с.Першотравневе, Одеської області, у яких згідно договору відповідального зберігання від 18.03.2020 № 18/3/20 має знаходитися товар, що придбаний позивачем (п.1.3 договору). Навпаки, перевіркою встановлено відсутність орендованих складських приміщень, основних фондів, зафіксована відмова у доступі до складського приміщення, на якому знаходиться товар на зберіганні чи на відповідальному зберіганні.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів контролюючого органу про завищення ТОВ «ІВВА САПЛАЙ» зобов`язань з ПДВ на суму 732 823,72 грн внаслідок ненадання належних доказів передачі на відповідальне зберігання товару ТОВ "ЛБВ КАРГО", ТОВ "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на суму 3 664 118,58 грн (без ПДВ).

Наступне порушення, яке вплинуло на заниження зобов`язання з ПДВ, полягає у відсутності на складі ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» під час проведення інвентаризації ТМЦ, які придбані у ТОВ «ВІПАСТЕХ», ТОВ «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ», ТОВ «ДІФОК», всього на суму 361 806,50 грн (без ПДВ), ПДВ - 72 361,00 грн. Вказаний товар складається із ліхтарів на велосипед у кількості 1508 штук, сумок з лицьовою поверхнею з листів пластмаси у кількості 8 731 штук та респіраторів 8825 GT 5000-7513-74350 у кількості 28 штук.

В ході перевірки головний бухгалтер ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» ОСОБА_1 пояснила, що вказаний товар викрадено співробітниками підприємства, тому він відсутній на складі (стор.29 акту перевірки). Але будь-яких документів проведення службового розслідування за фактом викрадення товару зі складу, повідомлення орган полці про крадіжку ТМЦ позивачем як в ході перевірки, так і в ході розгляду справи не надано.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що зазначений в акті перевірки товар, якій придбаний у вказаних контрагентів, знаходиться на відповідальному зберіганні продавців, та ним до суду першої інстанції надані відповідні первинні документи, про викрадення такого товару йому не відомо.

Судова колегія зазначає, що дійсно, позивачем до суду першої інстанції надані первинні документи, а саме: видаткові та товаро-транспортні накладні, які підтверджують факт придбання товару у ТОВ «ВІПАСТЕХ», ТОВ «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ», ТОВ «ДІФОК» у листопаді 2015 року та протягом 2021 року. Наданий також договір відповідального зберігання від 04.07.2023, укладеного позивачем з ТОВ «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ», та акт приймання-передачі товару від 04.07.2023 року а ТТН від 04.07.2024, відповідно до яких ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» передає ТОВ «КІМ» на відповідальне зберігання каністри металеві 20л, у кількості 250 шт., труби зливні для каністри, 250 шт. та каністри 20л у кількості 250 штук (т.2 а.с.14-16). Але доказів передачі на відповідальне зберігання ліхтарів на велосипед, які позивач придбав у вказаного підприємства у листопаді 2020 року, позивач не надав. Також позивач не надав договорів відповідального зберігання з ТОВ «ВІПАСТЕХ» та ТОВ «ДІФОК» та первинних документів, які підтверджували факт передачі товару.

Отже, відсутні документи, які б підтверджували факт передачі позивачем на відповідальне зберігання:

-ТОВ «ВІПАСТЕХ» - респіраторів 8825 GT 5000-7513-74350 у кількості 28 штук,

-ТОВ «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» - ліхтарів на велосипед у

кількості 1508 штук,

-ТОВ «ДІФОК» - сумок з лицьовою поверхнею з листів пластмаси у кількості

8 731 штук.

За відсутністю вказаного товару на складі ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» контролюючим

органом правомірно нараховані податкові зобов`язання з ПДВ з умовного продажу від нестачі ТМЦ за травень 2023 року на суму 72 361,00 грн (відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України ).

Вказаному порушенню суд першої інстанції взагалі не надав правової оцінки, що свідчить про неповне дослідження обставин у справі.

Оскільки дані порушення мали наслідком завищення від`ємного значення з ПДВ та грошового зобов`язання з ПДВ за травень 2023 року, судова колегія приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 22536/15-32-07-02 про зменшення суми від`ємного значення з ПДВ на суму 704 102,00 грн та № 22537/15-32-07-02 в частині визначення ПДВ на суму 101 083,00 грн є правомірними та скасуванню не підлягають.

Щодо заниження позивачем ПДВ при реалізації автомобіля VW Touareg Ambience 3.0 V6 TDIWVGZZZCRZMD024760 нижче за ціну фактичної вартості судова колегія зазначає наступне.

В ході перевірки встановлено ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» 02.03.2021 придбало у фінансовий лізинг транспортний засіб у (автомобіль) VW Tuareg Ambience 3.0 V6, що підтверджується договором фінансового лізингу від 24.02.2021 року, укладеного з ТОВ «Порше Лізинг Україна», по ціні 2 038 000,00 грн.

16.03.2023 року ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» складено акт остаточного виконання зобов`язань сторін за договором про фінансовий лізинг, відповідно до якого ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» повністю сплатило всі належні до сплати платежі за договором фінансового лізингу від 24.02.2021 року.

В бухгалтерському обліку автомобіль віднесено на рахунок 10 «Основні засоби».

22.04.2023 року ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» продав автомобіль VW Tuareg Ambience 3.0 V6. згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу №5142/2023/3780397 від 22.04.2023 року фізичній особі ОСОБА_2 за ціною з урахуванням ПДВ - 6000,00 грн.

З відкритих даних програми «Авто номера» (у платному форматі видає дані покупця та ціну реалізації автомобіля) контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» фактично реалізувало автомобіль VW Tuareg Ambience 3.0 V6 за 71 900 USD, що по курсу НБУ на 22.04.2023 року (36,5686 за 1 USD) становить 2 629 282 грн.

Однак, судова колегія не може погодитись з правильністю доводів відповідача при визначенні фактичної ціни автомобілю та у зв`язку з цим правильністю визначення суми ПДВ, яка занижена позивачем при продажі автомобілю.

Відповідно до абз.2 п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій із постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, яка склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюють такі операції.

Як вбачається з акту перевірки, автомобіль проданий за балансовою (залишковою) вартістю (стор.22 акту перевірки), що не суперечить вимогам закону.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, контролюючим органом не встановлено порушень вимог законодавства щодо амортизації основного засобу при вибутті автомобіля зі складу основних засобів (переведення до необоротних активів, утримуваних для продажу).

З урахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що продаж автомобілю за ціною нижче, ніж середньоринкова вартість, яка доречи розраховується Мінекономрозвитку на спеціальній сторінці веб-сайту: https://me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice, а не за програмою «Автономера», не підтверджує заниження ПДВ. У даному випадку різницю між такими цінами контролюючий орган має враховувати як надану знижку, що має наслідком утримання ПДФО та військового збору із суми такої різниці.

Враховуючи, що вказане порушення мало наслідком збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 524 856,00 грн та включено до ППР № 22537/15-32-07-02 (згідно додатково наданого розрахунку зобов`язань в розрізі правопорушень) останнє підлягає скасуванню на вказану суму основного зобов`язання та штрафних санкцій на суму 131 214,00 грн (25%).

Щодо застосування штрафних санкції на суму 3 400,00 грн за ППР № 22538/15-32-07-02 за нереєстрацію податкової накладно судова колегія виходить з того, що відповідно до пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація автомобілю фізичній особі неплатнику ПДВ слід розглядати як операцію з постачання товарів.

Вірними є доводи апелянта, що зважаючи на положення п.185.1 ст.185 ПК України, постачання товарів як на митній території України, так і поза її межами, є об`єктом обкладання ПДВ. Тому, якщо постачальник є платником ПДВ, продаж автомобіля обкладається ПДВ у загальному порядку за ставкою 20% (пп. «а» п. 185.1 і п. 194.1 ПКУ).

Наведене спростовує доводи суду першої інстанції, що відповідач не довів, за якими фактичними ознаками реалізація даного автомобілю є об`єктом обкладання ПДВ у загальному порядку.

Отже позивач, як платник ПДВ, відповідно до п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України зобов`язаний був скласти за зареєструвати податкову накладну за цією операцією у граничний строк до 15.07.2023 року, однак цього не зробив. На підставі викладеного контролюючий орган правомірно нарахував штрафні санкції за нереєстрацію податкової накладної у розмірі 3 400 грн за ППР № 22538/15-32-07-02.

Суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, не врахував наведені норми права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року скасувати та ухвалили постанову про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 22537/15-32-07-02 від 07.09.2023 року на суму 656 070,00 (шістсот п`ятдесят шість тисяч сімдесят) грн, в тому числі на суму грошового зобов`язання з ПДВ - 524 856,00 грн та суму штрафних санкцій - 131 214,00 грн.

В іншій частині позовних вимог ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурі

Суддя:К.В.Кравченко